Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Стаття 211. Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановле­ному законом порядку 2 страница





кримінально-правова оцінка вчиненого нею порушення порядку поводження із застав­леними активами.

Здійснення операцій із заставленими активами з порушенням встановленого зако­нодавством порядку може кваліфікуватись за ст. 192 або ст. 364 (365) як тоді, коли иинна особа взагалі не звертається до податкового органу для отримання попередньої ігоди на проведення операції із заставленими активами, так і в тому разі, коли особа порушує припис податкового керуючого про заборону здійснення певної операції. Від-ікжідно до закону у разі, коли припис податкового керуючого не видається протягом І» робочих днів з моменту надходження запиту, в якому платник роз'яснює зміст опе­рації та фінансово-економічні результати її проведення, операція вважається узгодже­ною. У такій ситуації дії платника податків або його службової особи щодо розпоря-і-кення заставленими активами є правомірними, а тому підстав для звернення до. і 364 (365) або ст. 192 немає. Дії платника податків або його службової особи, які шляхом давання хабара отримали дозвіл на проведення операції із заставленими акти­нами, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 364 (365, 192) і 370. Податковий керуючий як службова особа - суб'єкт злочинів у сфері службової діяльності має притягуватись до відповідальності за ст. 368 за одержання хабара, а гакож за співучасть у формі пособництва у злочині, скоєному платником податків чи мого службовою особою (наприклад, за ч. 5 ст. 27, ст. 364).

У ст. 212 передбачено відповідальність не за несплату у встановлений строк подат-і,ін, зборів, інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати, коли осо- ба має намір взагалі не виконувати (повністю або частково) покладені на неї податкові юоов'язання. Якщо платник у звітних документах правильно відображає й обраховує спої податкові зобов'язання, своєчасно подає податкову декларацію, однак у зв'язку з шдсутністю достатньої кількості коштів на його банківському рахунку податкове зо-ион'язання своєчасно не погашається, дії платника як такі, що не поєднуються з обма­ном держави в особі її контролюючих органів, не можуть кваліфікуватись за ст. 212.

У разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на під-. ґаві закону, або коли норми різних законів чи інших нормативно-правових актів при­пускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків ібо контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь и к платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Якщо стан нормативного регулювання конкретних податкових від­носин є таким, що може слугувати підставою для застосування наведеного законодав­чого правила про конфлікт інтересів, дії (бездіяльність) платника податків, податкового ігента або їх службових осіб немає підстав визнавати протиправними. У зв'язку з цим іч кваліфікація за статтями 212, 222, 364 (365), 367 або 192 має виключатись за відсут­ні сію складу злочину незалежно від наявності або відсутності винесеного на користь п іатника податку чи податкового агента рішення контролюючого органу або суду, а і.ік само незалежно від наявності або відсутності відповідного податкового роз'яснення і < ч ітролюючого органу.

Визначення значного розміру коштів дано у примітці до ст. 212.

Визначаючи розмір коштів, що не надійшли до бюджетів унаслідок ухилення від • плати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, судам слід враховувати, що

іановлений в абз. 2 підпункту 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення зо-

и'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» порядок погашення податкових зобов'язань шляхом проведення взаєморозрахунків не­погашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед платником

іатків (на підставі заяви останнього за спільним рішенням податкового органу та органу Державного казначейства України) у разі вчинення злочину, передбаченого

212, може бути застосований вже після закінчення ухилення від сплати податків,

ірів, інших обов'язкових платежів і виникнення в його результаті непогашеного по­ні кового зобов'язання у відповідному розмірі. Тому існуюча на момент вчинення


 



ОСОБЛИВА ЧАСТИНА


Розділ VII


Стаття 212


ОСОБЛИВА ЧАСТИНА



 


даного злочину переплата з обов'язкових платежів, які належать до системи оподатку­вання, а так само заборгованість бюджету перед платником, яка виникла згідно з нор­мами бюджетного і цивільного законодавства, за загальним правилом, не повинна бра­тись до уваги при кримінально-правовій оцінці дій (бездіяльності) платника чи його службової особи за ст. 212. Розмір коштів, які фактично не надійшли до бюджетів вна­слідок ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, має зменшу­ватись лише на ті надміру сплачені суми податкових платежів, щодо яких платник у встановленому законодавством порядку до вчинення злочину реалізував своє право на їх зарахування у зменшення податкових зобов'язань наступних (майбутніх) податкових періодів (наприклад, п. 16.16 ст.16, пункти 21.3 і 21.4 ст. 21 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»). За наяв­ності до цього підстав переплата за окремими видами податків, зборів, інших обов'яз­кових платежів, яка не впливає на наявність або відсутність складу злочину, передба­ченого відповідною частиною ст. 212, може враховуватись як показник відшкодування заподіяної злочином шкоди (зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 66, ч. 4 ст. 212).

