Податок на промисел 1 страница

Податок на промисел сплачують громадяни України, іно­земні громадяни і особи без громадянства (як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Ук­раїні), не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяль­ності, які здійснюють несистематичний (не більш чотирьох разів протягом календарного року) продаж виготовлених, перероблених і куплених товарів.

Об'єктом оподаткування є сумарна вартість товарів за рин­ковими цінами, яку громадянин вказує в декларації, що подає податковому органу за місцем проживання. Особами, що не мають постійного місця проживання в Україні, — за місцем продажу товарів.

Не оподатковується податком на промисел продаж про­дукції рослинництва, що вирощується в особистому підсоб­ному господарстві, на присадибній, садовій ділянці, городі, а також вирощеного скота, кролів, птахів, нутрій як у живо­му вигляді, так і продукції їх забою і первинної переробки та продукції власного бджільництва.

Ставка податку на промисел — 10 відсотків вартості, вка­заної у декларації, продажу товарів протягом 3-х календар­них днів. При збільшенні терміну продажу товарів до 7 днів ставка подвоюється.

Податок сплачується шляхом придбання патенту на торгівлю.

Податок на промисел з фізичних осіб, які здійснюють про­даж власних автотранспортних засобів, здійснюється у По­рядку, затвердженому наказом Головної державної інспекції України від 22 серпня 1995 року №73, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 5 вересня 1995 р. і за Законом України “Про внесення змін в статтю 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про податок на промисел” від 13 верес­ня 1996 р., що дозволяють продаж протягом календарного року (з 1 січня по 31 грудня) один раз без стягнення податку на промисел. При укладенні другої, третьої і четвертої угоди купівлі-продажу не засвідчених нотаріально власних авто­транспортних засобів протягом календарного року, відповід­но до Правил Державної реєстрації і обліку автомашин, ав­тобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі авто­машин, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок, затверджених Постановою Ка­бінету Міністрів України від 21 жовтня 1993 року №873, фізична особа зобов'язана сплатити податок на промисел і пред'явити органам Державної автоінспекції України одно­разовий патент, що підтверджує сплату даного податку.

У разі ненадання патенту на право продажу власного авто­транспортного засобу доходи, отримані від другої-четвертої продаж, оподатковуються як з фізичних осіб (прибутковим податком з громадян).

Якщо фізична особа у календарному році продає п'ять і більше разів транспортні засоби, це слід розглядати як систематичну підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку.

3. Податок з прибутку підприємств

Податок з прибутку підприємств є прямим, внутрішнім податком з сукупного доходу, введеним з 1997 року. // Правовою базою для нарахування податку є Закон України “Про оподаткування прибутків підприємств” в редакції від 22 травня 1997 року зі змінами, внесеними Законами України від 19 вересня 1997 року, 4 листопада 1997 року, 18 листопада 1997 року і ЗО грудня 1997 року, Постановами Кабінету Міністрів України від 10 лютого 1998 р., 16 лютого 1998 р. № 162, 19 березня 1998р. № 335, від 27 липня 1998р. № 1137.

Суб'єктом — платником податку з прибутку є:

— резиденти — суб'єкти господарської діяльності, бюд­жетні, громадські та інші підприємства і організації, що здійснюють діяльність, направлену на отримання прибутку на території України і за їїмежами;

— нерезиденти — фізичні і юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують до­ходи з джерел в Україні, за винятком установ і організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет відповідно до міжнародних договорів України або Закону;

— філії і відділення резидентів, інші відокремлені підроз­діли платників податків, що не мають статусу юридичної особи, що розташовані на іншій відносно платника податків території;

— постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерел походження в Україні або виконують агентські (представницькі) функції для нерезидентів або їх засновників. Постійні представництва до початку своєї діяль­ності стають на облік в податковому органі за місцезнаход­женням у порядку, що встановлений центральним податко­вим органом України. Господарська діяльність, розпочата до реєстрації у податковому органі, розглядається як ухи­лення від оподаткування, а отримання прибутку розцінюється як приховування його від оподаткування.

