Розкрийте суть боротьби запорізьких козаків проти турків і татар. Дайте оцінку діяльності П.Сагайдачного

В середині 15ст.-першій чверті 17ст. козацтво стало впливовою силою, а Запорозька Січ - своєрідною державою в державі. Головною справою вважали захист свого народу від турків і татар. Українські землі були одним з основних об'єктів набігів татар Кримського ханства. Свої внутрішні економічні проблеми задовольняло шляхом походів і пограбувань російських та українських земель. Від 1450 р до 1556 р татари здійснили 86 грабіжницьких походів, які несли руйнування, пожежі, пограбування, вбивства, захоплення місцевого населення, вбивства, захоплення місцевого населення у полон, а потім продаж в рабство. На захист українського народу виступило козацтво. Козаки часто ходили походами у турецькі володіння. Найбільш прославився гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. За Сагайдачного козацтво перетворилося в окремий стан і займало важливе місце серед населення Наддніпрянщини. Партизанські ватагу перетворив в регулярне військо, яке при потребі досягало 40 тис. і мало залізну дисципліну. Проти козацького своєвілля був дуже суворий і карав за провину. Запорозькі флотилії козаків під проводом Сагайдачного ходили на Очаків, Перекоп, Трапезунд, Синоп. Козаки з гетьманом нападали на турецький флот, брали невільницькі ринки і визволяли із полону тисячі невільників. Особливо Сагайдачний прославився у битві під Хотином у 1621 р, коли 40 тисяч козаків практично врятували від поразки армію Речі Посполитої і примусили відступити турків. Козацтво при активній участі гетьмана виступило за відновлення православної церкви, сприяло діяльності православних братств та освіти. Сагайдачний разом з усім Запорозьким військом вступив до Київського братство і взяв його під свій протекторат. Активно формував єдність міщанства, духовенства і козаччини. Отже,козаки активно вели боротьбу з турками і татарами,а П.Сагайдачний був прекрасним ватажком,кошовим отаманом Війська Запорозького і Гетьманом реєстрового козацтва. Під його керівництвом пройшло багато успішних походів.

20 .Проаналізуйте причини та характер народних повстань 30х років 17ст.

Таким чином, в кінці XVI ст. почали формуватися основні причини, що призвели до широкомасштабних народних повстань. Ось основні з них:посилення феодального і національного гніту на українських землях після Люблінської унії,загострення міжконфесійних суперечностей після підписання Берестейської церковної унії,наростання суспільної конфронтації в українському суспільстві, що призвело до загострення класової боротьби,засилля польського права на українських землях наприкінці XVIст.,козацтво стало формуватися, як окремий стан в Речі Посполитій і заявило про себе, як окрема військово-політична сила,прагнення козацтва поширити свій вплив на якомога більші території України,загострення протиріч і суперечностей між рядовими козаками "голотою" і козацькою старшиною. У збройній боротьбі народу за своє визволення виявилося пробудження національної свідомості українського народу. Вирішальною силою в цій боротьбі було українське козацтво. Народні повстання мали антифеодальний і визвольний характер. Причини поразки народних рухів: були погано підготовлені;селяни та міщани були погано озброєні;нерішучість козацької старшини, яка боялась втратити свої привілеї. Найбільшими повстаннями цього періоду були повстання під приводом Марка Жмайла, Тараса Федоровича, Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина, Дмитра Гуні.

21. Чому Запорізьку Січ називали українською козацькою республікою? Обгрунтуйте.

Зародком нової української державності — козацької — стала Запорозька Січ. її демократичний характер пояснюється тим, що Запорозьку Січ створив сам народ для подолання загрози знищення; козакам були потрібні злагода й порозуміння.

Козацька Січ мала надійні укріплення. її оточували глибокі рови і високі земляні вали з гарматами, вежами з бійницями, де постійно чергували озброєні козаки.

Запорозькій Січі були притаманні ознаки республіки: власна територія, система виборних органів влади, правові звичаї, військо. Вищим законодавчим, адміністративним та судовим органом Січі була Січова Рада. Її рішення вважалися думкою всього війська і були обов'язковими для виконання. Рада розглядала найважливіші питання внутрішньої політики: проводила розподіл земель, угідь та рибних ловищ, судила за тяжкі злочини. Загальна (військова) рада проходила на Січі 2— З рази на рік (1 січня, після Великодня, 1 жовтня). На Радах обирали козацький уряд. Хоча в руках козацької старшини були зосереджені влада й багатство, у Запорозькій Січі не було кріпацтва. Існувала формальна рівність між козаками, які могли користуватися землею, угіддями, брати участь у загальновійськових радах, обирати старшину.

Дата добавления: 2015-05-08