Державна реєстрація господарюючих органів

Правовий статус господарюючих органів

Розділ з

Контрольні запитання

Ф

1. Що є джерелами господарського права?

2. Які ознаки характерні для господарського права?

3. Яким чином класифікуються закони, що визначають правове становище господарюючих суб'єктів?

4. Які основні вимоги пред'являються до правових актів господа­рювання?

5. Яке значення в господарських правовідносинах відіграє судово- ~~ господарська практика?

6. На які види розподіляються підприємницькі правовідносини?

7. Заяюшипринципамиздшсшсстьсяпідприємницькадіяльність?

Розліл 3. Правове положення госполарюючих органів _____ | 31

Головною умовою здійснення господарської діяльності є дер­жавна реєстрація суб'єктів господарювання, яка проводиться у вико-навчомукомітетіміськоїчирайонноїРади за місцем знаходження або проживання даного суб'єкта. Основні положення щодо порядку реє­страції підприємницьких суб'єктів передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. 58 Господарського кодексу України, ст. 88 Цивіль­ного кодексу України. Для реєстрації подаються такі документи:

а) установчі:

—рішеннявласникамайнаабоуповноваженогониморга-ну. Якщо власників два або більше, то подається уста­новчий договір;

—статут, якщо це необхідно для створюваної організації.

б) рішення Антимонопольного комітету України про згоду
на створення господарюючого суб'єкта;

в) реєстраційна картка встановленого зразка;

г) документ, який засвідчує сплату коштів за державну реє­
страцію. Розмір плати за державну реєстрацію: для гро-
мадян-підприємців - 2, для юридичних осіб —10 неопо­
датковуваних мінімумів заробітної плати. За прискорену
(протягом одного дня) реєстрацію знімається потрійний
розмір відповідного реєстраційного збору. За державну
реєстрацію змін або доповненьдоустановчихдокументів
суб'єкти підприємницької діяльності сплачують 30 від­
сотків реєстраційного збору, за видачу дубліката свідоцт­
ва про державну реєстрацію — 10 відсотків реєстраційного
збору.

32[

С.Й. Кравчук. Госполарське право України

Іноземна юридична особа засвідчує свою реєстрацію в Ук­раїні наданням витягу із торговельного, банківського чи судово­го реєстру. Цей документ повинен бути перекладений українсь­кою мовою і легалізований у консульській установі України.

Фізична особа-підприємець подає до органу державної реєст­рації: реєстраційну картку, 2 фотографії, довідку чи її копію про включення його до осіб—платників податків та інших обов'язко­вих платежів, а також документ про сплату за реєстрацію.

Вимоги до змісту установчих документів передбачаються ст. 88 Цивільного кодексу України, відповідно до яких:

1. У статуті вказується найменування юридичної особи, її місцезнаходження, адреса, органи управління, та їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, вступу та виходу з неї.

2.Узасновницькомудоговорівизначаютьсязобов'язанняучас-ників створити підприємство, порядокїх спільної діяльності щодо його створення, умови передачі учасниками майна.

Для створення філії чи представництва державна реєстрація не потрібна. В той же час суб'єкт підприємницької діяльності у десятиденний термін доповнює власну реєстраційну картку. Орган державної реєстрації в п'ятиденний термін подає відо­мості про державну реєстрацію господарюючого суб'єкта в:

— орган державної статистики;

— міський чи районний відділ Державної податкової

інспекції;

— фонд соціального страхування;

— пенсійний фонд.

У разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності чи форми власності суб'єкт у місяч­ний термін з моменту настання зазначених змін повинен подати документи для перереєстрації з підтвердженням опублікування інформації про зміни в засобах масової інформації.

Перереєстрація проводиться в порядку, встановленому для

державної реєстрації.

У випадку зміни місцезнаходження суб'єкта підприємниць­кої діяльності в семиденний термін з моменту настання такої зміну він подає до органу державної реєстрації:

— реєстраційну картку з внесенням відповідної зміни;

— оригінал свідоцтва про державну реєстрацію для внесен­ня таких змін.

