База даних (компіляція даних) - сукупність творів, даних або будь-якої іншої не И

яежної інформації у довільній формі, у т. ч,- електронній, підбір і розташування скла­дових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної по­шукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів.

Публічне виконання — подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміж­них прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи кабелями) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї ■бо близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і І один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Фонограма - звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихід­ним матеріалом для виготовлення її примірників (копій). Грамофонні платівки, диски, магнітофонні касети та інші носії записів є примірниками фонограми.

Відеограма — відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (ІЗ звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до нудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій.

Програма мовлення - програма, яка містить певні передачі і може бути сповіщена шляхом ретрансляції або в інший спосіб.

Не визнаються об'єктами авторського права і, відповідно, предметом цього злочину: |) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-ш формації; б) твори народної творчості (фольклор); в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністратив­ної о характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади; г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, ЗС та інших військових формувань; символіка територіальних і ромад; символи та знаки підприємств, установ та організацій; д) грошові знаки; є) роз-і іади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поши­рюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).

4. З об'єктивної сторони злочин проявляється у діях, які можливі у таких формах:

1) незаконне відтворення творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних про-
і рам і баз даних, виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення;

2) незаконне розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва, комп'ютерних
програм і баз даних, а також виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення;

3) незаконне тиражування та розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і про-
і рам мовлення на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації;

4) інше порушення авторського права і суміжних прав.

Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони цього злочину є також суспільно не-

печні наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди у значному розмірі (ч. 1

176) і причиновий зв'язок між вказаними діями і наслідками. Визначення розмірів

юріальної шкоди (значного, великого та особливо великого) дається у примітці до

01 176.

Відтворення — це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми,

фонограми, комп'ютерної програми, бази даних в будь-якій матеріальній формі, а та-і, їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у т. ч. цифровій),

оптичній або іншій формі, яку може зчитувати машина.

Тиражування виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення на аудіо- та

|| кчжасетах, дискетах, інших носіях інформації означає їх відтворення на вказаних

МО< іях.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

Стаття 176

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - це будь-яка дія, за допомогою якої ці об'єкти безпосередньо чи опосередковано пропонуються пуб­ліці, у т. ч. доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за влас­ним вибором.

Третя форма цього злочину передбачає поєднання двох дій - незаконного тиражу­вання та розповсюдження відповідних предметів, яке здійснюється за допомогою пев­них засобів. Такими засобами є: аудіо- та відеокасети, дискети, інші носії інформації (фото- та кінострічки, магнітні диски, компакт-диски тощо).

Відповідно до конструкції складу відповідальність за злочин, передбачений ст. 176, настає у разі будь-якого умисного порушення авторського права і суміжних прав. Пере­лік таких порушень визначено Законом України «Про авторське право і суміжні права».

Проте, у ст. 176 до іншого порушення авторського права і суміжних прав слід від­носити лише:

а) вчинення дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права і (або)
суміжних прав, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 Закону України «Про авторське право
і суміжні права», з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 зазначеного За­
кону обмежень майнових прав;

б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав, зокрема опублікування,
відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території
України контрафактних примірників творів (у т. ч. комп'ютерних програм і баз даних),
фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору
під іменем особи, яка не є автором цього твору;

г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське пра­
во і (або) суміжні права, примірників творів (у т. ч. комп'ютерних програм і баз даних),
фонограм, відеограм, програм мовлення;

д) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про
управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи
особи, яка здійснює таке управління;

є) публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інфор­мація про управління правами, зокрема в електронній формі.

При цьому слід враховувати, що окремі дії, що перелічені у ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» як порушення авторського права і суміжних прав, не можуть визнаватися іншим порушенням авторського права і суміжних прав у контексті ст. 176. Це пояснюється тим, що: 1) деякі з них окремо визначені у перших трьох формах цього злочину; 2) готування до злочинів, передбачених частинами 1 і З ст. 176, не може тягнути за собою кримінальної відповідальності (див. ч. 2 ст. 14), а то­му не є злочином, наприклад, вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторсь­кого права і (або) суміжних прав; 3) ст. 176 охороняє лише майнові права потерпілого, а тому не є злочином, наприклад, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особи­сті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Склад цього злочину сформульовано як матеріальний: злочин вважається закінче­ним з моменту настання матеріальної шкоди у значному розмірі.

