Організовані ринки торгівлі

Тендери (торги), товарні біржі, аукціони, ярмарки, виставки-яр-марки, ринки, електронна торгівля є різновидами організованих ринків унаслідок того, що у визначений час та у певному місці відбувається зіставлення організованої пропозиції із заздалегідь визначеним та охарактеризованим попитом. До укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів. Укладення господарських договорів у конкурентний спосіб (на торгах) відрізняється від загального порядку укладення господарських договорю, передбаченого ст. 181 ГК України. Норма аналогічного змісту міститься в ст. 650 ЦК України, згідно з якою особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Тендер - метод торгівлі, сутність якого полягає в конкурентному відборі постачальників і підрядників через організований товарний ринок шляхом залучення до певної, заздалегідь встановленої дати пропозиції від постачальників та підрядників, проведення конкурсу (порівняння) представлених проектів (умов) та укладання контракту з тим із них, пропозиції якого найповніше задовольняють потреби і вимоги.

Термін "тендер" походить від англійського tender - офіційна пропозиція, замовлення на підряд та to tender - подавати замовлення (заявку) на участь у торгах. Посередницькі функції між покупцем і продавцем виконує утворений замовником тендерний комітет. Основною його функцією є організація надходження замовлень на участь у торгах та робота з ними. Тендер включає в себе п'ять основних елементів: повідомлення про проведення торгів; комплект тендерної документації - умови проведення торгу; проформа пропозиції, складена організатором торгів і включена до комплекту тендерної документації (проформа тендеру є формуляром, що підлягає заповненню оферентом, якщо він згоден з умовами проведення торгу та готовий взяти на себе обов'язки з виконання робіт); оферта; торги як процедура. Тендери застосовуються як у міжнародній торгівлі, так і на внутрішньому ринку.

Найпоширенішими об'єктами тендерів у міжнародній торгівлі є: підряди на спорудження підприємств, будівель і споруд виробничого і невиробничого призначення, у т. ч. тих, що споруджуються "під ключ"; виконання комплексів будівельних і монтажних робіт та їх окремих видів; виконання комплексу пусконалагоджувальних робіт; постачання комплектного устаткування; концесії на розробку корисних копалин; імпортні закупівлі; надання державних кредитів; розробка проектів і виконання робіт у сфері природоохоронної діяльності; залучення експертів і консультантів; поставки, підряди, закупівля для створення об'єктів національної економіки.

За предметом торгівлі тендери можуть бути спрямовані на закупівлю продукції, послуг, робіт; або комбіновані (включатимуть у майбутньому поставку необхідної продукції, виконання робіт; надання послуг).

Для проведення торгів замовники створюють тендерний комітет, до складу якого входять технічні спеціалісти (залежно від предмета торгу), комерційні фахівці та представники адміністрації. Відомчі або регіональні тендерні комітети складаються з постійних членів (голови, членів комітету та секретаря) та консультантів (експертів), які залучаються до роботи на тимчасовій основі.

На підставі угоди із замовником тендерний комітет виконує такі функції: організовує публікацію повідомлення про проведення тендеру або розсилає відповідні запрошення фірмам - потенційним експортерам; провадить збір замовлень на участь у перекваліфікаційних торгах; організовує і провадить кваліфікаційний відбір учасників; організовує розробку та розповсюдження тендерної документації серед можливих учасників торгів; здійснює реєстрацію та зберігання тендерних пропозицій, що надходять від фірм; організовує розгляд і оцінку тендерних пропозицій та визначає переможця або приймає інше рішення за результатами торгів; готує і подає на затвердження замовнику рішення за результатами торгів та організовує висвітлення в засобах масової інформації процесу торгів.

Порядок проведення тендерів при укладанні міжнародних комерційних угод залежить від національних правових систем, міжнародної практики, торговельних звичаїв. До них можна віднести: 1) Комплекс узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил для контролю за обмежувальною діловою активністю. ЮНКТАД, Женева, 22.04.1980 р.; 2) "Практичне керівництво зі світової торговельної системи". Міжнародний торговельний центр ЮНКТАД/ВТО, Женева, 1999 р.; 3) Рекомендації ЮНІ ДО ООН по укладанню контрактів на будівництво промислових об'єктів в розвинутих країнах. Додаток X, XI, XIII. Нью-Йорк, 1983 р.; 4) Типовий закон про закупки товарів (робіт) і послуг із Керівництвом щодо його застосування. ЮНСГГРАЛ, Нью-Йорк, 1995 р.

Порядок здійснення державних закупівель визначається від 01.06.2010 р. № 2289-VI в Законі України "Про здійснення державних закупівель", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.

