Відповідальність за порушення житлового законодавства. Захист прав і законних інтересів громадян

Семінарське заняття № 8

1. Загальна характеристика відповідальності за порушення житлового законодавства та її види

2. Поняття захисту в житловій сфері та підстави для нього

3. Нотаріальне засвідчення при укладанні угод про відчуження квартири (будинку)

4. Адміністративний та судовий захист

5. Характеристика категорій справ, що розглядаються в судовому порядку

6. Особливості виконання рішень.

Завдання – закріпити у студентів знання щодо способів, порядку охорони та захисту охоронюваних законом житлових прав та інтересів громадян. Знання повинні ґрунтуватись на вивченні відповідних нормативно-правових актів, теоретичного матеріалу, практиці розв’язання житлових спорів (Постанови Пленуму Верховного суду України). Особливості виконання окремих рішень судів щодо відновлення порушених чи оспорюваних житлових прав. Особливості виконавчого провадження.

Кримінальна відповідальність за зловживання опікунськими права­ми, передбачена ст. 167 КК України, полягає у використанні опіки та піклування з корисливою метою на шкоду підопічному — для заняття житлової площі, використання майна тощо.

Статтею 162 КК України передбачена відповідальність за незакон­не проникнення до житла, незаконне проведення в ньому обшуку, незаконне виселення або інші дії, що порушують недоторканність житла громадян.

Кримінальна відповідальність передбачена за злочини, що посяга­ють на приватну, державну власність при здійсненні цілого ряду зло­чинних дій:

- порушення порядку взяття на облік та строків заселення житло­
вих будинків і житлових приміщень (ст. 149);

- порушення правил користування житловими будинками і житло­
вими приміщеннями (ст. 150);

- самоправне зайняття житлового приміщення (ст. 151).

У сфері житлово-комунального господарства та благоустрою адміністративна відповідальність настає:

- за порушення правил благоустрою територій міст та інших на­
селених пунктів, а також недотримання правил щодо забезпе чення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах (ст. 152);

- за знищення або пошкодження зелених насаджень, дерев, газо­нів, квітників та інших об'єктів озеленення в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перене­сення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення (ст. 153);

- за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами або понад установлену їх кількість чи незареєстрованих собак;

- приведення в громадські місця або вигул собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в не відведених для цього місцях (ст. 154).

Цивільно-правова відповіда­льність є реакцією на правопорушення, що тягне за собою негативні наслідки для правопорушника у вигляді позбавлення суб'єктивних цивільних прав або покладення нових чи додаткових цивільно-право­вих обов'язків. Існує у межах відповідних цивільно-правових відно­син, основою виникнення є неправомірні дії.

Способи захису порушеного права власності – самозахист, захист правоохоронними органами, нотаріальний та судовий захист (негатроні позови).

Цивільно-правова відповідальність поділяється на позадоговірну –деліктну (причинення шкоди) та договірну – тобто, таку, що виникає з договорів (купівлі-продажу, житлового найму, довічного утримання, договору міни, спадкового договору і т.д.).

Основні категорії справ:

- про визнання права власності на житло, про витребування житла з чужого незаконного володіння (а в передбачених законом випадках і від добросовісного набувача) чи відшкодування його вартості, про усунення інших порушень прав власника;

- про визначення порядку володіння, користування і розпоряджен­ня житлом, що є спільною власністю;

- про поділ спільного житла або виділення частки з нього;

- про визнання недійсними угод про відчуження житла;

- про переведення прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу житла, укладеним учасником спільної часткової власності щодо своєї частки з порушенням права іншого уча­сника даної спільної власності, на привілейовану купівлю цієї частки;

- про передачу в приватну власність майна, яке за законом підля­гає відчуженню громадянинові (наприклад, відповідно до ст. 1 За­кону України "Про приватизацію державного житлового фон­ду" підлягають передачі сім'ям наймачів квартири (будинки) та належні до них господарські споруди і приміщення);

- про визнання недійсною угоди про відчуження квартири (будин­ку) з громадського житлового фонду;

- про виключення майна з опису.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Виконанню Державною виконавчою службою підлягають:

- рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах та у кримінальних справах у частині майнових стягнень;

- рішення, ухвали, постанови господарських судів;

- виконавчі приписи нотаріусів.

Виселення із займаного приміщення допускається з підстав і у порядку, передбачених законом. Такий порядок може бути у вигляді кримінальної (конфіскація) чи цивільно-правової (відшкоду­вання шкоди) санкції, що застосовується проти правопорушника.

Рішення задач № 39, 42, 43, 44, 46-50.

Література:

Основна:

1. Житлове право України / Укл. М. К. Галянтич, П. I. Коваленко. — К.:Юрінком Інтер, 2002.

2. Мічурін Є. О., Сліпченко С. О., Соболев О. В. Житлове право України: Наук.-практ. посіб. — Харків: Еспада, 2001.

3. Галянтич М. К. Житлове право України: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2008. - 528 с.

4. Житловий Кодекс Української РСР від 30.06.1983 р. // Відомості Верховної Ради. – 1983. - №28.

5. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // ВВР. – 2003. - №40-44.

6. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // ВВР. – 2001. - №25-26.

7. Закон України „Про нотаріат” від 02.09.1993 р. // ВВР. – 1993. - №39.

8. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // ВВР. – 1984. - №51.

Додаткова:

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України статті 105 Цивільного кодексу України" від 19 ве­ресня 1975 р. № 9.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" від 27 серпня 1976 р. № 6.

3. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28 квітня 1978 р. № 3.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" №2 від 12.04.85.

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосу­вання судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" № 9 від 18.09.87.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосу­вання судами законодавства, що регулює право власності громадян на
жилий будинок" № 7 від 04.10.91.

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" № 20 від 22.12.95р.

Дата добавления: 2015-05-31