Стаття 69. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом

Стаття 68. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті

Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання

1. При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються:

1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;

2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (частина друга або третя статті 28);

3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;

4) вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку;

5) тяжкі наслідки, завдані злочином;

6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані;

7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

8) вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;

9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;

10) вчинення злочину з особливою жорстокістю;

11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;

12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом;

13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

2. Суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.

3. При призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

4. Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

1. При призначенні покарання за незакінчений злочин суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.

2. При призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статей 65-67 цього Кодексу, враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.

(Положення частини першої статті 69 в частині, яка

унеможливлює призначення особам, які вчинили злочини невеликої

тяжкості, більш м'якого покарання, ніж передбачено законом

втратило чинність, як таке, що визнане неконституційним на

підставі Рішення Конституційного Суду N 15-рп/2004 (v015p710-04)

від 02.11.2004) 1. За наявності декількох обставин, що

пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості

вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши

своє рішення, може за особливо тяжкий, тяжкий злочин або злочин

середньої тяжкості призначити основне покарання, нижче від

найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини

цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного

покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин. У цьому

випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої

межі, встановленої для даного виду покарання в Загальній частині

цього Кодексу.

2. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини цього Кодексу як обов’язкове.

Дата добавления: 2015-05-31