КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Складність природи націїТермінологічний хаос Така загальна схема виникнення і розвитку модерної нації. Але тут слід зазначити два основні етапи в націєтворчих процесах. П. Мілюков у своїй теорії нації (“Национальньїй вопрос”, 1925) розрізнив дві визначальні фази в історії виникнення та розвитку народів. Констатація цього факту надто важлива з методологічного погляду для наукового дослідження нації. Виходячи з цього, можна і слід усунути передовсім деяку термінологічну нечіткість в націологічних студіях... Для соціолога взагалі і для націолога зокрема від-різнення фактів від слів, як і визначення пріоритету фактів над словами, мало б бути першим і основним методологічним правилом. Тоді швидше можна позбутися хаосу понять, що завдяки суцільному анархізму непереможно панує у писаннях про національні справи. Тут повсякчас плутаються вирази - нація, народ, людність, народність тощо, - і це відбувається в усіх мовах, не зважаючи на те, що <...> німецький дослідник Ф. Й. Нойман писав ціле дослідження, щоб внести світло в цей термінологічний хаос, а його земляк, відомий географ Ал. Кірхгоф присвятив згодом цьому питанню спеціальну студію “До розуміння понять нації та національності” (1905). Ед. Єллінек. Націологічні дослідження ускладнюються не лише через термінологічну плутанину. Нація як громадське явище, безперечно, належить до найскладніших витворів суспільного життя. Дослідники марно намагаються виявити такі ознаки, що вичерпували б цілком природу нації та уможливлювали б її наукову дефініцію. З цих причин Сорокін, як ми бачили, взагалі викреслив націю зі списків об'єктів соціологічного дослідження. І цей російський соціолог не унікальний. В особі відомого німецького дослідника держави Ед. Єллінека він має свого попередника. В своєму класичному підручнику “Загальне державознавство” Ед. Єллінек спеціально звертається і аналізує природу нації, і робить з цього приводу цілком негативний висновок: “Неможливо, отже, навести хоча б один певний, об'єктивний критерій народу. Неможливо витворити такий критерій шляхом кількох ознак. Із цього випливає, що народ не являє собою щось об'єктивне, - у розумінні зовні існуючого. Радше він належить до великого числа суспільних явищ, які взагалі неможливо визначити зовнішніми мірилами. Народ - це імовірніше щось істотно суб'єктивне, вияв певного змісту свідомості. Чимало людей, які почувають себе пов'язаними багатьма спільними культурними ознаками і через це відрізняються від інших - творять народ...”. Такий скептицизм приводить іноді до заперечення самої можливості об'єктивно-наукового розуміння природи нації, а таким чином, і самої науки про націю взагалі. Отже, треба відповісти на питання: чи цей скептицизм виправданий? Інакше кажучи, чи можлива націологія? Чи існують підстави для існування такої спеціальної соціологічної дисципліни?
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 325; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |