Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основна частина - пояснювальна записка




ВСТУП

Основна частина - пояснювальна записка.... 10

О. О. РИБАЛОВ

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу “Економіка природокористування”

для студентів спеціальності 6.0401.06 “Екологія, охорона

навколишнього середовища та збалансоване

природокористування”

 

денної форми навчання

 

Суми

Сумський державний університет


 

Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу дисципліни “Економіка природокористування” / укладач О. О. Рибалов. – Суми: Сумський державний університет, 2012. – 27 с.

 

Кафедра прикладної екології

 

ЗМІСТ

С.

Вступ..................... 4

1 Загальні положення............... 5

1.1 Основні положення............. 5

1.2 Загальна характеристика розрахунково-графічної

роботи................... 6

1.3 Мета розрахунково-графічної роботи...... 6

1.4 Завдання до виконання розрахунково-графічної

роботи................... 7

1.5 Керівництво розрахунково-графічною

роботою.................. 7

1.6 Терміни виконання розрахунково-графічної

роботи................... 8

2 Тематика розрахунково-графічної роботи...... 8

3 Загальний зміст розрахунково-графічної роботи... 9

4 Структура розрахунково-графічної роботи..... 10

4.1.1 Структура пояснювальної записки...... 11

4.1.2 Зміст пояснювальної записки........ 11

4.1.3 Вступ................... 12

4.1.4 Основна текстова частина пояснювальної

записки.................. 13

4.2 Висновки.................. 15

4.3 Перелік посилань.............. 16

4.4 Додатки.................. 18

5 Захист розрахунково-графічної роботи....... 19

Додаток А - Зразок титульного аркуша......... 21

Додаток Б - Приклад завдання до виконання РГР.... 22

Додаток В - Приклад змісту РГР........... 23

Додаток Г - Орієнтовні структурні елементи РГР..... 25

Додаток Д - Шкала оцінювання результатів виконання

та захисту розрахунково-графічної роботи..... 26

Додаток Е - Список рекомендованої тематики

розрахунково-графічних робіт (орієнтовний)... 27

 

Навчальний процес у вищих навчальних закладах організовується відповідно до положення “Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого Наказом Міністра освіти і науки України від 02.06.1993 р. №161. У відповідності до “Положення про організацію підготовки спеціалістів у СумДУ” від 07.05.1998 р. складовою частиною навчального плану є виконання і захист студентами курсового проекту із провідної дисципліни.

Розрахунково-графічна робота передбачена в плані підготовки фахівців, які мають вищу освіту, здатні вирішувати науково-практичні та практичні завдання і можуть працювати на посадах спеціаліста певного рівня професійної діяльності, передбачених “Положенням про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневої підготовки)”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1998 р. №65.

Рівень виконання і захисту розрахунково-графічної роботи свідчить про рівень підготовки фахівця до самостійної, наукової або практичної роботи та вміння використовувати здобуті теоретичні знання і практичні навички. Розрахунково-графічна робота розглядається як важливий критерій не лише фахової підготовки студентів, але й рівня навчальної і наукової праці викладачів.

На основі вищенаведених нормативних документів випусковою кафедрою “Прикладна екологія” розроблені методичні вказівки з поясненням структури, змісту та вимог щодо побудови, виконання та оформлення розрахунково-графічної роботи з курсу дисципліни “Економіка природокористування” для студентів спеціальності 0401 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” денної форми навчання.

 

 

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Методичні вказівки щодо змісту, структури і правил оформлення розрахунково-графічної роботи з курсу дисципліни “Економіка природокористування” для студентів спеціальності 0401 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” денної форми навчання розроблені на основі дсту 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення” та стандартів Сумського державного університету СТП-СумДУ 01-94, СТП-СумДУ 02-94, СТП-СумДУ 03-94.

 

1.1 Основні визначення

До виконання розрахунково-графічної роботи (далі по тексту РГР) з курсу дисципліни “Економіка природокористування” (далі по тексту ЕкПК) допускаються студенти, які проходять навчання з цього курсу.

РГР виконується на базі теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом у процесі вивчення даної та суміжних дициплін. РГР є проміжним етапом підготовки фахівця на певному етапі навчання і виконується студентом самостійно за індивідуальним завданням. Її виконання вимагає певного обсягу теоретичних знань та вміння застосовувати їх для вирішення конкретних завдань.

Студент-виконавець повинен виявити навички самостійної роботи, вміння визначати мету роботи і творчо ставити завдання, необхідні для досягнення цієї мети, аргументовано добирати варіанти і методи їх вирішення та вміти самостійно аналізувати і оцінювати результати своєї роботи, робити правильні висновки та грамотно їх формулювати, добирати переконливі аргументи для обґрунтування своїх рішень. Студент має виявити знання основних науково-теоретичних положень, принципів і методичних підходів, методики системного аналізу, правові, нормативні та інших методично-інформаційні матеріали з питань моделювання та прогнозування стану та охорони екопростору, а також володіти навичками використання комп’ютерних інформаційних банків і технологій.

1.2 Загальна характеристика розрахунково-графічної роботи

Зміст розрахунково-графічної роботи, рівень її виконання і захисту є одним із критеріїв для оцінки якості фахової підготовки.

Позитивна оцінка РГР є підтвердженням рівня спеціальної підготовки фахівця з певного циклу дисциплін на певному етапі навчання.

Рівень виконання є підставою для оцінювання ступеня володіння теоретичними знаннями, вмінь практичного характеру, навичок застосування одержаних знань і умінь, творчих здібностей для вирішення завдань у відповідній сфері практичної професійної діяльності.

РГР виконується студентом самостійно за індивідуальним завданням.

 

1.3 Мета розрахунково-графічної роботи

Виконання розрахунково-графічної роботимає на меті:

- систематизацію, закріплення і поглиблення теоретичних і практичних знань із циклу загальних та спеціальних дисциплін за напрямом профільного циклу фахової підготовки щодо моделювання стану навколишнього середовища;

- формування навичок застосування одержаних знань і навичок при вирішенні конкретних завдань з питань щодо розроблення типових моделей чи прогнозів стану довкілля та прикладної екології;

- розвиток навичок виконання самостійної роботи; набуття досвіду виконання самостійної роботи, застосування системного аналізу об’єкта дослідження та аналізу отриманих результатів, самостійного формулювання висновків і пропозицій;

- набуття досвіду оформлення документації (пояснювальної записки та графічного матеріалу у відповідності до вимог чинних стандартів) та захисту результатів роботи.

Тема РГР видається студенту-виконавцю керівником роботи у формі завдання.

1.4 Завдання до виконання розрахунково-графічної роботи

Завдання до виконання розрахунково-графічної роботи видається студенту-виконавцю і затверджується керівником роботи у вигляді індивідуального завдання.

Завдання до виконання РГР повинно передбачати необхідність виконання таких видів самостійної роботи:

- ознайомлення і реферативного висвітлення сучасних науково-теоретичних знань, нормативних документів, техніко-економічних досягнень тієї з конкретних проблем, що є предметом завдання;

- уміння користуватися науковими, технічними, методичними, нормативними та іншими інформаційними матеріалами, технологіями тощо;

- практичного ознайомлення з базисним об’єктом роботи та вивчення його еколого-економічного стану;

- знання та уміння застосування економічного аналізу щодо досліджуваного об’єкта та економічного обґрунтування висновків і рішень;

- виявлення еколого-економічного мислення і творчих здібностей та професійних знань, навичок і умінь (при виборі та аргументуванні варіантів для вирішення завдань для досягнення поставленої мети, а також аналізу еколого-економічного ситуації в зоні впливу базисного об’єкта та при оцінюванні результатів роботи і доведенні рішення до потрібного рівня, нарешті, при обґрунтуванні рішень);

- уміння грамотного (згідно зі стандартом) оформлення результатів виконаної роботи у формі пояснювальної записки, графічного матеріалу та захисту результатів роботи.

1.5 Керівництво розрахунково-графічною роботою

Для виконання розрахунково-графічної роботи кожному студенту-виконавцю призначається керівник.

Керівником РГР є провідний викладач даного курсу дисципліни (за розпорядженням завідувача кафедри). Він консультує, допомагає виконавцю в прийнятті кінцевого рішення (за необхідності), слідкує за додержанням календарних термінів виконання роботи та вимог щодо оформлення роботи.

Керівнику надається одноосібне право на оцінку РГР в цілому за результатами рівня виконання пояснювальної записки, дотримання плану і календарних термінів виконання роботи, вимог щодо оформлення роботи та результатами її захисту.

Керівник несе відповідальність за актуальність теми та її методичний і науковий рівень. Студент виконує РГР під його керівництвом.

Студенту надається право обґрунтованого вибору варіанта розроблення РГР у рамках одержаного завдання.

Студент-виконавець несе відповідальність безпосередньо за всі відомості, викладені у РГР, інформаційно-методичне забезпечення роботи, рівень її виконання, якість оформлення, порядок виконання роботи, обґрунтованість одержаних результатів і висновків.

 

1.6 Термін виконання розрахунково-графічної роботи

Упродовж періоду часу, відведеного для виконання РГР, студент-виконавець зобов’язаний дотримуватися календарного плану-графіка його виконання і систематично звітувати перед своїм керівником за кожний із розділів роботи в установлені терміни.

Виконавець несе особисту відповідальність за дотримання термінів затвердженого календарного плану-графіка роботи.

 

 

2 ТЕМАТИКА РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

Темою дослідження розрахунково-графічної роботи можуть бути:

- складові системи механізму регулювання природоохороної діяльності території регіону (промислового підприємства);

- складові системи оцінювання величини еколого-економічних показників екологічного простору території регіону (промислового підприємства);

- еколого-економічні показники стану компонентів навколишнього середовища в зоні впливу викидів техногенного джерела.

Назва теми РГР має бути сформульована без ускладненої термінології, лаконічно, проте із зазначенням об’єкта (предмета) та мети завдання.

Приклад теми: Економічні важелі (об’єкт) регулювання (предмет) природоохороної діяльності (мета).

Тема повинна бути конкретною, з чітко визначеним еколого-економічним спрямуванням щодо питань розрахунку величини показників, їх оцінки, прогнозу і контролю та передбачати аналіз досліджуваного об’єкта (предмета). Вона має бути пов'язана з практичною проблематикою прикладної екології і спрямована на поглиблене вивчення конкретних практичних і науково-технічних проблем економіки природокористування та проведення інформаційно-пошукового, науково-методичного та практичного ознайомлення з об’єктом.

Предметом РГР можуть бути проблеми загального чи конкретного науково-теоретичного (реферативного), виробничо-технічного (технологічного), організаційно-управлінського характеру економіки природокористування.

Мета РГР не повинна передбачати проведення досліджень (теоретичних, наукових, експериментальних, технічних, розрахунково-аналітичних), проте в роботі можуть бути використані дані експериментальних, теоретичних, розрахункових чи аналітичних досліджень.

 

3 ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

Загальний зміст розрахунково-графічної роботи передбачає:

- постановку мети роботи;

- визначення та формулювання завдань для її досягнення;

- стислий аналіз стану питання (проблеми), що розглядається за матеріалами вітчизняних та зарубіжних публікацій (за останній 5-10-річний період);

- основна частина змісту розрахунково-графічної роботи.

