Концепція інформаційного (технотронного) суспільства Збігнева Бжезинського

Він визначив нове "постіндустріальне суспільство " як товариство "технотронное". Це інше суспільство, ніж суспільство "індустріальне", що базується на старій машинній техніці і пануванні механіки. Новітня техніка, досягнення радіоелектроніки, прогрес в засобах комунікації надають, на думку Бжезінського, визначальний вплив на всі сторони соціального життя.

3. Бжезинський формулює ряд якісних особливостей, що відрізняють формується "технотронное" суспільство від суспільства "індустріального". Для останнього, наприклад, характерна заміна м'язової енергії тварин і людей машинами. У "технотронного" суспільстві автоматизація, нова кібернетична техніка замінюють операції людини з машинами. У соціальному плані "індустріальне" суспільство відрізняється домінуванням на ринку праці проблем зайнятості і безробіття. Ключову роль там відіграють проблеми матеріальної забезпеченості. У "технотронного" суспільстві будуть домінувати проблеми участі в прибутку. У результаті відбудеться переміщення центру ваги від проблем матеріального добробуту до проблем духовним. У "індустріальному" суспільстві маси в основному пасивні. Активність їх зростає лише в особливо конфліктних ситуаціях. "Технотронного" суспільство, вважає З. Бжезинський, кидає виклик людині, примушує його стати активним членом соціуму.

3. Передумови виникнення соціології урбанізаційних процесів.

Соціологія міста — галузь соціології, яка вивчає конкретні особливості розвитку і функціонування міста як елемента соціально-просторової організації суспільства, соціальні процеси, що відбуваються в ньому, його форми та інститути.

Предмет цієї галузі соціології — місто як особлива соціальна система, що штучно будує і постійно змінює своє середовище і передбачає особливу поведінку людей та їх взаємодію.

Об´єкт — безпосередньо місто як соціально-територіальна спільнота і поселенська структура.

Місто це історична конкретна соціально-просторова форма існування суспільства, яка виникла внаслідок відокремлення ремесла від сільського господарства. Специфічні риси: концентрація великої кількості людей, висока щільність населення на обмеженій території; зосередженість промисловості, науки, мистецтва, інформації; провідна роль у соціальному прогресі; зосередженість і територіальне розмежування основних соціальних груп і верств населення.

Специфіка міста визначає його основні соціальні функції:

• Господарсько-економічна — організація механізму виробництва на підставі функціонування різних галузей промисловості;

• соціальна — втілена у діяльності соціальної сфери, яка охоплює послуги торгівлі, побутового обслуговування, транспорту, зв´язку, житлового будівництва, соціального забезпечення, медичного обслуговування тощо;

• культурно-освітня — реалізується через надання людині вищої, середньої спеціальної освіти через створення дозвільової та рекреаційної інфраструктур;

• управлінсько-адміністративна — здійснюється шляхом продовження адміністративної влади різними державними, місцевими та соціальними органами.

Урбанізація – це світовий процес поступового переселення людей в міста, підвищення ролі міст в розвитку суспільства. Причина урбанізації – зростання у містах промисловості, розвиток їх культурних й політичних функцій.

Согласно теории Дж. Джиббса выделяются пять стадий урбанизации:

1. относительно равномерное расселение, отдельные города только появились в неурбанизированной местности, растет и городское, и сельское население, но городское население растет медленнее, чем сельское.

2. городской образ жизни становится более привлекательным, чем сельский, что вызывает миграции в город из сельской местности, быстрый рост городов и городского населения.

3. город уже не вмещает все сельское население, которое стремится в нем поселиться, поэтому вокруг крупнейших городов начинается формирование пригородных зон, т.е. появляются городские агломерации.

4. субурбанизация - развитие городских агломераций за счет более быстрого по сравнению с главными городами развития пригородов, куда начинают переселяться городские жители;

5. деконцентрация городского населения, замедляются темпы роста городских агломераций, растет население на внеагломерационных территориях, что приводит в некоторых районах к формированию урбанизированных районов и мегалополисов, сельское население растет, но по образу жизни оно уже практически не отличается от городского.

Дата добавления: 2015-05-26