Плагіат або деякі інші порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що не пов'язані із заподіянням матеріальної шкоди, або заподіяли матеріальну шкоду у розмірі, який відповідно до ст. 176 КК не є значним, кваліфікуються за ст. 51-2 КАП. Крім того, захист авторського права здійснюється за допомогою норм не тільки кримі­нального та адміністративного, а й цивільного законодавства.

Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготов­лених, одержаних чи підроблених контрольних марок для маркування упаковок примір­ників аудіовізуальних творів та фонограм кваліфікується за ст. 216.

5. Суб'єкт злочину загальний.

6. Його суб'єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом.

7. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) вчинення його повторно або 2) за по­
передньою змовою групою осіб, а так само 3) завдання матеріальної шкоди у великому
розмірі (ч. 2 ст. 176).

Про повторність злочинів див. ст. 32 і коментар до неї, про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб - ст. 28 і коментар до неї.

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) вчинення його службовою особою з використанням службового становища або 2) організованою групою, а так са­мо 3) завдання матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (ч. З ст. 176). Про по­няття службова особа, використання службового становища див. примітки 1 і 2 до ст. 364, Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК і коментар до ст. 364.

Конституція України (статті 41, 54).

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (1886 p.). 31 травня 1995 р. Україна приєдналася до цієї конвенції у вигляді Паризького акта від 24 липня 1971 p., зміненого 2 жовтня 1979 р.

Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право (переглянута) від 24 липня 1971 р. Набула чинності для України 23 грудня 1993 р.

Угода (СНД) про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав від 24 вересня 1993 р. Ратифікована Україною 27 січня 1995 р.

Директива Ради 93/83/ЄЕС «Про координацію деяких положень авторського права і суміжних прав при застосуванні 'їх до супутникового мовлення і кабельної ретрансляції» від 27 вересня 1993 р.

Директива Ради 93/98/ЄЕС щодо уніфікації термінів захисту авторського права і деяких суміжних прав від 29 жовтня 1993 р.

ЦК (глава 36).

Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 р. (статті 13, 40—42).

Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21 квітня 1993 р.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р.

Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від < І травня 2005 р.

Закон України «Прорекламу» від 3 липня 1996р. (статті 4, 8, 10, 27).

Закон України «Про видавничу справу» від 5 червня 1997р. (статті 20, 23).

Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 5 листопада

1997 р.

Закон України «Про кінематографію» від 13 січня 1998 р. (статті 3, 4, 13, 24).

Закон України «Про науку і науково-технічну діяльність» у редакції від 1 грудня 1998 р.

Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм» в 1>і'<)акції від 10 липня 2003 р.

Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS) (розділ 5 части­ни III («Кримінальні процедури»)).

Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробітків фонограм і організацій мов-іптя від 26 жовтня 1961 р.

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право від 20 груд­ ня 1996 р.

Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми від

Ю грудня 1996 р.

Положення про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мисте-цпши. Затверджене постановою KM № 532 від 18 липня 1995 р.

Положення про авторське право в картографії. Затверджене наказом Головного управління

дезії, картографії та кадастру при КМ та Державного агентства України з авторських

ніжних прав при KM № 85/41 від 26 серпня 1997 р.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

Стаття 177

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Постанова KM № 72 від 18 січня 2003 р. «Про затвердження мінімальних ставок винагоро­ди (роялті) за використання об 'єктів авторського права і суміжних прав».

Порядок виплати авторської винагороди за передачу виключних майнових прав на фільм і його використання, що створюється за державним замовленням Міністерства культури і мис­тецтв України. Затверджений наказом МКМ'№ 203 від 3 квітня 2002 р.

Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію

1. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зра­
зка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської
пропозиції, привласнення авторства на них, або інше умисне порушення пра­
ва на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі,-

караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або по­збавленням волі на той самий строк, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою
групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі,-

караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією відповід­ної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені слу­
жбовою особою з використанням службового становища або організованою
групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому
розмірі,-

караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мі­німумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною ді­яльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

(Стаття 177 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003; із змінами, внесе­ними згідно із Законом № 3423-IV від 09.02.2006 р.)