Кваліфікуючи діяння винного за ст. 212, слід виходити не з тієї величини, що при­хована від оподаткування і на яку відповідно не нараховано обов'язковий платіж, а з величини несплаченого або недоплаченого податку, збору або іншого обов'язкового платежу. При цьому не враховуються фінансові санкції (пеня, штраф), які застосову­ються відповідно до вимог податкового законодавства.

Установлюючи розмір суспільно небезпечних наслідків як ознаки об'єктивної сто­рони злочину, передбаченого ст. 212, слід враховувати і ті витрати платника податку, які фактично ним здійснені, однак не знайшли документального відображення у подат­ковій звітності, а тому не впливають на виконання податкових зобов'язань і застосу­вання щодо платника фінансових санкцій.

Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів визнається вчиненим у значному, великому або особливо великому розмірах як тоді, коли сума несплаченого платежу перевищує зазначені у законі розміри за одним його видом, так і у разі, коли ця сума є результатом несплати різних видів податків або інших обов'яз­кових платежів. Якщо ухилення від сплати податків і зборів мало місце в різні періоди, суму несплачених обов'язкових платежів потрібно встановлювати окремо щодо кожно­го періоду. При цьому має враховуватись те, який податковий закон та неоподаткову­ваний мінімум доходів громадян були чинними на момент вчинення інкримінованого діяння.

Вчинені в різний час діяння, які полягали в ухиленні від сплати різних видів подат­ків, зборів, інших обов'язкових платежів або сплаті їх у неповному обсязі, необхідно кваліфікувати залежно від наявності чи відсутності в них ознак продовжуваного злочи­ну. Якщо ці діяння охоплювались єдиним умислом, розмір коштів, що не надійшли до бюджетів чи державних цільових фондів, потрібно обчислювати виходячи із загальної несплаченої суми і, залежно від її розміру, кваліфікувати вчинене за відповідною час­тиною ст. 212. Не можуть кваліфікуватись як продовжуваний злочин випадки, коли особа, будучи одночасно службовою особою кількох підприємств, установ, організацій, вчинила ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів з кожного такого підприємства, установи, організації. У такому разі розмір коштів, що не надійш­ли до бюджетів чи державних цільових фондів, слід визначати щодо кожного підпри­ємства, установи, організації як юридично окремого платника обов'язкових платежів, що належать до системи оподаткування.

У ряді випадків закон дозволяє визначати суму податкових зобов'язань платників з;і допомогою непрямих методів. їх суть полягає в оцінюванні витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також в оцінюванні інших елементів податкових баз, які приймаються до розрахунку подат­кового зобов'язання щодо конкретного податку чи збору відповідно до закону. Обви нувачення особи в ухиленні від сплати податків не може Грунтуватись на визначенні


податковим органом податкового зобов'язання з використанням непрямого методу до остаточного вирішення справи судом. Звідси випливає, що суми несплачених податків, визначені за допомогою непрямих методів, за умови ухвалення відповідного судового рішення повинні враховуватись при притягненні особи до кримінальної відповідально­сті на підставі ст. 212. Зроблений висновок, хоч і грунтується на чинному податковому законодавстві, не узгоджується з принципом презумпції невинуватості (ст. 62 Консти­туції України). Внаслідок звернення до непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань з огляду на їх природу можна отримати лише приблизні, орієнтовні показ­ники, результати, які не володіють належним ступенем достовірності. Платник подат­ків, який не веде належний документальний облік об'єктів оподаткування, при застосу­ванні непрямих методів несе ризики, пов'язані з тим, що податок йому нарахують при­близно, а не встановлять точно. При цьому, кваліфікуючи порушення податкового законодавства за ст. 212, треба встановлювати точну суму несплаченого або недопла­ченого конкретною особою податкового платежу.

