Поняття кримінальної відповідальності. Покарання: основні ознаки і види. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб

Білет № 23

Будь-який відступ від норм поведінки, прийня­тих у суспільстві, зустрічає осуд і має піддавати­ся покаранню, тягне за собою юридичну відпо­відальність. Найбільш суворим видом юридичної відповідальності є кримінальна, оскільки вона встановлена законом за скоєння саме злочину, а не будь-якого правопорушення взагалі.

Кримінальна відповідальність — це право­вий наслідок, результат застосування норм кри­мінального права, засудження від імені держави винної особи, яка вчинила злочин.

Кримінальна відповідальність установлена законодавством як правовий наслідок злочину і полягає в накладенні судом на особу, винну у скоєнні зло­чину, певних позбавлень особистого й майнового характеру (позбавлення волі, накладення штрафу та ін.). До кримінальної відповідальності призводять діяння та вчинки, визнані злочином.

Кримінальне покарання — примусовий захід, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у скоєнні злочину, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод цієї особи.

За своєю суттю покарання є карою суспільства за скоєний злочин. Пока­рання — це реакція суспільства у відповідь на здійснення злочину. Без кари, тобто без правових обмежень, покарання втратило б свій сенс.

Кримінальний кодекс України передбачає різні види покарань, які поділя­ють на три групи: основні, додаткові, а також змішані покарання, що можуть призначатися як основні та додаткові. Основні покарання — позбавлення волі, виправні роботи, позбавлення права обіймати певні посади або за­йматися певною діяльністю на визначений судом термін, штраф, громадська догана та ін. Додаткові покарання застосовуються лише разом з основними. До цієї групи покарань належать, зокрема, конфіскація майна, позбавлення батьківських прав, військового або спеціального звання, державних нагород. Покарання, що застосовуються як основні і додаткові, — штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Кримінальна відповідальність неповнолітніх має такі особливості:

1) кри­мінальній відповідальності підлягають неповнолітні особи, яким на час здійснення злочину виповнилося 16 років;

2) кримінальна відповідаль­ність за найтяжчі злочини (вбивство, зґвалтування та ін.) настає з 14 років;

3) штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення;

4) громадські і виправні роботи призначаються тільки неповнолітнім від 16 до 18 років;

5) арешт (в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах) може бути призначений тільки неповнолітнім, які досягли 16 років на строк від 15 до 45 діб;

6) позбавлення волі на певний строк (неповнолітні його відбува­ють у виховних колоніях);

7) неповнолітні, які вчинили злочин до досягнення 18 років, мають пільги щодо погашення та зняття судимості (за умови до­ведення свого виправлення зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці).

Слід зазначити, що законодавець виходить із міркування, що неповноліт­ній вік накладає відбиток на особистість правопорушника. З огляду на це до молодих правопорушників не застосовується кримінальна відповідальність за поширені, але не особливо небезпечні злочини.

Висновок. Найбільш жорстким видом юридичної відповідальності є кри­мінальна. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років, а за деякі види злочину — навіть із 14 років.

Дата добавления: 2015-05-26