Отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– за ч. 1 – невеликої тяжкості, за ч. 2 – середньої тяжкості.
Об’єктом злочинує порядок отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, встановлений з метою локалізації шляхів поширення наркоманії.	Предметом злочинує не будь-які підроблені або незаконно одержані документи, а ті, що надають можливість придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, призначених для вироблення або виготовлення цих засобів чи речовин.
Об’єктивна сторона– це незаконні дії, зокрема: 1) незаконне виготовлення; 2) підроблення; 3) використання; 4) збут підроблених або незаконно одержаних зазначених документів. Використаннятаких документів має місце при їх поданні або пред’явленні на підприємства чи установи з метою отримання наркозасобів	Виготовлення– це повне створення фіктивного документа. Підроблення– це внесення часткових змін до тексту або реквізитів вже існуючого документа. Збутдокументів передбачає будь-яку форму їх відчуження. Злочину формі незаконного виготов- лення чи підроблення документів є закінченим з моменту вчинення зазна- чених дій, у формі використання вказа- них документів – з моменту їх подання або пред’явлення, незалежно від того, чи змогла особа отримати наркотичні засоби, а у формі збуту – з моменту фактичного їх відчуження у будь-якій формі є закінченим з моменту.
Суб’єкт злочину– загальний. Ним вважається осудна особа, яка досягла 16 років.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується виною у формі прямого умислу.
Кваліфікуючими ознакамизлочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за поперед- ньою змовою групою осіб; 3)особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. 306 – 317.

Стаття 319. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– за ознаками ч. 1 – невеликої тяжкості; за ч. 2 – середньої тяжкості.
Об’єктом злочинує порядок видачі рецепта на право придбання наркотичних засобів або психо- тропних речовин, встановлений з метою локалізації наркоманії. Предметом злочинує рецепт, тобто документ, що надає право на придбання зазначених засобів або речовин.	Суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що незаконна видача рецепта є одним з джерел злочинного придбання наркотичних чи психотропних лікарських засобів з аптек.
Об’єктивна сторона злочинувиражається в незаконній видачі рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин.	Незаконна видача рецептамає місце тоді, коли медичний працівник (лікар), не маючи необхідних повноважень або виходячи за межі своїх функціональних обов’язків, виписує особі рецепт на право придбання наркотичних засобів чи психо- тропних речовин або робить це з поруше- нням правил виписування рецептів. Вида- ча рецептів на право придбання наркотич- них або психотропних лікарських пре- паратів особам, хворим на наркоманію чи токсікоманію, категорично забороняється. Злочин вважається закінчениміз моменту виконання хоча б однієї з зазначених дій.
Суб’єкт злочину– спеціальний	Ним може бути лікар, який: 1) здійснює відповідне лікування хворого, але за своїм фахом не має права видавати такі рецепти; 2) не має ніякого відношення до лікування даної особи; 3) лікує хворого неофіційно (у приватному порядку).
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується виною у формі прямого умислу.	Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мотив – корисливі мотиви чи інші особисті інтереси винного.

Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– середньої тяжкості
Об’єктом злочинує порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Об’єктивна сторона злочинупроявляється у формі: 1) порушення встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель; 2) порушення правил виробництва, виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або відповідних прекурсорів.	Правила обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може бути порушено шляхом як дії (наприклад, відпуск психотропних речовин за неналежно оформленні документи), так і бездіяльності (ухилення від ведення обліку наркотичних засобів за встановленою формою тощо). Оскільки диспозиція статті має бланкетний характер, для правильного її застосування слід з’ясувати, які саме правила були порушені. Злочин вважається закінченим з моменту порушення встановлених правил обігу наркотичних речовин.
Суб’єкт злочину– спеціальний.	Ним є як службові, так і інші особи, які у зв’язку з виконанням своїх службових або фахових обов’язків повинні додержуватися зазначених правил.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.	Форма винипри визначенні злочину може бути умисною чи необережною.
Кваліфікованими ознаками злочинує дії: 1) вчинені повторно; 2) або якщо вони спричинили нестачу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у великих розмірах; 3) або призвели до викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особою своїм службовим становищем. Кваліфікований склад злочину є формально-матеріальним:у разі повторного порушення відповідних правил склад злочину буде формальним; якщо його наявність обумовлена настанням певних наслідків (нестачі наркотичних засобів), – матеріальним.

Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– за ознаками ч. 1– злочин середньої тяжкості, за ч. 2 –невеликої тяжкості.
Об’єктом злочинує встановлений порядок, спрямований на попередження захворювань населення, які викликаються шкідливим впливом окремих предметів. Предметом злочинує отруйні або сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, а також обладнання, призначене для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин.	Отруйні речовини– це речовини у твердому, сипучому або рідкому вигляді, вживання яких навіть із незначним перевищенням дози може призвести до смерті. Сильнодіючі речовини– це лікарські та інші засоби, вживання яких поза призначенням або з порушенням норм дозування може спричинити тяжку шкоду організму людини.
Об’єктивна сторона злочинувключає дії, зазначені у диспозиції статті 321 як альтернативні ознаки, зокрема виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання або збут отруйних або сильнодіючих речовин, а також здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення згаданих речовин.	Відпуск– видача отруйних або сильнодіючих речовин з аптек, складів, баз тощо. Облік– це дії, спрямовані на фіксацію кількості зазначених речовин, як виданих, так і залишку. Диспозиція статті є бланкетною. Закінченимзлочин вважається з моменту закінчення вказаного вище діяння. Склад злочину– формальний.
Суб’єкт злочинуза ч. 1 – загальний, а за ознаками ч. 2 – спеціальний.	Суб’єкт злочину, передбаченого ч.1 ст. 321, – будь-яка особа, що досягла 16 років, а ч. 2 ст. 321 – тільки особа, яка за характером дорученої їй роботи зобов’язана була дотримуватися встановлених правил поводження з сильнодіючими чи отруйними речовинами.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується прямим умислом (ч. 1) або умислом чи необережністю (ч. 2).

Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– середньої тяжкості.
Об’єктом злочинує встановлений порядок, спрямований на попередження захворювань населення, які можуть бути викликані вживанням одурманюючих засобів. Предметом злочинує одурманюючі засоби. Це можуть бути деякі сильнодіючі ліки, всілякі суміші, що мають вигляд порошку, аерозолі, газоподібні речовини, лаки, фарби та інші хімічні речовини у вигляді сировини, напівфабрикатів або готової продукції. Ці засоби мають високу токсичність, їх вживання надзвичайно небезпечне для здоров’я людей, може потягнути психічний розлад, тяжкі отруєння і навіть смерть.	Суспільна небезпечністьдій полягає в тому, що вони згубно впливають на здоров’я людей, оскільки сприяють вживанню одурманюючих засобів.
Об’єктивну сторону злочинуутворюють два різновиди дій: організація або утримання місць для незаконного вживання зазначених одурманюючих засобів або речовин з метою одурманювання; надання приміщення з цією метою.	Місце– це жиле або не призначене для проживання приміщення (будинок, гараж, сарай, склад, підвал та ін.), за умови, що вони призначені організатором чи виконавцем зло- чинудля вживання одурманюючих засобів або систематично відвідуються споживачами. Надання приміщення– це така поведінка, коли особа не виконує комплексу дій, спрямованих на функціонування кубла, а забезпечує можливість одній або кільком особам вживати одурманюючі речовини. Утримання місць– це система дій, спрямованих на забезпечення їх функціонування.
Суб’єктом злочинувважається осудна особа, яка досягла 16 років.
Суб’єктивна сторона злочину– вина у формі прямого умислу.

