Стаття 157. 3 страница

ішання скриньки, її спалювання, обливання фарбою чи іншою сумішшю, застосу-ня иибухових речовин тощо. Спосіб такого знищення чи пошкодження має криміна-N і їм правове значення у тому разі, коли він утворює інший самостійний склад злочину. ■ і.ікому випадку він потребує додаткової кваліфікації (наприклад, за ст. 194). Якщо іщенню чи псуванню було піддано скриньку без бюлетенів, вчинене за наявності гав може бути кваліфіковане як відповідний злочин проти власності (статті 194, І''К) або за наявності умислу на знищення чи псування скриньки з бюлетенями (напри-коли винний, знищуючи чи псуючи скриньку у приміщенні для голосування, по­мию вважав, що у ній знаходяться бюлетені) - як замах на вчинення злочину, пе-іпченого ч. 5 ст. 158.

Підписання виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму до ос- точного підрахунку голосів чи встановлення результатів голосування полягає у пенні членом виборчої комісії чи комісії з референдуму встановленого порядку ■рмлення виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму в частині за­чтя своїм підписом дійсності (правильності) відомостей, що містяться у такому 'іоколі. У ч. 7 ст. 158 йдеться про два види протоколів: протокол підрахунку голосів | і протокол встановлення результатів голосування (під результатами голосування слід \міти як підсумки голосування у відповідному територіальному виборчому окрузі, п і результати виборів або референдуму загалом). Перший з них складається дільнич-

■шіборчою комісією, другий - комісією вищого рівня (окружною, територіальною,

■иною, міською чи обласною комісією з референдуму, Центральною виборчою ко­
мі > тощо). За встановленим порядком члени виборчої комісії та члени комісії з ре­
пу му підписують протокол після того, як ними здійснено відповідно підрахунок

юсів чи встановлення результатів голосування і відомості про це внесено до прото-

I Іідписання протоколу є завершальною процедурою його оформлення, якому пе-

і ь усі інші дії щодо його оформлення, за винятком однієї - засвідчення печаткою.

виборчим законодавством встановлено, що протокол про підрахунок голосів на

и п.пиці підписується та засвідчується печаткою дільничної виборчої комісії лише піс-

Иоі о остаточного заповнення. Це законодавство забороняє підписувати протокол про

іки голосування в межах територіального виборчого округу та засвідчувати печат-

>кружної (територіальної) виборчої комісії до остаточного його заповнення. При

і) це стосується як першого, так й усіх інших примірників протоколу, які склада-

і я відповідно до закону і мають однакову юридичну силу.

Підписання протоколу до остаточного підрахунку голосів чи встановлення резуль-| ітів голосування, з одного боку, є виявом неналежного виконання членами виборчої і чи комісії з референдуму своїх повноважень, з іншого,- створює умови для • пфікації результатів виборів або референдуму.

Нкіючення неврахованих виборчих бюлетенів чи бюлетенів для голосування

референдумі до числа бюлетенів, використаних при голосуванні, за змістом ч. 7

і 1SK означає врахування при підрахунку голосів на дільниці бюлетенів, які або взага-

иередавалися в установленому законом порядку цій дільничній виборчій комісії,

редавалися їй, але не були використані при проведенні голосування на цій діль-

.ібо бюлетенів, які не підлягають врахуванню. Виборче законодавство встановлює

ok опрацювання невикористаних виборчих бюлетенів, відповідно до якого неви-

іапі виборчі бюлетені перераховуються перед підрахунком голосів виборців, після

..... погашаються і запаковуються у пакет, на якому робиться напис «Невикористані

чі бюлетені». Встановлена і оголошена кількість невикористаних бюлетенів зано-

і секретарем дільничної виборчої комісії до протоколу про підрахунок голосів

пін на виборчій дільниці. Включення неврахованих (невикористаних) бюлетенів

к па бюлетенів, використаних при голосуванні, є способом фальсифікації волеви-

II н пня громадян на виборах чи референдумі. До невикористаних відносяться бюлете-

пе були видані виборцям для голосування у приміщенні для голосування чи за

їх перебування. Такими, що не підлягають врахуванню під час встановлення

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ І

< таття 158

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців є, зокрема, виявлені у виборчих скриньках виборчі бюлетені, на яких зазначе­ні номери територіального виборчого округу та/або виборчої дільниці не відповідають номерам відповідної виборчої дільниці, відповідного територіального округу, а також виборчі бюлетені, на яких відсутній відтиск цієї дільничної виборчої комісії чи будь-якої іншої печатки.

