Державні стандарти України з питань охорони праці

120.

117.

70.

39.

Аналіз родоводу вказує, що ця форма сутінкової сліпоти успадковується, як домінантна аутосомна ознака. Пробанд має генотип Аа, його жінка – аа. Ймовірність народження хворих дітей складатиме 50%.

40. 75%.

42. Див. схему родоводу. Хвороба успадковується за аутосомним типом з неповним домінуванням. Ймовірність народження дітей з тяжкою формою анемії – 25%:

43. 50% хлопчиків з коричневим забарвленням зубів, 50% – із білими зубами. Ген коричневого забарвлення емалі зубів знаходиться в Х-хромосомі та успадковується за домінантним типом.

44. всі будуть п’ятипалими.

РОЗДІЛ 4. ГЕНЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРИЧИН ПОРУШЕННЯ МЕНДЕЛІВСЬКИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗЩЕПЛЕННЯ ПРИ МОНОГЕННОМУ УСПАДКУВАННІ ОЗНАК

Неповне домінування

1. 1) 50% білих, 50% кохінурових;

2) гомозиготними будуть 74 білих і 77 чорних).

3. P(F₁):Aa x Aa; F₂:1AA:2Aa:aa; P'Aa x aa; F_зв.:1Аа:1аа; Р":Аа х АА; F_зв.:1АА:1Аа.

5. 67 чорних (АА), 7 білих (аа).

6. ½; ¼.

7. 1) 25% – ксантоми з атеросклерозом, 50% – підвищений вміст холестерину в крові, 25% – нормальний. 2) Всі будуть гетерозиготними і мати підвищений вміст холестерину в крові.

Кодомінування і множинний алелізм

8. дівчина з групою крові О є дитиною першої пари батьків.

11. другої пари батьків.

12. 10 генотипів.

13. дикого типу; 50% сіамських: 50% альбіносів.

16. I^A i^o; I^Bi^o.

18. за типом неповного домінування.

19. генотипів – 6 х (6 + 1): 2 = 21; стільки ж буде фенотипів.

Плейотропна дія гена

21. генотип лінійних карпів – Аа, лускатих – аа. Ген лінійності карпів у гомозиготному стані (АА) спричинює загибель організмів, при цьому спостерігається зниження плодючості на 25%.

22. ½ або 50% у випадку гетерозиготності батька.

24. коротконогих повинно бути: 7498·3/4=5632>5015. Особини АА гинуть, Аа – повзаючі кури, аа – нормальні. Ген А впливає на довжину ніг і життєздатність.

2) А – ген норми, а – ген відсутності шерсті, Аа х Аа; Аа х АА; Аа х Аа.

25. ознака чубатості домінантна з плейотропним ефектом: всі нормальні.

26. 1) Аа х а; F_а: ½ Аа: ½ аа; 2) Аа х А; F₂: Аа; АА (гинуть)

29. n F₂ (аа) _теор. = 1542; n F₂ (аа) _факт. = 1234; відносна життєздатність зигот, гомозиготних за алелем зачаткових крил – 80%.

Пенетрантність гена

30. 24,35%.

31. 7,5%.

32. у лінії №20 – 266 особин, №35 – 236 особин, №31 – 225 особин.

33. 1) 31,5%; 2) 45%.

34. 1) хворих дітей – 45%, здорових – 55%; 2) хворих – 30%, здорових – 70%.

35. 1) 3/4·1/2 (чоловіки) = 3/8·1/5 (20%)=7,5%; 2) 1/2 (ймовірність народження хворого)·1/2 (ймовірність народження чоловіка)·1/5 (20% пенетрантність)= 1/20 або 5%.

Розділ 5. Незалежне комбінування ознак

2. Ознака остистості успадковується за повним домінуванням, щільності полоса – за неповним; Р: ааВВ х ААbb F₁:AaBb; F₂ за фенотипом: (3/4 безостий; 1/4 остистий) х (1/4 щільний х 2/4 середньої щільності: 1/4 рихлий=3:6:3:1:2:1.

5. Р: Wwss х wwSS.

7. Р₁: ААВв х ААВв; Р₂: ААВв х Аавв; Р₃: Аавв х АаВв.

8. ааВВ х Ааbb.

9. у другому гібридному поколінні; n F₂ (ааВВ) = 1/16.

12. P:AaBb x AaBb.

14. Wwss х wwSs.

16. син прийомний; за групою крові.

17. ні; можливі групи крові дітей ІІІ та ІV.

18. 3/64.

20. Р: АаввСс х ааВвСс; n F₂: (ааВвС-) – 3/16; АаввС- 3/16; ааввсс – 1/16.