В особливому порядку визначені суб'єкти — платники податку:

— Управління залізниць з господарської діяльності заліз­ничного транспорту. Доходи з залізниць, отримані від гос­подарської діяльності залізничного транспорту, визначаються у межах прибуткових надходжень, перерозподілених між за­лізницями в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Підприємства залізничного транспорту і їх струк­турні підрозділи по прибутках, отриманих не від господар­ської діяльності залізничного транспорту, є платниками по­датку з прибутку на загальних підставах;

— Національний банк України і його установи сплачують у державний бюджет України суму перевищення валових до­ходів над валовими витратами і частиною валових витрат попередніх років після закінчення фінансового року за умо-

ви, що витрати в ці роки не були відшкодовані валовими доходами. У випадках, коли валові доходи Національного банку України не покривають затверджені банку витрати за підсумками року, дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету України. Госпрозрахункові підприєм­ства Національного банку України обкладаються податком на загальних підставах;

— установи пенітенціарної системи і їх підприємства, що використовують працю спецконтингентуДотримані від їх діяльності доходи направляють у порядку, що визначений Міністерством внутрішніх справ України, на фінансування господарської діяльності таких установ і підприємств, у тому числі суми доходів за кошторисом доходів і витрат, що за­тверджуються Міністерством внутрішніх справ України. Об'єктом оподаткування є прибуток, обчислений шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань.

Валовий дохід — це сума доходу платника податків, отри­мана від усіх видів діяльності у звітному періоді у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) еко­номічній зоні і за її межами.

Усі витрати платника податків, виходячи із змісту Закону, складаються з 4-х груп:

1. Валові витрати виробництва і обігу — це витрати плат­ника податку у грошовій, матеріальній і нематеріальній фор­мах, здійснюваній як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбав (виготовив) платник податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

2. Друга група представлена витратами, що мають подвійне призначення, тобто на валові витрати відноситься тільки частина витрат. До них відносяться:

— суми витрат на проведення поточного, капітального ре­монтів, реконструкції, модернізації та інших видів покра­щення основних фондів, що не перевищують 5 відсотків су­купної балансової вартості груп основних фондів на поча­ток звітного періоду, відносяться на валові витрати вироб­ництва, а витрати, що перевищують ці суми, відносяться на збільшення вартості основних фондів; битрати на придбання ліцензій, дозволів^дтередбачені законодавством на валові витрати виробництва, а на придбання торгових патентів — на зменшення суми обчисленого податку.

3. Третю групу витрат складає амортизація. Це особлива група фінансових ресурсів підприємств і організацій усіх форм власності, яка складається з амортизації основних фондів і нематеріальних активів.. Амортизація нараховується на обу­мовлені законом види витрат, зменшуючи балансову вартість. У той же час списання витрат на проведення поточних і капітальних ремонтів, реконструкції, модернізації та інших видів покращення основних фондів здійснюється на збільшення їх балансової вартості.

Нарахування амортизації не включається в суму валових витрат виробництва, але при визначенні об'єкта оподатку­вання вона відноситься на зменшення скоригованого вало­вого доходу платника податку.

4. Четверта група — це витрати, які не включаються у склад валових витрат виробництва (обернення) продукції (робіт, послуг). Вказані витрати проводяться за рахунок коштів, що залишаються у розпорядженні підприємства після сплати податків. Перелік таких витрат встановлений обмеженнями п.п. 5.3—5.8 ст. 5 вказаного Закону. До них відносяться:

— придбання подарунків, проведення презентацій, орга­нізація розваг і відпочинку, сплата податків за фізичних осіб, витрати на навчання фізичних осіб, пов'язаних з таким плат­ником податків; оплата штрафів, неустойки і пені за рішен­ням сторін договору чи за рішенням суду, арбітражного суду;

утримання органів управління об'єднань платників подат­ку, у тому числі утримання холдингових компаній, які є окремими юридичними особами; виплата емісійного дохо­ду, виплата дивідендів; будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документами, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена пра­вилами ведення податкового обліку.

Для визначення об'єкта оподаткування із скоригованого валового доходу крім валових витрат податку виключаються суми амортизації.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів — це поступові віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або покращення, на зменшення скоригованого при­бутку платника податку у межах норм амортизаційних відра­хувань.

Правила ведення податкового обліку. В основу податкового обліку за Законом покладені податкові періоди — календар­ний звітний (податковий) рік і звітний (податковий) квар­тал, а також правила здійснення першої операції, з дати якої виникають зобов'язання по сплаті податку і включення ви­трат у склад валових витрат. Так, валовий дохід платника податку збільшується з дати зарахування коштів від покупця (замовника) в оплату товарів, виконаних робіт або наданих послуг, що підлягають реалізації, на його рахунок у банку з дати оприбуткування готівки у касу, а за відсутності такої — з дати інкасування грошей у банк чи з дати відвантаження (відпуску) товарів, а для робіт (послуг) — з дати фактичного виконання робіт, наданих послуг платником податку, за­лежно від того, яка з операцій здійснюється раніше.

