Лекція - 2 години. Тема 15. Проблеми міжнародного космічного права

Тема 15. Проблеми міжнародного космічного права

Ключові слова та поняття: астронавт, екіпаж космічного об'єкта, космічний простір, космічний об'єкт,космонавт, міжнародне космічне право, небесні тіла, потенційно шкідливі наслідки космічної діяльності, свобода дослідження та використання космосу.

Семінарське заняття – 2 години.

Матеріали, що рекомендуються для вивчення

Правові акти:

1. Декларація правових принципів діяльності держав з дослідження та використання космічного простору 1963 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.3255.0

2. Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 р.;

3. Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір 1975 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.4212.0

4. Угода про співробітництво у дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях 1976 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.473.0

5. Угода про діяльність держав на Місяці й інших небесних тілах 1979 р.; /[Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/

laws/show/995_482

6. Конвенція про міжнародну відповідальність за збитки, завдані космічним об'єктами 1972 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу:http:http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_126

Література:

1. Бордун В. Д., Марков В.М. Космос. Земля. Право. / В. Д. Бордун, В.М. Марков – М., 1998.

2. Ковалев Ф. Н., Чепров И. На пути к космическому праву / Ф. Н. Ковалев, И. Чепров – М., 1982.

3. Міжнародне право: Навч. посібник / За ред. М.В. Буроменського. – К.: Хрінком Інтер, 2006.

4. Международное космическое право / Под редакцией А. С. Пирадов – М., 1997.

5. Международное космическое право: Учебник / Отв.ред. Г.П.Жуков, Ю.М.Колосов. – М.: 1999

6. Международно-правовые проблемы освоения космоса. – М., 1988.

7. Рудев А. И. Международно-правовой статус космических станций / А. И. Рудев – М., 1989.

8. Черниченко С.В. Международное право: современные теоретические аспекты / С.В. Черниченко – М., 1993.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

План заняття

1. Поняття та джерела міжнародного космічного права.

2. Суб'єкти і об'єкт міжнародного космічного права

3. Правовий режим космічного простору та небесних тіл

4. Правовий статус космічних апаратів та їхніх екіпажів

Методичні вказівки

При підготовці до першого питання необхідно розглянути поняття «міжнародне космічне право» як галузь міжнародного публічного права, що складається із загальновизнаних принципів, а також спеціальних принципів і норм, які встановлюють правовий режим космічного простору, зокрема й небесних тіл, і регулюють права й обов'язки учасників космічної діяльності. При цьому слід враховувати, що міжнародне космічне право, всупереч буквальному розумінню, поширюється не лише на діяльність в самому космосі, включаючи небесні тіла, але й на їх діяльність на Землі і в повітряному просторі Землі в зв’язку з вивченням і освоєнням космосу.

Роблячи огляд джерелміжнародного космічного права потрібно виділити наступні групи: міжнародно-правові акти, розроблені у межах ООН, а потім підписані та ратифіковані великою кількістю держав, чільне місце серед яких посідає Договір про космос (1967), а також міжнародні науково-технічні угоди що регулюють спільну діяльність держав у космосі. Допоміжним джерелом є доктрина (праці найбільш кваліфікованих фахівців-юристів у галузі міжнародного космічного права).

Під суб'єктом міжнародного космічного права розуміється учасник, в тому числі потенційний, міжнародно-правового відносини з приводу діяльності в космічному просторі або використання космічної технології. Опрацьовуючи дане питання слід виділити основні та похідні суб'єкти міжнародного космічного права та з’ясувати обсяг їх правосуб’єктності.

Вивчення правового режиму космічного простору та небесних тіл, космічних об'єктів і космічних екіпажів необхідно почати із з'ясування поняття "космічний простір". Уявлення про міжнародно-правовий режим дослідження і використання Місяця та інших небесних тіл можна набути вивчаючи положення ст. 11 Договору про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла (1967 р.).

Особливу увагу варто приділити також з'ясуванню норм про обмеження військової діяльності держав у космічному просторі, для чого рекомендується проаналізувати норми Угоди про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах (1979 р.) та Закону України "Про космічну діяльність" (1996 р.).

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)

1. Відповідальність у міжнародному космічному праві.

Методичні вказівки

Зі зрозумілих причин міжнародне космічне право приділяє особливу увагу відповідальності за космічну діяльність. Договір про космос 1967 р. встановив загальне правило, згідно з яким держава несе відповідальність за всю національну діяльність незалежно від того, здійснюється вона урядом або фізичними і юридичними особами. Воно має забезпечити відповідність цієї діяльності міжнародному праву. Навіть у тому випадку, якщо така діяльність здійснюється міжнародною організацією, солідарну відповідальність несуть і держави-члени.

Розглядаючи питання відповідальності за шкоду, заподіяну космічними об'єктами, необхідно проаналізувати положення Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічним об'єктам, 1972 р. (далі - Конвенція про відповідальність за збитки). Вона встановила абсолютну відповідальність держави, що запускає за шкоду, завдану її космічним об'єктом на поверхні Землі або повітряному судну в польоті (ст. 2). Слід звернути увагу на той факт, що держава несе відповідальність за шкоду незалежно від наявності її вини. Це один із прикладів міжнародної відповідальності за джерело підвищеної небезпеки.

Якщо шкоди завдано не на поверхні Землі, а в космосі або повітряному просторі космічному об'єкту однієї держави таким же об'єктом іншої держави, то остання несе відповідальність лише за наявності вини. Необхідно також з’ясувати в якому випадку держави несуть солідарну відповідальність. Потрібно мати на увазі, що ця Конвенція не відноситься до випадків відповідальності за шкоду, заподіяну громадянам держави, яка запускає космічний об’єкт а також іноземцям, які беруть участь у запуску.

Питання відповідальності вирішуються на міждержавному рівні навіть у тому випадку, якщо шкода завдана фізичним та юридичним особам. Претензія про відшкодування збитку передається по дипломатичних каналах, а в разі недосягнення врегулювання - до Комісії по розгляду претензій. Кожна із сторін призначає по одному члену, які обирають третього. Комісія виносить ухвалу рекомендаційного характеру, якщо сторони не домовились про інше.

Слід розуміти, що питання відповідальності за шкоду, заподіяну діяльністю у космосі, мають велике значення, тому що вона здатна вплинути на навколишнє середовище, привести до втрат життя і власності та ін. Держави ООН ведуть реєстрацію космічних об'єктів. Самі об'єкти повинні нести знаки національної приналежності і номери.

Дата добавления: 2015-05-31