Припинення шлюбу

Майнові відносини подружжя

НАВЧАННЯ

ЗА РЕЙТИНГОВО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

ПРАВОЗНАВСТВО

Вячеслав Володимирович Степанов

кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії, соціально-політичних і правових наук

Навчально-методичний посібник

За загальною редакцією

Ковнєрова О. Є.

Підписано до друку 20.10.2011 р.

Формат 60х84 1/16. Ум. др. арк. 7,5.

Тираж 100 прим. Зам. № 356.

Підприємець Маторін Б.І.

84116, м. Слов’янськ, вул. Г. Батюка, 19.

Тел./факс [phone]. E-mail: [email protected]

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК №3141, видане Державним комітетом телебачення та радіомовлення України від 24.03.2008 р.

Чоловік або дружина можуть мати власне майно на основах приватної власності:

· речі, які він/вона мали до вступу в шлюб

· все, що набуто під час шлюбу, але за договором дарування (за договором спадку)

· речі індивідуального користування (моб. телефони, окуляри, годинники та ін.)

· премія, яку особа отримала за особисті заслуги

· виплати по обов’язковому страхуванню (виплати за добровільним страхуванням – лише тоді, коли внески сплачувались за особисті кошти особи)

· майно, яке збільшується або розмножується

· відшкодування збитків

· придбане за період проживання окремо

Спільна сумісна власність

Спільна часткова власність

Член подружжя зобов’язаний утримувати (якщо має змогу) іншого, лише якщо той визнаний непрацездатним або потребує матеріальної допомоги.

Непрацездатний – інвалід або пенсіонер.

Якщо чоловік і жінка розведені, то матеріальну допомогу можна отримати, якщо буде доведено, что він або вона стали непрацездатними під час шлюбу або в межах одного року після розриву.

Допомога може не надаватися, якщо той, хто її вимагає вчиняв неправомірні вчинки по відношенню до іншого або став непрацездатним внаслідок правопорушення.

На підставі:

· смерті одного з подружжя

· визнання судом одного з подружжя померлим

· розірвання шлюбу

Через 3 роки можна визнавати зниклу людину мертвою.

Винятки:

1. в результаті катастрофи протягом 6 місяців

2. немає відомостей протягом 2-х років від дня оголошення закінчення воєнних дій

Способи розірвання:

через РАЦС (згода обох сторін)

Спадкування

Спадкування – перехід прав і обов’язків (спадщини) після смерті фізичної особи (спадкодавця) іншим особам (спадкоємцям). Спадкодавцем може бути лише фізична особа.

· за законом

· за заповітом

Спадкоємець має бути дієздатним та досягти 18 років (за заповітом)

Спадкоємцями можуть бути фізичні та юридичні особи (без філіалів), держава, певна територіальна громада.

Об’єктом спадкування є право на майно.

На художній твір авторське право діє протягом 80 років.

Деякі права, тісно пов’язані з конкретною особою, не передаються у спадок (пенсія).

Спадщина = права + обов’язки.

Борги, більші за спадок, повинні погашаються лише в розмірі, що дорівнює спадку.

Існує можливість відсторонення потенційних спадкоємців від спадку, якщо:

· особи вчинили дії, спрямовані на смерть спадкодавця або інших спадкоємців (виняток – якщо спдакодавець після замаху все одно вніс особу в заповіт)

· особи вчинили дії, спрямовані на перешкоджання складанню заповіту

· біологічні батьки, позбавлені батьківських прав

· діти, які не піклувалися про батьків

Час відкриття спадщини – день смерті особи-спадкодавця або день, з якого особу було проголошено померлою.

Якщо неможливо встановити дату смерті з точністю до дня – за день смерті береться останній день місяця, з точністю до місяця – останній день року.

Комморієнти – особи, що померли одночасно. Після цього спадщина для обох відкривається одночасно та окремо для кожного.

Ще не нарождена дитина буде спадкоємцем з моменту свого народження, якщо буде доведено, що вона була зачата спадкодавцем.

Місце відкриття спадщини – місце проживання спадкодавця або найцінніша нерухома спадщина.

Дата добавления: 2015-05-26