У разі торгівлі продукцією (валютними цінностями) за допомогою торгівельних автоматів та іншого подібного ус­таткування, що не передбачає використання касових апа­ратів, які контролюються уповноваженою особою, датою збільшення валового доходу вважається дата, коли грошо­ву виручку вийняли з таких апаратів (порядок інкасування такої виручки встановлюється Національним банком Ук­раїни); при використанні у розрахунках жетонів, карток та інших замінників гривні — дата їх продажу; у розрахунках з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків датою збільшен­ня валового доходу вважається дата оформлення відповід­ного розрахунку (товарного чека). // Ст. 22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Постанова Кабінету Міністрів України від 10 лютого 1998 р.

За бартерними операціями датою збільшення валових до­ходів вважається будь-яка з подій, що здійснюється раніше: дата відвантаження товарів, а по роботах і послугах — дата фактичного надання результатів послуг і виконання робіт платником податку; дата оприбуткування товарів, отрима­них по бартеру, а для робіт (послуг) — дата фактичного отри­мання результатів робіт (послуг) платником податку.

При продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів датою збільшення валового доходу є дата надходження цих коштів на розрахунковий рахунок платни­ка податку чи дата отримання відповідної компенсації у будь-якому вигляді, у тому числі зменшення заборгованості пе­ред бюджетом.

Датою збільшення валових витрат платника податку вва­жається дата операції, що сталася раніше. Це дата списання коштів з рахунку платника податка в банку — оплата за то­вари (роботи, послуги), дата видачі готівки з каси; чи дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (по­слуг) — дата фактичного отримання платником податку ре­зультатів виконання робіт, надання послуг. При розрахун­ках за допомогою кредитних, дебетових карток, комерцій­них та інших чеків — дата оформлення відповідного розра­хунку (товарного чеку).

При бартерних операціях списання на валові витрати прово­диться здати здійснення заключної операції, здійснюваної після першої. При часткових поставках товарів (робіт, послуг) в ра­хунок заключної бартерної операції валові витрати платників податків відповідного податкового періоду збільшуються на вартість таких часткових поставок товарів (робіт, послуг).

Платники податку — резиденти, які мають у звітному по­датковому кварталі збитки за результатами своєї діяльності, мають право відносити їх на майбутні податкові періоди протягом 5 податкових років, наступних за кварталом їх ви­никнення. Зменшення об'єкта оподаткування має здійсню­ватися за результатами податкового періоду, наступного за звітним. Якщо ж недостатньо валових доходів для покриття

збитків, відшкодування їх переноситься на наступний пері­од доки мине 20 звітних квартальних податкових періодів. Після цього непогашена сума на зменшення об'єкта опо­даткування не відно.ситься.

Ставки податку. Прибуток платника податку всіх форм власності, у тому числі підприємства, заснованого на влас­ності окремої фізичної особи, оподатковується за базовою ставкою ЗО відсотків від суми оподаткування.

Платник податку, що здійснює виплату виграшів по лоте­реї та інших видах ігор і розиграшів, що передбачають прид­бання права на участь у таких іграх і розиграшах до їх про­ведення, зобов'язаний відрахувати і внести в бюджет ЗО відсотків суми такого виграшу.

Крім того, особа, яка здійснює виплату виграшів у казино, бінго та в інших видах ігор в ігорних місцях (будинках), зобов'язана відрахувати в бюджет ЗО відсотків від суми при­бутку особи, яка виграла, що визначається як різниця між його доходами за відповідний робочий день і витратами, по­в'язаними з розиграшем, понесеними фізичною особою про­тягом такого робочого дня, але не більше суми виграшу. (Порядок податкового обліку виграшів і обліку витрат ви­значається центральним податковим органом України).

Якщо особа отримує виграш з ігрових автоматів, що не контролюються уповноваженою фізичною особою, оподат­кування проводиться з вартісної різниці залишку жетонів (або їх замінників) на початок робочого дня і на кінець ро­бочого дня за ставкою ЗО відсотків.