Переважна більшість передбачених законодавством податків і зборів належить до так званих періодично-календарних платежів, які необхідно сплачувати упродовж пев­ного терміну (щодекадно, щомісячно, щоквартально, щорічно). У ряді випадків закон, не фіксуючи конкретну дату, пов'язує строк сплати того чи іншого платежу з певною подією, наприклад, з отриманням коштів в установах банків на виплату працівникам іаробітної плати, технічним оглядом транспортних засобів. Деякі платежі є термінови­ми у тому плані, що вони сплачуються протягом певного терміну з моменту виникнен­ня об'єкта оподаткування (наприклад, підприємства-виробники алкогольних напоїв сплачують акцизний збір на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації). Місцеві податки і збори платники зобов'язані сплачувати у строки, визначені відповід­ними рішеннями органів місцевого самоврядування.

Злочин, передбачений ст. 212, є закінченим з моменту фактичного ненадходження іо бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та м розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто сум узгодже­них податкових зобов'язань, визначених згідно із законом), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язко- іий платіж, що вважається узгодженим і підлягає сплаті. Якщо закон пов'язує строк сплати з виконанням певної дії, то злочин вважається закінченим з моменту фактичного ухилення від сплати.

На момент закінчення цього злочину у частині ухилення від сплати податку на при­буток підприємств, якщо такий прибуток був фактично отриманий платником за ре-

іьтатами звітного (податкового) кварталу, не впливає передбачений чинним законо-і.івством порядок перенесення балансових збитків підприємства на наступні періоди, а і;ікож те, що звітність щодо цього податку складається наростаючим підсумком з почат­ку звітного фінансового року.

Дії, спрямовані на те, щоб надалі ухилитись від сплати податків, зборів, інших пиов'язкових платежів і які полягають, наприклад, у перекрученні об'єктів оподатку-и;іння у первинних документах, внесенні у звітні документи (податкові декларації, розрахунки сум податку чи збору) перекручених відомостей, у поданні таких сфальси­фікованих документів до контролюючих органів, у неподанні звітної документації до контролюючих органів, за умови, що термін сплати конкретного податку чи збору ще не сплив, а відповідний умисел особи встановлено, повинні розцінюватись як попе-

пія злочинна діяльність і кваліфікуватись за статтями 14 (за наявності особливо N іиких розмірів) або 15 і 212.

У ряді випадків контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму по-111 кового зобов'язання платника. Це відбувається, наприклад, коли: контролюючий Орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій податковій деклара­ції, які призвели до неправильного визначення податкового зобов'язання; згідно із

онами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого



ОСОБЛИВА ЧАСТИНА


Розділ VII


(тиття 212


ОСОБЛИВА ЧАСТИНА



 


податку або збору, є контролюючий орган. У таких ситуаціях контролюючий орган надсилає платникові податкове повідомлення, в якому, зокрема, зазначаються гранич ні строки погашення податкового зобов'язання. Умисне ухилення від виконання по­даткового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом, у випадках, передба­чених законом, будучи несвоєчасною сплатою податків, зборів, інших обов'язкових платежів, не містить ознак злочину, передбаченого ст. 212, і за наявності підстав мо­же кваліфікуватися за ст. 364.

Поєднане з обманом уповноважених державних органів (податкових, державного казначейства) безоплатне заволодіння державними коштами під виглядом бюджетного відшкодування ПДВ чи податку з доходів фізичної особи слід кваліфікувати за ст. 190, а за наявності до цього підстав - додатково за статтями 364, 358 або 366. Якщо задекла­рована сума бюджетного відшкодування безпідставно завищена, однак фактичного відшкодування у вигляді перерахування державних коштів на банківський рахунок платника ще не відбулось, і відсутні ознаки добровільної відмови при незакінченом\ злочині (ст. 17), дії винного, який бажає отримати «живі» гроші, за спрямованістю умис­лу мають розцінюватись як замах на шахрайство і кваліфікуватись за відповідними час­тинами статей 15 і 190. Отримання незаконного бюджетного відшкодування ПДВ, не пов'язаного із заволодінням державними коштами (зменшення податкових зобов'язані, з ПДВ наступних податкових періодів, погашення існуючого податкового боргу з ПДВ, зменшення заборгованості із реструктуризованих та (або) відстрочених (розстрочених) сум ПДВ та інших податків, включення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), не може тягнути відповідальність ні за ст. 222 (бюджетне від­шкодування не належить до числа податкових пільг), ні за ст. 212 (відсутні суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження коштів до бюджетів чи державних цільових фондів, податковий борг не визнається предметом цього зло­чину). Такі дії залежно від того, хто їх вчинив, мають кваліфікуватись за ст. 364 або за ст. 192.

