Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особливості етики державного службовця




Актуальним сьогодні стає перехід від різних форм професійної підготовки до вдосконалення її змісту, у тому числі й етики. У сучасному суспільстві постійно зростає увага до питань етики державних службовців. Це обумовлено все більш вираженою залежністю перспективи розвитку людської цивілізації від тих моральних принципів і норм, якими службовці керуються у своїй діяльності / 54 /.
Проблеми етичної регламентації діяльності державних службовців сьогодні є предметом розгляду особливої ​​науки - біоетики, в рамках якої розробляються основи моральної регламентації взаємовідносин державної служби та суспільства.
Етика державного службовця знаходиться під впливом моральних регуляторів. Разом з тим, етична модель дії державного службовця не може бути простим наслідком впливу загальних регуляторів. Державна служба як один з центральних елементів соціального управління має суттєвий вплив на форматування елементів суспільної системи / 54 /. Іншими словами, державний службовець у силу свого положення задає моральну модель поведінки. Таким чином, етичні регулятори дії державного службовця, з одного боку, об'єктивно відображають поточну громадську моральну систему, а, з іншого боку, впливають на неї «тільки засвоєні і творчо перероблені муніципальними службовцями сукупні моральні і естетичні цінності, значно перевищують встановлені в кожному суспільстві життєві стандарти, дозволяють йому займати належний його особистості статус».
Здібності державного службовця - особливості, які є суб'єктивними умовами успішного здійснення управлінської діяльності. Ці особливості мають комплексну структуру, що дозволяє проявлятися компенсаторного механізму, завдяки якому сильно виражені здібності можуть відшкодовувати в управлінській діяльності недостатній розвиток інших. Якості та здібності персоналу тісно взаємопов'язані між собою, розділити їх часом практично неможливо. І все ж якості державного службовця представляють собою результат реалізації його здібностей у процесі управлінської діяльності. Стало бути, здібності є хіба що прихованими можливостями персоналу, які проявляються і розкриваються при певних умовах. А так як етика це складова професійної діяльності, то від цього залежить і ефективність діяльності державного службовця і в цілому державної служби. Особливість етики державного службовця полягає в тому, що він повинен володіти знаннями особливостей відповідної керованої сфери / 54 /.
При оцінці професійної діяльності необхідно враховувати такі якості: здібності, вміння, знання, досвід / 9 /. Крім того, оцінка персоналу допомагає вирішити й інші завдання:
1) виявлення потенційних можливостей державного службовця з метою його підвищення по службі;
2) стимулювання підвищення кваліфікації і росту професіоналізму службовців;
3) застосування до службовцю заходів стимулювання, якої відповідальності;
4) формування професійного кадрового потенціалу та резерву кадрів;
5) підтримання стабільності і законності в державній службі.
З нашої точки зору, в методологічному плані побудова цілісної системи кадрової політики держави, регіону, області повинно відбуватися в такій послідовності: державна ідеологія - доктрина (місія держави) - концепція (стратегія розвитку) - кадрова політика - кадрова програма - конкретний план дій з реалізації програми.
В умовах державної служби склалися специфічні можливості для формування професійної етики чиновництва. Вони пов'язані / 51 /:
1) із зовнішніми факторами - економічна, соціальна, політична ситуація, культурно-етнічні особливості розвитку та ін
2) з внутрішніми чинниками - ступінь сформованості нормативно-правової основи, стан матеріально-технічної бази державної служби в регіонах, професійний досвід, кваліфікація чиновників і т.д.
Грунтуючись на цьому підході, можна виділити наступні особливості етики державного службовця, які представлені в Таблиці 2.
Такі поняття, як «честь службовця», «почуття професійного обов'язку», «професійна солідарність», завжди виховувалися і виховуються у великих стабільних структурах і організаціях світу. У розвинених країнах - Франції, ФРН, Японії, Англії - честь і відповідальність державного службовця - невід'ємні професійні якості, які багато в чому регламентують стиль діяльності і впливають на прийняття рішень. У нашій країні в даний період виховання державного службовця упускається, отже, ми не зможемо в майбутньому розраховувати на відданість державних службовців своїй справі і будемо змушені займатися задоволенням їх особистих потреб, як це найчастіше відбувається і тепер / 51 /.