Не підлягають оподаткуванню виграші за державними гро­шовими лотереями, що випущені з дозволу Міністерства фінансів України з умовою: наявність призового фонду у розмірах не менше 50 відсотків від суми доходів, а також відрахувань у державний бюджет не менше ЗО відсотків до­ходів, що залишаються після виплати призового фонду.

Характерні особливості оподаткування окремих видів діяль­ності і операцій особливого виду. Оподаткування інших видів діяльності (крім перерахованих) і операцій особливого виду здійснюється в іншому порядку. При цьому враховується конкретна галузева діяльність, терміни її здійснення, види нестандартних операцій.

Залежно від цього визначається об'єкт оподаткування, став­ки і механізм обчислення, податковий період і термін спла­ти податку.

А. Оподаткування страхової діяльності

Об'єктом оподаткування страховиків — резидентів від стра­хової діяльності зі страхування і перестрахування ризиків на території України і за її межами є валовий дохід. Валовий дохід — це сума страхових внесків, страхових платежів чи страхових премій, за винятком сум валових внесків, переда­них на перестрахування, отриманих страховиком у звітному (податковому) періоді. Ставка податку від цього виду діяль­ності становить 3 відсотки валового доходу.

Доходи страховиків-резидентів, отримані у вигляді сум страхових внесків, страхових платежів чи страхових премій, накопичених у звітному періоді за договорами страхування і перестрахування життя на території України і за її межами, не відносяться до складу оподатковуваних доходів.

Для оподаткування операцією зі страхування життя фізичної особи вважається операція, яка передбачає страхову виплату при наступних страхових випадках: смерть застрахованої особи; якщо застрахована особа доживе до закінчення дії договору страхування чи досягне віку, визначеного догово­ром страхування. У цьому випадку, термін дії договору не може бути менший 10 років і не може передбачати частко­вих виплат до закінчення терміну договору чи настання стра­хового випадку.

У випадку дострокового розфвання договору страхування життя, не пов'язаного зі смертю застрахованої особи, валові доходи, отримані страховиком (за даним договором), опо­датковуються за ставкою 6 відсотків.

Б. Оподаткування нерезидентів

Нерезиденти, які здійснюють свою господарську діяльність на території України і отримують будь-які доходи в Україні (у тому числі на рахунки, що ведуться у гривнях), оподатко­вуються в особливому порядку, встановленому законодавством.

Нерезиденти, які здійснюють свою діяльність через пос­тійне представництво, і саме постійне представництво за су­мами отриманого прибутку оподатковуються на загальних підставах.

Якщо нерезидент здійснює свою діяльність не тільки в Україні, але й за її межами, при цьому не визначає прибуток через постійне представництво в Україні, то прибуток, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, що складає нерезидент за погодженням з податковим орга­ном за місцем знаходження постійного представництва. У разі неможливості визначення прибутку, що підлягає опо­даткуванню, шляхом прямого підрахунку, він розраховуєть­ся податковим органом як різниця між валовими доходами і валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого валового доходу коефіцієнта 0,7.

Резиденти, що надають агентські, довірчі, комісійні та інші послуги за рахунок і на користь нерезидента, по оподатку­ванню прирівнюються до постійних представництв без до­даткової реєстрації у податкових органах як платники по­датку на прибуток.

Податок на прибуток нерезидентів, за винятком податку на репатріацію доходів, є внутрішнім податком, і ставки його не регулюються міжнародними договорами з питань уник­нення подвійного оподаткування.

В. Оподаткування виробників сільськогосподарської продукції

Підприємства усіх форм власності, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, спла­чують податок на прибуток на загальних підставах за став­кою ЗО відсотків об'єкта оподаткування за підсумками звітно­го податкового року, починаючи з підсумків діяльності за 1998 рік.

Протягом року валові доходи і понесені виробником ва­лові витрати підлягають індексації за офіційним курсом інфляції з наступного місяця, після місяця понесених ви­трат (отримання доходів) до кінця податкового року.

Нарахований за підсумками року податок з прибутку змен­шується на суму податку на землю, що використовується у сільськогосподарському обороті.

Підприємствам — сільськогосподарським виробникам про­дукції, що мають збитки за результатами роботи звітного періоду, надане право переносити збитки частинами на змен­шення валових доходів майбутніх 5 податкових років.