1. Об'єктом злочину є права інтелектуальної власності щодо винаходів, корисних
моделей, промислових зразків, топографій інтегральних мікросхем, сортів рослин, ра­
ціоналізаторських пропозицій.

2. Обов'язковою ознакою злочину є потерпілий. Ним можуть бути: а) винахідник,
який створив винахід чи корисну модель; б) автор промислового зразка; в) автор топо­
графії інтегральної мікросхеми; г) автор сорту і власник патенту на сорт рослин; д) їх
правонаступники, а також є) автор раціоналізаторської пропозиції.

3. Предметом злочину, передбаченого ст. 177, є відповідні результати творчої діяль­
ності людини: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних
мікросхем, сорти рослин, раціоналізаторські пропозиції.

Винахід і корисна модель - це результати творчої діяльності у будь-якій галузі технології. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроор­ганізму, культура клітин рослини і тварини), а також спосіб, а об'єктом корисної мо­делі - конструктивне виконання пристрою. Селекційне досягнення в галузі племінного тваринництва - група племінних тварин, створена в результаті цілеспрямованої творчої

діяльності, яка має нові корисні господарські ознаки і стійко передає їх нащадкам,- та­кож належить до винаходу.

Промисловий зразок - результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання. Ним може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Топографія інтегральної мікросхеми - зафіксоване на матеріальному носії про-сіорово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми -мікроелектронного виробу кінцевої або проміжної форми, призначеного для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформовані в се­редині і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від і-11 особу його виготовлення,- та з'єднань між ними.

Сорт рослин - штучно відібрана сукупність рослин у межах одного і того ж бо-іанічного таксону з притаманними їм біологічними ознаками і властивостями, що характеризують їх спадковість, яка має хоча б одну відмінність від відомих сукупнос- гей рослин того ж ботанічного таксону і може вважатися єдиною з точки зору придат­ності для відтворення сорту. Категоріями сорту є клон, лінія, гібрид, популяція, сор- госуміш.

Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльно-11 і і передбачає створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва і за-I юсовуваної техніки або складу матеріалу. Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес. Обсяг правової охорони раціоналізаторсь­кої пропозиції визначається її описом, а також кресленнями, якщо вони подані.

Не визнаються раціоналізаторськими пропозиції, які знижують надійність та інші показники якості продукції або погіршують умови праці, якість робіт, а також викли-і поть або збільшують рівень забруднення навколишнього природного середовища.

Право авторства власника об'єкта промислової власності, його інші особисті, а Гікож майнові права закріплюються охоронним документом (патентом або свідоцтвом). Не є предметом цього злочину, зокрема: «ноу-хау»; знаки для товарів і послуг; фір­мові найменування; твори науки, літератури, мистецтва, комп'ютерні програми, бази мішх, виконання, фонограми, відеограми і програми мовлення, кваліфіковані зазна­чення походження товару.

Умисне порушення авторського права і суміжних прав, права на використання чу-і ого знака для товарів чи послуг, фірмового (зареєстрованого) найменування, кваліфі-і ованого зазначення походження товару, якщо це завдало матеріальної шкоди у знач­ному розмірі, а також незаконне використання «ноу-хау», яке становить комерційну і.кмницю, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності, ква-пфікуються, відповідно, за статтями 176, 229 або 231.

4. З об'єктивної сторони розглядуваний злочин передбачає суспільно небезпечні пі, їх наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди у значному (ч. 1 ст. 177) розмі­рі и також причиновий зв'язок між вказаними діями та їх наслідками. Визначення роз­мірів матеріальної шкоди (значного, великого та особливо великого) дається у примітці Ю СТ. 176.

Відповідно до законодавства України при визначенні матеріальної шкоди, завданої пчми. передбаченими ст. 177, слід враховувати як прямі збитки, так і неодержані дохо-іп (упущену вигоду).

Незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, яке не потягло

ізаних наслідків, тягне адміністративну відповідальність за ст. 51-2 КАП. Виробни-

иі по. заготівля, пакування, маркування, затарювання, зберігання насіння, садивного

Гвріалу з метою продажу без додержання методичних і технологічних вимог або реа-

п іація їх без документів про якість, інше введення в обіг насіння, садивного матеріалу

і порушенням встановленого порядку тягнуть за собою адміністративну відповідаль-

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

Стаття 178

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

ність за ст. 104-1 КАП. Крім того, право інтелектуальної власності захищається у циві­льно-правовому і господарсько-правовому порядку.

