Взаємовідносини селянського (фермерського) господарства з бюджетом, банківськими установами і страховими органами

1. Селянське (фермерське) господарство має право від­кривати на свій вибір у будь-якій банківській установі розрахункові та інші рахунки включно з валютним, і вільно розпоряджатися коштами, що є на цих рахунках.

Списання коштів із розрахункового рахунку, крім пла­тежів до бюджету, може провадитись тільки за згодою господарства, за рішенням суду або на підставі виконавчого напису у встановлених законодавством випадках.

2. Оподаткування доходів селянських (фермерських) гос­подарств провадиться у порядку, встановленому для сіль­ськогосподарських підприємств. Як й інші сільськогоспо­дарські підприємства, ці господарства та створені на їх базі асоціації, господарські товариства, селянські спілки згідно з Законом "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" (ст. 19) звільняються від оподаткування доходів, одержа­них від сільськогосподарської та несільськогосподарської діяльності, крім випадків, передбачених іншими актами законодавства. Вони сплачують земельний податок у позмірах і в строки, передбачені Законом "Про плату за

землю".

Новостворені селянські (фермерські) господарства звіль­няються від оподаткування на три роки, а в тих селах, де не вистачає робочих рук, — на п'ять років.

Члени господарства звільняються від сплати прибутково­го податку з доходів, одержуваних ними від роботи в цих господарствах.

3. Селянське (фермерське) господарство має право одер­жувати в установах банків, від підприємств і кооперативів позички на підставі кредитного договору з визначенням умов кредитування.

На селянські (фермерські) господарства поширюються пільги та пріоритети щодо державних інвестицій, передба­чені Законом "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному госпо­дарстві".

Селянське (фермерське) господарство може одержувати кредит під заставу майна, поруку та інші види забезпечен­ня зобов'язань. За договором іпотеки під заставу можуть здаватись землі та нерухоме майно. При цьому земля та/або майно, що є предметом застави, залишається у заставодавця або у третьої особи. Відносини застави як спосіб забезпечення зобов'язань, у тому числі й іпотеки, регулюються Законом "Про заставу".

4. Для підтримки селянських (фермерських) господарств і створення стабільних фінансових умов при одержанні ними банківського кредиту створено Український держав­ний фонд підтримки селянських (фермерських) госпо­дарств, розмір якого щорічно визначається Кабінетом Міністрів України. Він, а також місцеві Ради народних депутатів можуть надавати допомогу чи відшкодовувати господарству повністю або частково витрати, пов'язані з виплатою процентів за користування позичками банків.

5. З метою зменшення втрат від стихійного лиха, інших страхових випадків селянське (фермерське) господарство може страхувати своє майно: будівлі, споруди, техніку, тварин, посіви, насадження тощо. Страхування всіх видів майна може здійснюватись на добровільних засадах відпо­відно до законодавства України.

6. Члени селянського (фермерського) господарства, по­чинаючи з Іб-річного віку, та особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), під­лягають державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню нарівні з працівниками сільського гос­подарства. Для цього господарство реєструється як платник внесків на державне соціальне страхування в органах Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування Ук­раїни за своїм місцезнаходженням. У встановленому поряд­ку воно сплачує внески від усіх видів заробітку за своїх членів та осіб, які працюють у ньому за трудовим догово­ром (контрактом, угодою).

Час роботи в господарстві членів останнього та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), зараховується до їх загального та безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці та документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.

Селянське (фермерське) господарство відповідно до чин­ного законодавства несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну його членам і особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), за каліцтво або інші ушкодження здоров'я, пов'язані з вико­нанням ними своїх трудових обов'язків.

Дата добавления: 2015-05-10