Осушення боліт… чи потрібне було. 3 страница

Окрім того, виявилось, що природні болота контролюють уміст в атмосфері парникових газів. У “сухому” болоті розпочинається процес мінералізації торфу — осушене болото не знижує викидів парникових газів, а навпаки, стає їх джерелом. “Помилка меліорації на нашому Поліссі була в тому, що там в основному проводили тільки осушення, і це завдало певної шкоди природі, — вважає головний “водник” Рівненщини Леонід Каменчук.

Початок меліорації в поліському краї було покладено ще за часів царської Росії. У 1873 році було складено “Генеральний план осушення Полісся” — відтоді й почалася дискусія: можливо чи неможливо осушити цей надмірно вологий край? А за нею постала і найголовніша проблема: вигідне чи невигідне осушення і як воно вплине на довкілля? Доля поліських боліт викликала гострі суперечки — необхідність осушення обґрунтовували багатьма аргументами. Передусім зазначалося, що поліські нетрі негативно впливають на здоров’я людей. Йосип Жилінський, керівник Західної експедиції, яка розпочала будівництво магістральних каналів, повідомляв: “У каналізованій частині Полісся багато хвороб, таких як пропасниця, грудні та горлові, —

Перед початком Першої світової війни журнал “Болотоведение” (був і такий) писав: “За останні роки стало модним питання про пересушування боліт. Звідусюди надходять скарги на сумні наслідки осушення: болота, які постачали хоч і поганий, грубий корм, після осушення стали давати тільки мізерну кількість сіна”. Дехто вже розпачливо опускав руки: мовляв, доведеться вирощувати верблюдів — для майбутньої поліської пустелі. Значна частина науковців вважала, що насправді болота стабілізують гідрологічний режим, акумулюють вологу, зберігають водність річок, озер, криниць, зменшують силу посух у сусідніх місцевостях, є доброю домівкою для великої кількості птахів, тварин, справжнім раєм для рослинності, величезною коморою біологічних багатств... Отож уже

Дата добавления: 2015-05-26