Таблиця 2. Особливості етики державного службовця

  становлення і розвиток професійної та соціальної компетентності службовців в умовах подолання кризи суспільства і стабілізації економічної, політичної та соціальної ситуації корелює з основними детермінантами формування і розвитку державної служби та соціально-професійної групи (населення)
  рівень етики державних службовців залежить від особистісних характеристик
  рівень, зміст і форми етики диференціюються залежно від цих характеристик;
  зміст професійного досвіду і стаж роботи в органах влади в умовах кризи суспільства виступає головною складовою професійної кваліфікації та етики державного службовця;
  зміст професійної етики державного службовця безпосереднім чином корелює з якістю і формою професійної освіти;
  соціальна адаптація державного службовця до суспільних перетворень перебуває у прямо пропорційній залежності від етики;
  етика державного службовця впливає на соціальне самопочуття;
  рівень етики державного службовця не залежить від ступеня кар'єрних переваг;
  рівень етики в самооцінках державного службовця повинен бути достатньо високий;
  на оцінку рівня етики державного службовця населенням впливають: а) об'єктивні причини - наявність у державній службі невирішених проблем, відносна закритість і важкодоступність адміністрації б) суб'єктивні причини - упереджене ставлення до всього чиновництва, особистісні характеристики
  соціально-економічна ситуація зумовлює незадоволеність населення роботою державної служби, що безумовно знаходить відображення у заниженні оцінок рівня етики державного службовця;
  етика державного службовця, будучи елементом соціальної компетентності, знаходиться в прямій залежності від рівня останньої;
  інформація, що надається ЗМІ, робить істотний вплив на формування ставлення населення до державної служби в цілому і окремих її представників, часто не зовсім адекватне.

До етичним навичкам державного службовця можна віднести:
1) Знання державного службовця - результат розумової діяльності, включеної в процес управління та означає засвоєння фактів, понять, законів і т.д. Рівень знань, їх невпинне поповнення - один із критеріїв ефективності управлінської праці. Прийнято розрізняти знання наукові і повсякденні, повні і неповні, системні та безсистемні. Особлива роль у придбанні, закріпленні та поповненні знань, у виробленні на їх основі необхідних умінь і навичок належить системі безперервної освіти службовців, стимулюючої творчий підхід до справи.
2) Уміння державного службовця - відносно стійкі характеристики, що залежать від здібностей, знань і самого характеру управлінської діяльності. По суті своїй вміння службовця - це знання, втілені у вирішенні конкретних управлінських проблем, тобто освоєна і реалізована на практиці модель діяльності. До них відносяться вміння службовця швидко вникнути в суть справи, всебічно проаналізувати ситуацію, виділити ключову проблему, знайти її конструктивне рішення і т.д.
3) Навички державного службовця - це вміння, доведені до автоматизму, часто здійснюються без продумування. Вони купуються в умовах, коли в практичній діяльності службовець постійно має справу з типовими управлінськими ситуаціями. Навички дозволяють економити час, діяти з мінімумом помилок і прорахунків.
4) Досвід державного службовця - це властивість, сформований шляхом навчання та практики в широкому сенсі - єдність знань, умінь і навичок. Досвід росте, як правило, зі стажем роботи. Як результат практичної діяльності службовця він відображає рівень оволодіння «секретами» управлінської праці, досягнутий їм на даний момент. Перш за все, службовець знайомиться зі структурою організації, зі своєю конкретною роботою. Оволодіває діяльністю, регламентованої конституцією, статутом державного утворення, положенням про відділ, посадовою інструкцією і всіма нюансами, пов'язаними з ситуацією, як в організації, так і в зовнішньому оточенні / 35 /.
Таким чином, щоб державні органи влади могли не тільки оптимально працювати в ситуації такі швидких змін, а й ефективно впливати на ці зміни, необхідно більшу увагу приділяти такому важливому внутрішньому ресурсу організації, як кадровий потенціал. Керівник адміністрації або ті установи, які займаються підготовкою державних службовців, повинні мати певний макет діяльності службовця нового покоління, модель його формування, а також оціночну карту (Додаток А), які включали б в себе не голий перелік функціональних обов'язків і прав, але реально допомогли б оцінювати і формувати якості, необхідні державному службовцю.

