МОДУЛЬ №2

СИСТЕМА ФІЛОСОФІЇ

Тема 10: Онтологія

Система філософії (онтологія, гносеологія, антропологія, соціальна філософія). Філософський зміст категорії буття. Субстанція. Основні форми буття (матеріальне буття, ідеальне буття, людське буття, соціальне буття). Ноуменальне буття. Феноменальне буття. Небуття.

Матерія (матеріальне буття). Структура матерії. Характерні риси матерії: рух (види, типи руху); властивість матерії до самоорганізації; розміщення матерії у просторі і часі.

Свідомість та її онтологічний статус. Основні підходи до проблеми свідомості. Визначення поняття “свідомість”. Теорія віддзеркалення. Головні властивості людської свідомості (ідеальність, інтенціональність, ідеаторність). Індивідуальна або суспільна свідомість (родова, класова, національна). Структура суспільної свідомості. Два рівні суспільної свідомості (стихійний та усвідомлюваний). Форми суспільної свідомості.

Філософія розвитку. Діалектика як теорія розвитку всього сущого. Закони діалектики (закон єдності та боротьби протилежностей, закон взаємного переходу кількості та якості, закон заперечення заперечення). Альтернативи діалектики (метафізика, некласичні концепції діалектики, наукові концепції розвитку).

Тема 11: Гносеологія

Проблема пізнання в філософії. Основні підходи до проблеми пізнання (гностицизм і агностицизм). Пізнання як процес активного відображення об’єктивної дійсності у свідомості людини. Структура пізнання: суб’єкт пізнання, об’єкт пізнання. Чуттєве та раціональне пізнання, інтуїтивне пізнання.Принципи пізнання: діалектики; історизму; практики як основи та рушійної сили пізнання,основного критерію істини; пізнаваності світу; об’єктивності; активності й творчого відображення дійсності; конкретності істини.

Поняття істини та заблудження. Властивості істини: об’єктивність, абсолютність, відносність, конкретність, перевірка практикою. Критерії істини: логічний, етичний, естетичний, прагматичний, утилітарний та ін. Практика як основний критерій істини.

Логіка та методологія наукового пізнання. Поняття наукового пізнання, його сутність та специфіка. Елементи наукового пізнання (суб’єкт, об’єкт, предмет, прийоми, логічні форми та мовні засоби, результати, цілі пізнання). Форми наукового пізнання: ідея, проблема, гіпотеза, теорія, закон, система законів, наукова картина світу. Методи наукового пізнання. Метод і методологія. Філософські, загальнонаукові (емпіричні, теоретичні, загальнологічні), конкретно наукові (спеціальні) методи. Творчість в науковому пізнанні.

Філософські проблеми економічної науки. Співвідношення філософії, економіки та економічної науки. Специфіка економічних методів дослідження. Загальні закономірності розвитку економічної науки. Актуальні проблеми економіки ХХІ ст.

Тема 12: Соціальна філософія

Соціальна філософія як розділ філософського знання. Проблема суспільства у філософії. Поняття суспільства, основні концепції трактування поняття суспільства: натуралістична, феноменологічна, діалектико-матеріалістична, соціологічна. Головні сфери суспільного життя: економічна, соціальна, політична, духовна. Діяльність як спосіб існування соціального.

Духовне життя суспільства й культура. Сутність духовного життя суспільства. Духовне виробництво. Суспільна свідомість. Структура суспільної свідомості (рівні, сфери, форми). Культура та багатогранність її виявів. Функції культури. Цінності (аксіологічний статус). Проблема цінностей в філософії. Сутність цінності. Оцінка. Класифікація цінностей. Ціннісні орієнтації.

Діалектика взаємодії між суспільством і природою. Антропогенний вплив суспільства на природу. Наслідки негативного антропогенного впливу на природу. Екологічна проблема. Екологічна криза. Соціальна екологія. Коеволюція.

Проблема взаємодії суспільства і природи. Суперечлива взаємодія суспільства і природи. Антропогенний вплив на природу. Проблема майбутнього в філософії. Передбачення, прогностика. Методи соціального прогнозування. Футурологія. Глобальні проблеми сучасної цивілізації, причини їх виникнення. Способи вирішення глобальних проблем сучасності. Коеволюція.

Антропологія, її сутність та специфіка. Людина як предмет філософського осмислення. Проблема сутності людини. Людина, індивід, особистість. Соціальні характеристики особистості (потреби, інтереси). Соціальні норми як вимоги до особистості (норми моралі, групові норми,спеціальні, професійні норми). Життєва позиція (конформізм, нонконформізм, сенс життя). Проблема виховання. Свобода й відповідальність.