Так, згідно прикладу теми (Економічні важелі регулювання природоохороної діяльності) це такі розділи:

- розрахунок показника розміру плати за техногенні викиди в екологічний простір базисним джерелом;

- розрахунок економічного збитку, завданого техногенними викидами базисного джерела;

- оцінка економічного результату природоохоронного заходу; - - оцінка економічної ефективності капіталовкладень в цей природоохоронний захід та строку відшкодування цих капіталовкладень;

- порівняльний аналіз показників розміру плати за техногенні викиди базисним джерелом до і після впровадження природоохоронного заходу;

- аналіз та узагальнення (фактичного розрахункового і інформаційного) матеріалу щодо базисного об’єкта;

- висновки та обґрунтування пропозицій щодо шляхів чи заходів підвищення еколого-економічного стану базисного джерела.

 

4 СТРУКТУРА РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

До порядку викладення матеріалу розрахунково-графічної роботи висуваються такі вимоги.

Структуру РГР умовно поділяють на:

- вступну частину;

- основну частину;

- додатки.

Вступна частина містить такі структурні елементи:

- обкладинку (сторінки 1 і 2 обкладинки);

- титульний аркуш;

- зміст.

Основна частина містить такі структурні елементи:

- вступ;

- суть звіту;

- висновки та пропозиції;

- перелік посилань.

Додатки розміщують після основної частини звіту.

Основна частина викладення матеріалу розрахунково-графічної роботи називається пояснювальною запискою (ПЗ).

 

 

4.1.1 Структура пояснювальної записки

Пояснювальна записка (ПЗ) складається із таких структурних елементів:

- обкладинки;

- титульного аркуша, який оформляється на стандартному бланку (додаток А);

- завдання до виконання розрахунково-графічної роботи (оформляється на стандартному бланку, додаток Б);

- змісту (приклад змісту, додаток В);

- вступу (1-2 сторінки);

- основної текстової частини (суть пояснювальної записки);

- висновків (1-2 сторінки);

- перелік посилань (не менше 10-15 джерел);

- додатки (обов’язкові та за необхідності).

Орієнтовні структурні елементи (структура, зміст, назви та обсяги розділів) ПЗ наведені в додатку Г.

Текстова частина (ПЗ обсягом близько 30 ±5 сторінок) оформляється відповідно до вимог нормативного документа (на аркушах білого паперу формату А4 (210х297 мм) через 1,5 інтервалу на одному боці з розрахунку 30 рядків на сторінку з висотою знаків 1,8 мм (шрифт 13-14 на ЕОМ).

Розмір полів: верхнє, нижнє і ліве - 20 мм, праве -10 мм).

 

4.1.2 Зміст пояснювальної записки

Зміст пояснювальної записки розміщують безпосередньо на наступному після завдання аркуші, починаючи з нової сторінки (починаючи з цього аркуша сторінки нумеруються арабськими цифрами (без крапки у кінці) у правому нижньому куті сторінки зі збереженням наскрізної нумерації усього тексту.

Проте титульний аркуш і завдання теж вносять до нумерації, але номер сторінки на цих аркушах не ставлять, тобто перший аркуш змісту має номер 3).

Зміст пояснювальної записки визначається темою РГР. У загальному вигляді основний текст ПЗ повинен висвітлити і повністю розкрити тему.

До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) основної частини роботи; висновки; рекомендації; список використаних джерел; назви додатків і номери сторінок із зазначенням початкових сторінок цих матеріалів.

 

4.1.3 Вступ

Вступ (обсягом до двох сторінок) розміщують безпосередньо на наступному після змісту аркуші, починаючи з нової сторінки.

Цей розділ не включають у нумерацію розділів (проте сторінки нумеруються).

У вступі у такій послідовності коротко викладають:

- стислу оцінку сучасного стану конкретної проблеми, визначеної темою і завданням на основі огляду і аналізу вітчизняних і зарубіжних літературних джерел;

- актуальність роботи з точки зору сприяння підвищенню рівня знань та підставу для її виконання;

- об’єкт дослідження;

- мету роботи та сферу її застосування;

- предмет дослідження (методи дослідження);

- постановку завдань для виконання даної роботи;

- практичне значення результатів цієї роботи (з власної позиції) та взаємозв'язок з іншими роботами.