Підміна дійсних виборчих бюлетенів з позначками виборців чи громадян, які мають право брати участь у референдумі, передбачає фактичну заміну одних бюле­тенів іншими, а саме бюлетенів, якими було здійснено голосування на цій дільниці, підробленими бюлетенями, бюлетенями, які були заповнені не виборцями і не грома­дянами, які взяли участь у голосуванні на референдумі, бюлетенями, якими було здійс­нено голосування на інших дільницях. Така підміна спрямована на викривлення ре­зультатів голосування на конкретній виборчій дільниці чи в територіальному виборчо му окрузі або фальсифікацію результатів виборів взагалі. Вона може бути здійснена до початку підрахунку голосів, під час такого підрахунку, а також після нього (наприклад, при транспортуванні бюлетенів до виборчої комісії вищого рівня чи зберіганні бюлете­нів у приміщенні комісії).

Незаконне внесення до протоколу змін після його заповнення може полягати у виправленнях тексту протоколу, його дописуванні, перекреслюванні окремих слів чи цифр та інших змін, які робляться всупереч встановленому порядку оформлення такого протоколу (наприклад, внесення таких змін без відповідних застережень, без рішення комісії). Ці зміни можуть стосуватися як відповідних реквізитів цього документа (дані та часу його складання, кількості примірників, прізвищ осіб, які його підписали тощо), так і відомостей, які стосуються безпосередньо результатів вчинених комісією дій (на­приклад, встановлених результатів підрахунку голосів виборців на дільниці - кількосп голосів, поданих «за» чи «проти» певного кандидата або кількості виборців, які взяли участь у голосуванні). Таке діяння через свою малозначність (ч. 2 ст. 11) може і не ви­знаватися злочином (наприклад, якщо зміни полягали у дописуванні прописом зазначе них у протоколі цифрами результатів голосування, що не змінило зафіксованих у про­токолі відомостей про результати голосування).

Надання членом виборчої комісії чи комісії з референдуму громадянину можли­вості проголосувати за іншу особу може полягати у видачі будь-якій особі виборчої о бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі замість іншої особи і створення таким чином можливості голосування за іншу особу. При цьому бюлетень може вида ватися як громадянину (виборцю), який здійснює голосування на цій дільниці, так і будь-яким іншим особам, які: а) мають право голосу, але реалізувати його можуть лише на іншій дільниці (на якій вони внесені у списки виборців чи списки громадян, які ма ють право на участь у референдумі); б) не мають права голосу взагалі (особи, які не досяі ли на момент голосування 18-річного віку, громадяни, визнані судом недієздатними іноземці, особи без громадянства); в) залучені до організації та проведення виборів чи референдуму (інші члени цієї комісії, члени інших комісій, посадові особи органів дер жавної влади чи органів місцевого самоврядування); г) є офіційними спостерігачами довіреними особами кандидатів тощо. Під іншою особою, замість якої у резулыаи вчинення цього злочину громадянину створюється можливість проголосувати, слід ро зуміти особу, яка включена до списку виборців чи списку громадян, які мають право на участь у референдумі, на цій дільниці і на ній має право проголосувати. При цьом\ не має значення, замість кого саме цей громадянин одержав виборчий бюлетень дми голосування: членів своєї сім'ї, близьких родичів чи взагалі незнайомих йому громадян (виборців). У кожному разі надання можливості проголосувати за іншу особу nopyinv один з основних принципів виборчого права та права участі у референдумі - принцип особистого голосування.

Надання членом виборчої комісії чи комісії з референдуму громадянину МОЖЛН вості проголосувати більше німе один раз у ході голосування порушує законодавчий

припис про те, що кожний громадянин (виборець) на відповідних виборах чи референ-іі має один голос, і полягає в умисному створенні умов для голосування одним і тим і ромадянином більше ніж один раз у ході голосування на виборах чи референдумі, може виразитися, зокрема, у видачі виборцю більше ніж одного бюлетеня для голо­шия на виборах (зрозуміло, що це не стосується випадків, коли виборцю видається ■ і іька бюлетенів для голосування на різних видах виборів, наприклад, парламентських, ІИборах міського голови, виборах депутатів сільської ради) чи видачі відкріпного по-ічсння для голосування на іншій дільниці і видачі бюлетеня для голосування на цій

II II.НИЦІ.

