Тема 5. Поняття інформації як правової категорії та її основні види за чинним законодавством

Інформація як наукова категорія. Інформація як правова категорія. Визначення інформації за чинним законодавством. Інформація - об'єкт інформаційних відносин. Правові ознаки інформації. Основні види інформації за чинним законодавством України. Статистична, адміністративна, правова, офіційно документована, соціологічна, інформація про особу (персональні дані).

Ключові слова: інформація, відомості, дані, інформація як об 'єкт правовідносин, галузі інформації, види інформації, носії інформації, документ, електронний документ, інформаційні ресурси, статистика, персональні дані.

Інформація як наукова категорія. Інформація багатоаспектна: функціонує в суспільстві (соціальна інформація), існує у неживій природі, кібернетичних (управлінських) системах, у живих організмах (генетична інформація) тощо.

У загальному розумінні інформація тлумачиться як відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність, повідомлення про щось¹. У науковій літературі відсутнє єдине визначення терміна «інформація». В теорії інформації, наприклад, вона визначається через знання про навколишній світ, усунення невизначеності, в філософії - як відображення багатоманітності².

Найвищим видом є соціальна інформація, сутність якої науковці пов'язують насамперед зі знаннями, повідомленнями, відомостями про соціальну форму переміщення матерії в усіх формах та в межах, в яких вони використовуються суспільством.

Серед перших дослідників сутності інформації у 40~і роки XX ст. був К.Е. Шеннон, який визначав її як повідомлення, що передається від одного суб'єкта до іншого і яке може транслюватися не

¹ Новий тлумачний словник української мови. У 4 т. Т. 2. - К.: Аконіт. 1999.-- С 196.

² Більш детально див.: Костецька ПА. Право на інформацію в Україні / ТА. Косгецьха, - К., 1998; Костецька ТА. Констшуційні засади інформаїдійких відносин в Україні / ТА. Костецька // Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика. - К., 2003. - С. 565-610.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

тільки за допомогою мови, але й з використанням техніки. Його послідовник Н. Вінер розглядав інформацію як різноманітні сигнали, повідомлення, відомості".

Інформація як правова категорія. У наведених вище аспектах ці тлумачення використовуються і в юридичній практиці, оскільки більшість суспільних відносин, що виникають при створенні, користуванні, поширенні інформації, потребують правового врегулювання саме як відомості, дані.

Крім того, науковці основними юридичними ознаками інформації визначають:

> можливість багаторазового використання необмеженим колом суб'єктів;

> здатність до зберігання, інтегрування, накопичення;

> кількісна визначеність у певних організаційних формах;

> системність, універсальність, нематеріальність та т:

Закон України «Про інформацію» (ст. 1) трактує її як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що саме відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі

Подібне визначення містить ст. 200 Цивільного кодексу України (ЦКУ), за нормами якої інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. При цьому за цивільним законодавством інформація належить до нематеріальних благ (гл. 15 ЦКУ).

Таким чином, поняття «інформація» наділено такими правовими ознаками:

> це відомості про події та явища;

¹ Див., напр.: Шеннон К.Э. Работы по теории информации и кибернетике / К.Э. Шеннон. - М., 1963. - С. 243-250.

² Винер Н. Кибернетика или упраатение и связь в животном и машине / Н.Винер.-М.Л983.~С57.

³ Див., напр.: Венгеров А.Б. Категория «информация» в понятийном аппарате юридической науки / А.Б. Венгеров // Советское государство и право. -1977. - № 10. - С. 70-71.; Бачило И.Л. Информация как предмет правоотношений / И.Л. Бачило /У Науч.-техн. информация. - 1997. - №>9. - С. 17-25. -(Серия 1).

КОСТЕЦЬКА ГЛ.

> відомості про події, що відбуваються у суспільстві, у державі; у навколишньому природному середовищі;

> відомості, які мають бути документованими або публічно оголошеними.

Враховуючи багатогранність інформації як об'єкта (предмета) інформаційних відносин у сучасних умовах їх функціонування, визначене Законом «Про інформацію» її родове поняття не містить усіх кваліфікуючих правових ознак, які б відображали її функціональну властивість, сутність, зміст.

Більш повно зміст поняття інформації в конкретних інформаційних відносинах розкриває Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 р. (з подальшими змінами).

Відповідно до ст. 1 Закону, інформація - це відомості в будь-якій формі й вигляді збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, примітки, ілюстрації (карти, діаграми, органі-грами, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості

Інформацію як відомості, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб, визначає ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 р,

Інформація у формі, придатній для автоматизованої обробки її засобами обчислювальної техніки, є даними.

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р. (у новій редакції) наводить поняття аудіовізуальної інформації - будь-яких сигналів, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків (ст, 1),

Таким чином, незважаючи на конкретизацію змісту, організаційної форми інформації, в чинному законодавстві визначення цієї категорії базується насамперед на формулі: інформація ~ відомості, повідомлення.