 

4.1.4 Основна текстова частина пояснювальної записки

Основна текстова частина ПЗ є власне суттю роботи.

Суть роботи – це викладення відомостей про предмет (об’єкт) дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис теорії, методів оцінки і розрахунку; характеристик чи властивостей досліджуваного об’єкта; методичних засад економічної оцінки його стану чи основних принципових рішень, що дають уявлення про його стан та одержані результати.

При цьому особливу увагу приділяють новизні і практичній значущості одержаних у роботі результатів, а також питанням їх сумісності, взаємозамінності, надійності, безпеці, економічності, екологічності, ресурсоощадності.

Якщо у звіті необхідно навести повні докази (наприклад, математичні) або подробиці дослідження (розроблення), їх вміщують у додатках.

Суть роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи.

Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти (що мають заголовків) за необхідності поділяють на підпункти (що не мають заголовки), у яких наводяться відомості про предмет та об'єкт дослідження, необхідні і достатні для розкриття суті і змісту даної роботи. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію.

Текст суті роботи може поділятися тільки на пункти.

Кожний розділ нумерують арабською цифрою і починають з нової сторінки. Підрозділи, пункти та підпункти нумеруються теж арабськими цифрами, причому перше число відповідає номеру даного розділу, друге число, що пишеться після крапки, визначає номер підрозділу, третє число (теж після крапки) – номер підпункту (якщо необхідно). Після останньої цифри шифру крапку не ставлять, а текст заголовка пишуть на цьому самому рядку з великої літери.

У роботі треба використовувати одиниці СI. Якщо виміри проведено в інших одиницях, переведення їх в одиниці СI обов’язкове для викладення найважливіших положень звіту.

Відповідальність за достовірність відомостей, які містить ПЗ, несе виконавець даної РГР.

В основній частині ПЗ в окремих розділах послідовно і у відповідному порядку викладається зміст роботи. Так, згідно з метою, визначеною вище відповідно до приклада теми (додаток А), зміст розділів може бути таким.

Перший розділ. У першому розділі студент-виконавець здійснює огляд опублікованих робіт (вітчизняних і зарубіжних літературних джерел) за темою з досліджуваного питання (тобто літературний огляд) та проводить аналіз стану заданої (досліджуваної) проблеми. Студент конспективно стисло і критично викладає розглянуті ним наукові праці, виділяє основні етапи розвитку наукової думки за обраною тематикою (стосовно даного конкретного досліджуваного питання). При цьому відмічаються практично розв'язані задачі та прогалини знань, що існують у даній галузі, провідні фірми та провідні вчені і фахівці даної галузі, методичні засади та тенденції розв’язання поставлених задач у досліджуваній проблемі.

Так, згідно з прикладом теми (Економічні важелі регулювання природоохороної діяльності) у першому пункті виконавець стисло оцінює науковий і методичний рівень досліджуваного в роботі питання щодо економічної оцінки еколого-економічних показників досліджуваного техногенного джерела (з урахуванням особливостей заданої галузі виробництва) на основі аналізу літературних джерел.

На завершення цього дослідження виконавець на основі результатів літогляду дає короткий аналіз і стислу оцінку сучасного стану науки (досягнень і недоліків) з цього питання.

У заключній частині цього розділу виконавець окремим пунктом зазначає назву об’єкта, що розглядається в роботі як базисний об’єкт і на основі якого виконується робота, та обґрунтовує його вибір (так, згідно з прикладом завдання (додаток Б) - це економічні важелі.

Потім студент формулює мету даної роботи згідно із завданням. Далі визначає предмет роботи (так, згідно із прикладом – це наукові засади та методичні принципи регулювання природоохороної діяльності (зокрема, заданої галузі виробництва) та його короткий аналіз.

Нарешті, здійснює постановку завдань для досягнення поставленої мети (так, згідно з метою, визначеної вище, це перш за все розрахунок основних економічних показників базисного техногенного джерела (з урахуванням особливостей заданої галузі виробництва), а саме показника розміру плати за техногенні викиди, економічного збитку, завданого цими техногенними викидами; оцінка економічного результату природоохоронного заходу; оцінка економічної ефективності капіталовкладень в цей природоохоронний захід та строку відшкодування цих капіталовкладень).