Розліл 3. Правове положення госполарюючих органів І 33

Несвоєчасна подача згаданих документів є підставою звер- -нення органу державної реєстрації до суду чи господарського суду.

Відповідно до Закону " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" діє принцип так званого "єдиного вікна", за яким керівник господарюючого суб'єкта для реєстрації звертається лише до органу державної реєстрації, пред­ставники якого в повному обсязі виконують передбачені норма­тивно-правовим актом реєстраційні заходи.

Для реєстрації комерційного банку орган управління¹ банку (Рада банку) у двотижневий строк після аудиторської перевірки фінансового стану засновників подає до регіонального управління Національного банку України за місцем створення банку такідоку-менти:

а) заяву про реєстрацію банку за підписом уповноваженої
особи.якапризначенавідповідальноюзареєстрацію банку
установчими зборами (зборами учасників);

б) установчий договір, підписаний засновниками банку та
завірений їхніми печатками. Підписи фізичних осіб за­
віряються нотаріально;

в) статут банку, затверджений установчими зборами (збора­
ми учасників) і підписаний уповноваженою особою. Ста­
тут банку має відповідати вимогам законів України
"Про банки і банківську діяльність", "Про господарські
товариства" та шшим чинним законодавчим актам;

г) протокол установчих зборів (зборів учасників), підпи­
саний головою та секретарем зборш;

д) економічне обгрунтування і мету створення банку;
є) висновок аудиторської організації (аудитора);

є) бухгалтерськуіфінансовузвітністьучасникш (акціонерів) банку на перше число місяця, в якому здійснюється вне­сок до статутного фонду банку, незалежно від розміру їхньої участі в статутному фонді банку;

ж) підтвердження про наявність професійно придатнихпер-
ших кершних осіб банку (голови правліїшя та головного
бухгалтера), кандидатури яких погоджені з Національним
банком України і які відповідають встановленим вимо­
гам;

з) копію платіжного документа про внесення плати за реє­
страцію банку;

34 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

и) копію звіту про проведення відкритої підписки на акції;

і) угоду про надання приміщення для розміщення банку

за підписом уповноваженої за установчим договором

особи; ї) установчі документи акціонерів (учасників) банку (нота­ріально завірені копії або в оригіналі). Регіональне управління Національного банку України за місцезнаходженням комерційного банку в двотижневий строкз дати отримання від банку повного пакета документів готує висновок.

Пакет зазначених документів, включаючи статут банку в чотирьох примірниках і висновок регіонального управління На­ціонального банку України, подаються до Національного банку

України.

Перед реєстрацією банку його готовність до здійснення бан­ківських операцій може перевірятись на місці працівниками На­ціонального банку України.

Рішення про реєстрацію комерційного банку, створеного за участю іноземного капіталу, приймає Правління Національного банку України, а комерційного банку, створеного за участю вітчиз­няного капіталу, - комісія з питань нагляду і регулювання діяль­ності банків. Реєстрація здійснюється шляхом внесення відповід­ного запису у Республіканській книзі реєстрації банків, валютних біржтаінхшхфінансово-кредитнихустановумісячнийстрокздня одержання всіхпередбаченихдокументів.

Національний банк України може відмовити у реєстрації ко­мерційному банку у разі порушення порядку створення банку, не­відповідності його статуту та інших установчих документів законо­давству України, незадовільного фінансового стану засновників, що загрожуватиме інтересам вкладників і кредиторів банку, атакожу разі професійної непридатності рекомендованого керівництва бан­ку, відсутності відповідної матеріально-технічної бази.

В окремих випадках органами державної реєстрації може бути відмовлено в реєстрації юридичної особи чи особи-підприємця:

— внаслідок порушення встановленого законом порядку створення підприємства;

— у випадку невідповідності установчих документів вимо­гам законодавства.

