Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Показники народжуваності, смертності, природного приросту та життєвості населення




Чисельність населення не залишається незмінною. Зміна чисельності населення за рахунок народжень і смертей називають природним рухом.
Основними показниками, що характеризують природний рух населення, є показники народжуваності, смертності, природного приросту, а також тісно пов'язані з ними показники шлюбів і розлучень.
Народжуваність, смертність і природний приріст населення враховуються в абсолютному вираженні у вигляді числа народжених, померлих за той чи інший відрізок часу, природного приросту населення (раз-кістка між числом народилися і числом померлих).
Однак абсолютні показники природного руху населення не можуть характеризувати рівень народжуваності, смертності, природного приросту, так як вони залежать від загальної чисельності населення. Тому дня характеристики природного руху населення зазначені показники наводяться в розрахунку на 1000 осіб, тобто виражаються у вигляді відносних величин в проміле (%») -
Основними відносними показниками природного руху є: коефіцієнт народжуваності; коефіцієнт смертності; коефіцієнт природного приросту, коефіцієнт шлюбності; коефіцієнт розлучень. Всі ці коефіцієнти розраховуються на 1000 чоловік населення, тобто в проміле (° / 00).
Коефіцієнт народжуваності обчислюється шляхом ділення числа народжених за рік N на середньорічну чисельність населення S:

 


Коефіцієнт смертності розраховується аналогічно шляхом ділення числа померлих за рік Мна середньорічну чисельність населення S:

 


Коефіцієнт природного приросту можна розрахувати за формулою:

 


або як різниця між коефіцієнтами народжуваності та смертності:

 


Для характеристики співвідношення між народжуваністю і смертністю в статистиці населення обчислюється показник життєвості (показник Покровського), що представляє собою відношення числа народжених до числа померлих (або ставлення коефіцієнтів народжуваності і смертності).
Всі ці показники звичайно розраховуються за рік, але можуть обчислюватися й за більш тривалі проміжки часу. У таких випадках дані в чисельнику і знаменнику наведених формул повинні ставитися до одного і того ж періоду, і в результаті зазначені показники виявляться приведеними до одному року.
Розглянуті вище показники, що розраховуються на 1000 чоловік усього населення, є загальними коефіцієнтами. Поряд із загальними коефіцієнтами, тобто розрахованими по відношенню до всього населення, для більш детальної характеристики відтворення населення визначаються приватні (спеціальні) коефіцієнти, які на відміну від загальних коефіцієнтів розраховуються на 1000 чоловік певної вікової, статевої, професійної чи іншої груп населення.
Так, при вивченні народжуваності широко застосовується спеціальний коефіцієнт народжуваності, іменований іноді показником фертильності, який розраховується як відношення числа народжених до середньої чисельності жінок у віці від 15 до 49 років.
Цей же показник можна визначити і за допомогою загального коефіцієнта народжуваності, якщо останній розділити на показник, що характеризує частку жінок розглянутого контингенту (15-49 років) в загальній чисельності населення.
Крім загального коефіцієнта народжуваності та показника фертілен-ності в статистиці населення розраховуються:
а) коефіцієнти народжуваності для окремих вікових груп жінок;
б) сумарний коефіцієнт народжуваності (визначається шляхом ділення суми вікових коефіцієнтів народжуваності, розрахованих за однорічним віковими групами, на 1000);
в) брутто-коефіцієнт відтворення населення, що показує середнє число дівчаток, народжених жінкою за все її життя (обчислюється шляхом множення сумарного коефіцієнта народжуваності на 0,49 - частку дівчаток серед народжених),
г) нетто-коефіцієнт відтворення населення, що показує середнє число дівчаток, народжених жінкою за все життя і дожили до того віку, в якому була жінка при народженні кожної з цих дівчаток. Для обчислення цього показника вікові коефіцієнти народжуваності множаться на число жінок у кожній віковій групі Lx і на 0,49. Отримана сума ділиться на початкове число новонароджених в таблиці смертності lо, прийняте зазвичай за 10 000 або 100 000. У табл. 3.4 наведені вікові коефіцієнти народжуваності, коефіцієнт фертильності і сумарний коефіцієнт народжуваності в Російській Федерації за кілька років.
Таблиця 3.4
Вікові коефіцієнти народжуваності *


Роки Кількість народжених у середньому за рік на 1000 жінок у віці, років Сумарний коефіцієнт народжуваності
моложе20 20-24 25 -29 30-34 35-39 40-44 45-49 15-49
                   
  54,9 146,6 83,0 41,6 16,5 3,7 0,2 49,9 1,732


Продовження табл. 3.

