Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Костецька Т. А




Умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку?, здійснене без попередньої згоди адресатів, що призвело до порушення або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, якщо вони заподіяли значну шкоду, караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було здійснено масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку та які є власністю винної особи.

Крім того, у сфері інформаційної діяльності злочинами визначаються, зокрема:

умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, за яке передбачається відповідальність у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років;

переслідування, журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Цивільно-правова відповідальність. Цей вид юридичної відповідальності настає за скоєння суспільно небезпечних протиправних діянь, які полягають у порушенні майнових і особистих немайнових відносин (заподіяння майнової (немайнової) шкоди, порушення договірних зобов'язань майнового характеру) - цивільно-правових проступків. На відміну від злочинів, цивільні проступки не мають вичерпного переліку в чинному законодавстві і регулюються нормами цивільного, сімейного, фінансового та інших галузей права.

Цивільно-правова відповідальність має значною мірою компенсаційний (правовідновлювальний) характер.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Формами цивільно-правової відповідальності на порушення інформаційного законодавства є відшкодування майнової і моральної (нємайнової) шкоди, спростування недостовірної інформації, накладення штрафу.

Законом України «Про інформацію» встановлено, що матеріальна і моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам правопорушенням, вчиненим суб'єктом інформаційної діяльності, відшкодовується добровільно або на підставі рішення суду (ст. 49).

Відповідно до ст. 200 Цивільного кодексу України суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

У випадку заподіяння моральної (нємайнової) шкоди, наприклад, журналістом і засобом масової інформації на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням ступеня вини кожного.

У разі розгляду судом спору стосовно завданої шкоди між журналістом або ЗМІ як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачами суд має право призначити компенсацію моральної (нємайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб ЗМІ. Під умислом у цьому випадку розуміється таке ставлення журналіста та (або) службової особи ЗМІ до поширення інформації, за якого названі особи усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки (частини 4, 5 ст. 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів»).

Суд, за законодавством, повинен враховувати наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. За таких обставин суд вправі також відмовити у відшкодуванні моральної шкоди.

Галузеве законодавство встановлює цивільно-правову відповідальність за конкретні правопорушення.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» у випадку коли неподання або ж надання недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:

КОСТЕЦЬКА Т.А.

1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживачеві надається право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк відповідної інформації;

3) якщо відповідні відомості в обумовлений строк не буде надано - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;

4) заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача -споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вищезгадані вимоги, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні, на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.

За законом, продавець не звільняється також від відповідальності у випадку неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

Окремо передбачено, що під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих ненаданою або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, слід виходити з припущення, що у споживача відсутні спеціальних знання щодо якості та характеристики продукції, яку той придбаває.

За Законом України «Про рекламу», наприклад, на рекламодавців, винних у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для її виробництва, недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та ін., накладаються штрафи у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

Рішення про накладення штрафу за встановленні законодавством про рекламу порушення у розмірі 300 і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Цей орган та його територіальні органи можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, які уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій вказаних суб'єктів, а також виробників та розповсюджувачів реклами.

Крім того, з метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами й учасників рекламного ринку органи державної влади, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про рекламу (спеціально уповноважений центральний орган виконавчої

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

влади у сфері захисту прав споживачів, Антимонопольний комітет України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення в межах визначеної компетенції), можуть звернутися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.

До інших видів юридичної відповідальності в інформаційній галузі належить матеріальна відповідальність, яка настає за вчинене майнове правопорушення, шкоду, заподіяну (умисно чи з необережності) підприємству, установі, організації (роботодавцеві) робітниками та службовцями при виконанні ними своїх трудових

обов'язків.

Загальні підстави, умови названого виду юридичної відповідальності встановлює Кодекс законів про працю України (КЗпП

України).

Матеріальна відповідальність може бути повною чи обмеженою залежно від ступеня вини, розміру заподіяної шкоди, майнового стану, а також інших конкретних обставин. Засобом матеріальної відповідальності є грошове стягнення.

За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Повну матеріальну відповідальність працівники несуть у розмірі заподіяної шкоди без будь-яких обмежень з підстав, визначених законодавством. Зокрема, інформаційним можна визнати правопорушення, за вчинення якого працівник несе повну матеріальну відповідальність у випадку заподіяння шкоди діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Разом із матеріальною за невиконання працівником вимог трудової дисципліни, службових, військових обов'язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, може бути застосована також дисциплінарна відповідальність.

Дисциплінарними санкціями можуть бути догана, звільнення, пониження у посаді тощо? які застосовуються в порядку, визначеному законодавством. Загальні підстави та умови відповідальності встановлює КЗпП України, а для окремих категорій працівників -дисциплінарні статути, положення про службу.

У деяких випадках можливе застосування конституційно-правової відповідальності. Така відповідальність настає за протиправні діяння, які не мають ознак злочину.

КОСТЕЦЫСА Т.А.

У випадках, передбачених законодавством, здійснюється дострокове припинення повноважень членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у разі висловлення недовіри Верховною Радою або Президентом України відповідно призначеному ними члену Національної ради, ротація тощо.

Запитання для самоконтролю

1. Чому юридичну відповідальність за порушення норм інформаційного законодавства називають комплексною?

2. Наведіть визначення поняття інформаційного правопорушення.

3. Визначте загальні види правопорушень в інформаційній галузі.

4. Перерахуйте правопорушення у діяльності засобів масових інформації.

5. Які санкції може застосовувати Національна рада з питань телебачення і радіомовлення і за які правопорушення?

6. Назвіть види адміністративних правопорушень в інформаційній галузі.

7. Які порушення вимог законодавства визначаються як злочини у названій галузі?

8. За які злочини у сфері охорони державної таємниці встановлена кримінальна відповідальність?

9. Які міри покарання застосовуються за злочини?

10. Назвіть цивільно-правові наслідки юридичної відповідальності за порушення вимог інформаційного законодавства.

11. У чому полягає зміст умислу журналіста чи службових осіб ЗМІ при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди?

12. В яких формах застосовується юридична відповідальність за правопорушення у рекламній діяльності?

13. Відповідно до передбачених Кримінальним кодексом України складів злочинів визначте, в яких випадках можливе застосовування повної матеріальної відповідальності працівників за заподіяння шкоди діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

14. Санкції яких ще видів юридичної відповідальності застосовуються до правопорушників в інформаційній галузі?




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 414; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.03 сек.