2.3 Дослідження професійно-етичного рівня державних службовців ГУ МНС по Амурській області

Теоретичне осмислення теми дослідження, визначення його мети і задачі, розробка та обгрунтування понятійного апарату визначили такі методи дослідження: аналіз праць фахівців у галузі вивчення етики та особливостей цінностей етичної культури, що дозволило виявити наявні наукові уявлення про сутність і зміст професійно-етичного рівня державних службовців.
В ГУ МНС перебуває на службі 289 осіб, з них 60 осіб державні службовці, які й брали участь в дослідженні. Дослідження проводилося анонімно, з повної згоди респондентів.
Для визначення етичного рівня службовців нами були використані наступні методи дослідження:
1. Опитування, для чого нами була складена анкета на визначення професійно-етичного рівня (Додаток В). Підставою для створення анкети послужили нормативні та кваліфікаційні документи, що застосовуються до державних службовців.
2. Зроблено аналіз результатів опитування і дана оцінка етичному рівню державних службовців.
У ході дослідження було потрібно отримати репрезентативні соціологічні дані:
1) про умови та фактори, що впливають на розвиток етичного рівня;
2) про пріоритетні напрямки підвищення етичного рівня;
3) виявити характер впливу етичного рівня на професійну діяльність службовців.
Істотне значення тут має:
1) виявлення особливостей змісту, рівня та пріоритетних профілів освіти службовців;
2) аналіз змісту моральної компетентності муніципальних чиновників.
В якості основного чинника виступає етичний рівень державних службовців. Етичний рівень вимірюється нами за допомогою декількох індикаторів:
1) певний матеріал дають відповіді на питання про характер знань, яких недостатньо сьогодні для чиновників.
2) важливе місце у визначенні етичного рівня є аналіз соціальних якостей, необхідних для виконання чиновниками своїх посадових обов'язків.
3) етичний рівень залежить від рівня професійної кваліфікації державного чиновника.
4) етичний рівень чиновництва залежить від його територіально-поселенської диференціації.
Виходячи із зазначених вище блоків емпіричних показників та індикаторів етичної оцінки державних службовців, проаналізуємо освітні та соціально-професійні характеристики персоналу ГУ МНС по Амурській області.
За даними особових карток службовців (Додаток Б) в ході проведеного нами соціологічного дослідження державних службовців можна умовно виділити:
1. Вікові групи чиновників наступним чином (Малюнок 5)

Малюнок 5 - Вікові групи державних службовців
Грунтуючись на цих показниках, ми бачимо, що в ГУ МНС по Амурській області переважає вікова група від 30 до 49 років.
Найбільш представлені у складі управлінського персоналу фахівці з вищою освітою (технічного, економічного, медичного, гуманітарного, юридичного профілю). Більшість кадрового складу має вищу освіту за профілем, що не відповідає діяльності, якою вони зараз займаються. Звідси невисокий процент тих спеціальні навчальні заклади з підготовки кадрів управління. Правда, останнім часом ситуація починає потроху змінюватися. Стали приходити молоді фахівці, що закінчили такі заклади. Службовці заочно навчаються у навчальних закладах з підготовки кадрів управління.
При всіх відмінностях у пріоритетах чиновників освіту за спеціальністю «Державне та муніципальне управління» не є типовим. Тільки у 6% (4) службовців є таке утворення. Такий же висновок можна зробити в цілому відносно управлінських, гуманітарних та суспільно-політичних спеціальностей. (Малюнок 6) Переважають службовці з технічним, і природничих освітою - 28% (16) Головним стає економічна освіта 37% (22). Інше вищу освіту мають 29% (18) - респондентів.

Малюнок 6 - Пріоритетне освіта для державних службовців
Певне значення має педагогічну і юридичну освіту. При цьому в «трійку» самих необхідних спеціальностей для державного чиновника наші респонденти включили наступні види профільної освіти, які набрали приблизно рівну кількість «голосів» (у%% від числа відповіли):
1. Економічна освіта - 37,0 (22)
2. Юридичне - 28,0 (16)
3. Інша освіта - 29,0 (18)
На питання як давно отримали службовці своє основне освіту? відповіді показали, що основна освіта чиновники в значній своїй частині отримали майже двадцять років тому - в 1983-м і більш ранні роки. Вивчаючи ці дані, можна зробити висновок, що виходить деяку перевагу у тих кадрів, які відносно недавно отримали необхідне професійне утворення, що включає багато нових дисциплін, не викладаються ще яких-небудь років 15 тому. Саме критерій професійної підготовленості стає вирішальним при визначенні етичного рівня та підборі кадрів до органів державної служби.
З урахуванням того, що переважна більшість - 84% (51) від числа опитаних - мали досвід роботи до переходу в ГУ МНС, важливо з'ясувати характер (профіль) попереднього місця роботи. У п'ятірку найбільш часто згадуваних сфер потрапляють такі (Малюнок 7):