 

                   
  1,4 134,0 72,7 35,0 13,9 3,2 0,2 43,9 1,552
  47,9 120,4 65,0 29,6 11,4 2,6 0,2 38,4 1,385
  49,9 120,3 67,2 29,6 , 10,6 2,3 0,1 38,0 1,400
  45,6 113,5 67,2 29,7 10,7 2,2 0,1 36,0 1,344
  36,2 99,0 66,2 31,5 10,8 2,2 0,1 32,8 1,230


* Російський статистичний щорічник.

- М., 1998. С. Як видно з табл. 3.4, у всіх вікових групах жінок, крім першої (молодше 20 років), коефіцієнти народжуваності істотно знизилися, що призвело, природно, до зниження і сумарного коефіцієнта народжуваності. Наведемо приклад розрахунку сумарного коефіцієнта народжуваності для 1995 Оскільки вікові коефіцієнти наведені як середні для п'ятирічних інтервалів, то сума всіх коефіцієнтів множиться на 5, а потім вже ділиться на 1000, тобто для 1995 сумарний коефіцієнт народжуваності дорівнює:

 


Для 1997р.:

 


Цей показник характеризує середнє число дітей, народжених жінкою за своє життя. Так як серед народжених дітей питома вага дівчаток складає 0,49, то множачи сумарний коефіцієнт народжуваності на 0,49, отримуємо брутто-коефіцієнт відтворення населення. Для 1995 він склав приблизно 0,7, тобто кожна жінка за своє життя народила 0,7 дівчинки, що не забезпечує просте відтворення. Для 1997 цей показник дорівнює 0,6.
При вивченні смертності також розраховується цілий ряд приватних коефіцієнтів. Особливе значення має коефіцієнт дитячої смертності, що характеризує рівень смертності дітей до одного року. Цей показник повинен визначати, скільки з числа народжених дітей помирає у віці до 1 року (на 1000 осіб). Враховуючи, що в поточному році у віці до 1 року можуть померти і діти, народжені в минулому році, коефіцієнт дитячої смертності за рік розраховують як суму двох доданків за формулою:

 


де m11 - число померлих до року в поточному році з покоління народжених в цьому ж році;
m10 - число померлих до року в поточному році з покоління народжених у попередньому році;
N1 - число народжених в поточному році;
N0 - число народжених в попередньому році.
Якщо відомо тільки загальне число померлих до року без розподілу на народжених в попередньому і поточному роках, то можна використовувати для розрахунку наступну формулу:

 


де т - число померлих за рік дітей віком до 1 року.
Коефіцієнт дитячої смертності в Російській Федерації в 1995 р. склав 18,1% с, а в 1997 р. - 17,2% 0.
Крім коефіцієнта дитячої смертності в статистиці населення також розраховують приватні коефіцієнти смертності за окремими віковими групами.
Слід особливо відзначити значення приватних коефіцієнтів (вікових) прі.аналізе загальних коефіцієнтів смертності. Загальні коефіцієнти смертності залежать не тільки від вікових коефіцієнтів смертності, а й від вікової структури населення. Так, загальний коефіцієнт смертності буде вище у тій сукупності, де більшу питому вагу займають особи більш похилого віку та діти до одного року, тобто де більше питома вага вікових груп, що мають більш високі коефіцієнти смертності. Тому якщо виникає необхідність порівняти по двом районам, країнам або іншим совокупностям показники обший смертності без урахування вікової структури населення, то ці показники для обох сукупностей слід розраховувати за однією і тією ж віковій структурі населення. Такі коефіцієнти називаються стандартизованими коефіцієнтами смертності. Вони вільні від, впливу структурного фактора і тому придатні для порівняння по раз-, вим об'єктам (професіями, суспільним групам, міському і сільському населенню, по країнах і т. п.).
Вікові коефіцієнти смертності та пов'язані з ними показники дожіваемості при переході від одного віку до іншого відображаються в так званих таблицях смертності. Нижче наведено макет таблиці смертності з її основними показниками.
Макет таблиці смертності
«Підметом» в цій таблиці є однорічні вікові гр

Вік в роках Кількість доживають до віку до Число вмираючих при переході від віку х до віку х + 1 Вірогідність померти протягом майбутнього року життя Ймовірність дожити до віку х + 1 Кількість живуть у віці х років Кількість майбутніх людино-років життя Середня тривалість життя
X lx dx qx Рх Lx Tx e0x
               


уппи населення від 0 (новонароджені) до 100 років (х). У «сказуемом» містяться такі показники:
1) число доживають до кожного даного віках років (/ х). Цей показник встановлюється у розрахунку на 10 000 осіб);
2) число вмираючих при переході від віку х до віку х +1 років (rfx);
3) ймовірність померти протягом майбутнього року життя, тобто при 'переході від віку х до віку х + \ (с /.). Цей показник визначається за формулою:

 