Надання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі осо-

іч. ики не включена до списку виборців (громадян, які мають право брати участь у

Ьерендумі) на відповідній виборчій дільниці (дільниці з референдуму), полягає у

шенні членом такої комісії встановленого законодавством порядку голосування, за

го пін може видати бюлетень особі на підставі списку виборців чи списку громадян,

мають право на участь у референдумі, на виборчій дільниці за умови пред'явлення

імадянином (виборцем) певного документа, що посвідчує його особу. Так, виборчим

>нодавством встановлено, що виборець може використати свій голос тільки на одній

юрчій дільниці, де він включений до списку виборців. При цьому виборець може

бути включений до списку виборців тільки на одній дільниці (загальній, спеціальній чи

ірдонній). За загальним правилом, виборець включається до списку виборців вибор-

м п.ниці, на території якої він проживає. Однак, він може бути включений до спис-

іиборців на спеціальній чи закордонній дільниці за місцем свого тимчасового пере-

шня (у лікарні, за кордоном, на судні), а також на звичайній виборчій дільниці на

і ані відкріпного посвідчення на право голосу на виборах.

Надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня (бюлетеня для голосування іиферендумі) полягає у тому, що громадянин (виборець) одержує від члена дільнич-комісії бюлетень, який відповідним чином уже заповнений іншою особою (напри-і членом виборчої комісії). Заповнення виборчого бюлетеня у цьому випадку озна-що в ньому ще до видачі його виборцю іншою особою зроблено відповідно по­чку («плюс» («+») або іншу), що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти ниіща кандидата чи партії (блоку), за яких він голосує, або у квадраті проти слів: і '■ підтримую жодного кандидата...», «Не підтримую кандидатів... від жодної партії оку)». Заповнення бюлетеня для голосування на референдумі передбачає викрес-іія в ньому одного з двох слів: «так» або «ні». Вчинення розглядуваного злочину у формі є порушенням встановленого виборчим законодавством та законодавством ■ферендуми правила, згідно з яким бюлетені заповнюються громадянином (ви-■м)особисто.

Ik¹ утворює складу цього злочину заповнення іншою особою виборчого бюлетеня

і кого виборця, який отримав від члена виборчої комісії незаповнений бюлетень,

іене на його прохання або навіть всупереч його волі (наприклад, чоловіком - ви-

іго бюлетеня дружини або навпаки). За наявності для того підстав (зокрема, у разі

N нання для цього насильства, обману, підкупу) такі дії можуть бути кваліфіковані

157 або за відповідними статтями КК, що передбачають відповідальність за зло-

И проти життя та здоров'я особи.

і іочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з описаних у дис-іих частин 1, 2, 4, 7 (за винятком діянь, які утворюють кваліфіковані склади цього ■■тну) та 8 ст. 158 дій. Викрадення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування |>ерендумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скринь-нііетенями є закінченим з моменту протиправного вилучення таких документів і ■їїв, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися ними (пере­пиним особам, вчинити фальсифікацію, знищити тощо). Приховування таких до-! пі та предметів слід вважати закінченим з моменту їх вилучення та поміщення у юне винною особою місце, що виключає їх використання за цільовим призна-

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

(таття 158

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

!

ченням. Знищення чи пошкодження скриньки з бюлетенями є закінченим з моменту, коли її приведено у повну чи часткову непридатність.

4. Суб'єкт злочину, передбаченого частинами 1, 5, 6 ст. 158, загальний, а частина­
ми 2, 3, 4, 7 та 8 цієї статті - спеціальний. При цьому за частинами 2 та 3 відповідаль­
ність може нести лише член виборчої комісії, член комісії з референдуму, кандидат,
його уповноважений представник, уповноважена особа політичної партії (блоку), член
ініціативної групи референдуму, за ч. 4 - лише виборець, а за частинами 7 та 8 - лише
член виборчої комісії або член комісії з референдуму. У разі вчинення діянь, передба­
чених ст. 158, іншою службовою особою вчинене слід кваліфікувати за відповідною
частиною ст. 158 та за наявності підстав за статтею КК, що передбачає відповідальність
за відповідне службове зловживання (наприклад, за ст. 364 чи ст. 365).