Державна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому законом. Державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції. Уповноваженим органом є Міністерство економіки України. Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Державне казначейство України до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника), оголошення про результати процедури закупівлі, що були опубліковані в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та відповідних міжнародних виданнях, здійснює інші функції, передбачені законом.

АМК України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних із участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені АМК України. Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вишу юридичну освіту. Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії встановлюється відповідно до Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з особливостями, встановленими Законом України "Про здійснення державних закупівель".

Громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо державних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону.

Для організації та проведення процедур закупівель утворюється замовником (генеральним замовником) Комітет з конкурсних торгів, повноваження якого визначаються Положенням про Комітет з конкурсних торгів. Комітет із конкурсних торгів діє на засадах колегіальності та неупередженості членів цього комітету.

Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; двоступеневі торги; запит цінових пропозицій; попередня кваліфікація учасників; закупівля в одного учасника; закупівля на засадах координації.

Відповідальність за вибір та застосування процедур закупівлі несуть виключно службові (посадові) особи замовника - члени комітету з конкурсних торгів персонально.

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі заінтересовані особи.

Процедура двоступеневих торгів може застосовуватися за таких умов: замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) товарів (робіт) або визначити вид послуг та якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками; предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт.

Двоступеневі торги проводяться в порядку, передбаченому для процедури відкритих торгів, з урахуванням особливостей, визначених законом. Двоступеневі торги проводяться у два етапи. На першому етапі всім учасникам пропонується подати попередні пропозиції конкурсних торгів без зазначення ціни. Документація конкурсних торгів при цьому може передбачати лише пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійної і технічної компетентності учасників та їх відповідності кваліфікаційним критеріям. Замовник під час розгляду попередніх пропозицій конкурсних торгів має право проводити переговори з будь-ким з учасників для визначення переваг та недоліків у пропозиціях. Замовник у ході переговорів не має права застосовувати дискримінаційний режим до різних учасників. За результатами переговорів складається протокол за підписом замовника та учасника, в якому зазначаються відомості про учасника, пропозиції, запропоновані учасником, висновки. Після отримання попередніх пропозицій конкурсних торгів замовник має право внести зміни до документації конкурсних торгів щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки згідно з законом. Про зміну умов документації конкурсних торгів замовник інформує всіх учасників під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів.

На другому етапі замовник запрошує до участі учасників, попередні пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено на першому етапі та пропозиції яких виявилися прийнятними в цілому, але не менше двох. На другому етапі учасники повинні подати остаточні пропозиції конкурсних торгів із зазначенням ціни.

Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, за умови, що їх вартість не перевищує 200 тисяч гривень. Для отримання цінових пропозицій замовник надсилає запит не менше ніж трьом учасникам та в день надсилання запиту передає його для публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель. Запит цінових пропозицій безоплатно публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та безоплатно розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу. Під час проведення процедури запиту цінових пропозицій цінові пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи.

Процедура попередньої кваліфікації застосовується у разі необхідності попереднього визначення кваліфікаційної відповідності, фінансово-економічного стану та технічних і організаційних можливостей учасника. У разі проведення попередньої кваліфікації учасників до подальшої участі у торгах (конкурсних торгах) допускаються всі учасники попередньої кваліфікації, які пройшли таку кваліфікацію, але не менше двох. Для проведення попередньої кваліфікації учасників має бути не менше двох учасників.

Закупівля в одного учасника - це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів. Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам. Процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником після погодження з Уповноваженим органом у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Для застосування процедури закупівлі в одного учасника замовник подає до Уповноваженого органу документи, визначені Порядком погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником як виняток у разі: 1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов'язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу; 2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи; 3) виникнення термінової потреби в товарах, роботах чи послугах, у тому числі необхідних для оперативної негайної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, обмежених у часі та непідконтрольних замовнику, яких не можна було уникнути; 4) якщо замовником було двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників.

Кабінет Міністрів України має право за поданням Уповноваженого органу затвердити перелік товарів, закупівля яких здійснюється на засадах координації за кошти Державного бюджету України, та визначити генерального замовника. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад мають право затвердити перелік товарів та послуг, закупівля яких здійснюється на засадах координації за кошти бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, та відповідно визначити генерального замовника. Особливості взаємодії між генеральним замовником та замовниками при здійсненні закупівлі на засадах координації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених Законом та Типовим договором. Типовий договір про закупівлю затверджується Уповноваженим органом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю.