4) ймовірність дожити до наступного віку (рх). Цей показник характеризує, яка частка з осіб кожного віках років доживає до віку х + \ років, і розраховується за формулою:

 


Якщо врахувати, що в сумі ймовірність дожити і вмерти дорівнює одиниці
(рх + QХ=1), то ймовірність дожити до наступного віку можна визначити як рх=1 - qx;
5) число живуть у віці х років (Lx). Цей показник відображає середню величину з числа доживають до віку х років і до віку х +1 років. Для всіх віків, крім першого (0 років), він приблизно може бути розрахований за формулою:

 


6) число майбутніх людино-років життя (Г). Цей показник являє собою загальне число людино-років, які належить прожити сукупності осіб від віку х років до граничного віку w включно:

 


Він виконує роль проміжних допоміжних даних, необхідних для розрахунку середньої тривалості майбутнього життя населення;
7) середня тривалість майбутнього життя населення (їй).

Цей показник розраховується шляхом ділення суми майбутніх людино-років життя на чисельність досліджуваного покоління (lx).
Якщо число майбутніх людино-років життя для новонароджених Те розділити на їх чисельність (прийняту зазвичай за 10 000 або 100 00 ° 0 чоловік), то отримаємо показник, що відображає, скільки в середньому із загальної суми майбутніх людино-років життя доведеться на одного новонародженого, тобто показник середньої тривалості майбутнього життя (очікувана тривалість життя при народженні):

 


Аналогічно розраховується середня тривалість майбутнього життя для будь-якої вікової групи:

 


Середню тривалість майбутнього життя можна розрахувати наближено за такою формулою:

 


Показник середньої тривалості майбутнього життя залежить від рівня смертності населення, який у свою чергу залежить від соціальних умов життя населення.
У табл. 3.5 наведено динаміку показника очікуваної тривалості життя в Російській Федерації.
Таблиця 3.Ожідаемая тривалість життя при народженні в Російській Федерації * (число років)


Роки Все населення Чоловіки Жінки
1896-1897 (по 50 губерніях європейської частини Росії) 30,5 29,4 31,7
1926-1927 (По європейській частині РРФСР) 42,9 40,2 45,6
1958-1959 67,9 63,0 71,5
  69,2 63,8 74,3
  69,0 63,5 74,3
  67,9 62,0 73,8
  65,1 58,9 71,9
  64,0 57,6 71,2
  64,6 58,3 71,7
  66,9 61,0 73,0


* Російський статистичний щорічник. - М., 1998. С. 156.
Як видно з табл. 3.5, починаючи з кінця 80-х рр.. показник очікуваної тривалості життя в Росії має яскраво виражену тенденцію до зниження. Це характерно для всього населення, і особливо для чоловіків, у яких показник в 1995 р. склав всього 58 років.
Показник очікуваної тривалості життя населення не слід плутати з середнім віком померлих в той чи інший період або із середнім віком живуть. Останні два показники можуть бути розраховані самостійно, перші - за даними про розподіл померлих (за рік) за віком, а другий - за даними про вікову структуру населення. Всі три показника мають різний зміст і використовуються для різних цілей.
На основі даних таблиць смертності розраховується ще один показник, іменований коефіцієнтом дожиття, або коефіцієнтом пересування.
На відміну від показника ймовірності дожити до наступного віку коефіцієнт дожиття розраховується шляхом зіставлення середньої чисельності L живуть у двох суміжних вікових групах, а не дожили l до цих вікових груп. Якщо позначити його через Px то

 


Таблиці смертності складаються в цілому по країні і по окремих районах як для всього населення, так і окремо для міського і сільського населення, для чоловіків і жінок. Вони мають велике практичне значення, оскільки допомагають глибоко і всебічно аналізувати зміну чисельності населення за рахунок природного приросту, а також використовуються при перспективних розрахунках загальної чисельності та вікового складу населення і в страховій справі при визначенні ставок платежів для осіб різного віку.
Велике значення має вивчення смертності з причин. Зазвичай виділяють наступні основні класи (групи) причин смертності: від інфекційних і паразитичних хвороб, злоякісних утворень, хвороб крові та кровотворних органів, психічних розладів, хвороб нервової системи та органів чуття, хвороб системи кровообігу (з них гіпертонічної хвороби, гострого інфаркту міокарда), хвороб органів дихання, травлення, шкіри та ін Особливо виділяється смертність від нещасних випадків, отруєнь і травм. У статистиці також враховується число вбивств і самогубств, смертність від причин, пов'язаних з вживанням алкоголю (отруєння алкоголем, алкогольний психоз, цироз печінки та ін.)
Показники смертності із зазначених причин (абсолютні і відносні - на 100 000 осіб) розраховуються для всього населення і у працездатному віці, для чоловіків і жінок.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 6571; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.