Вплив хімічних чинників на психічне здоров’я

Екологічний стрес – це сукупний вплив природних і соціально-економічних чинників, що призводять до напруження регуляторних механізмів, порушення динамічної рівноваги, зниження стійкості й збільшення ентропійних процесів у фізіологічних системах організму.

Ламається старий і формується новий динамічний стереотип, змінюється функціонування регуляторних механізмів, що підтримують фізіологічні константи в адаптаційному діапазоні.

Глобальні проблеми, породжені травматизмом і, особливо, шляховими катаклізмами, які щоденно приносять людству смерть, інвалідизацію, економічні і психологічні труднощі сім’ям, що втратили близьких, сфокусували увагу ВООЗ на питаннях профілактики та збереження здоров’я під девізом “Безпека на дорогах залежить від всіх нас”. Головними з них є принципи розподілу відповідальності за безпеку між учасниками шляхового руху і відомствами, які відповідають за створення, функціонування і регулювання систем дорожнього руху.

В першу чергу це проектування шляхів, які б зводили до мінімуму можливість здійснення помилок; виробництво автомобілів з удосконаленими засобами активної і пасивної безпеки; запобігання факторів ризику (великих швидкостей на шляхах з інтенсивним рухом, вживання алкоголю і психотропних засобів, втоми і емоційних стресів, несприятливих погодних умов, особливо в критичні нічні години) тощо.

Другим суттєвим моментом є надання кваліфікованої допомоги. Відомо, що життя людини в 50 % випадків залежить від того, наскільки кваліфікованою була допомога відразу ж після катастрофи, інакше кажучи – долікарська допомога, яку можуть надати оточуючі люди. Практика показує, що найслабшою ланкою є здатність оточуючих надати долікарську допомогу, тому МЗ України впроваджує дводенні курси навчання населення з надання екстреної долікарської допомоги, зокрема як надати допомогу при травмі голови і хребта, переломах кісток, зупинці дихання, кровотечах, больовому і психогенному шокові. Розроблені програми створення єдиної системи екстреності медичної допомоги, класифікатори невідкладних станів та матеріально-технічне забезпечення (реанімобілі, моніторинги на шляхах, комплектація станцій і бригад невідкладної допомоги необхідним транспортом, оснащенням медикаментами та кваліфікованими кадрами) і, найголовніше – це індивідуальний вклад в профілактику шляхово-транспортних пригод кожного з нас – знання правил і культура поведінки на шляхах.

Контрольні запитання:

Вплив фізичних чинників на психічне здоров’я.

Вплив іонізуючого випромінювання.

Вплив неіонізуючого випромінювання.

Вплив струму високої і невисокої частот.

Вплив електромагнітних полів промислової та побутової частоти.

Ураження світлом, ультрафіолетовими та інфрачервоними променями.

Вплив вібрації, прискорення, звуків і електричного струму

Вплив ландшафту і погоди на психічне здоров’я.

Вплив екстремальних чинників на психічне здоров’я людини.

Механічні травми і здоров’я.

Екстремальні чинники і організація допомоги.

Забруднення природного середовища не тільки є серйозною проблемою майбутнього, але уже сьогодні згубно впливає на здоров’я населення. В Україні щороку виникає три тисячі сміттєзвалищ, зосереджено 30 мільярдів тон відходів, що становить 50 тисяч тон на один квадратний кілометр. Це найвищий показник у світі забруднення землі і середовища. Поширеним джерелом захворювань населення є забруднена питна вода, земля і продукти харчування, вирощені на ній. Забруднення навколишнього середовища канцерогенними речовинами створює загрозу злоякісного переродження тканин організму. Причиною багатьох генетичних відхилень є радіоактивне опромінення організму у великих дозах та інші фактори.

Однією з насущних проблем є наростаючий потік ксенобіотиків – чужорідних для організму органічних речовин. Це і медикаменти, і продукти побутової хімії, і інсектициди, і харчові добавки, різноманітні консерванти, промислові відходи і багато інших речовин, які руйнують гармонію біохімічних зв’язків в організмі. Людина щоденно приймає на себе значну частку цієї хімічної лавини. Наприклад, надлишок свинцю викликає ендемічні невралгії, надлишок бору – борні ентерити, надлишок молібдену – молібденову подагру, надлишок стронцію – хондродистрофію і короткопалість, надлишок міді – мідний цироз печінки тощо. Цей список можна було б поширити на всю таблицю Менделєєва. Ще більш витончено і згубно діють різні речовини у їх комбінації. Крім того, хімічними речовинами забруднюється біосфера, в тому числі і та її частина, з якою безпосередньо пов’язана людина. Все це викликає ситуацію, коли хімічне середовище, яке оточує людину, змінюється швидко і діє на значну частину людської популяції. У даному випадку уже ніяка медицина не захистить людину, і тому вона вимушена пристосуватися до зміненого середовища. У результаті виникає парадоксальна ситуація: людина, пристосовуючись, змінює культурне середовище свого існування, і при цьому вона вимушена адаптуватись до зміненого нею середовища. Речовини, що забруднюють природне середовище, дуже різноманітні. Залежності від своєї природи розміщення (вода, повітря, земля), концентрації, часу дії на організм людини вони можуть викликати різні несприятливі наслідки. Попадання в організм людини великих концентрацій токсичних речовин може призвести до втрати свідомості, гострого отруєння і навіть смерті. Прикладом подібної дії можуть бути смоги, що утворюються у великих містах у безвітряну погоду, чи аварійні викиди токсичних речовин промисловими підприємствами та транспортними засобами в атмосферу найнебезпечніших в природі речовин – канцерогенів. Їх існує 2200 груп, тому ситуація із зростанням ракових захворювань катастрофічна, це хвороба № 1 на планеті. Сто років тому на рак хворіла 1 людина на 100; 50 років тому – 1 на 20; сьогодні рак загрожує одному з трьох чоловік, а до 2020 року кожний може зіткнутись з цією проблемою, і це слід чітко усвідомити суспільству (T. Mayer).

