Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Початок Другої світової війни




1 вересня 1939 року фашистська Німеччина здійснила напад на Польщу. Ця подія ознаменувала початок Другої світової війни. Польський народ героїчно боровся за свою свободу й незалежність. Населення й гарнізон Варшави зірвали спробу гітлерівців з ходу захопити столицю, захисники якої відбивали атаки ворога до 28 вересня. Гарнізон фортеці Модлін тримав оборону до 29 вересня, а моряки Гдині успішно стримували атаки нацистів з моря та суші до 2 жовтня.

Радянське керівництво досить уважно стежило за подіями, які розгорталися поблизу західних кордонів СРСР. Москва, щоб не мати вигляду агресора в очах світового співтовариства, утримувалася від будь-яких воєнних дій і вичікувала падіння Польської держави. Історики вважають, що сталінське керівництво, очікуючи повідомлення про капітуляцію Польщі, значно переоцінювало можливості її армії. Військові в Кремлі боялися втрат і важких боїв, через це й не вступали у війну. Така позиція дратувала нацистську Німеччину, яка намагалася втягнути СРСР у військовий конфлікт. 3-го, 5-го та 8-го вересня міністерство закордонних справ Німеччини наполегливо вимагало від Радянського Союзу якнайшвидше розпочати війну проти Польщі. СРСР відреагував на німецьке звернення згідно з попередніми домовленостями. Уночі 1 7 вересня радянські війська вступили на територію Західної України й Західної Білорусі. Текст ноти про перехід кордону Червоною армією особисто відредагував Сталін. Документ був переданий у посольство Польщі в Москві та направлений в інші дипломатичні місії.

Щоб подати дії радянських військ як «визвольний похід», збройні сили СРСР, що переходили р. Збруч, дістали назву Українського фронту, командувачем якого був призначений С. Тимошенко. Радянське командування створило також Білоруський фронт на чолі з командармом М. Ковальовим. У складі обох фронтів налічувалося 600 тис. солдатів і офіцерів, близько 4 тис. танків, понад 5,5 тис. гармат і 2 тис. літаків.

Головною метою зайнятих наступом радянських військ було захоплення великих населених пунктів, насамперед Львова, Тернополя, Дрогобича, Ковеля та ін. Проте деякі з них уже здобули німці, тому відбулися короткі, але запеклі сутички між радянськими та гітлерівськими військами, особливо в районі Львова.

Договір про дружбу й кордони між СРСР і Німеччиною. 28 вересня 1939 року між Радянським Союзом та Німеччиною підписано договір про дружбу та державний кордон і таємний протокол до нього, за яким Й. Сталін і А. Гітлер остаточно поділили сфери впливу та визначили нові кордони. Документ складався з п'яти статей, які закріплювали розподіл Польщі й установлювали нові кордони між двома державами.

У статті 2 договору відзначалося, що обидві сторони розглядають розподіл Польщі та встановлення нового кордону «остаточним і усувають будь-яке втручання третіх держав у це рішення».

Стаття 4 договору констатувала, що «радянський і німецький уряди розглядають проведену перебудову (тобто розподіл Польщі) як надійний фундамент для дальшого розвитку дружніх відносин між своїми народами».

Положеннями додаткових протоколів від 28 вересня 1939 року вносилися часткові зміни до статті 1 Пакту Молотова — Ріббентропа, згідно з якими «територія Литовської держави включатиметься до сфери інтересів СРСР, а, з другого боку, Люблінське воєводство й частина Варшавського воєводства включаються до сфери інтересів Німеччини». Радянський Союз також погоджувався на окупацію німцями Холмщини й Посяння, де більшість населення становили українці.

Перерозподіл сфер впливу супроводжувався зобов'язаннями обох держав не допускати «на своїх територіях ніякої польської агітації», а у випадку її появи агресори заявляли, що вони «ліквідують зародок такої агітації на своїх територіях».

Пакт Молотова — Ріббентропа від 23 серпня 1939 року та «Договір про дружбу й кордон між Німеччиною і СРСР» від 28 вересня 1939 року й таємні додатки до нього переконливо доводять існування спільної змови гітлерівського й сталінського керівництва двох тоталітарних держав проти демократичних країн і миролюбних сил світу. Сталін і Гітлер однаково винні в розв'язанні Другої світової війни. Ці договори фактично ставлять на один щабель політику сталінського керівництва та діячів третього рейху, тому не випадково протягом багатьох десятиріч комуністичне керівництво СРСР намагалося приховати від своїх народів такі ганебні документи. У СРСР вони були вперше опубліковані лише в 1989 році.

Зближення Й. Сталіна з А. Гітлером було відзначене спільними парадами радянських і німецьких військ у Бресті, Гродно, Пінську, Перемишлі та ряді інших міст. Показово, що відбулося це ще до капітуляції Варшави.

У результаті вступу радянських військ до Західної України та Західної Білорусі у вересні 1939 року до складу СРСР відійшли території площею близько 200 тис. кв. км, на яких проживали 13 млн. осіб. Холмщина, Лівобережне Надсяння, Лемківщина й Підляшшя (так зване Закерзоння) разом з окупованими польськими територіями увійшли до складу рейху.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 536; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.