Другий розділ. У цьому розділі розраховують розмір плати за викиди базисного техногенного джерела.

Третій розділ. У цьому розділі розраховують величину економічного збитку, завданого забрудненням середовища в зоні впливу викидів базисного техногенного джерела.

У заключній частині цього розділу студент-виконавець стисло формулює висновки за результатами цих досліджень.

Четвертий розділ. У цьому розділі здійснюється оцінка економічних результатів від впровадження природоохоронного заходу (згідно завдання).

 

4.2 Висновки

Висновки як заключний розділ основної частини РГР вміщують безпосередньо після викладення суті роботи (після тексту 5-го розділу), починаючи з нової сторінки. Цей розділ не нумерують (проте сторінки цього розділу нумеруються).

У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи або її окремого етапу, можливі області використання результатів роботи та значущість роботи з позиції виконавця.

Текст висновків може поділятися на пункти. У ньому з позиції виконавця стисло наводяться (послідовно за пунктами) основні (за результатами виконання завдань змісту), проміжні (за необхідності) та угазальнювальні висновки з досліджуваної проблеми. Після цього формулюються пропозиції щодо забезпечення контролю екологічної ситуації в зоні впливу базисного джерела.

Так, згідно з прикладом теми, у першому пункті висновків дають оцінку науково-методичного рівня досліджуваного питання на основі результатів аналізу літературних джерел, виконаного студентом у першому розділі основної частини ПЗ.

У другому і третьому пунктах наводяться висновки щодо результатів, одержаних у другому і третьому розділах ПЗ (розміру плати за викиди, величини економічного збитку).

Далі виконавець проводить порівняльний аналіз розміру плати за викиди та величини економічного збитку до і після впровадження природоохоронного заходу. Після цього подається висновок щодо ефективності природоохоронного заходу. Нарешті студент стисло формулює угазальнювальний висновок за результатами досліджуваної проблеми.

На ґрунті одержаних висновків можуть наводитися рекомендації та пропозиції студента-виконавця. Їх вміщують після висновків, починаючи з нової сторінки. У рекомендаціях основну увагу приділяють пропозиціям щодо використання результатів дослідження чи обґрунтовують і формулюють пропозиції виконавця щодо можливих шляхів поліпшення стану довкілля в зоні екологічного впливу базисного джерела. Рекомендації повинні мати конкретний характер і бути повністю підтверджені даною роботою. За необхідності рекомендації можуть спиратися на додаткові розрахунки, які наводять у додатку. Текст рекомендацій може поділятися на пункти.

 

 

4.3 Перелік посилань

Під час написання роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, завдання, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують необхідну інформацію про нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Крім того, посилання демонструють рівень знань студента в даній проблемі та уміння ними користуватися.

Посилатися слід на останні видання публікацій (не більше 5-річної давності). На більш ранні видання можна посилатися лише у тих випадках, коли наявний у них матеріал не внесений до останнього видання.

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині РГР, наводять у кінці тексту, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання). Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

За необхідності джерела, на які є посилання тільки в додатку, наводять в окремому переліку посилань, який розміщений у кінці цього додатка.

Коли використовують відомості, матеріали з монографій, статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно зазначити номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в роботі.

Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділених двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Коли в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання повинен відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань. Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точного відтворення цитованого тексту, оскільки найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Приклад. Цитата в тексті: «... незважаючи на пріоритетне значення каналів зв'язку між діловими партнерами, не можна ігнорувати канали передавання інформації [6, с. 29]». Відповідний опис у переліку посилань: 6. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: навч.посіб.-К.: КМ Асайетіа, 1998.-192с.

Посилання на ілюстрації, наведені в роботі, зазначаються порядковим номером ілюстрації, наприклад: «рис. 1.2».