5. З суб'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений лише з прямим умис­
лом. Незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями, вчинені з необережнос­
ті, виключають кримінальну відповідальність за цією статтею і за наявності підстав
можуть бути кваліфіковані за ст. 196.

6. Кваліфікованими видами злочину у формі підробки виборчих документів, доку­
ментів референдуму, а так само використання завідомо підроблених виборчих докумен­
тів, документів референдуму (ч. 2 ст. 158) та у формі викрадення чи приховування вибор­
чого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи про­
токолу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями або незаконне знищення чи
псування скриньки з бюлетенями (ч. 5 ст. 158) є вчинення таких діянь, що: 1) вплинуло на
результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу;
2) призвели до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи
у відповідних виборах (референдумі) (частини 3, 6 ст. 158). Особливо кваліфікованими
видами викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на
референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з
бюлетенями або незаконного знищення чи псування скриньки з бюлетенями є вчинення
їх членом виборчої комісії, комісії з референдуму, що призвело до неможливості визна­
чити волевиявлення виборців чи встановити результати референдуму (ч. 7 ст. 158).

Такою, що вплинула на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, слід визнавати будь-яку із зазначених дій, внаслідок вчинення якої відбулися зміни в результатах голосування виборців на виборчій дільни­ці або в межах виборчого округу. Результати голосування відображають волевиявлення виборців. Крім того, вони визначають, чи відбулися власне вибори (чи було голосуван­ня дійсним). Такі результати характеризуються: кількістю виборців, які взяли участь у голосуванні; кількістю голосів виборців, поданих за кандидатів; кількістю виборців, які не підтримали жодного кандидата (кандидатів, включених до виборчого списку партії чи блоку). Результати голосування фіксуються у протоколі про підрахунок голосів ви­борців на виборчій дільниці чи протоколі окружної (територіальної) виборчої комісії про підсумки голосування у територіальному виборчому окрузі.

Таким, що призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців на ви­борчій дільниці чи у відповідних виборах (референдумі), слід вважати зазначені у ч. 6 ст. 158 діяння, внаслідок яких неможливо встановити результати волевиявлення вибор­ців на виборах чи громадян на референдумі. Так, виборче законодавство обставинами, внаслідок яких неможливо встановити результати волевиявлення виборців (що є під­ставою визнання голосування на виборчій дільниці недійсним) визнає, зокрема: 1) ви­явлення фактів незаконного голосування (опускання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, крім випадків опускання бюлетеня за виборця, який через фізичні вади не може самостійно опустити бюлетень до виборчої скриньки); голосування особами, які не мають права голосу; голосування особами, які не включені до списку виборців на цій виборчій дільниці або включені до нього безпідставно; голо­сування виборцем більше ніж один раз; 2) знищення або пошкодження виборчої скринь­ки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо

кількість цих бюлетенів перевищує десять відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці; 3) виявлення у виборчих скриньках виборчих иіолетенів у кількості, що перевищує більш як на десять відсотків кількість виборців, які отримали бюлетені на виборчій дільниці. Крім того, підставою для визнання місце- ■ИХ виборів недійсними по окремій виборчій дільниці є виявлення фактів навмисного С і норення перешкод у здійсненні повноважень членами виборчих комісій чи реалізації офіційними спостерігачами, представниками засобів масової інформації права бути присутнім під час проведення голосування на виборчій дільниці у приміщенні, де про­водиться голосування, на засіданні виборчої комісії під час підрахунку голосів, вста­новленні результатів голосування на виборчій дільниці, а так само неправомірного недопущення зазначених осіб у приміщення для голосування.