Деякі особливості встановлені чинним законодавством в післяреєстраційній діяльності приватних підприємців. Зокрема,

Розліл 3. Правове положення госполарюючих органів і лз

після отримання свідоцтва про державну реєстрацію приватний

підприємець зобов'язаний:

1. Протягом п'яти днів в податковій службі за місцем прожи­вання стати на податковий облік. Одночасно в цей же період виз­начитися із системою оподаткування, за якою проводитиме свою

діяльність:

а) загальна система оподаткування (сплата авансових пла­
тежів);

б) спрощена система оподаткування (сплата єдиного подат­
ку);

в) сплата фіксованого прибуткового податку (шляхом при­
дбання патенту).

2. Протягом десяти днів зареєструватись в органах Пенсійно­го фонду за місцем проживання.

3. Протягом десяти днів після отримання свідоцтва зареєст­руватись в органах Державної служби зайнятості за місцем прожи­вання.

У випадку використання праці найманих працівників при­ватний підприємець зобов'язаний також зареєструватись:

а) у десятиденний термін з часу отримання свідоцтва у
відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального стра­
хування за тимчасовою втратою працездатності;

б) у десятиденний термін з моменту укладення трудового ^
договору з першим із найманих працівників у відділенні
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних за­
хворювань;

в) у десятиденний термін з часу отримання свідоцтва про
державну реєстрацію чи укладення трудового договору з
першим найманим працівником у виконавчій дирекції
Фонду загальнообов'язкового державного соціального
страхування на випадок безробіття."

Слід мати на увазі, що за порушення зазначених термінів реє­страції Кодексом України про адміністративні правопорушення і іередбачена відповідальність шляхом накладення штрафу на таких

підприємців.

Поряд з цим кожному керівнику, організуючи та налагод­жуючи діяльність підприємства, необхідно належним чином за­безпечити систему обліку фінансово-господарської діяльності та

36 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

своєчасно і в повному обсязі сплачувати податки до державного та місцевого бюджетів. Враховуючи можливість періодичних пе­ревірок працівниками податкової інспекції на початковій стадії діяльності підприємства, необхідно:

1. Завести "Журнал реєстрацїїперевірок".

2. Роздрукувати Закон України "Про застосування реєстра­торів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчу­вання та послуг", а також визначити, чи підпадає підприємство піддію пунктів 5-9 ст. 9 вище вказаног закону і під який конк­ретний пункт.

3. Зняти ксерокопію ст. 9та Ібзгаданого вище Закону України та відмітити кольоровим маркером той пункт (ст. 9 чи ч. З ст. 16), в якому йдеться про проведення перевірок виключно на підставі по­станови слідчого органу дізнання або за рішенням суду.

4. Заготовитидекілька примірників ксерокопії вказаних ста­тей Закону, щоб передати їх працівникам Державної податкової інспекції, що намагаються здійснити перевірку правильності спла­ти податків підприємством.

Для скасування державної реєстрації відповідно до п. 15 ст. 58 Господарського кодексу України та ст. 36 Закону України "Про реє­страцію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа у двохмісячний термін з дня публікації повідомлення в засобах масової інформації про ліквідацію суб'єкта господарської діяльності в орган державної реєстраціїподає:

—заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припиненою юридичною особою у зв'язку з ліквідацією;

—свідоцтво про державну реєстрацію;

—оригінал установчихдокументів;

—акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, який затверджується засновником (підписи посвідчуються но­таріально);

—довідку Державної податкової інспекції про зняття юри­дичної особи з обліку як платника податків;

—довідку відповідного Пенсійного фонду про зняття з обліку;

—довідку Фонду соціального страхування про зняття з обліку;

—довідку архівної установи про прийняття документів на довгострокове зберігання;

Розліл 3. Правове положення госполарюючих органів | 37

Скасування державної реєстрації може бути добровільним (за заявою підприємства) або примусовим (на підставі рішення суду чи господарського суду) у випадках:

а) визнання недійсними установчих документш;

б) здійснення діяльності, яка суперечить установчим доку­
ментам чи чинному законодавству;

в) уразі несвоєчасного повідомлення про зміну місця свого
знаходження. •

Дата добавления: 2015-05-10