Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особливості структурних елементів естетики




Естетичне відношення як особлива диспозиція і вираз духовно-практичного освоєння дійсності.

Естетична свідомість. Сфери буття краси.

Елементи естетичної діяльності й особливості їх взаємодії.

Особливості структурних елементів естетики.

В естетиці також виділимо три структурні сфери. Третя підструктура – це елементи єдності, які характеризують особливі настанови та смаки людини, її синтетичні здібності і якості. Це підструктура реалізації та самореалізації, в якій взаємозв’язок естетичної діяльності й свідомості нерозривний. Ще значніше він у художньо-естетичній сфері – мистецтві. Звернемо увагу на відмінність естетики від етики. В естетиці існує значно тісніший зв’язок структурних підсистем і їх елементів. Він відбився в понятті естетичне відношення. Зупинимося коротко на ньому. На думку С. Канарського, складно ввести естетичну практику в теорію естетичного пізнання. Онтологізм естетики лише у кінцевому рахунку подібний до мети пізнання – відтворити об’єкт саме як об’єкт, який відсікається від суб’єкта, стає “річчю в собі”, а не “річчю для нас”. Це погано для естетики, де поза стосунками суб’єктів не існує й відношення до об’єктів. Естетичні якості не існують предметно: онтологізм за суттю сам є гносеологічним напрямком, який бере об’єкт безвідносно до людської практики і пізнання (сьогодні таке матеріалістичне розуміння буття вже майже повністю подолане, Канарському ж у свій час довелося покласти гносеологію, а не онтологію підвалинами естетичного відношення). “Об’єктивізм”, що аналізує явища поза суб’єктивним відношенням людини, приводить до опису естетичного, а не до його розуміння. Отже не варто ототожнювати матеріалістичний об’єктивізм буття з онтологізмом взагалі, який зовсім не варто долати, бо “буття, що дається в думці, вже є мислиме буття”, яке зовсім не байдуже людині, а отже може отримувати естетичні властивості. Реально в естетичних предметах оцінюють саму людину.

На моністичних засадах вперше універсальне охоплення світового художньо-естетичного процесу здійснив Гегель. За його тріадою потяглися марксисти, які спочатку збудували систему естетики на зразок елементів діалектики: принципи, закони, категорії. До принципів безумовно віднесли класовість, партійність народність тощо. Законами вважалися суттєві необхідні зв’язки, які внутрішньо притаманні естетичній і художній творчості, розвитку естетичного сприйняття, і які естетика узагальнює. Надто лінійний і спрощений підхід ковзав по поверхні проблеми естетичного відношення.

Насправді взаємозв’язок діяльності та свідомості в естетиці іманентний, а не зовнішній. Без нього не може бути естетичного відношення, яке включає:

1) Естетичну діяльність (об’єкт, суб’єкт, предметне відношення). Магія – це також для естетики предметне відношення.

2) Естетичне сприйняття (перцепцію). Це елемент свідомості, ціннісне відношення. “Чекання неочікуваного” не менше вагоме в естетичному сприйнятті, ніж ефект узнавання, міметичне відтворення. Надто різке порушення звичних форм може призводити до перешкод позитивного сприйняття безпосередньо. Повноцінне емоційно-духовне сприйняття дає своєрідний психологічний результат – певний стан душі, особливе емоційне наповнення-настрій (водночас полегшення, освіжаючої дії, очищення, насолоди). Такий стан душі ще від Аристотеля отримав назву катарсис. Найбільш рельєфно проявляється при зустрічі з мистецтвом, де присутня міра почуттів і почуття міри, пробуджується фантазія та творча уява.

Естетичне задоволення (насолода) – складний духовно-емоційний процес, який має ряд станів: хвилювання (сигнал передчуттів певних можливостей у різних сферах), радість (емоційно-розсудливий стан душі при певних успіхах і подіях), захоплення (сприятлива відповідність чеканню), потрясіння (духовно-емоційний стан, що спрямовує переоцінку певних цінностей, оновлює, розчавлює, підносить, підбиває, обезсилює, розчаровує тощо), пристрасть (вищий емоційний злет почуттів, що виводить з під розумного контролю), щастя (вищий рівень душевного вдоволення в універсальному вимірі життя).

3) Художньо-естетичну картину світу (узагальнений досвід у всьому розмаїтті видів мистецтва).

4) Знаково-символічні засоби чи їх системи (різного роду, модальності, матеріалу і гатунку, засобів виразності тощо).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 357; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.