Тема № 26. Поняття і види одиничних злочинів

Тема № 25. Множинність злочинів: поняття, ознаки та види

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та ознаки множинності злочинів.

2. Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів.

3. Поняття сукупності злочинів та її види.

4. Поняття та види повторності злочинів.

5. Поняття рецидиву злочинів та його види.

6. Кримінально-правові наслідки множинності злочинів.

Висновки.

Методичні вказівки:

Перший пункт плану припускає формулювання поняття множинності, розкриваючи його зміст і ознаки.

У другому пункті необхідно визначити одиничний злочин як структурний елемент множинності, у тому числі триваюче і продовжуване та складне посягання.

Третій пункт припускає дослідження такого виду множинності, як сукупність. Викладення цього питання доцільно розпочати з формулювання сукупності злочинів, потім розкрити її зміст та види: ідеальна та реальна сукупність. Тут також варто надати відмежування ідеальної сукупності від одиничного злочину, а так само сукупності злочинів від конкуренції норм.

Аналіз четвертого питання слід розпочати з визначення поняття повторності як другого виду множинності. Тут необхідно розкрити ознаки тотожних і однорідних злочинів, які складають повторність, сформулювати види повторності (неодноразовість, систематичність і промисел), надати відмежування повторності тотожних злочинів від продовжуваного злочину (ч. 2 ст. 32 КК).

Висвітлення наступного питання теми доцільно розпочати з формулювання поняття рецидиву, потім розкрити його ознаки та проаналізувати види: загальний, спеціальний, простий (одноразовий), складний (багаторазовий) і пенітенціарний. Потім необхідно показати відмежування різних видів рецидиву від ідеальної і реальної сукупності, а також від повторності злочинів.

Дослідження останнього пункту плану зумовлює розкриття кримінально-правових наслідків множинності злочинів. Тут необхідно показати яким чином повторність, сукупність та рецидив злочинів враховуються при кваліфікації злочинів та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання.

Нормативні акти: [1, 2, 3, 4, 5, 6].

Рекомендований перелік літератури до теми № 23: [15, 54, 72, 93, 94, 98, 131, 132, 134, 160, 168, 213, 225, 297].

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів.

2. Прості одиничні злочини.

3. Ускладненні одиничні злочини.

3.1. Триваючі одиничні злочини.

3.2. Продовжувані одиничні злочини.

3.3. Складні (складені) одиничні злочини.

4. Відмежування одиничних злочинів від множинності злочинів.

Висновки.

Методичні вказівки:

Необхідною умовою правильної кримінально-правової оцінки злочинного діяння та призначення покарання за нього є з`ясування того, чи здійснено особою одиничний злочин, чи ж у вчиненому нею мають місце ознаки кількох самостійних злочинів. Тому дослідження в рамках курсової роботи теми “Поняття і види одиничних злочинів” має не лише теоретичне, але й важливе практичне значення.

Перше питання теми передбачає проведення детальної характеристики соціальної і юридичної сутності одиничного злочину. Роботу над ним слід розпочати з вироблення поняття одиничного злочину. Оскільки в теорії сучасного кримінального права немає єдності в розумінні ознак одиничного злочину, то, враховуючи різні точки зору з цієї проблеми, які відображено в науковій літературі, необхідно виявити основні ознаки, властиві одиничному злочину й розкрити їх зміст. Вирішивши це завдання, слід сформулювати поняття одиничного злочину та охарактеризувати його з точки зору співвідношення його юридичної форми та матеріального змісту. Оскільки питання про одиничні злочини виникає у зв'язку із проблематикою множинності, то слід розкрити їх роль як структурного елементу множинності злочинів, визначити при цьому, що саме має значення для констатації у вчиненому множинності злочинів: кількість вчинених дій чи кількість реалізованих складів злочину.

Продовжуючи роботу над першим питанням, потрібно коротко торкнутися тих підстав, з яких законодавець визнає певні види людської поведінки (вчинок, вчинки) самостійним, одиничним злочином, відобразити причини, з яких властивості таких вчинків лягли в основу конструкції норм Особливої частини КК України.

Відповідь на друге питання плану потребує ретельного аналізу юридичних ознак простого одиничного злочину. У роботі необхідно особливу увагу приділити особливостям його юридичної конструкції, яка дає можливість відокремлювати його від ускладнених одиничних злочинів.

Приступаючи до опрацювання третього розділу роботи, необхідно взяти до уваги, що відокремлення ускладнених одиничних злочинів у самостійний вид злочинів ґрунтується, окрім загальної юридичної конструкції одиничного злочину, на наявності певних додаткових, специфічних ознак. Тому робота над цим питанням передусім повинна бути спрямована на виявлення цих ознак.

У курсовій роботі рекомендується виходити з розповсюдженої в сучасній науці кримінального права тричленної класифікації ускладнених одиничних злочинів (триваючі, продовжувані, складні). Тому слід з’ясувати, які ознаки покладено в основу такої класифікації. Окрім того, на підставі вивчення спеціальної літератури потрібно висловити свою думку про можливість виділення як окремих видів ускладнених одиничних злочинів так звані злочини з двома діями, злочини, які кваліфікуються наявністю додаткових тяжких наслідків, злочини, у основі яких лежать альтернативні дії.

Характеризуючи триваючі й продовжувані злочини необхідно визначити їх поняття, проаналізувати юридичну конструкцію, дійти висновків про їх спільні та відмінні риси. Рекомендується розглянути точки зору, які існують з питання про особливості структури продовжуваних злочинів, оцінити обґрунтованість висловлених у науковій літературі думок про тотожність між продовжуваними та повторюваними злочинами.

Розглядаючи складні (складені) злочини, обов’язково слід виявити причини, з яких законодавець об’єднав діяння, що входять до їх об’єктивної сторони, у один склад злочину, проаналізувати два основних види складних злочинів (так звані враховану законом реальну сукупність та враховану законом ідеальну сукупність). Необхідно дійти висновків з питання про співвідношення між суспільною небезпечністю складного злочину в цілому та суспільною небезпечністю окремих злочинних дій, що входять до нього.

Опрацьовуючи четверте питання плану потрібно, зокрема, проаналізувати висловлені в літературі думки про можливість відокремлення одиничних злочинів від множинності злочинів лише за окремими елементами складу злочину (наприклад, тільки за об’єктивною стороною). Приймаючи до уваги різноманіття юридичних конструкцій одиничного злочину, необхідно дійти висновків про реальність подібних тверджень. Також слід визначити, яке практичне значення має відмежування одиничних злочинів від множинності злочинів.

Рекомендований перелік літератури до теми № 26: [15, 54, 72, 93, 94, 98, 131, 132, 134, 160, 168, 213, 225, 297].

Дата добавления: 2015-05-10