Подовження м’яких приголосних

Збіг однакових приголосних

Сполучення йо, ьо

Пишеться йо для позначення звукосполучення й + о	Пишеться ьо для позначення м’якості приголосного перед о
на початку слова: йод	працьовитий, чотирьох
після голосного: майор
після приголосного, переважно на початку складу: мільйон, серйозний

Апостроф (‘) — знак, який передає на письмі роздільну вимову я, ю, є, ї після твердого приголосного: м’яч [мйач], зв’язок [звйазок].

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї
після літер на позначення губних приголосних б, п, в, м, ф	риб’ячий, п’єса, любов’ю, м’ята
після літери р, що позначає твердий приголосний [р]	сузір’я, бур’ян
після префіксів, що закінчуються на приголосний	від’єднати, з’їсти
у складних словах після першої частини, що закінчується на приголосний	дит’ясла, Мін’юст
у слові Лук’ян і похідних	Лук’янчук, Лук’янівка

Апостроф НЕ пишеться перед я, ю, є, ї
після літер на позначення губних приголосних б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть кореневий приголосний, крім р	тьмяний, мавпя­чий (але арф’яр, торф’яний)
після літери р, що позначає м’який приголосний [р]	рядок, буряк
перед йо	зйомки, курйоз

Подвоєні літери позначають або подовжений м’який приголосний, або збіг однакових приголосних.

Випадок збігу приголосних	Приклади
на межі префікса й кореня	оббити, віддати
на межі кореня й суфікса	цінний, сонний
на межі двох суфіксів	годинник, іменник
на межі частин складноскорочених слів	спорттовари
на межі основи дієслова минулого часу на -с і постфікса -ся	пасся, розрісся
у прикметникових наголошених суфіксах -енн-, -анн- (-янн-) зі значенням підсилення, збільшен­ня ознаки, можливості чи неможливості дії	силенний, старанний, нескінченний, невблаганний
у прикметниках на -нн(ий) старослов’янського походження та іменниках і прислівниках, утворених від них	блаженний, огненний, мерзенний, благосло­вення, стражденно (але священик)
у словах бовван, Ганна, лляний, овва, ссати та похідних	Ганнуся, ссавець, бовваніти

У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан- (-ян-), -ин-, -ін-, літеру н не подвоюємо: глина — глиняний, орел — орлиний, гречка — гречаний.

Не подвоюємо н у дієприкметниках (вихований, забезпечений, вирі-ше­ний) і в прикметниках, утворених із відповідних дієприкметників (варе­ний, печений), а також у прикметнику довгожданий.

Треба розрізняти: здійснений, несказаний, нездоланий тощо — діє-при­кметники; здійсненний, несказанний, нездоланний тощо — при-кметники.

Подовжуються приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж,ч,ш у позиції між голосними звуками.

Випадок подовження м’яких приголосних	При клади
в іменниках середнього роду II відміни на -я	життя, знання, колосся, затишшя, узбережжя
у деяких іменниках жіночого та чоловічого роду І відміни на -я	суддя, рілля, Ілля, стаття (але статей)
в орудному відмінку іменників жіночого роду III відміни перед -ю	зустріччю, міддю, маззю
у формах теперішнього часу дієслова лити (литися) та похідних словах	ллю, ллється, виллєш
у прислівниках зрання, спросоння, попідтинню, попідвіконню, навмання

Подовження не відбувається:

1) у родовому відмінку множини іменників середнього роду II відміни перед нульовим закінченням: облич, завдань (але, відкритті);
2) в іменниках жіночого роду І відміни на -ин(я): господиня, рабиня, гординя;
3) в іменниках IV відміни: каченя, дитя, теля;
4) якщо м’який приголосний стоїть не між голосними: безсмертя, честю, радістю;
5) у словах кутя, свиня, попадя.

Префікс с- уживається	Префікс з- уживається	Префікс зі- уживається
перед к, п, т, ф, х	перед усіма іншими приголосними	перед сполученням при­голосних (у тому числі перед сполученням губ­ного та [й])
скропити, спекти, стягнути, сфокусува­ти, схилити	зшити, зчистити, зцідити	зіставити, зіп’ястися

_

Префікс пре-	Префікс при-	Префікс прі-
виражає найвищий ступінь ознаки в при­кметниках або прислів­никах (його можна замі­нити словом дуже): пречудовий, пресильний	уживається в словах, що означають наближення, при­єднання (приїхати, прикру­тити); неповноту, частковість і результат дії (прилягти, при­меншувати, придумати)	уживається в словах прізвище, прізвисько, прірва
Запам’ятайте: презирли­вий, пре-зирство, преосвяще-нний, преподобний, престол, превеле-бний	уживається в словах, утворе­них від іменників з приймен­никами: прикордонник, прибережний

Префікс пере- пишемо завжди з е: перемога, перехід.

У префіксах роз-, без-, через-, від-, над-, під-, між- тощо кінцевий дзвінкий приголосний не змінюється перед глухими приголосними: роз­крутити, безхмарний, черезплічник, надходити, обпалити, відчинити, представник.