Термін "ярмарок" походить від німецького слова Jahrmarkt, що буквально означає "щорічний ринок". Тлумачні словники ярмарок визначають як "торг, що влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для купівлі-продажу товарів". Ярмарки належать до найбільш масштабних ранніх форм торгівлі. Ярмарки в Україні почали діяти з XVI ст. Найвідоміший нині Сорочинський ярмарок з'явився у другій половині XVII ст. У цей період ярмарки були головним місцем оптового і роздрібного продажу вітчизняного та іноземного товару. Як правило, початок ярмарку приурочувався до релігійного свята, від якого і одержував назву (наприклад, Воздвиженський, Троїцький тощо). Такі ярмарки тривали від одного дня до двох тижнів. У селі Великі Сорочинці в XIX ст. щороку відбувалося п'ять ярмарків, які тривали 1-3 дні. Після революційних подій у жовтні 1917 р. Сорочинський ярмарок багато років не функціонував, і лише в 1966 р. його було відроджено.

Правовою основою діяльності ярмарок в Україні є ЦК України, ГК України, Указ Президента України "Про державне регулювання відносин у сфері торгівлі" від 11.07.1995 р. № 603/95, постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.97 р. № 1449, якою затверджена "Концепція розвитку внутрішньої торгівлі України", постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.07 р. № 1065 "Про вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні", Положення про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.95 р. № 693, постанови Кабінету Міністрів України від 30.04.99 р. № 741 "Про Сорочинський ярмарок" та від 09.08.99 р. № 1442 "Про затвердження Положення про Сорочинський ярмарок" тощо.

Ярмарок - це захід, безпосередньо пов'язаний з торгівлею (роздрібною чи оптовою), що проводиться регулярно в певному місці та у визначені строки. Мета ярмарку - створення належних умов для багатосторонніх контактів продавців і покупців, сприяння розширенню торгівлі, встановленню ділових зв'язків між виробниками і споживачами. Ярмарки покликані забезпечити на основі посилення конкуренції товаровиробників розширення асортименту товарів та поліпшення їх якості, створити умови для вільного виходу на споживчий ринок суб'єктів підприємництва, сприяти підприємницькій діяльності, стимулювати виробництво нових товарів і створити передумови для повнішого освоєння споживчого ринку вітчизняними виробниками.

Ярмарки можна класифікувати за чотирма ознаками: за місцем проведення (в Україні та за кордоном); за статусом (всесвітні, міжнародні, національні, міжрегіональні та регіональні (місцеві)); за тематикою (універсальні, багатогалузеві ярмарки обладнання і технологій; галузеві ярмарки); за джерелами фінансування (на бюджетній основі, на змішаній основі).

Оптовий ярмарок організовується на тимчасовій основі в місці, доступному для всіх товаровиробників, підприємств, що займаються оптовою торгівлею, і покупців, на якому між ними укладаються договори купівлі-продажу (поставки) товарів, встановлюються господарчі зв'язки.

Регіональні ярмарки орієнтовані на погреби декількох областей України, а міжрегіональні - на міжрегіональні потреби, метою яких є найширше інформування про можливості підприємств різних регіонів у виробництві споживчих товарів та їх реалізації, про розвиток ефективного товарообміну між суб'єктами загальнодержавного споживчого ринку.

Виставка-це захід, пов'язаний із демонстрацією продукції, товарів та послуг, який сприяє просуванню їх на внутрішній та зовнішній ринок з урахуванням його кон'юнктури, створенню умов для проведення ділових переговорів з метою укладення договорів про постачання або протоколів про наміри, утворення спільних підприємств, отримання інвестицій.

Організаторами виставок і ярмарків можуть бути: центральні та місцеві органи виконавчої влади, які забезпечують підготовку та проведення виставок і ярмарків на підставі відповідного рішення з частковим фінансуванням витрат за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; суб'єкти господарювання всіх форм власності, основна діяльність яких пов'язана з організацією та проведенням виставок і ярмарків.

Розпорядником виставок і ярмарків є суб'єкт господарювання, який здійснює їх підготовку та проведення на підставі договору, укладеного з організатором виставок і ярмарків, може залучати на договірних засадах інших суб'єктів господарювання до виконання робіт; надання послуг, закупівлі товарів, необхідних для організації та проведення виставок і ярмарків.

Упорядником виставок і ярмарків є суб'єкт господарювання, який надає на підставі договору, укладеного з організатором або розпорядником виставок і ярмарків, послуги з їх організації (проектування, будівництво, оформлення виставок і ярмарків).