Цей злочин може бути вчинений у трьох можливих формах:

1) незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топо­
графії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції;

2) привласнення авторства на них;

3) інше умисне порушення права на ці об'єкти.

Поняття використання щодо різних видів предмета злочину має свою специфіку.

Використанням винаходу (корисної моделі) визнаються: а) виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого про­дукту, пропонування для продажу, у т. ч. через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених ці­лях; б) застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для за­стосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосу­вання забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є оче­видним.

Використання промислового зразка — це виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, у т. ч. через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в ци­вільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Під використанням топографії інтегральних мікросхем (ІМС) слід розуміти: а) копіювання топографії ІМС; б) виготовлення ІМС із застосуванням даної топографії; в) виготовлення будь-яких виробів, що містять такі ІМС; г) ввезення таких ІМС та ви­робів, що їх містять, на митну територію України; д) пропонування для продажу, у т. ч. через Інтернет, продаж та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначе­них цілях ІМС, виготовлених із застосуванням топографії ІМС, та будь-яких виробів, що містять такі ІМС.

Використання сорту рослин - це виробництво насіння з метою його відчуження, доведення його до посівних кондицій для розмноження, продаж або інше введення в обіг, ввезення з-за кордону, зберігання насіння для зазначених цілей, застосування як батьківської форми для одержання насіння.

Використання раціоналізаторської пропозиції означає її застосовування юридич­ною особою, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, у будь-якому обсязі за умо­ви добросовісного заохочення нею її автора.

Використання прав, наданих патентом (свідоцтвом), здійснюється в межах, перед­бачених законодавством. Будь-яка особа не може використовувати запатентований (за­реєстрований) винахід (корисну модель, сорт тощо) без згоди власника патенту. Але, як правило, не визнається незаконним використання їх без комерційної мети, з науковою метою або в порядку експерименту, за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастро­фа, епідемія), а також у деяких інших випадках. Загалом питання про те, законним чи незаконним є таке використання стосовно кожного окремого об'єкта промислової влас­ності слід визначати на підставі аналізу відповідних законів, які регулюють права влас­ників відповідних патентів або інших документів, що засвідчують виключне право влас­ності на ці об'єкти.

Оскільки власник патенту може передати право власності на винахід (корисну мо­дель, промисловий зразок тощо) лише на підставі закону чи договору, то незаконне, тобто вчинене завідомо в обхід закону чи на порушення відповідного договору, набуття права власності на них будь-яким шляхом (у т. ч. шляхом вимагання або шахрайства), має кваліфікуватися за ст. 177 як привласнення авторства на них.

Під іншим умисним порушенням права на ці об'єкти, крім незаконного їх вико ристання та привласнення авторства на них, у ст. 177 слід розуміти, зокрема, незаконну заборону власнику патенту на винахід (корисну модель), промисловий зразок, власнику зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми передавати на підставі договору

право власності на них іншим особам, або надавати іншим особам дозвіл (ліцензію) на їх використання відповідно до ліцензійного договору.

Склад цього злочину сформульовано як матеріальний: злочин вважається закінче­ним з моменту настання матеріальної шкоди у значному розмірі.

5. Суб'єкт, суб'єктивна сторона і кваліфікуючі ознаки цього злочину є аналогіч­ними з суб'єктом, суб'єктивною стороною і кваліфікуючими ознаками злочину, перед­баченого ст. 176 (див. пункти 5-7 коментаря до цієї статті).

Конституція України (статті 41, 54).

Міжнародна конвенція по охороні нових сортів рослин від 2 грудня 1961 p., переглянута в V, Женеві 10 листопада 1972 p., 23 жовтня 1978р. і 19 березня 1991 р. Україна приєдналася до Конвенції 2 серпня 2006 р.

ЦК (глава 36).

ГК (глава 16).

ГПКфоздіч V-1).

Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 р. (статті 13, 40—42).

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р.

Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 5 листопада 1997р.