Верховний Суд України у своєму Рішенні від 3 грудня 2004 р. у справі за скаргою М. Д. Катеринчука до обставин, які виключили можливість достовірно встановити ре-іультати дійсного волевиявлення виборців в єдиному загальнодержавному окрузі при повторному голосуванні на виборах Президента України 21 листопада 2004 p., відніс порушення Закону України «Про вибори Президента України», які були допущені під час проведення цього голосування, зокрема, щодо: складання і уточнення списків ви- борців (включення до списків виборців одного і того ж громадянина декілька разів, осіб, які не мали права голосу); виготовлення, обліку, видачі та використання відкріп­них посвідчень (зокрема, без здійснення належного контролю ЦВК); проведення перед-ииборної агітації з використанням засобів масової інформації (без дотримання принци­пу рівних умоЬ та всупереч порядку, встановленому законом; без дотримання вимоги щодо заборони участі у передвиборній агітації органів виконавчої влади та місцевого чімоврядування, їх посадових і службових осіб; мало місце їх незаконне втручання у виборчий процес); формування складу виборчих комісій; участі у виборчому процесі офіційних спостерігачів; здійснення голосування за межами приміщення для голосу­вання; складання протоколів дільничих виборчих комісій за наслідками підрахунку го- ПОСІв; транспортування документів до територіальних виборчих комісії.

Про поняття члена виборчої комісії див. коментар до ст. 157.

Конституція України (статті 70, 71, 76, 77, 103, 141).

Закон України «Про всеукраїнській та місцеві референдуми» від З липня 1991 р. (статті 7,

і: 4і).

Закон України «Про вибори Президента України» в редакції від 18 березня 2004 р. (статті \, 34-36, 71, 72, 74-77, 79, 83, 84).

Закон України «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 7 липня 2005 р. (статті 3, 33, 35, 39-41, 70, 75, 78, 79, 81-84, 88, 89, 90, 93).

Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004р. (статті 26—29).

Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крилі, місцевих />іі<) та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004р. (статті 4, 26, 31-32-3, 63-69, 72, 74).

Постанова ЦВК від 25 січня 2006 року № 284 «Про порядок ведення діловодства виборчих комісій та комісій з референдумів».

Постанова ЦВК від 18 лютого 2006 року № 641 «Про порядок виготовлення, обліку, викори-і ■тиння та зберігання виборчих скриньок».

Постанова ЦВК від 20 лютого 2006 року № 659 «Про затвердження форми та тексту ви­борчого бюлетеня з виборів народних депутатів України 26 березня 2006 року».

Постанова ЦВК від 21 лютого 2006 року № 685 «Про затвердження форми та кольору ви­борчих бюлетенів для голосування з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 26 березня 2006 року».

Рішення Верховного Суду України від 16 листопада 2004 року у справі за скаргою Катерин- цука М. Д. на постанову Центральної виборчої комісії від 10 листопада 2004 року №1164 «Про а,'можливість достовірно встановити результати волевиявлення виборців у територіальному

■І'чому окрузі № 100 (м. Кіровоград)».

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

(шиття 158-1

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Рішення Верховного Суду України від 3 грудня 2004 року у справі за скаргою Катеринчу-ка М. Д. на бездіяльність Центральної виборчої комісії, дії по встановленню результатів по­вторного голосування з виборів Президента України 24 листопада 2004 року та на рішення про оголошення Президентом України Віктора Федоровича Януковича.

Стаття 158-1. Незаконне знищення виборчої документації або докумен­тів референдуму

1. Незаконне знищення виборчої документації або документів референду­
му поза встановленим законом строком зберігання у державних архівних
установах та в Центральній виборчій комісії України після проведення вибо­
рів або референдуму, а так само пошкодження виборчої документації або до­
кументів референдуму -

карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбав­ленням волі на строк від двох до чотирьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом
виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або
службового становища,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбав­ленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

(Кодекс доповнено статтею 158-1 згідно із Законом № 3169-IV від 01.12.2005 р.)

1. Об'єктом злочину є встановлений порядок зберігання виборчої документації та
документів референдуму у державних архівних установах та ЦВК після проведення
виборів або референдуму.

2. Його предметом є виборча документація та документи референдуму, які знахо­
дяться на зберіганні у державних архівних установах та ЦВК після проведення вибо­
рів або референдуму. Документи, передані для зберігання до архіву, визнаються архів­
ними документами. Архівний документ - це документ незалежно від його виду, виду
матеріального носія інформації, місця і часу створення та форми власності на нього,
що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підля­
гає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність
для власника.