Агентом є суб'єкт господарювання, який бере на підставі договору, укладеного з організатором або розпорядником виставок і ярмарків, зобов'язання із залучення учасників.

Учасником виставок і ярмарків є суб'єкт господарювання, який уклав з організатором або розпорядником договір про участь у них.

Організатори та розпорядники виставок і ярмарків відповідно до укладеного договору забезпечують надання учасникам та відвідувачам комплексу послуг, який повинен включати: виділення виставкового обладнання, надання комунальних послуг; страховий захист виставкових об'єктів (приміщень, площ); забезпечення охорони та пожежної безпеки учасників та виставкових об'єктів (приміщень, площ); забезпечення вентиляції, опалення, прибирання виставкових об'єктів (приміщень, площ); видання каталогу виставки або ярмарку (для міжнародних виставок і ярмарків - обов'язково державною мовою та однією з офіційних мов ООН); здійснення митних процедур; вантажно-транспортні послуги; забезпечення роботи закладів громадського харчування на території виставок і ярмарків, а також пунктів обміну валют (на міжнародних виставках і ярмарках); створення умов для роботи засобів масової інформації.

Організатори виставок і ярмарків, що проводяться з частковим фінансуванням витрат за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, в обов'язковому порядку повинні розробити концепцію проведення виставок і ярмарків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1999 р. затверджено "Положення про Сорочинський ярмарок". Відповідно до нього Сорочинський ярмарок - це загальнонаціональний захід із широким залученням вітчизняних та іноземних учасників.

Учасники ярмарку - юридичні та фізичні особи, зокрема і нерезиденти, демонструють свої товари, послуги, технології тощо з метою реалізації їх безпосередньо на ярмарку оптовому або роздрібному покупцеві та укладають із ними відповідні договори. Продаж товарів на ярмарку проводиться в окремих павільйонах або на окремо визначених місцях і стендах.

Слід зазначити, що згідно з Положенням метою Сорочинською ярмарку є не лише сприяння та поглиблення економічних зв'язків у сфері господарювання, а й формування національної свідомості у громадян України, розвиток української культури та мистецтва. Організатор ярмарку визначає на конкурсних засадах юридичну особу-генерального розпорядника Сорочинського ярмарку, а останній має забезпечити виконання заходів з підготовки і проведення ярмарку, укласти договори з учасниками ярмарку та в місячний термін після закінчення ярмарку інформувати організатора про результати його проведення.

Учасниками ярмарку вважаються юридичні та фізичні особи, включені до реєстру учасників ярмарку генеральними розпорядниками відповідно до заявок, поданих організатору ярмарку центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, що уклали відповідний договір із генеральним розпорядником і сплатили організаційний внесок.

Щодо нерезидентів України, які мають бажання взяти участь у Сорочинському ярмарку, то вони свої заявки подають безпосередньо організатору ярмарку. Ярмарок проводиться згідно з планом його проведення та затвердженим кошторисом витрат.

Ринкова торгівля. Ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій. Ринок незалежно від форми власності та організаційно-правової форми керується у своїй діяльності законодавством України. Ринок повинен мати зареєстрований санітарний журнал установленої форми, Книгу відгуків і пропозицій, яка має міститися у приміщенні адміністрації ринку на видному і доступному місці. Ринок може мати також Журнал реєстрації перевірок установленого зразка. Порядок здійснення торгівлі на ринках визначений Правилами торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105 (зареєстр. у Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. за № 288/6576).

За конструкцією ринки можуть бути криті, відкриті та комбіновані; за часом діяльності - постійно діючі або сезонні, ранкові та вечірні; за місцезнаходженням - міські, селищні та сільські; за видами економічної діяльності -з оптової торгівлі, з роздрібної торгівлі; за товарною спеціалізацією - з продажу продовольчих товарів, непродовольчих товарів, транспортних засобів, худоби та кормів, тварин і птахів, квітів тощо, а також змішані.

Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності.

Територія ринку повинна мати відокремлену та відгороджену від проїжджої частини, житлового та комунального секторів ділянку землі, зручне сполучення громадського транспорту загального користування, підземні чи наземні переходи для пішоходів, стоянки для транспортних засобів відвідувачів, безпечні для руху пішоходів входи і виходи, штучне освітлення території ринку, автостоянок та під'їздів, телефонний зв'язок, радіовузол або гучномовець на ринках з кількістю торговельних місць більш як 250, електро- та водопостачання, водовідведення, туалет, облаштовані контейнерами майданчики для збирання відходів і сміття тощо. Вхід на ринки безплатний.

