Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці

Дії працівників в разі виникнення пожежі.

На кожному підприємстві має бути розроблена інструкція про заходи пожежної безпеки, з якою повинні бути ознайомлені усі працівники. Працівники зобов’язанідотримуватись встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги правилпожежної безпеки, чинних на підприємстві, і в разі виникнення пожежі:

· негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону, вказавши при цьому адресу об’єкта, кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей та своє прізвище;

· вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження майна;

· якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну посадову особу та (або) чергового на об’єкті;

· у разі необхідності викликати інші рятувально-аварійні служби.

Посадова особа, що прибула на місце пожежі, зобов’язана:

- перевірити, чи викликана пожежна охорона, повідомити власника

- у разі загрози життю людей негайно організувати евакуацію;

- видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов’язаних із ліквідацією пожежі;

- припинити роботи у будівлі;

- у разі необхідності відключити електроенергію, зупинити технологічне обладнання та виконати інші заходи, що гальмують розвиток пожежі;

- перевірити увімкнення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння,протидимового захисту;

- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони і надати їм необхідну допомогу;

- організувати евакуацію і захист майна;

- забезпечити дотримання вимог безпеки працівників, які гасять пожежу.

Методика аналізу пожежної небезпеки полягає у виявленні:

- потенційних та наявних джерел запалення;

- умов формування горючого середовища;

- умов виникнення контакту джерел запалення та горючого середовища;

- умов та причин поширення вогню у разі виникнення загоряння;

- можливих масштабів виниклої пожежі, загрози життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу, матеріальним цінностям;

- рівня дієздатності систем протипожежного захисту та протипожежної стійкості кожноїділянки та об’єкта загалом;

- порушень протипожежного режиму, норм і правил пожежної безпеки.

Для створення дієвої системи протипожежного захисту виробничих будівель і споруд передусім потрібно визначити клас можливої пожежі та категорію приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Виробничі приміщення, залежно від того, якігорючі речовини в них знаходяться, поділяють на п’ять категорій:

Категорія А (вибухопожежонебезпечна) – горючі гази, легкозаймисті рідини зтемпературою спалаху не більше 28°С в такій кількості, що розвивається надлишковий тиск

вибуху в приміщенні більше від 5 кПа.

Категорія Б (вибухопожежонебезпечна) – горючі пил або волокна, легкозаймистірідини з температурою спалаху більше за 28°С, горючі рідини, що здатні утворювати суміші,у разі займання яких розвивається надлишковий тиск більше від 5 кПа.

Категорія В – пожежонебезпечні рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини іматеріали, які здатні, взаємодіючи з водою, киснем повітря або одна з одною, лише горіти.

Категорія Г – негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному аборозплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням тепла, іскор,полум’я, горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюють або утилізують як паливо.

Категорія Д – негорючі речовини і матеріали у холодному стані. Допускаєтьсязачисляти до категорії Д приміщення, в яких горючі рідини розміщені в системахзмащування, охолодження масою не більше від 60 кг на одиницю обладнання з тиском, небільшим за 0,2 МПа.

Відповідно до міжнародного стандарту всі пожежі поділяють на п’ять класів:

А – пожежі твердих речовин, горіння яких супроводжується тлінням;

В – пожежі горючих рідин або плавких твердих речовин;

С – пожежі газів;

D – пожежі металів та їхніх сплавів;

E – пожежі, пов’язані з горінням електроустановок.

Вибір типу і розрахунок необхідної кількості вогнегасників проводять на підставірекомендацій, залежно від їхньої вогнегасної здатності, граничноїплощі, класу пожежі та категорії приміщення.

На сучасних виробництвах використовують такі вогнегасники:

-хімічно-пінні, які призначені для гасіння твердих горючих матеріалів, горючих рідин, завинятком речовин, здатних у разі взаємодії з хімічною піною вибухати та горіти;

-повітряно-пінні, які використовують для гасіння різних речовин і матеріалів завинятком лужних металів, речовин, що горять без доступу повітря, і електроустановокпід напругою;

-вуглекислотні, якими гасять різні речовини, крім тих, що горять без доступу повітря,електроустановки до 1 000 В;

-хладонові, призначені для гасіння пожеж різних горючих речовин і тліючих матеріалів, атакож електроустановок;

-порошкові, які застосовують для гасіння електрообладнання до 1 000 В, легкозаймистихрідин, тліючих матеріалів залежно від типу порошку.

Порядок визначення кількості вогнегасників, потрібних для забезпечення пожежноїбезпеки виробництва, є таким:

-визначають категорію приміщення;

- визначають клас пожежі;

-вираховують кількість вогнегасників, знаючи площу приміщення та вимоги і беручи до уваги, що максимально допустима відстань між вогнегасниками та місцями можливого займання має бути не більше, ніж:

20 м для громадських будівель та споруд;

30 м для приміщень категорії А, Б, В (горючі гази та рідини);

40 м для приміщенькатегорії В і Г;

70 м для приміщень категорії Д.

Дата добавления: 2015-05-07