4. Суб'єкт злочину спеціальний. Це: 1) службова особа підприємства, установи, ор­ганізації незалежно від форми власності; 2) особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; 3) будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі.

До відповідальності за ст. 212 як виконавці ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів повинні притягуватись службові особи юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи, які відповідно до чинного законодавства і локальних документів уповноважені забезпечити внесення до бюджетів податків, зборів, інших обов'язкових платежів, підписувати і подавати до контролюючих органів документи податкової звітності, розпоряджатись банківським рахунком і підписувати розрахункові документи (зокрема, керівники підприємств та організацій, головні (старші) бухгалтери, їхні заступники або інші працівники бухгал­терій, які виконують функції головного бухгалтера). Визначення суб'єкта розглядува­ного злочину передбачає з'ясування компетенції і службових обов'язків працівників управлінської сфери підприємств, установ, організацій. Тому до матеріалів криміналь­них справ необхідно долучати накази, положення, розпорядження, інструкції та інші документи, які розкривають зміст повноважень службових осіб у сфері нарахування і сплати податків, зборів, інших платежів.

Ті працівники підприємств, установ, організацій, функціональні обов'язки яких так чи інакше пов'язані з податковою документацією, але на яких не покладено відповіда­льність за фінансову діяльність юридичної особи в цілому та виконання обов'язку за­безпечити сплату нею податків чи інших обов'язкових платежів, за наявності підстав можуть притягуватись до відповідальності як пособники у злочині, передбаченому ст. 212. Йдеться, наприклад, про ведення поточного обліку фінансово-господарської діяльності або касових операцій, нарахування згідно з розподілом обсягу роботи окре­мих видів податків і зборів працівником бухгалтерії великого підприємства, оформлення


пов'язаних з оподаткуванням документів бухгалтером структурного підрозділу, який, не звітуючи перед контролюючими органами, передає документи головному бухгалте­ру підприємства для складання зведеної (консолідованої) звітності. Разом з тим голов­ний бухгалтер відокремленого підрозділу юридичної особи здатен нести кримінальну нідповідальність за ст. 212 без посилання на ст. 27 за умови, що податкове законодавст­во визнає цей підрозділ самостійним платником того чи іншого податку.

Особи, які відповідним чином консультують безпосередніх виконавців злочину або іа домовленістю з керівником підприємства фактично складають (у т. ч. замість номі­нальних бухгалтерів) перекручену звітну документацію про фінансово-господарську пильність підприємства, проте не уповноважені у встановленому порядку підписувати її (ситуації, коли юридично функції бухгалтера виконує підставна особа), мають при-і ні уватись до відповідальності за пособництво в ухиленні від сплати податків.

Позаштатний фахівець-бухгалтер, який на підставі укладеного з підприємством, установою, організацією цивільно-правового договору про надання послуг веде бухгал-ісрський та (або) податковий облік і складає бухгалтерську та (або) податкову звіт­ність, згідно з приміткою 1 до ст. 364 може бути визнаний службовою особою -суб'єктом злочинів у сфері службової діяльності за ознакою виконання обов'язків служ­бової особи за спеціальним повноваженням. Відповідно до чинного податкового ілконодавства такий фахівець не уповноважений підписувати документи податкової інітності, а тому суб'єктом злочину, передбаченого ст. 212, визнаватись не повинен. (іірияння зазначеного фахівця ухиленню від сплати податків, зборів, інших обов'яз­кових платежів, вчиненому службовими особами підприємства, установи, організації, і іід кваліфікувати за ч. 5 ст. 27 і відповідною частиною ст. 212 як пособництво злочину.

Дії особи (скажімо, власника приватного підприємства або учасника господарсько-іо товариства), яка організувала вчинення податкового злочину або керувала його під-і оювкою чи вчиненням, однак не брала участі у виконанні об'єктивної сторони, слід розцінювати як організацію ухилення від оподаткування і кваліфікувати за ч. З ст. 27, і і 212. У разі, коли зазначена особа є службовою особою підприємства, наприклад, його директором або головним бухгалтером, вона за наявності до цього підстав повин-п.і притягуватись до відповідальності за ст. 212 як виконавець злочину.

Дії працівників контролюючих органів, інших службових осіб органів державної илади і місцевого самоврядування, які умисно сприяють ухиленню від сплати податків, пюрів, інших обов'язкових платежів, слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 27 і ст. 212 як пособ­ництво в ухиленні від оподаткування, а за наявності для цього підстав - і як відповід­ний злочин у сфері службової діяльності (наприклад, передбачений статтями 364, 368) ібо як видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і ви-і.пки бюджету всупереч встановленому законом порядку (ст. 211). Зокрема, співучас­никами ухилення від сплати обов'язкових платежів мають визнаватися працівники по-і.іікових органів, які за попередньою змовою з платником податку дали йому завідомо тчаконне податкове роз'яснення.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом.

Особа, яка не сплачує обов'язковий платіж податкового характеру, що стягується з фізичної або юридичної особи, лише у тому разі усвідомлює суспільну небезпеку своєї поведінки, коли вона знає про покладений на неї податковим законодавством обов'язок і про те, як належним чином його слід виконувати. У зв'язку з цим у кожному конкрет­ному випадку застосування ст. 212 має встановлюватись рівень знань обвинуваченого (підсудного) у сфері податкового законодавства. Потрібно доказувати, що порушення фпіансово-правових норм зроблені умисно, а не сталися у результаті арифметичної по­милки, неправильного тлумачення нормативних актів чи спірного розуміння юридичної природи фактів, що впливають на процес нарахування та сплати податків, зборів, інших онов'язкових платежів.

Невиконання чи неналежне виконання службовою особою юридичної особи - плат­ника податків своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них (неналежне



ОСОБЛИВА ЧАСТИНА


Розділ VII


Стаття 212


ОСОБЛИВА ЧАСТИНА



 


ведення податкового обліку та звітності, помилки при обчисленні сум обов'язкових платежів або інше неправильне застосування положень податкового законодавства, що підлягають сплаті до бюджетів чи державних цільових фондів, відсутність чи неналеж­не здійснення контролю за діяльністю працівників, які ведуть податковий облік та звіт­ність), якщо це призвело до несплати юридичною особою податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а їхня сума перевищує 1000 неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян, за наявності інших передбачених законом підстав має кваліфікуватися за ст. 367.

Про умисний характер поведінки порушника податкового законодавства можуть свідчити, наприклад, такі обставини (у т. ч. їх сукупність): складання і використання підроблених документів; ведення «подвійного» (офіційного та неофіційного) облік> (так звана подвійна бухгалтерія); наявність у місцях реалізації документально неоформ-леної продукції; неоприбуткування готівкової виручки, отриманої за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; заниження обсягу реалізованих товарів; укладання фіктивних угод; відсутність документів, необхідних для складання податкових декла­рацій і розрахунків, знищення документів або відмова від їх подання; приховування віл контролюючих органів інформації про рух безготівкових і готівкових грошових кошті»; невідображення у документах об'єктів оподаткування; необгрунтоване завищення ва­лових витрат; нез'явлення протягом встановленого строку зареєстрованого суб'єкта підприємництва до податкового органу для взяття на облік як платника податків тощо.

Мотиви ухилення від сплати обов'язкових платежів, що належать до системи опо­даткування, можуть бути різними (корисливі спонукання, бажання задовольнити різно манітні виробничі потреби господарюючого суб'єкта, кар'єризм тощо) і на кваліфіка цію діяння за ст. 212 не впливають.

Відповідальність за статтями 212, 222, 364 (365) або 192 не повинна наставати за порушення податкового законодавства, допущені внаслідок виконання узагальнюючоїч> податкового роз'яснення або податкового роз'яснення, наданого контролюючим орга ном платнику податків (податковому агенту) у встановленому порядку (за його зал 11 том). У такому випадку особа керується офіційним розумінням окремих положень по­даткового законодавства, зафіксованим у податковому роз'ясненні (незалежно від його пріоритетності у значенні підпункту 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») що свідчить про відсутність в її діях (бездіяльності) умислу, спрямованого на порушен ня податкового законодавства.

Якщо особа, визначаючи суму податкового зобов'язання, керується податковим роз'ясненням, наданим іншому платнику податків і отриманим не у встановленому за конодавством порядку (тобто не за запитім до контролюючого органу), або роз'яс­ненням з питань застосування податкового законодавства, наданим іншим (крім коні ролюючого) державним органом чи установою, або не бере до уваги незаконне, на 11 думку, податкове роз'яснення (узагальнююче або отримане за її запитом), питання при кримінальну відповідальність такої особи за умисний злочин у сфері оподаткувамнн слід вирішувати після всебічного аналізу обставин конкретної кримінальної справи і з'ясування того, наскільки сумлінно помилялась особа щодо протиправності своїх дій (бездіяльності).

