Проблеми правового регулювання бюджетного циклу та стадій бюджетного процесу

бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженнямбюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядомзвітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України (ст.2 ч. 1 п 11 БКУ);

Ознаки:

n діяльність;

n визначена законом;

n діяльність щодо складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за їх виконанням, розгляду звітів про їх виконання;

n учасниками бюджетного процесу є органи державної влади та їх посадові особи;

n фізичні та юридичні особи не можуть бути учасниками бюджетного процесу, але можуть бути одержувачами бюджетних коштів;

n строковість – чітко визначені строки, в межах яких повинні вчинятися дії щодо складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за їх виконанням, розгляду звітів про їх виконання;

n стадійність – поділ бюджетного процесу на певні стадії;

n періодичність;

n динаміка – одна стадія динамічно змінюється іншою;

n відповідальність учасників бюджетного процесу в разі вчинення бюджетного правопорушення;

державно-владний характер – учасники бюджетного процесу повинні вчиняти всі дії, передбачені бюджетним кодексом України; вони не мають права вибору, а мають лише обов’язок вчиняти всі дії, передбачені бюджетним кодексом України;

Стадіями бюджетного процесу визнаються ( Стаття 19. БК України):

I) складання проектів бюджетів;

II) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;

III) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

IV) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються

n фінансовий контроль,

n аудит,

оцінка ефективності використання бюджетних коштів

33. Проблеми інституту публічних видатків, розподіл видатків між ланками бюджетної системи України

До предмету регулювання інституту публічних видатків держави належать фінансові відносини, які виникають у процесі розподілу (перерозподілу) та використання:

1) коштів Державного бюджету України, включаючи кошти спеціального фонду Державного бюджету України;

2) коштів кожного окремо державного позабюджетного фонду коштів соціального призначення (Пенсійного фонду України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який утворюється за рахунок обов’язкових відрахувань комерційних банків згідно з законодавством України; інших позабюджетних грошових фондів, кошти яких є державною власністю);

3) коштів спеціальних фондів і резервів Національного банку України та інших кредитних організацій, які засновані на праві державної власності;

4) коштів фондів підприємств, установ та організацій, заснованих на державній формі власності.

Сукупність фінансово-правових норм, які регулюють зазначені фінансові відносини утворюють складний інститут особливої частини фінансового права, який вміщує ряд простих фінансово-правових інститутів, що відображають специфіку різних правових режимів видатків: Державного бюджету України; кожного окремо державного позабюджетного фонду коштів соціального призначення; спеціальних фондів і резервів Національного банку України та інших кредитних організацій, які засновані на праві державної власності; підприємств, установ та організацій, заснованих на державній формі власності.

У фінансових правовідносинах, які виникають з приводу розподілу, перерозподілу та використання коштів публічних фондів держави приймають участь: органи державної влади; органи Національного банку України та інших кредитних організацій, які засновані на праві державної власності; підприємства, установи та організації, засновані на державній формі власності, а також інші суб’єкти, які отримують розподілені кошти публічних фондів держави для їх подальшого використання. До таких суб’єктів належать органи місцевого самоврядування, а також недержавні організації, якщо державні органи влади приймуть рішення про надання таким організаціям коштів з публічних фондів держави. Отже, інститут публічних видатків держави є еволюційним розвитком інституту державних видатків.

До предмету регулювання інституту публічних видатків місцевого самоврядування належать відносини, які виникають у процесі розподілу (перерозподілу) та використання:

1) коштів бюджетів місцевого самоврядування, включаючи видатки спеціальних бюджетних фондів цільового призначення;

2) коштів позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування (у випадках, коли їх утворення дозволяється законодавством);

3) коштів спеціальних фондів та резервів комунальних банків, якщо їх статутний капітал утворюється за рахунок коштів місцевого самоврядування;

4) коштів фондів підприємств, установ та організацій, заснованих на комунальній (муніципальній) формі власності.

Сукупність фінансово-правових норм, які регулюють зазначені фінансові відносини утворюють складний інститут особливої частини фінансового права, який вміщує ряд простих фінансово-правових інститутів, що відображають специфіку різних правових режимів видатків: бюджетів місцевого самоврядування, включаючи видатки спеціальних бюджетних фондів цільового призначення; позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування (у випадках, коли їх утворення дозволяється законодавством); спеціальних фондів та резервів комунальних банків, якщо їх статутний капітал утворюється за рахунок коштів місцевого самоврядування; фондів підприємств, установ та організацій, заснованих на комунальній (муніципальній) формі власності.

У фінансових правовідносинах, які виникають з приводу розподілу, перерозподілу та використання коштів публічних фондів місцевого самоврядування приймають участь: органи місцевого самоврядування (включаючи органи автономної республіки Крим); органи комунальних банків, якщо їх статутний капітал утворюється за рахунок коштів місцевого самоврядування; підприємства, установи та організації, засновані на комунальній (муніципальній) формі власності, а також інші суб’єкти, які отримують розподілені кошти публічних фондів місцевого самоврядування для їх подальшого використання. До таких суб’єктів належать недержавні організації, якщо органи місцевого самоврядування приймуть рішення про надання таким організаціям коштів з публічних фондів місцевого самоврядування для реалізації програм місцевого значення. Отже, інститут публічних видатків місцевого самоврядування є еволюційним розвитком інституту місцевих (муніципальних) видатків, який виокремлюється з інституту державних видатків

Дата добавления: 2015-05-26