Технологія проблемного навчання

Технологія особистісно зорієнтованого навчання

Інноваційні технології навчання

1. Технологія особистісно зорієнтованого навчання

2. Технологія проблемного навчання

3. Технологія розвивального навчання

4. Ігрові технології навчання

5. Технологія розвитку критичного мислення

6. Технологія інтерактивного навчання

7. Інформаційні технології

8. Проектна технологія

Однією з інноваційних технологій загально-педагогічного характеру, які впроваджуються в сучасних школах є технологія особистісно зорієнтованого навчання. Особистісно зорієнтоване навчання – організація процесу навчання, в основі якої лежить визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини, що вимагає забезпечення розвитку і саморозвитку особистості учня виходячи із виявлення його індивідуального, неповторного, суб’єктивного досвіду, здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій, можливостей реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці. Мета технології полягає в тому, щоб:

визначити життєвий досвід кожного учня, рівень інтелекту, пізнавальні здібності, інтереси, якісні характеристики, які спочатку треба розкрити, а потім розвинути в навчальному процесі;

формувати позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребу в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні школярів у межах соціокультурних та моральних цінностей нації;

озброїти учнів механізмами адаптації, саморегуляції, самозахисту, самовиконання, необхідним для становлення самобутньої сучасної людини, здатної вести конструктивний діалог з іншими людьми, природою, культурою та цивілізацією в цілому.

В основі технології проблемного навчання, створення вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем, у ході якої формуються нові знання, уміння, навички та розвиваються здібності дитини, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості.

Проблемна ситуація – це ситуація, яка виникає внаслідок такої організації вчителем взаємодії учня з об’єктом пізнання, яка допомагає виявити пізнавальне протиріччя. Проблемна ситуація характеризується інтелектуальним утрудненням і потребою розв’язувати його. Сутність пізнавального протиріччя міститься у неможливості за допомогою тих знань і способів діяльності, якими володіють школярі, вирішити протиріччя, що виникли.

Створювати проблемні ситуації на уроках можна різними способами:

зіткнення школяра з явищами, фактами, які вимагають теоретичного пояснення;

спонукання учнів до аналізу зовнішніх суперечливих фактів, явищ, висловлювань;

спонукання школярів до вибору із суперечливих фактів, висловлювань тих, які вважають точними, і обґрунтування свого вибору;

спонукання до самостійного порівняння, зіставлення фактів, явищ, дій;

спонукання до висування гіпотез, формулювання висновків та їх перевірки.

Проблемні ситуації виникають:

* за умови, що учні не знають способу розв’язання задачі, не можуть відповісти на поставлене питання, пояснити певний факт тощо;

*за необхідності використання раніше засвоєних теоретичних знань на практиці;

*унаслідок протиріччя між теоретичною можливістю розв’язання задачі та практичною неможливістю застосування саме цього способу;

*унаслідок протиріччя між практично досягнутим результатом і відсутністю в учнів знань для теоретичного обгрунтування.

За дослідженнями психологів, повний цикл розумової діяльності з розв’язання проблеми включає такі етапи:

*виникнення проблемної ситуації;

*усвідомлення сутності утруднення;

*пошук способів розв’язання проблеми шляхом здогадки або висунення гіпотез;

*обгрунтування й доведення гіпотези;

*перевірка правильності розв’язання проблеми;

*загальний висновок.

На практиці використовується кілька типів проблемних уроків:

* уроки з окремими проблемними питаннями;

*уроки, весь хід яких присвячений розв’язанню великої загальної проблеми;

*урок — проблемна лекція;

* уроки-диспути;

* уроки-семінари та ін.

Технологія проблемного навчання включає такі етапи діяльності:

*створення проблемних ситуацій;

*збирання й аналіз даних, необхідних для розв’язання проблеми, *актуалізація життєвого досвіду;

*визначення причинно-наслідкових зв’язків, формулювання гіпотез;

*формулювання висновків.

Дата добавления: 2015-05-08