Основні поняття щодо сертифікації товарів та послуг

Акредитація органів з сертифікації.

Акредитація – це процедура, у ході якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт.

Акредитація проводиться нац органом з акредитації відпов до ЗУ «Про А органів з оЦ-ки відпов-ті».

Орг-ція може бути акредитована як лоргавн С, якщо вона є не залеж від розробника, виробника, постач, споживача і має компетентність, яка дозволяє їй проводити С у заявленій галузі С.

Етапи А: 1)подання та експертиза документів 2)уклад-ня договору мівж Держсп-м У (органом з акредитації) і організацією-заявником на провед-ня А в С-мі 3)перевірка органу С 4)розгляд резуль перевірки 5)оформ-ня та видача атестата А 6)уклад-ня угоди з Держсп-м У

При А віизнач-ся порядок інспекцій-го контролю за д-тю органу С протягом строку А.

Керівник акредитованої випробувальної лабораторії затверджує протоколи випробувань та несе відповідальність за необ’єктивність та недостовірність результатів випробувань. Порядок акредитації випробувальних лабораторій

Акредитація передбачає такі етапи:

— заявка на акредитацію;

— експертиза поданих документів;

— укладання договору з Держстандартом України (органом з акредитації) на проведення робіт з акредитації;

— перевірка випробувальної лабораторії;

— прийняття рішення щодо акредитації за результатами перевірки лабораторії;

— оформлення, реєстрація та видача атестата акредитації;

— укладання угоди з Держстандартом України (органом з акредитації).

Кожний наступний етап виконується в разі позитивних результатів попереднього.

Сертифікація — процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам.

Сертифікація відповідності — дія третьої сторони, яка засвідчує, що забезпечується необхідна впевненість в тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес, послуги відповідають конкретному стандарту чи нормативному документу.

Система сертифікації — це система, яка має власні правила, процедури й управління для проведення сертифікації відповідності і функціонує на міжнародному чи національному рівні.

Орган із сертифікації — орган, який проводить сертифікацію відповідності самостійно або ж здійснює нагляд за цією діяльністю, яку проводить інша організація за його дорученням.

Сертифікат відповідності — документ, який вказує на те, що певні продукція, процеси і послуги належним чином відповідають конкретному стандарту чи нормативному документу. Документ видається з правилами системи сертифікації.

Знак відповідності — знак, який гарантує, що дана продукція, процеси чи послуги відповідають конкретному стандарту або ж нормативному документу. Знак видається відповідно до правил системи сертифікації.

Третя сторона — особа або орган, які визнаються незалежними від сторін (виробника і споживача), що беруть участь у питанні, яке розглядається чи обговорюється.

Випробування — технічна операція, яка полягає у встановленні однієї або декількох характеристик даної продукції, процесів чи послуг відповідно до встановленої процедури.

Метод випробувань — встановлений порядок проведення випробувань.

Випробувальна лабораторія — лабораторія, яка проводить випробування продукції та її характеристик.

Акредитація (лабораторії). Офіціальне визнання того, що випробувальна лабораторія є правочинною здійснювати конкретні випробування чи конкретні типи випробувань.

Орган з акредитації (лабораторій). Орган, який керує системою акредитації лабораторій і проводить акредитацію.

Дата добавления: 2015-05-26