Тема 13. Філософія історії

Предмет та специфіка філософії історії як галузі філософського знання. Основні підходи до розуміння філософії історії (вольтеріанський, гегелівський, позитивістський, шпенґлерівський).

Проблема історичного процесу у філософії. Сутнісні характеристики історичного процесу. Основні погляди на історичний процес (історія як хаос та історія як закономірний процес). Головні підходи до аналізу історії (формаційний та цивілізаційний). Сенс історії. Роль особи в історичному процесі.

Тема 14. Культура й цивілізація

Зміст понять «культура» і «цивілізація». Рівні функціонування суспільства. Культура і цивілізація як типи цілісності суспільства. Дикість, варварство, цивілізація як певні стадії розвитку суспільства (Л.Морган, Ф.Енгельс).

Проблема співвідношення культури і цивілізації. Культура як соціогенетичний код цивілізації. Типологія цивілізацій.

Цивілізація як синонім культури. Теорія культурно-історичного процесу як прогресу людського розуму (Просвітництво). Критика культури Ж.-Ж.Руссо. Цивілізація як рівень розвитку культури: неомарксистська критика цивілізації. Культуроцентризм і нігілізм франкфуртської школи. Цивілізація як найвища стадія розвитку культури (А.Фергюсон) і форма смерті культури (О.Шпенглер). А.Тойнбі про критерії росту, динаміку і причини розпаду цивілізацій.

Цивілізація як антипод культури (М.Бєрдяєв). Цивілізація як культурно-історичний тип. Концепція «культурно-історичних типів» М.Данілевського. «Морфологія культур» О.Шпенглера. «Соціокультурна динаміка» П.Сорокіна. Концепція «локальних цивілізацій» А.Тойнбі. Глобальний еволюціонізм (В.І.Вернадський, К.Е.Ціолковський). Еволюція поглядів на співвідношення культури та цивілізації в українській філософській думці. Критика європоцентризму і культурного плюралізму. Проблема цивілізаційної інтеграції у контексті опозиції Захід-Схід. Східна і західна моделі культури, їх взаємообумовленість. Культура як основа цивілізації й персоналізації людини.

Цивілізація як соціально-культурне утворення. Перспективи взаємовідношення культури і цивілізації, тенденції їх розвитку.Специфіка і основні риси техногенної цивілізації.

Сучасна цивілізація: особливості, причини кризи, резерви росту та імперативи виживання. Аналіз перспектив розвитку глобальної цивілізації та філософського аспекту глобалізації у працях сучасних дослідників. Місце та роль України в сучасному світовому культурно-історичному процесі. Футурологічний прогноз перспектив формування єдиного культурного простору (А.Тоффлер).

Тема 15. Філософія економіки

Визначення «філософії економіки» як самостійної галузі соціального знання. Поняття про предмет, методи і завдання «філософії економіки». Філософський тип світогляду як аксіоматична основа економічної теорії. Вплив філософських ідей на формування економічного погляду на світ. Причини становлення філософії економіки як самостійної дисципліни.

Економічна революція XVII ст. – поява концепції «корисності» та «зиску» як основи економічної діяльності. Виокремлення економіки в окремий сектор життя суспільства. Становлення економічної науки. Видатні філософи та філософи-економісти, що вплинули на становлення «філософії економіки» як дисципліни: Дж.Локк, Д.Юм, Ф.Вольтер, Ж.Ж.Руссо, І.Бентам, А.Сміт, Т.Мальтус, Д.Рікардо, Р.Оуен, А.Сен-Сімон, Ш.Фурье, Д.С.Мілль, К.Маркс, Ф. Енгельс,Т.Веблен, О.Конт, М.Вебер, Дж.М.Кейнс,Зиммель Г та ін.

Людина як суб’єкт господарських відносин (проблема безробіття та особистісно-професійної реалізації, конкуренції та монополізації; економічної свободи та відповідальності). Ринок - необхідне середовище для вільного самовизначення людини. Проблема власності та грошей.

Практична філософія підприємництва. Культура підприємництва. Етика бізнесу. Доброчинність та меценатство.

Основні методологічні проблеми у філософії економіки ХХ сторіччя у зв’язку з розвитком парадигм сучасної філософії науки. Філософія економіки як засіб формування ефективних стратегій соціально-економічного розвитку.

4. Плани лекцій

Модуль 1

Тема 1. Філософія: предмет, функції, значення (4 год.)

План лекції 1:

1. Поняття світогляду, його зміст, структура й функції.

2. Історичні типи світогляду: міф, релігія, мистецтво, філософія й наука.