3 великої літери пишуться власні назви
індивідуальні імена людей, по батькові, псевдоніми, клички тварин	Леся Українка, безсмертний Кобзар, собака Сірко (але імена та прізвища людей, що ста­ли загальними назвами, — з малої: донжуан, галіфе, дизель, рентген)
прізвища людей, які вжи­ваються в загальному зна­ченні, але не стали загаль­ними назвами, пишуться з великої літери	Гей, нові Колумби й Магеллани, напнемо віт­рила наших мрій (але імена та прізвища, вжи­ті зневажливо, — з малої: гітлери, квіслінги)
утворені від власних особових назв присвійні прикметники, а також прикметники із суфіксом -ськ-, якщо вони мають значення «імені когось», «пам’яті когось»	Грінченків словник, Франкові поезії, Шевчен­ківські дні, Нобелівська премія (але франківські сонети, шевченківська символіка); (з малої літери пишуться прикметники, що входять до фразеологізмів і наукових термі­нів: ахіллесова п’ята, бертолетова сіль)
назви божеств, міфологіч­них істот, релігійних свят і постів	Святий Дух} Матір Божа, Аллах, Перун, Бла­говіщення, Великий піст (але родові назви міфологічних істот — з малої літери: демон, лісовик, фея)
назви дійових осіб у байках, казках, драматич­них творах	Бджола, Шершень, Мавка, Баба Яга (але не як дійові особи, а як загальні назви — з ма­лої: баба-яга)
назви найвищих держав­них установ і міжнародних організацій	Верховна Рада України, Європейський Союз
назви держав та автоном­них одиниць	Республіка Польща, Автономна Республіка Крим
назви сторін світу, якщо маємо на увазі краї чи народи	Західна Україна, народи Сходу
астрономічні, географічні назви, назви вулиць, площ, майданів, парків, каналів, архітектурних пам’яток, храмів тощо	сузір’я Велика Ведмедиця, комета Галлея, місто Алчевськ, Стрийський парк, Андріїв­ський узвіз, Софійський собор (якщо у влас­них назвах означувані слова брід, вал, міст, шлях, яр тощо не сприймаються як родові поняття, то вони пишуться з великої літери: Кам’яний Брід (район міста), Булонський Ліс (парк), Ярославів Вал (вулиця)
у назвах найвищих державних посад України та міжнародних посад	Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООН (назви посад, звань, учених ступенів, титулів, рангів, чинів тощо — з малої літери: ректор, академік, генерал-лейтенант, барон)
у назвах державних, громадських організацій, партій України й інших держав	Збройні сили України, Верховний суд США
у назвах міністерств і їхніх головних управлінь	Міністерство транспорту і зв’язку України
у назвах установ місцевого значення	Вінницька обласна державна адміністрація
у власних назвах навчаль­них закладів, науково-дослідних установ, театрів, музеїв, підприємств	Київський національний університет внут­рішніх справ. Будинок актора, Інститут української мови
у назвах знаменних подій, свят, епох тощо	День учителя. Новий рік (але День Незалеж­ності України, Свято Перемоги)

_

3 великої літери та в лапках пишуться
назви художніх творів, наукових праць, газет, журналів, історичних пам’яток	поема «Мойсей», журнал «Український тиж­день», «Руська правда» (з великої літери, але без лапок — назви релігійних книг: Біблія, Тора, Коран)
назви аеропортів, станцій, санаторіїв, готелів, кав’ярень тощо	аеропорт «Бориспіль», станція метро «Бо­танічний сад» (але Київський вокзал, станція Шепетівка)
назви літаків, автомобілів та інших машин, фірмові та сортові назви	цукерки «Київ вечірній», літак «Руслан»
назви орденів, відзнак	медаль «За відвагу» (але орден князя Яросла­ва Мудрого, орден Держави)
Пишеться и
у загальних і географічних назвах після д, т, з, Су ц, ж (дж), ч, ш,р (правило «дев’ятки») перед літерами на позначення приголосних (крім й)	дисципліна, система, Алжир, Сирія, Мексика

Пишеться і
на початку слова	ікона, історія
після літер на позначення приголосних, що не входять до правила «дев’ятки»	піраміда, фінанси, бізнес
перед літерою на позначення голосного або й	піаніно, радіус, ажіотаж, позиція
у кінці незмінних слів	таксі, поні, колібрі
в окремих власних назвах	Грімм, Сідней, Дідро, Россіні

Зауважте! У ряді слів іншомовного походження, давно засвоєних українською мовою, після літер, що не входять до «дев’ятки», відповідно до вимови пишеться и: лимон, мирт, кипарис, спирт, кинджал, нирка тощо.

З и, а не з і пишуться слова церковного вжитку: диякон, єпископ, мир­та, християнство тощо.

Пишеться ї
після літер на позначення голосних	мозаїка, Енеїда (але в складних словах, де перша частина закінчується на голосний, на початку другої пишеться і: староіндійський, доісторичний)

Пишеться у
у словах, запозичених із французької мови, після літер на позначення шиплячих ж, ч та в словах парфуми, парфумерія	журі, парашут, Жуль

Дата добавления: 2015-05-10