Торговельне місце - це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (ватів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Спеціалізовані ряди прилавків (столів) та майданчики обладнуються наочними позначеннями про їх призначення. Усі торговельні місця позначаються номерами.

Продавцям забороняється використовувати торговельні місця не за призначенням. Використання транспортних стоянок для продажу товарів не допускається.

На торговельному місці продавця (юридичної особи) установлюється табличка із зазначенням назви, місцезнаходження і номера телефону суб'єкта підприємницької діяльності, що організував торгівлю, прізвища, імені та по батькові продавця та розміщується копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

На торговельному місці продавця (фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, прізвища, імені, по батькові його продавця, а також розміщується копія патенту за фіксованим розміром податку чи копія свідоцтва про сплату єдиного податку та копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Продавець повинен при собі мати: документи про сплату ринкового збору та послуг ринку; належним чином оформлену особисту медичну книжку в разі продажу продовольчих товарів (для суб'єктів підприємницької діяльності); копії документів, що підтверджують якість та безпеку продукції та товарів; у разі реалізації тропічних плодів - копії документів, що підтверджують їх походження та проходження фітосанітарного контролю; висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку в разі продажу продуктів тваринного і рослинного походження.

У разі використання торговельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем).

Під час проведення органами контролю та адміністрацією ринку перевірок роботи суб'єктів підприємницької діяльності продавці повинні пред'явити зазначені документи.

Засоби вимірювальної техніки, які використовуються продавцями на ринку, повинні бути у справному стані, мати повірочне тавро територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та проходити періодичну повірку в установленому порядку Суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують власний санітарний або спеціальний одяг, торговельний інвентар та засоби вимірювальної техніки, несуть персональну відповідальність за його відповідність санітарним та технічним нормам.

Продавці повинні дотримуватися Правил користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг, затверджених наказом Держстандарту України від 24.12.2001 р.№ 633.

Продаж продовольчих товарів на ринках здійснюється з додержанням Ветеринарно-санітарних правил для ринків, Правил продажу продовольчих товарів, Правил роботи дрібно-роздрібної торговельної мережі, інших нормативно-правових актів, які регулюють торговельну діяльність та захист прав споживачів.

Висновок державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку (експертний висновок, етикетка) щодо якості та безпеки продукції у ветеринарному відношенні, наявність документів про сплату ринкового збору і наданих послуг є підставою для зайняття продавцем місця на ринку за профілем торгівлі.

На ринках дозволяється реалізовувати як нові непродовольчі товари, так і ті, що були в користуванні, крім заборонених для продажу.

Продаж непродовольчих товарів здійснюється з додержанням Правил продажу непродовольчих товарів, санітарних норм і правил, інших нормативно-правових актів, які регламентують торговельну діяльність та захист прав споживачів.

На ринку забороняється продавати: вогнепальну, газову, пневматичну, холодну зброю, бойові припаси та спеціальні засоби самооборони; готове армійське спорядження, а також тканини, які використовуються для його виробництва, інші товари військового асортименту, формене обмундирування; білизну зі штампом організацій і підприємств; наркотичні засоби; пальне для транспортних засобів, газ, мазут; балони із скрапленим газом; піротехнічні побутові вироби та вибухові засоби; порнографічні видання; заборонені знаряддя добування тварин.

Товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до Закону України "Про товарну біржу" від 10.12.1991 р., чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством. Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті. Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.

Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів. У період між загальними зборами членів товарної біржі управління нею здійснює біржовий комітет (рада біржі). Контролюючим органом товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія.

Біржовий комітет (рада біржі) і контрольна (ревізійна) комісія обираються загальними зборами членів товарної біржі, компетенція та повноваження комітету і комісії визначаються статутом товарної біржі.

Для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються виконавча дирекція та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.

Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

Із працівниками біржі, які працюють за наймом, за згодою сторін можуть укладатися трудові контракти.

Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам. Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається статутом товарної біржі.

Не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.

Брокери є фізичними особами, зареєстрованими на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і подання здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі.

Кількість брокерів кожної товарної біржі визначається біржовим комітетом (радою біржі).

Брокери вправі пересвідчитися в наявності та якості запропонованого товару, а також у платоспроможності покупця, пропонувати альтернативні умови контрактів та здійснювати будь-які інші дії, що не суперечать інтересам клієнтів.

Брокерам забороняється розголошувати комерційні таємниці щодо Здійснюваних за їх участю біржових операцій клієнтів, одночасно обслуговувати двох або більше клієнтів, інтереси яких суперечать.

Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до чинного законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів із цих питань.

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ним органом.

Дата добавления: 2015-05-31