3. Філософія як любов до мудрості. Особливості філософського знання.

4. Структура та функції філософського знання.

План лекції 2:

1. Предмет філософії.

2. Філософія як думка своєї епохи.

3. Історичне призначення філософії.

Тема 2.Ґенеза філософської думки

Стародавнього Сходу: Індія, Китай (2 год.)

План лекції:

1. Поняття і основний зміст історико-філософського процесу.

2. Початок філософії та її історії. Особливості формування філософської думки на Сході.

3. Філософія Стародавньої Індії (ортодоксальні та неортодоксальні філософські школи).

4. Філософські школи Стародавнього Китаю (конфуціанство, даосизм, легізм).

Тема 3. Філософія античності (4 год.)

План лекції 1:

1. Натурфілософські ідеї античної філософії. Космоцентризм.

2.Досократичний період античної філософії. (Мілетська школа, Геракліт Ефеський, Піфагорійський союз, Елейська школа).

План лекції 2:

1.Класичний період розвитку античної філософії (Сократ, софісти,Демокріт й Левкіп, Платон, Арістотель).

2. Філософія греко-римського періоду античної філософії(стоїцизм, скептицизм, епікуреїзм, неоплатонізм).

Тема 4. Філософія Середньовіччя (2 год.)

План лекції:

1. Релігійний характер середньовічного світогляду і філософії.

2. Апологетика. Тертулліан про про несумісність віри та розуму.

3. Патристика. Августин Блаженний про Град Божий і град земний.

4. Схоластика. Фома Аквінський: вчення про Бога, світ і людину.

5. Боротьба номіналізму і реалізму про природу загальних понять.

Тема 5. Філософія Відродження та Реформації (2 год.)

План лекції:

1. Загальна характеристика та світоглядні засади епохи Відродження.

2. Антропоцентризм, гуманізм, деїзм філософії Відродження.

3. Розвиток натурфілософських учень в епоху Відродження.

4. Соціально-політичні погляди мислителів епохи Ренесансу.

5. Філософські засади руху Реформації.

Тема 6. Філософія Нового часу та доби Просвітництва (4 год.)

План лекції 1:

1. Поняття європейської класичної філософії.

2. Особливості філософії Нового часу та її загальна спрямованість.

3. Раціоналізм і емпіризм у теорії пізнання Нового часу.

а) Ф. Бекон і принципи його філософії.

б) Філософські погляди Р. Декарта.

4. Пантеїзм Б. Спінози.

5. Монадологія Г. Лейбніца.

6. Людина і суспільство у філософський доктрині Т. Гоббса.

План лекції 2:

1.Філософія Просвітництва: специфіка та напрямки.

2. Французький матеріалізм XVIII ст.

Тема 7. Німецький класичнийідеалізм (2 год.)

План лекції:

1. Феномен німецької класичної філософії та її основні риси.

2. Філософія І. Канта.

3. Німецький ідеалізм. Філософія Ґ. Геґеля.

4. Антропологічна філософія Л.Фейєрбаха.

Тема 8. Посткласична філософія (4 год.)

План лекції 1:

1. Розвиток сучасної світової філософії та її особливості.

2. Філософія позитивізму.

3. «Філософія життя» Ф. Ніцше.

4. Волюнтаризм А. Шопенгауера.

5. Філософія культури О. Шпенґлера.

План лекції 2:

1. Марксизм та його історична доля.

2. Фрейдизм та неофрейдизм.

3.Неотомізм.

4. Філософія екзистенціоналізму.

5. Прагматизм, герменевтика, структуралізм та ін.напрямки сучасної зарубіжної філософії.

Тема 9. Українська філософська думка (4 год.)

План лекції 1:

1. Особливості української філософської думки, основні періоди її розвитку (докласичний і класичний).

2. Українська міфологія. Формування філософської культури доби Київської Русі.

3. Філософські ідеї періоду формування української нації (ХІV–ХV ст.).

4. Роль Києво-Могилянської академії у становленні української класичної філософії.

5. Філософія Г.С. Сковороди.

План лекції 2:

1.Філософія українського романтизму (Т. Шевченко, Леся Українка, М. Гоголь, М. Максимович, М. Костомаров, П. Куліш та ін.)

2. Академічна філософія ХIX ст. (А. Дудрович, О. Новицький, С. Гогоцький, О. Козлов, П. Юркевич та ін.).

3. Особливості української духовності на межі ХІХ–ХХ ст. (М. Драгоманов, І. Франко, В.Вернадський, В. Липинський, М. Міхновський, Дм. Донців та ін.).

4. Філософія України в радянський період: втрати й досягнення.

Дата добавления: 2015-05-26