Стаття 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– за ознаками ч. 1 та ч. 2 – злочин невеликої тяжкості, за ознаками ч. 3 – середньої тяжкості.
Об’єктом злочинує встановлений в суспільстві порядок, спрямований на недопущення вживання неповнолітніми допінгу, та їх здоров’я. Предметом злочинує допінг, яким відповідно до примітки до ст. 323 ви- знаються засоби і методи, що входять до переліку заборонених Антидопінговим кодексом Олімпійського руху.	Суспільна небезпечністьтаких дій полягає в тому, що вони негативно впливають на здоров’я спортсменів, особливо молодих. Допінг– це засоби і методи, які входять до переліку заборонених Антидопінговим кодексом Олімпійського руху.
Об’єктивна сторонаявляє собою дії, тобто спонукання особи, що не досягла 18-річного віку, до застосування допінгу.	Спонукання– це такий вплив на неповнолітнього, який відзначається елементами психічного примусу, є імперативним, обмежує його волевиявлення. Склад злочину– формальний. Злочин вважається закінченимз моменту вчинення зазначених дій. Вжив неповнолітній допінг чи ні значення не має.
Суб’єктом злочинує особа, що досягла 16 років.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.	Мотив– прагнення з боку тренера, керівника добиться високих спорти- вних досягнень свого вихованця будь- якою ціною, навіть нехтуючи його здоров’ям. Особа усвідомлює факт неповноліття потерпілого і те, що вона фактично примушує його застосувати саме допінг.

Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– середньої тяжкості.
Об’єктом злочинує встановлений в суспільстві порядок, спрямований на недопущення вживання неповнолітніми одурманюючих засобів, та їх здоров’я. Предметом злочинує одурманюючі засоби. Потерпілим від цього злочину є особа, яка не досягла 18-річного віку.	Згадана стаття передбачає відповідальність не за втягнення, а за схиляння потерпілих неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами.
Об’єктивна сторона злочинуполягає в активних діях, спрямованих на схилення неповнолітніх до вживання одурманюю- чих засобів (умовляння, глузування з нерішучості особи, погрози розірвати стосунки тощо). Якщо винний застосо- вує при цьому насильство, кваліфікація буде за сукупністю злочинів ст. 126, 127 і 324 КК.	Склад злочину– формальний. Для визнання злочину закінченим, як і для схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, не є обов’яз- ковим злочинний результат – фактич- не прилучення потерпілого до вжива- ння одурманюючих засобів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій по схиленню, незалежно, чи вжив неповнолітній одурманюючий засіб, чи ні.
Суб’єкт злочину– загальний.	Ним є осудна особа, що досягла 16 років.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується наявністю вини у формі умислу.	Винна особа усвідомлює факт неповноліття потерпілого і все ж таки схиляє його до вживання шкідливих для його фізичного і психічного здоров’я засобів.

Стаття 325. Порушення правил боротьби з епідеміями

	Примітки
Підслідність– органи внутрішніх справ.
Категорія злочину– невеликої тяжкості.
Об’єктом злочинує порядок, встановлений для попередження епідемічних та інших заразних захворювань і боротьби з ними.	Епідемічні захворювання– гострозаразні інфекційні хвороби, яким властиве швидке і масове поширення (чума, холера, віспа, тиф тощо). Інші заразні захворювання– це хвороби, які теж викликаються мікроорганізмами, але передаються від зараженого до здорового організму не так швидко і масово (сухоти, бруцельоз, туляремія тощо).
Об’єктивна сторона злочинуявляє собою дію або бездіяль- ність, вчинені на порушення обов’язкових правил, встановле- них з метою запобігання зазначе- ним вище захворюванням, що спричинили наслідки у вигляді поширення заразних захворювань або створення реальної небезпеки їх поширення.	Диспозиція статті - бланкетна. Порушення правил може виявитися в дії (забій хворих тварин і продаж м’яса) або бездіяльності (непроведення дезінфекції у місцях захворювання).
Суб’єкт злочину– спеціальний.	Ним є лише особи, до службових або професійних обов’язків яких входять виконання правил, встановлених з метою запобігання заразним захворюванням і боротьби з ними (працівники санітарно- епідеміологічної служби, службові особи підприємств, установ, організацій, органів державної виконавчої влади).
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується наявністю необережної вини за наслідки у вигляді поширення захворювань, а до можливості його настання – злочинної самовпевненості або непрямого умислу.	Саме порушення правил може бути як умисним, так і необережним.

Стаття 326. Порушення правил поводження з

Дата добавления: 2015-05-31