Малюнок 7 - Найбільш поширені професії службовців
З метою визначення способу прийому на роботу респондентам було поставлене запитання: «Яким чином Ви були прийняті на нині займану посаду?» З отриманих даних можна зробити цілком певний висновок: майже для половини опитаних чиновників (46%) прийом на роботу - це результат винятково волі однієї людини, одного з керівників цих органів.
А так як одним із чинників ефективності професійної діяльності є високий рівень культури службовців нами були виявлені основні елементи етикету. На запитання «Якими елементами етикету необхідно володіти держслужбовцю?» - Відповіді розташувалися наступним чином (Малюнок 8)

Рисунок 8 - Головні елементи етикету державних службовців
Це питання було поставлено у відкритій формі і переслідував головну мету - виявити, наскільки етичні та професійні аспекти поєднуються у змісті життєдіяльності державних чиновників.
Як бачимо з рисунка 8, до числа головних елементів етикету чиновників увійшли, перш за все, такі цінності, як доброзичливість, здатність брати на себе відповідальність, дисциплінованість, а потім вже називаються чесність, принциповість, справедливість та ін Тільки на 12-14-м місцях непідкупність.
Таким чином, формування цінностей професійної етики безпосереднім чином залежить від характеру і стереотипів професійної діяльності державних чиновників.
«В якій мірі Ви знайомі із законодавчою базою Вашій професійній діяльності?» Відповіді на це питання повинні були допомогти уточнити ступінь професійної підготовленості державних чиновників. Якщо уважно подивитися на відповіді, то можна порахувати, що чиновники виглядають фахівцями, в правовому відношенні підготовленими до своєї професійної діяльності. При цьому «добре знайомі з законами», за власними самооцінками, приблизно 40% чиновників і тільки 3-5% відверто зізналися у своєму правовому невігластві або ухилилися від відповіді. Отже, близько 60% опитаних муніципальних чиновників не повною мірою знайомі, або зовсім не знайомі з необхідними в роботі законодавчими нормами.
У такій ситуації закономірне запитання: «Чи достатньо державним чиновникам наявної освіти для виконання своїх професійних обов'язків?» У відповідях чітко виділяється в цілому позитивний настрій чиновників відносно достатності своєї освіти для виконання професійних обов'язків. У той же час лише приблизно кожен третій чиновник впевнено заявив про повну достатності свого утворення.
Тим не менш, видно, що чиновники налаштовані в цілому досить позитивно щодо перспективи отримання освіти за спеціальністю «Державне та муніципальне управління».
Таким чином, з отриманих даних можна зробити цілком певний висновок:
1. В ГУ МНС по Амурській області переважає вікова група від 30 до 49 років. Більшість кадрового складу має вищу освіту за профілем, що не відповідає діяльності, якою вони зараз займаються. Звідси невисокий процент тих спеціальні навчальні заклади з підготовки кадрів управління.
2. Соціально-професійні характеристики кадрового складу чиновництва говорять про переважання працівників старшої вікової групи з великим стажем роботи в органах управління, працівників з непрофільним освітою
3. Домінують у змісті етикету державних чиновників професійна компетентність, кваліфікація, вміння працювати з людьми, почуття справедливості, доброзичливості, етики, моральності. Практично мало значущими виявляються такі цінності, як знання законів, встановлення добрих відносин з колегами по роботі, принциповість, наполегливість, освіта, навички у роботі і т.п.
4. Формування цінностей професійної етики безпосереднім чином залежить від характеру і стереотипів професійної діяльності державних чиновників.
5. Щоб державні органи влади могли не тільки оптимально працювати в ситуації такі швидких змін, а й ефективно впливати на ці зміни, необхідно більшу увагу приділяти такому важливому внутрішньому ресурсу організації, як кадровий потенціал.
На підставі отриманих висновків у результаті дослідження спробуємо визначити стан проблеми професійно-етичного рівня державного службовця.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 1223; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.