Ознаками інформації відповідно до законодавства (статті 38, 39 Закону «Про інформацію», статті 6, 13 Закону «Про науково-технічну інформацію») є те, що вона може бути об'єктом:

> права власності;

> товарних відносин.

ІНФОРМА1ХІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Оскільки інформація - категорія нематеріальна, матеріальною формою її існування в інформаційио-правових відносинах є носії інформації.

У спеціальній літературі виділяють, наприклад, два види носіїв:

>жорсткі носії -- такі, до яких інформація прив'язана у вигляді набору букв, символів, знаків тощо (папір, мікроносії, лазерні диски, що не стираються, тощо);

> віртуальні носії, до які«: інформацію неможливо прив'язати жорстко (дискети з перезаписом, касети магнітних стрічок, ЕОМ тощо)¹.

Закон «Про інформацію» (ст. 26) до носіїв інформації зараховує: документ; інші носії, як матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію; повідомлення засобів масової інформації; публічні виступи.

При цьому документ в інформаційних відносинах - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео- та фотоплівці або на іншому носієві. Розрізняють первинний документ, що містить вихідну інформацію, та вторинний документ - результат аналітико-синтетичної та іншої переробки одного або кількох документів.

Чинне законодавство використовує категорію «документ» для визначення предмета правового регулювання інформаційних відносин.

Так, ст. 1 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» від 24 грудня 1993 р. (із змінами та доповненнями), який встановлює загальні засади державної політики у сфері архівної справи та діловодства, наводить таке визначення архівного документа:

документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця і часу створення та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об'єкт рухомого майна.

¹ Бачило И.Л Информационное право / И.Л. Бачило, В.Н. Лопатин, MA. Федотов. -М., 2001. -С. 143-144.

КОСТЕЦЬКА ГЛ.

Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 р. містить поняття електронного документа, тобто документа, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити (ст. 5 Закону).

Похідними від поняття «документ» є поняття «інформаційні ресурси».

Наприклад, Закон України «Про бібліотеки і бібліотечку справу» від 27 січня 1997 p., який встановлює засади однієї з галузей інформаційної діяльності, визначає інформаційні ресурси як сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, базах даних тощо).

А ст, 1 Закону «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р. під інформаційними ресурсами науково-технічної інформації розуміє систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, нормативно-технічна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксовані на паперових чи інших носіях.

Водночас сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошукового апарату, призначених для задоволення інформаційних потреб, визначається законом як довідково-інформаційний фонд.

Існуючі термінологічні розбіжності, наявні в нормативних актах, пояснюються, по-перше, недостатньою розробленістю теоретичних засад інформаційного права; по-друге, стихійністю процесу законотворення у відповідній галузі; по-четверте, відсутністю механізму аналізу ефективності застосування інформаційно-правових норм, ступеня їх впливу на суспільні відносини, інформаційну діяльність їхніх учасників.

Інформація - важлива складова понять «інформаційна (автоматизована) система», «інформаційно-комунікаційна система», «телекомунікаційна система», визначених Законом України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» (у редакції від 31 травня 2005 p.), який регулює відносини у сфері захисту інформації у відповідних системах.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Основними видами інформації відповідно до Закону «Про інформацію» є:

> статистична інформація;

> адміністративна інформація (дані);

> масова інформація;

> інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого (і регіонального) самоврядування;

> правова інформація;

> інформація про особу;

> інформація довідково-енпиклопедичного характеру;

> соціологічна інформація.

Статистична інформація (дані) - офіційна документована державна інформація, яка кількісно характеризує масові явища та процеси, що відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів.

Правові відносини в державній статистиці як централізованій системі збирання, опрацювання, аналізу, поширення, захисту та використання статистичної інформації; організаційні засади здійснення державної статистичної діяльності регулює Закон України «Про державну статистику» від 17 вересня 1992 р. (з подальшими змінами і доповненнями) та інші підзаконні акти.

Відповідно до названого закону статистична інформація, отримана на підставі проведених органами державної статистики статистичних спостережень, існує у вигляді первинних даних щодо респондентів, статистичних даних, що пройшли одну чи декілька стадій опрацювання та накопичені на паперових, магнітних та інших носіях або в електронному вигляді, аналітичних матеріалів, підготовлених на підставі цих даних.

Первинними даними є інформація щодо кількісної та якісної характеристики явищ і процесів, яка подана респондентами під час статистичних спостережень.

Статистичними даними є інформація, отримана внаслідок спеціальної інформаційної діяльності - статистичних спостережень, опрацьована і подана у формалізованому вигляді відповідно до загальноприйнятих принципів та методології.

Статистичні дані як результат зведення та групування первинних даних, за умови забезпечення їх знеособленості, називають зведеною знеособленою статистичною інформацією (даними).

Дата добавления: 2015-05-10