Г. Оподаткування доходів від виконання довгострокових до­говірних зобов'язань

Для діяльності підприємств і організацій з тривалим ви­робничим циклом по отриманню готової продукції (основ­них фондів) може застосовуватися особливий порядок опо­даткування. Підставою для цього є довгостроковий контракт (договір), за умовами якого виконання робіт з будівництва, монтажу, встановлення основних фондів чи створення не­матеріальних активів, пов'язаних з такими роботами (типу “інжиніринг”, науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи), планується завершити не раніше 9 місяців з мо­менту здійснення перших витрат чи з дати отримання аван­су.

Д. Оподаткування спільної діяльності

Підставою для здійснення сумісної діяльності без створення юридичної особи, яка передбачає об'єднання коштів і май­на учасників для досягнення спільної господарської мети, є договір. У договорі передбачаються умови, згідно яких облік спільної діяльності ведеться платником податку окремо від обліку основної діяльності цього платника податку.

При виплаті учаснику доходів від спільної діяльності плат­ник податку утримує з учасника ЗО відсотків суми виплаче­них доходів, перераховуючи їх у дохід бюджету.

Е. Оподаткування операцій у банківській діяльності

Банки, що здійснюють операції з продажу і купівлі іно­земної валюти, податковий облік таких операцій для потреб банку ведуть окремо від операцій, що виконуються за дору­ченням і за рахунок клієнтів банку. Валовим доходом банку з покупки і продажу іноземної валюти за дорученням і за рахунок клієнтів банку є суми отриманих ним комісійних (брокерських) та інші види винагороди, а до валових витрат відносяться витрати банку, понесені у зв'язку із здійснен­ням цих операцій для клієнтів.

Платник податку, що здійснює торгівлю цінними папера­ми і деривативами, веде окремий облік фінансових резуль­татів цієї діяльності. Торгівля цінними паперами і деривати­вами — це будь-які операції з придбання і продажу цінних паперів чи фондових деривативів їх торгівцями — фондови­ми і товарними біржами, а також особами, що не мають статусу торгівця цінними паперами. Платники податку при виплаті дивідендів відраховують податок у розмірі ЗО відсотків нарахованої суми за рахунок таких виплат і вносять до бюд­жету до чи одночасно з виплатою дивідендів. При цьому платник податків зменшує суму нарахованого податку на прибуток на суму внесеного в бюджет податку на дивіденди.

Є. Оподаткування неприбуткових установ і організацій Органи державної влади України, органи місцевого само­врядування і створені ними установи та організації, що ут­римуються за рахунок відповідних бюджетів, у тому числі учбові заклади, відділи охорони здоров'я, архівні установи, а також бібліотеки, які крім основної діяльності надають платні послуги за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, не обкладаються податком на загальних підставах. Отримані доходи вони зараховують до складу кош­торисів (на спеціальний рахунок) на утримання таких не­прибуткових організацій і використовують винятково на фінансування витрат такої установи (у тому числі на фінан­сування основної діяльності), розрахованих і затверджених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо за результатами звітного (податкового) року доходи за кошторисом на утримання зазначених організацій пере­вищують суму визначених кошторисом витрат, то сума пе­ревищення зараховується до складу кошторису наступного року.

Крім того, у вказаних установ і організацій звільняються від оподаткування доходи, отримані у вигляді:

а) коштів і майна, що поступають безоплатно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги і добровільних пожерт­вувань;

б) пасивних доходів (доходів, отриманих у вигляді відсотків, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також ро­ялті);

в) коштів і майна, що надходять як компенсація вартості державних послуг.

Добродійні фонди і добродійні організації, що створюють­ся за чинним законодавством для проведення добродійної діяльності, у тому числі громадські організації, створені з метою проведення екологічної, оздоровчої, освітньої і наукової, культурної і аматорської спортивної діяльності, звільнені від оподаткування по доходах, отриманих у ви­гляді:

а) коштів і майна, що надходять безоплатно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги, або добровільних по­жертвувань;

б) пасивних доходів;

в) коштів і майна, які надходять як активи від інших не­прибуткових організацій, що ліквідуються.

Пенсійні фонди, кредитні союзи, що створені відповідно до чинного законодавства, звільнені від оподаткування по доходах, отриманих у вигляді:

а) внесків на додаткове пенсійне забезпечення чи внесків на інші потреби, передбачені законодавством;

б) пасивних доходів, отриманих з джерел, визначених за­конодавством про кредитні союзи і пенсійні фонди.

