Бахчисарайський мирний договір

Зазнавши великих утрат у війні з російськими та українськими військами, Туреччина пішла на примирення з Росією. 23 січня 1681 року між царем і султаном у присутності українського представника генерального писаря С. Раковича був підписаний на 20-річний термін Бахчисарайський мирний договір. За умовами цього договору:

• кордон між Туреччиною та Московською державою встановлювався по р. Дніпру;

• Туреччина приєднувала північну Київщину, Брацлавщину й Поділля (до 1685 року тут гетьманував Ю. Хмельницький);

• Московській державі відходила Лівобережна Україна й Київ, а також містечка Васильків, Стайки, Трипілля, Радомишль;

• протягом наступних 20 років територія між Дністром і Бугом уважалася нейтральною й незаселеною і на ній обидві сторони не мали права будувати й відновлювати укріплення;

• козаки отримали право на вилов риби, добування солі й вільне плавання по Дніпру та його притоках до Чорного моря;

• татарам дозволялося кочувати й полювати в степу по обидва боки Дніпра (За «Довідником з історії України»).

«Вічний мир»

Турецька агресія загрожувала не тільки Україні чи Росії, а й іншим державам Європи. Польща, Австрія та Венеція утворили Священну лігу, війська якої 1683року завдали під Віднем поразки туркам. Унаслідок цієї перемоги Польща відновила свою владу над Правобережжям.

16 травня 1686 року в Москві між представниками Польщі (К. Гжимул-товським і М. Огінським) та Росії (В. Голіциним) на основі Андрусівського перемир'я був укладений «Трактат про вічний мир» — документ, що складався з преамбули й 133 статей.

У «Вічному мирі»:

• підтверджувався попередній поділ України між Росією та Польщею, який остаточно закріпив за Москвою право на володіння Лівобережною Україною;

• Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запоріжжя, Чернігово-Сіверську землю з Черніговом і Стародубом;

• Польща відмовлялася від претензій на Київ, за що отримувала 146 тис. крб. компенсації;

• Брацлавщина та південна Київщина ставали нейтральною незаселеною зоною між Польщею та Московією;

• Північна Київщина, Волинь і Галичина відходили до Польщі;

• Поділля залишалося під владою Туреччини (1699 року воно було приєднане до Польщі);

• Польща відмовилася від протекторату над Запорізькою Січчю.

Уклавши «Вічний мир» з Польщею, Росія анулювала умови попередніх договорів з Туреччиною та Кримським ханством, вступила до антитурецької Священної ліги й зобов'язалася здійснити воєнний похід проти Кримського ханства. Росія та Польща домовилися про взаємодопомогу в боротьбі проти Туреччини й Кримського ханства (За «Довідником з історії України»).

Хоч «Вічний мир» набував чинності відразу після підписання договору, польський сейм ратифікував його тільки 1710 року. Цей договір остаточно затвердив насильницький поділ українських земель між двома державами, що значно ускладнювало й послаблювало національно-визвольний рух в Україні.

Дата добавления: 2015-05-26