Тема № 29. Крайня необхідність, як обставина, що виключає злочинність діяння: поняття та ознаки

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Крайня необхідність як обставина, що виключає злочинність діяння: поняття та ознаки.

2. Підстави виникнення права на крайню необхідність.

3. Умови правомірної крайньої необхідності.

4. Відмежування крайньої необхідності від необхідної оборони.

5. Вирішення питання відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності.

Висновки.

Методичні вказівки:

Перше питанні теми необхідно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як “Крайня необхідність”. Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому станові (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

У другому питанні автор має визначити, що підставою виникнення стану “Крайньої необхідності” є необхідність усунення небезпеки, визначити її ознаки, і розкрити зміст таких ознак як “наявність”, “дійсність”, “реальність”.

В наступному пункті плану, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як "Крайня необхідність“, а також обов’язковість відсутності можливості усунення підстави іншим шляхом. Потім перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”.

Четвертий підрозділ курсової роботи, необхідно присвятити проведенню відмежування “Крайньої необхідності” від такої обставини, що виключає злочинність діяння як “необхідна оборона”. Особливу увагу належить звернути на різницю в підставах, що обумовлюють соціальну корисність заподіяння шкоди у відповідних станах, а також на різницю в змісті ознак “своєчасності” і “домірності”.

Розкриття останнього пункту плану припускає вирішення питання відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності.

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство “Крайньої необхідності” як окремої обставини, що виключає злочинність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і з'ясувати можливі шляхи для їх усунення.

Нормативні акти: [1, 2, 3, 4, 5, 6].

Рекомендований перелік літератури до теми № 29: [14, 77, 208, 116, 145, 179].

Тема № 30. Звільнення від кримінальної відповідальності: юридична природа, кримінально-правовий зміст та види

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності і його правові наслідки.

2. Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності.

3. Види звільнення від кримінальної відповідальності за Загальною частиною КК України:

· Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям.

· Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

· Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.

· Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.

· Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Висновки.

Методичні вказівки:

Роботу над першим питанням роботи слід розпочинати з вивчення поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Після цього потрібно з’ясувати, на яких етапах розвитку кримінально-правових відносин можливе настання цього правового наслідку вчиненого злочину, визначити, які державні органи мають право його застосовувати, чим він відрізняється від випадків, коли кримінальна відповідальність виключається, а також провести розмежування між звільненням від кримінальної відповідальності й звільненням від покарання. Окрім того, потрібно охарактеризувати кримінально-правові наслідки звільнення особи від кримінальної відповідальності (його вплив на розвиток кримінально-правових відносин, можливість врахування у множинності злочинів тих діянь, за які особу було звільнено від відповідальності тощо). При цьому слід враховувати положення чинного КК (зокрема, ч. 4 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ст. 89 КК тощо).

Робота над другим питанням теми роботи потребує визначення змісту підстав та умов тих видів звільнення від кримінальної відповідальності, які передбачено у розділі ІХ Загальної частини КК України (статтями 45-49). При цьому рекомендується дійти висновків з питання, що слід визнати підставами, а що – умовами того чи іншого виду звільнення

Наступне питання вимагає проведення класифікації тих різноманітних видів звільнення від кримінальної відповідальності, які містяться у вітчизняному законодавстві. Слід вказати, який критерій кладеться в основу тієї чи іншої класифікації. При проведенні класифікації потрібно приділяти увагу практичному значенню класифікації звільнення від кримінальної відповідальності.

. Аналіз більшості з конкретних видів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених розділом ІХ Загальної частини КК потребує визначення того, який злочин у кримінальному праві слід вважати вчиненим вперше, а також звернення до класифікації злочинів, що міститься у ст. 12 КК. Слід звернути увагу, що при з'ясуванні змісту окремих умов звільнення від кримінальної відповідальності (таких, як “відшкодування збитків”, “усунення шкоди”, “активне сприяння розкриттю злочину”) потребує в окремих випадках звернутися до приписів не лише кримінального, але й кримінально-процесуального, цивільного законодавства. Потрібно визначити також, чи вимагається для здійснення звільнення від кримінальної відповідальності того чи іншого виду усієї сукупності зазначених у відповідній статті обставин, чи достатньо кількох із них.

Розглядаючи зміст умов звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 47 КК, потрібно звернути увагу на умовність (тимчасовість, відкладеність) цього виду звільнення, у зв'язку із чим визначити зміст вимог до посткримінальної поведінки особи, переданої на поруки, кримінально-правове значення порушення цих вимог.

При аналізі змісту звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 49 КК, необхідно окремо зупинитися на обставинах, що припиняють і переривають перебіг строків давності, а також на випадках незастосування судом давності.

У висновках роботи рекомендується, зокрема, висловити власну точку зору з питання щодо того, чи є підстави вважати звільнення від кримінальної відповідальності порушенням презумпції невинуватості, а також дати оцінку цьому інституту як засобу втілення гуманізму, економії кримінальної репресії, розвантаження системи кримінальної юстиції.

Нормативні акти: [1, 2, 3, 4, 5, 6].

Рекомендований перелік літератури до теми № 30: [4, 5, 26, 66, 83, 84, 85, 86, 105, 162, 233, 237, 257, 290, 303, 304].

Дата добавления: 2015-05-10