Інші юридичні особи (крім добродійних фондів і органі­зацій), діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів, звільнені від оподат­кування за сумами (чи майном), що надходять їм від здійснен­ня основної діяльності і пасивних доходів.

Спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, ство­рені для представлення інтересів засновників, які утриму­ються за рахунок внесків цих засновників і не здійснюють підприємницьку діяльність, звільнені від оподаткування сум разових чи періодичних внесків засновників і пасивних до­ходів.

Релігійні організації, зареєстровані у встановленому зако­ном порядку, звільнені від оподаткування доходів, отрима­них у вигляді:

а) коштів або майна, що надходять безоплатно чи у ви­гляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань;

б) будь-яких інших доходів від надання культових послуг, а також пасивних доходів.

При отриманні доходів неприбутковою організацією з інших джерел, крім звільнених від оподаткування, така орга­нізація зобов'язана сплатити податок у сумі перевищення доходів над витратами, пов'язаними з отриманням таких доходів. При підрахунку суми перевищення доходів над ви­тратами, як у першому, так і в другому випадку, сума амор­тизаційних відрахувань не враховуються.

Пільги по податках. Прибуток підприємств, заснованих все­українськими громадськими організаціями інвалідів, до яких відносяться Українське товариство глухих. Українське това­риство сліпих і Спілка організацій інвалідів України (Поста­нова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року) і які є їх повною власністю, отриманий від реалізації товарів (робіт, послуг) власного виробництва (іа винятком підакцизних то­варів, посередницької діяльності га ігорного бізнесу) звільня­ються від оподаткування за умови, якщо на підприємстві за основним місцем роботи працює інвалідів не менше 50 відсотків від загальної кількості працюючих і їх оплата праці становить не менше 25 відсотків загального фонду оплати праці, віднесеного на валові витрати підприємства.

Вивільнюється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від реалізації на митній території України спеці­альних продуктів дитячого харчування (за переліком, затверд­женим Кабінетом Міністрів України) власного виробництва, що направлений на збільшення обсягів виробництва і змен­шення роздрібних цін таких продуктів.

У перші 3 роки з моменту державної реєстрації продукції як інноваційної в інноваційних центрах, створених за чинним законодавством, прибуток від реалізації цієї продукції оподат­ковується у розмірі 50 відсотків від діючої ставки податку.

У період з 1 липня 1997 року по 1 січня 2002 року податок на прибуток у розмірі 1,5 відсотка від нарахованої суми за­раховується на спеціальні рахунки бюджетів територіальних общин для фінансування житлового будівництва для військо­вослужбовців — учасників бойових дій в Афганістані і воєн­них конфліктів у зарубіжних країнах, членів сімей військо-во-службовців, що загинули під час виконання ними служ­бових обов'язків. Фактично витрачені за станом на 1 липня 1997 року кошти платників податку на інвестування будів­ництва житла для військовослужбовців зараховуються на зменшення податкових зобов'язань цього платника податку протягом строку будівництва, але не пізніше дії цієї норми (1 січня 2002 року).

Підприємствам експериментальної економічної зони “Си­ваш” (на період експерименту) обчислена сума податку з прибутку за нормами цього Закону зменшується на 50 відсотків, за умови використання суми зменшення податку на реалізацію інвестиційних проектів у межах цієї зони.

Терміни сплати податку. Платники податку самостійно ви­значають суми податку, що сплачуються.

Податок сплачується в бюджет не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. При цьому платіжне дору­чення банку повинно здаватися до настання терміну сплати.

Податкова декларація за звітний квартал складається на­ростаючим підсумком з початку звітного фінансового року і подається податковому органу платником податку не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Платникам податку надане право направляти податково­му органу податкову декларацію і розрахунок податку на прибуток поштою з повідомленням про вручення. Пересил­ка документів повинна здійснюватися не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання. Суперечки, що виника­ють між платником податку і поштою з приводу несвоєчас­ної доставки документів податковому органу, вирішуються у судовому порядку.

Платники податку (за винятком нерезидентів і виробників сільськогосподарської продукції) протягом кварталу спла­чують авансові внески податку в бюджет за перший і другий місяць кварталу за підсумками кожного місяця до 20 числа другого і третього місяців кварталу.

Дата добавления: 2015-05-10