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я зробили однозначний висновок, що забруднення повітря і житлових приміщень є головним чинником ризику для здоров’я населення. За даними учених, повітря в приміщеннях офісів і квартир в 4-6 разів брудніше за зовнішнє і у 8-10 разів токсичніше. В повітрі приміщень містяться як природні алергени (пилкові, грибкові, бактерійні і – особливо небезпечні – продукти життєдіяльності домашніх тварин і кліщів), так і хімічні агенти (тютюновий дим, органічні речовини побілки, фарби і ін.). Існує пряма залежність між якістю повітряного середовища і кількістю захворювань, таких як астма, алергія, бронхіт, грип, цефалгії, астенії і ін. Особливо це стосується дітей.

Американський біохімік T.Mayer встановив, що в косметичних і засобах особистої гігієни (мило, шампунь, зубна паста, пральні порошки, засоби для миття посуду тощо) містяться 125 токсичних і канцерогенних інгредієнтів. Зокрема: лак для нігтів містить дві дуже небезпечні і чотири шкідливі складові; косметичні очисники, шампуні, рідке мило завжди мають піноутворювачі SLS і SJES, які нищівно впливають на білковий склад клітин ока, викликають дерматити і алергії, накопичуються в печінці і мозку; ароматичні дезодоранти складаються з похідних бензолу, які утворюють в хлорованій воді діоксин – одну з найнебезпечніших отрут. Наявність діоксинів в побутовій воді – причина великої кількості вад у новонароджених. Перш ніж користуватись косметикою, слід вибрати, що важливіше: задоволення чи здоров’я. В організмі жінки накопичується в 4 рази більше токсинів, ніж у чоловіків. Найбільше джерело токсинів – в засобах особистої гігієни, зокрема в косметичних засобах – 29 найбільш небезпечних компонентів, а також в побутовій хімії, з якоюе жінка найчастіше зустрічається.

Продукти харчування і питна вода вже давно опинилися у полі зору обережного споживача. Проведені в США контрольні перевірки якості харчових продуктів і лікарських засобів виявили 884 шкідливих і небезпечних інгредієнти. Від неякісних і токсичних продуктів слід відмовитись (не орієнтуватись на рекламу чи упаковку, як дешеву приманку, а читати перелік складників продуктів). Час подбати і про чистоту повітря, яким ми дихаємо.

При систематичному чи періодичному надходженні в організм порівняно невеликих кількостей токсичних речовин відбувається хронічне отруєння. Ознаками хронічного отруєння є порушення нормальної поведінки, звичок, а також нейропсихічні відхилення: швидке стомлення, почуття постійної втоми, сонливість чи навпаки, безсоння, апатія, послаблення уваги, неуважність, коливання настрою. При хронічному отруєнні ті самі речовини можуть викликати ураження нирок, кровотворних органів, нервової системи, печінки.

Подібні ознаки спостерігаються і при радіоактивному забрудненні навколишнього середовища. Так, у районах, які зазнали радіоактивного забруднення в результаті чорнобильської катастрофи, захворюваність серед населення, особливо дітей, збільшилася в багато разів. Високоактивні в біологічному відношенні хімічні сполуки можуть викликати ефект віддаленого впливу на здоров’я людини: хронічні запальні захворювання різних органів, зміна нервової системи, негативна дія на внутрішньоутробний розвиток плода.

Медики встановили прямий зв’язок між збільшенням числа людей, що хворіють на алергію, бронхіальну астму, рак, і погіршенням екологічної ситуації в даному регіоні, зокрема, з наявністю таких відходів виробництва як хром, нікель, берилій, азбест, отрутохімікати, що є канцерогенами, тобто викликають ракові захворювання. Ще в минулому столітті рак у дітей був майже невідомий, а зараз він зустрічається все частіше і частіше. В результаті забруднення з’являються нові, невідомі раніше хвороби.

Американський біохімік Т. Мауер рекомендує загальну концепцію профілактики і відновлення здоров’я – це ведення безпечного способу життя, що включає турботу про екологію зовнішнього і внутрішнього середовища.

1. Очищення навколишнього середовища і клітин організму:

використання нетоксичних і неканцерогенних засобів особистої гігієни;

позбавлення від паразитів і недружньої мікрофлори;

виведення токсичних речовин і шлаків;

відновлення кислотно-лужного балансу (Рh до рівня 7,1-7,4);

нейтралізація вільних радикалів тощо.

2. Відновлення імунної системи:

*вживання антиоксидантів для підтримання антиоксидантної системи.

3. Очищення внутрішнього середовища клітини

4. Повноцінне харчування

амінокислоти (повноцінне білкове харчування);

вітаміни;

мінеральні речовини;

ферменти;

фульвати.

5. Відновлення регенераційних можливостей організму

гормональний баланс.

Дата добавления: 2015-05-26