Посилання на формули позначають порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (2.1)».

При посиланні на таблиці слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба скорочено писати слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи, наводять у кінці тексту роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

 

 

4.4 Додатки

Додатки містять допоміжні та додаткові матеріали.

У додатках вміщують матеріал, який:

- є необхідним для повноти звіту, але включення його до основної частини звіту може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині звіту через великий обсяг або способи відтворення;

- може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців даної галузі;

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, проміжні математичні докази, формули, розрахунки, інструкції, методики, опис комп’ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи, тощо);

- додатковий перелік джерел, на які не було посилань у звіті, але які можуть викликати інтерес;

- опис нової апаратури і приладів, які використовувались під час проведення експерименту, вимірів та випробувань.

Додатки необхідно розміщувати в тій послідовності, в якій вони наводяться в тексті. Вони оформлюються як продовження основної частини роботи (на наступних сторінках). Кожен додаток друкується з нової сторінки. Сторінки нумерують. Кожен додаток позначається послідовно великою літерою в алфавітному порядку. Кожен додаток повинен мати тематичний змістовний заголовок. За необхідності джерела, на які є посилання тільки в додатку, наводять в окремому переліку посилань, який розміщений у кінці цього додатка.

 

5 Захист розрахунково-графічної роботи

До захисту РГР керівником допускається студент, що виконав програму підготовки з визначеного курсу, своєчасно виконав роботу згідно із завданням і одержав позитивний відгук керівника. У випадку негативного відгуку від студента-виконавця вимагається доопрацювання РГР до належного рівня.

При підготовці роботи до захисту виконавцю необхідно звернути увагу на правильність оформлення пояснювальної записки, таблиць тощо відповідно до вимог чинних нормативних документів. На захист подається повністю оформлена робота.

Загальними вимогами технічного оформлення ПЗ є: логічна послідовність і чіткість викладу матеріалу та його аргументованість; конкретність і лаконічність формулювань та виключення можливості неоднозначності їх тлумачення; обґрунтованість, аргументованість та закінченість висновків і пропозицій. Більш детальні правила оформлення роботи наведені у додатку Ж.

Захист роботи повинен продемонструвати вміння автора стисло, логічно, аргументовано викласти матеріал та з’ясувати, у чому полягає суть і цінність виконаної роботи. Задовільний висновок щодо якості виконання роботи є підставою для позитивної оцінки РГР.

Рівень виконання РГР (з урахуванням наукового рівня змісту ПЗ, дотримання плану роботи, календарних термінів її виконання, вимог щодо оформлення роботи тощо) та результати захисту роботи покладаються в основу загальної оцінки РГР. За національної шкалою розрахунково-графічна робота з курсу “Економіка природокористування” оцінюється оцінками “5”, “4,5”, “4”, “3,5”, “3”, “2” за рішенням керівника.

Незадовільна оцінка (2) не дає права автору на позитивну оцінку, проте надає йому можливість на повторний захист упродовж поточного семестру.

 

Додаток А

(обов’язковий)

Зразок титульного аркуша

 

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ТеСЕТ

КАФЕДРА ПРИКЛАДНОЇ ЕКОЛОГІЇ

 

 

 

РОЗРАХУНКОВО - ГРАФІЧНА РОБОТА

з курсу “Економіка природокористування”

 

Тема - Економічні важелі механізму регулювання

природоохоронної діяльності

 

Виконавець роботи Керівник роботи

студент 3-го курсу, група ЕК-01 канд.екон.наук, доцент

Рибалов О.О.

___________________________ ___________________________

(прізвище, ім¢я, по батькові) (прізвище, ім¢я, по батькові)

_________________________ _________________________

(підпис, дата) (підпис, дата)

 

 

Робота захищена з оцінкою __________

 

Суми – 2012

Додаток Б

(обов’язковий)

Приклад завдання до виконання роботи

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

Кафедра прикладної екології




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 1377; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.152 сек.