Закон України «Про племінну справу у тваринництві» в редакції від 21 грудня 1999 р.

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в редакції від 1 червня 2000 р.

Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» в редакції від 17 січня 2002 р.

Закон України «Про насіння і садивний матеріал» від 26 грудня 2002 р.

Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналіза- торських пропозицій в Україні. Затверджене Указом Президента України № 479/92 від 18 вересня 1992 р. (ст. 9).

Женевський акт Гаазької конвенції про міжнародну реєстрацію промислових знаків від: шпня 1999 р.

Женевський договір про патентне право від І червня 2000 р.

Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель. Затверджені наказом \ЮН№ 197 від 15 березня 2002 р.

Правила розгляду заявки на промисловий зразок. Затверджені наказом МОН №198 від IS березня 2002р.

Інструкція про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об 'єкт права інтелектуальної власності. Затверджена наказом МОН України № 247 від 22 квітня 2005 р.

Правила складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми. Затверджені наказом МОИ № 260 від 18 квітня 2002 р.

Стаття 178. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

Пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку -карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є конституційне право людини на
І іободу віросповідання, яке у даному випадку включає свободу сповідувати будь-яку

иіію, безперешкодно відправляти одноособово чи колегіально релігійні культи і ри- іьні обряди, вести релігійну діяльність, у т. ч. з використанням релігійних споруд чи іьтових будинків. Обов'язковим додатковим об'єктом виступає право власності.

2. Предметом злочину закон називає релігійні споруди або культові будинки.
Релігійні споруди та культові будинки - це приміщення для проведення або за-

іпечення богослужінь, виконання релігійних обрядів та церемоній (церкви, собори, п.оли, синагоги, мечеті, пагоди, каплиці, дзвіниці, мінарети, молитовні тощо). Кожна

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

(таїптя 180

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

їх складова (архітектура, живопис тощо) суворо регламентована канонами певної церк­ви. Облік культових будівель і споруд, які належать чи використовуються релігійними організаціями, що діють в Україні, здійснюється Державним комітетом України у спра­вах релігій. Релігійними організаціями в Україні є релігійні управління і центри, монас­тирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених організацій.

Якщо релігійні святині становлять особливу історичну чи культурну цінність, їх нищення, руйнування чи псування потребують додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 298.

3. З об'єктивної сторони злочин може виражатися у формі пошкодження або зруй­
нування.

Про поняття пошкодження див. коментар до ст. 194. Поняття зруйнування - юридич­ний синонім до поняття знищення, визначення якого викладено у коментарі до ст. 194.

На відміну від ст. 194, ст. 178 не обумовлює кримінальну відповідальність за по­шкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку розміром запо­діяної в результаті таких дій шкоди. Таким чином, кримінально караним є будь-яке по­шкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку, яке заподіяло чи могло заподіяти істотну шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству. Виняток становлять випадки малозначного пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку, яке на підставі ч. 2 ст. 11 не може бути визнано злочином.

Умисне пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або якщо воно заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, потребує додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 194.

За своєю конструкцією цей склад злочину матеріальний. Він вважається закінченим з моменту настання наслідків у вигляді пошкодження чи зруйнування релігійної спору­ди або культового будинку.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона характеризується умислом. При цьому винна особа мас
усвідомлювати той факт, що предмети, які нею пошкоджуються чи руйнуються, є релі­
гійною спорудою або культовим будинком. У разі відсутності такого усвідомлення
вчинене за наявності підстав слід кваліфікувати як відповідний злочин проти власності.
Мотив і мета пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку
для кваліфікації діяння за ст. 178 значення не мають. Разом з тим, їх з'ясування є важ­
ливим для відмежування цього злочину від суміжних, які також пов'язані із знищен­
ням, пошкодженням або руйнуванням майна, але вчиняються зі спеціальною метою чи
спеціальних спонукань (зокрема, статті 113, 294, 298).

Конституція України (ст. 35).

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 р. (стат­ті 2, 7, 8, 17, 18, 21, 31).

Положення про Державний комітет України у справах релігій. Затверджене Указом Пре­зидента України № 1229 від 14 листопада 2000 р.

Стаття 179.

Незаконне утримування, осквернення або знищення релі­гійних святинь

Дата добавления: 2015-05-31