Тема 4. Загальна характеристика інформаційних правовідносин: поняття, структура, види

Становлення поняття інформаційних відносин як об'єкта права. Поняття та характерні риси інформаційних правовідносин. Класифікація інформаційних правовідносин. Основні принципи інформаційних відносин за законодавством. Структура інформаційних правовідносин. Суб'єкти та зміст інформаційних відносин. Об'єкти інформаційних правовідносин.

Ключові слова: інформація, інформаційні відносини, інформаційні правовідносини, інформаційна діяльність, інформаційні процеси, інформаційний продукт; об'єкти, суб'єкти, учасники інформаційних відносин; зміст інформаційних правовідносин.

У загальному сенсі під інформаційними слід розуміти суспільні відносини, які виникають при збиранні, одержанні, використанні, поширенні, зберіганні інформації; відносини, пов'язані з формуванням інформаційних ресурсів, створенням та застосуванням інформаційних технологій у різних галузях життєдіяльності людини, суспільства, держави (інформаційна діяльність), захистом інформації, інформаційних ресурсів від неправомірного доступу (інформаційна безпека), забезпеченням прав суб'єктів -учасників інформаційних відносин та ін.

Поняття інформаційних відносин¹ виникло у 70-80 роках XX ст., коли радянські вчені-юристи розпочали фундаментальні дослідження питань інформації, пов'язані насамперед з функціонуванням автоматизованих інформаційних систем у сфері управління народним господарством. Однак, так званий «кібернетичний» напрям гальмував розвиток концепції інформаційних правовідносин як самостійного галузевого правового інституту.

Згодом із розвитком інформаційно-комунікаційних технологій нові характерні властивості інформації, її поширення в суспільстві стало визначальним чинником усвідомлення необхідності правового забезпечення інформаційної галузі.

¹ Венгеров А.Б. Право и информацинное обеспечение АСУ / А.Б. Венге-ров // Советское государство и прво. - 1972. - № 8; Венгеров А.Б. Информационные отношения в управлении народным хозяйством как объект правового регулирования / А.Б. Венгеров /У Ученые записки ВНИИСЗ. ~ 1973. - Вып. 29.

інформаційне право України

В Україні термін «інформаційні відносини» вперше на законодавчому рівні був закріплений у Законі України від 2 жовтня 1992 p., за яким інформаційні відносини - це відносини, гцо виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства та держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації. При цьому одержання, використання, поширення та зберігання с основними видами інформаційної діяльності.

Закон встановив також основні принципи інформаційних відносин:

> гарантованість права на інформацію;

> відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;

> об'єктивність, вірогідність; У повнота і точність;

> законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Слід підкреслити, що при визначенні інформаційних відносин Закон базується насамперед на встановленні права на інформацію, тобто права (та його гарантії) вільно одержувати, використовувати, поширювати та зберігати відомості в будь-який законний спосіб,

На сьогодні в науці, крім загальновизнаного тлумачення про інформаційні правовідносини як суспільні відносини, що регулюються нормами інформаційного права, не існує єдності щодо визначення інформаційних правовідносин, їх змісту, структури.

У російській навчальній літературі інформаційні правовідносини визначаються, наприклад, як сукупність правовідносин, що виникають при здійсненні інформаційних процесів: створення, збирання, оброблення, накопичення, зберігання, пошуку, поширення та споживання інформації¹.

Суто «автоматизаційна» концепція інформаційних відносин доповнюється таким визначенням: інформаційними є правовідносини, що виникають у процесі доступу до інформації. При цьому наголошується, що об'єктом цих відносин є інформація як така, незалежно від того, в якому вигляді і на яких носіях вона створюється: у вигляді тематичних, регіональних масивів та баз даних, у режимі архівного зберігання або поширення (у тому числі засобами масової інформації тощо). Не суттєво й те, в яких системах

¹ Копылов В А. Информационное право: учебник /В. А. Копылов. - М₅ 1995.-С 18.

КОСТЕЦЬКА ТЛ.

(автоматизованих чи неавтоматизованих) ця інформація створюється та обробляється¹.

Таким чином, сутність иіформаційних правовідносин зводиться насамперед до суспільних відносин, які виникають під час інформаційної діяльності.

Існує також визначення, згідно з яким під інформацшними правовідносинами слід розуміти врегульовані інформаційно-правовою нормою суспільні відносини, сторони яких є носіями взаємних прав та обов'язків, встановлених та гарантованих відповідною нормою².

Оскільки вітчизняна теоретична концепція інформаційного права у сучасній правовій доктрині України лише формується, у спеціальній літературі на сьогодні відсутній єдиний підхід до визначення інформаційних правовідносин.