Поняття виборчої документації є більш широким ніж поняття виборчих докумен­тів, про які йдеться у ст. 158 (про поняття виборчих документів див. коментар до ст. 158). До виборчої документації поряд з виборчими документами слід відносити будь-які інші матеріальні форми одержання, зберігання, використання і поширення інформації, яка використовується під час організації підготовки проведення виборів народних депутатів України, Президента України, виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів і за­свідчує певні юридичні факти та статус суб'єктів виборчого процесу, породжуючи від­повідні юридичні наслідки. Така інформація фіксується на папері, магнітному диску, оптичному диску або іншому носієві. Про поняття документи референдуму див. ко­ментар до ст. 158.

До виборчої документації та документів референдуму належать, зокрема: списки виборців (списки громадян, які мають право на участь у референдумі), бюлетені для голосування, протоколи засідань комісії, рішення, акти та протоколи комісій, докумен­ти щодо реєстрації ініціативних груп референдуму, документи за результатами збору підписів на підтримку проведення референдуму (у т. ч. підписні листи), протокол ЦВК про загальні підсумки збирання підписів, фінансові звіти про джерела надходжень кош­тів до виборчих фондів, трудові та господарські угоди виборчих комісій, фінансовий

ПІТ комісії про надходження, витрати коштів Державного бюджету України, що виді- Мються на підготовку та проведення виборів референдуму, бухгалтерська документа­ція комісій тощо.

Законодавством України встановлено перелік виборчої документації та документів референдуму, шо передаються на зберігання до державних архівних установ, та строки П (берігання. ЦВК після офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів пере-іі' виборчу та іншу документацію, що підлягає внесенню до Національного архівного фонду, у т. ч. протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях та про підсумки голосування в межах територіальних виборчих округів, до відповідної центральної державної архівної установи. Окружні (територіальні) виборчі комісії, ко­місії з референдуму передають таку документацію до відповідних місцевих державних ірхівних установ.

Згідно з визначеним порядком передавання виборчої та іншої документації виборчих комісій та комісій із всеукраїнського та місцевих референдумів територіальна, окружна шкюрча комісія, комісія Автономної Республіки Крим, обласна, міська, міст Києва та і енастополя, районна у містах, районна, селищна, сільська комісія з референдуму після офіційного опублікування підсумків голосування та результатів виборів, результатів ре­ферендуму передають на зберігання, відповідно, до Державного архіву в Автономній Республіці Крим, відповідних місцевих державних архівних установ такі документи, що належать до Національного архівного фонду: протоколи своїх засідань з додатками, пе-І"- ібаченими відповідним законом; рішення (постанови, протокольні рішення) територіаль­ної, окружної виборчої комісії та документи, на підставі яких прийнято рішення; рішення ириторіальної, окружної виборчої комісії, іншого відповідного органу про утворення іільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму; протокол територіаль­ної виборчої комісії про підсумки голосування у відповідному територіальному виборчо-окрузі; протокол окружної виборчої комісії про підсумки голосування в багатоманда-і йому загальнодержавному виборчому окрузі з виборів народних депутатів України; про-юколи дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих п іі.ііицях; протоколи дільничних комісій із всеукраїнського та місцевих референдумів про підсумки голосування; фінансові документи комісії (кошториси, штатний розпис, Плани асигнувань, фінансові звіти); акти про знищення документів, що не підлягають ріганню в архівній установі; інші документи відповідно до законів України про вибо­ри, референдуми, а також типової номенклатури справ комісії.

Виборча документація, що не підлягає внесенню до Національного архівного фон-передається окружними (територіальними) виборчими комісіями, комісіями з рефе­рендуму на зберігання до відповідних місцевих державних архівних установ або місце-имх архівних установ, створених місцевими органами виконавчої влади чи органами мнцевого самоврядування відповідно до закону. Це стосується такої документації тим-меового строку зберігання як: списки виборців для проведення голосування; списки >пторців для повторного голосування; списки громадян України, які мають право брати Участь у референдумі; виборчі бюлетені разом з контрольними талонами; відкріпні по-ічення та документи з їх видачі та обліку; акти, заяви, скарги про порушення вимог || (повідного закону при проведенні голосування і підрахунку голосів; первинні бухгал- Герські документи; документи з особового складу; інші документи відповідно до зако­ні и України про вибори, референдуми, а також типової номенклатури справ комісії.

Дата добавления: 2015-05-31