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 212) є: 1) вчинення його за поперед ньою змовою групою осіб; 2) фактичне ненадходження коштів у великих розмірах (дим примітку до ст. 212).

Про поняття групи осіб за попередньою змовою див. ст. 28 і коментар до неї. Дії керівників підприємств, установ, організацій, які дали підлеглим службовим особам наказ, вказівку, розпорядження підписати чи подати до контролюючих орними недостовірні документи або не сплачувати обов'язкові платежі взагалі чи сплачувані і-не у повному обсязі, а також дії службових осіб, які виконали такі незаконні наказ, вкі зівку чи розпорядження, мають кваліфікуватися за ч. 2 ст. 212 як ухилення від сплат


податкових платежів, вчинене за попередньою змовою групою осіб (наприклад, керів­ник і головний бухгалтер юридичної особи - платника податку, які підписують доку­менти, що подаються до податкового органу).

Дії службових осіб різних юридичних осіб - суб'єктів підприємництва та громадян-підприємців - мають кваліфікуватись як вчинені за попередньою змовою групою осіб у иипадках укладення ними цивільно-правових або господарських договорів, під час вико­нання яких кожна із сторін ухиляється від сплати належних з неї обов'язкових платежів до бюджетів чи державних цільових фондів. Якщо згідно з укладеним договором це має іробити лише одна із сторін, дії службової особи іншої сторони чи громадянина-під-приємця, що підписали такий договір, повинні кваліфікуватися як пособництво ухиленню нід сплати податків і зборів, виконавцем якого визнається службова особа того суб'єкта підприємництва або той громадянин-підприємець, які не сплатили обов'язкові платежі податкового характеру.

Дії інших осіб, зобов'язаних сплачувати податки і збори, можуть кваліфікуватись як вчинені за попередньою змовою групою осіб лише у разі, коли вони згідно із зако­ном повинні сплачувати обов'язкові платежі спільно (наприклад, якщо майно - об'єкт оподаткування - належить на праві спільної власності двом або більшій кількості осіб або при сплаті державного мита за двосторонніми цивільно-правовими договорами).

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. З ст. 212) є: 1) вчинення його особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; 2) фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів кош­тів в особливо великих розмірах (див. примітку до ст. 212).

Про поняття судимості див. коментар до ст. 88. Вчинення злочину особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, має місце у разі, коли злочин вчинено особою, яка має судимість за будь-якою частиною ст. 212 КК 2001 р. або за ч. З ст. 148-2 КК 1960 р.

7. Частина 4 ст. 212 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності порушника податкового законодавства.

Частина 4 ст. 212 підлягає застосуванню судом (ч. 2 ст. 44) у разі, коли: 1) особа, щодо якої вирішується питання про звільнення її від кримінальної відповідальності, вчинила ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів уперше; 2) вчинене нею діяння охоплюється ч. 1 або ч. 2 ст. 212; 3) має місце позитивна пост-кримінальна поведінка особи, яка полягає в тому, що винний до притягнення його до кримінальної відповідальності сплачує належні суми податків і зборів, а також пеню і фінансові санкції. Встановивши сукупність перелічених обставин, суд зобов'язаний звільнити від кримінальної відповідальності особу, яка вчинила коментований злочин.

Під вчиненням ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів уперше потрібно розуміти такі ситуації: 1) особа раніше взагалі не вчиняла злочинів, пе­редбачених ч. 1, ч. 2 або ч. З ст. 212, або діянь, фактичні ознаки яких охоплюються вказа­ними нормами, а до набрання чинності КК 2001 р. описувались диспозицією ст. 148-2 КК I960 p.; 2) особа, хоч і вчинила раніше відповідний податковий злочин, проте у встанов­леному законом порядку, у т. ч. на підставі ч. 4 ст. 212, була звільнена від кримінальної відповідальності за нього; 3) на момент вчинення нового ухилення від сплати податкових платежів судимість за раніше вчинений злочин, передбачений ч. 1 або ч. 2 ст. 212, було тято або погашено у встановленому законом порядку. Особою, яка вперше вчинила ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, з юридичної точки зору слід також визнавати того, кого за раніше пред'явленим обвинуваченням судом Дуло виправдано, а також того податкового правопорушника, поведінку якого суд за раніше пред'явленим обвинуваченням кваліфікував не за ст. 212, а за ст. 367.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 325; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.058 сек.