Так, автори першого в Україні навчального посібника «Основи інформаційного права України» (2004), розуміють їх як суспільні відносини, об'єктом яких є інформація, або суспільні відносини щодо інформації. Інші науковці, наприклад, тлумачать відповідні правовідносини як відносини, що виникають у всіх сферах життя і діяльності людини, суспільства та держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації³.

Інформаційні правовідносини як різновид правових відносин містять основні їх ознаки.

Серед особливостей (характерних рис) інформаційних правовідносин називають, зокрема, такі, згідно з якими ці правовідносини:

• виникають, здійснюються та припиняються в інформаційній галузі в процесі обігу інформації;

• опосередковують державну політику визнання, виконання та захисту інформаційних прав та свобод людини І громадянина;

• відображають особливості застосування публічно-правових і цивільно-правових методів правового регулювання при здійсненні інформаційних прав і свобод із урахуванням

Тиновицкая И.Д. Информационное право и информационные отношения / И.Д. Тиновицкая // Проблемы информатизации. - 1999. -№ 12.

Копылов В.А. Информационное право: учебник / В.А. Копылов. - М.: Юрист, 2002.-С. 131.

Основи інформаційного права України: навч. посіб. / за ред. МЯ. Швеця, P.A. Калюжного, ГІ.В. Мельника. - К.: Знання, 2004. - С. 29, 244.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

специфічних особливостей юридичних властивостей інформаційних об'єктів'; • є реальними суспільними відносинами, оскільки саме правовідносинами вони стають на підставі регулювання нормами інформаційного законодавства^ До цього слід додати, що інформаційні правовідносини регулюються нормами різних галузей права; основним об'єктом цих відносин є інформація з притаманними їй характерними ознаками.

У спеціальній літературі підкреслюється, що норми інформаційного права регулюють тільки найбільш важливі, принципові групи суспільних відносин, які мають суттєве значення для інтересів держави, суспільства та особи, Насамперед це відносини, пов'язані з пошуком, одержанням, передаванням, виробництвом, розповсюдженням, перетворенням і споживанням інформації. При цьому будь-які відносини, які склались в інформаційній галузі, не можуть бути предметом правового регулювання. Оскільки, по-перше, недоцільним є правове втручання в окремі сфери життєдіяльності, а, по-друге, через особливості об'єкта регулювання неможливо забезпечити зовнішній контроль за виконанням тих чи інших нормативних приписів³.

Отже, в інформаційній галузі слід виділяти суспільні відносини, що є або можуть бути об'єктом правового регулювання, саме вони становлять предметну сферу інформаційного права, та відносини, що в принципі неможливо (недоцільно) унормувати.

З урахуванням особливостей правового регулювання виділяють окремі групи інформаційних правовідносин.

За особливостями дій суб'єктів інформаційних процесів правовідносини поділяють на такі:

які виникають при здійсненні пошуку, одержанні і споживанні інформації, інформаційних ресурсів, продуктів, послуг; що виникають при виробництві, переданні та поширенні інформації, інформаційних ресурсів, продуктів, послуг;

¹ Брижко В.М. Інформаційне суспільство. Дефініції / В.М. Брижко, Ü.M. Кальченко, B.C. Цимбалюк. - К.: Інтеграл, 2002. - С. 86.

² Копылов В.А. О структуре и составе информационного законодательства /В.А. Копылов //Государство и право. - 1996.-№ 6-С. 98.

³ Городов O.A. Информационное право: учебник / O.A. Городов. ~ М.: Проспект, 2007. - С, 44.

КОСТЕЦЬКА Т.Л.

які виникають при створенні і застосуванні інформаційних систем, їх мереж, засобів забезпечення;

що виникають при створенні і застосуванні засобів і механізмів інформаційної безпеки¹. Крім того, існує думка, що до відповідної групи відносин слід

додати правовідносини, пов'язані з управлінням інформаційними

процесами, інформатизацією².

Вітчизняні науковці, враховуючи різнобічність та множинність

суспільних відносин, пропонують виділяти в інформаційній галузі:

> інформаційні відносини, які виникають під час створення, поширення, використання, зберігання і знищення (утилізації) інформації;

> інформаційно-інфраструктурні відносини - характерні для процесу забезпечення реалізації інформаційних відносин¹ і пов'язані з діяльністю учасників правовідносин, наданням інформаційних послуг тощо.

Інший поділ інформаційних правовідносин, заснований на зарубіжній практиці, передбачає поділ на групи, пов'язані з: правом громадян на доступ до інформації; захистом інформації, охороною виключних прав⁴.

Дата добавления: 2015-05-10