21. Генотипи батьків: Ааbb x aaBb, дитини – ааbb.

22. 3/8.

23. половина дітей – кароокі, хлопчики всі лисі.

24. ¼ (або 25%); ½ (або 50%).

26. 1/64.

29. 1) Р: ааВвСс х АаввСс; n F₂ : 3/16 А-В-С-; 3/16 ааВ-С-; 3/16 А-ввС-; 3/16 ааввС-; 1/16 Ааввсс; 1/16 А-В-сс; 1/16 ааввсс; 1/16 ааВ-сс.

30. Р: АаВв х ааВв.

32. а) 2³= 8; б) 8 фенотипів у співвідношенні 27:9:9:9:3:3:3:1; 27 різних генотипів у співвідношенні 8:4:4:4:4:4:4:2:2:2:2:2:2:2:2:2:2:2:2:1:1:1:1:1:1:1:1.

33. 1) 9/16 або 56,2%; 2) треба схрестити купленого собаку з кавовим довгошерстним.

34. 1/64; 1/32; 1/32.

37. ¾ х ½ = 3/8.

38. 4 фенотипових класи у рівному співвідношенні.

39. 1/64; 0; 1/32.

Розділ 6. ГЕНЕТИЧНИЙ Аналіз причин порушення менделівських закономірностей розщеплення при незалежнОму УСПАДКУВАННі ознак

6.1. Взаємодія неалельних генів

2. за типом комплементарності: Р:ААbb х ааВВ; F₁ : АаВb;

^{коричневі}

F₂ : 9А-В-: 3 ааВ -: 3 А – bb: 1 ааbb

^{коричневі сірі бежеві кремові}

3. за типом рецесивного епістазу; Р: ААІІ х ааіі →F₁: АаІі х ааіі

^{чорні білі чорні білі}

F_зв: 1АаІі: 1ааІі: 1Ааіі: 1ааіі

^{чорні білі білі білі}

4. б) 9/16; в) Р: RrPp х rrpp; г) Р: Rrpp х RrPp; F₁: 3/8 RRpp; 1/8 rrPP;

3/8 RrPp; 1/8 rrpp.

6. за рецесивним епістазом; Р: ААІ І (чорн.) х ааіі (біл.); F_а: ¼ АаІі (чорн.); ¼ ааІі (біл.); ¼ Ааіі (біл.); ¼ ааіі (біл.).

7. домінантний епістаз.

8. комплементарність; F₂ : 9:7.

9. а) DDee x ddEE; б) Ddee x ddee або ddee x ddee

10. Р: АаВвСс х АаВвСс; F₂: можливі генотипи глухонімої дитини-альбіноса: 1/64 ААввсс; 1/64 ааВВсс; 1/32 Ааввсс; 1/32 ааВвсс.

11. 2) 165 см; 3) матір – а₁а₁а₂а₂ – 150 см, батько – А₁а₁А₂а₂ – 165 см

14. 1) так, 2) чорношкірих - А₁А₁А₂А₂ – 1/16, білошкірих а₁а₁а₂а₂ – 1/16, мулатів - 14/16, 3) так, 4) ні.

17. 1) Р: ААВВ х ааbb →F₁: АаВb х АаВb →F₂: 9А-В-3ааВ-:

^{зелені білі зелені зелені зелені жовті}

3А-вв:1аавв, 2) жовтих з блакитними.

^{блакитні білі}

19. Р: СсРр х Ссрр

21. за типом домінантного епістазу; F₂: 12:3:1.

22. тип взаємодії генів забарвлення – криптомерія (відсутність фенотипового проявлення гена, якщо він не взаємодіє з неалельним геном):

Р: ААbb х ааВВ →F₁: АаВb х АаВb; F₂: 9А-В-: 3А – bb: 3 ааВ-: 1 ааbb)

^{9 пурп.: 3 коричн.: 4 білі}

27. успадкування зеленого забарвлення гороху відбувається за типом

некумулятивної полімерії; F₁: А ₁ а ₁А ₂ а₂ ; F₂: 15 (А₁- А₂-; 3 А₁- а₂а₂;

3 а₁а₁А₂-): 1 а₁ а₁ а₂ а₂.

29. забарвлення кукурудзи контролюється двома парами неалельних генів. Які взаємодіють за типом некумулятивної полімерії; Р: А ₁ а ₁А ₂ а₂ .

34. 1/16.

35. зелені ААВВ, блакитні ААbb або Ааbb

38. 1) 15 коричневих: 1 платинова; 2) В усіх випадках, коли не можуть утворюватися подвійні рецесивні гомозиготи (аавв), а їх утворення можливе лише в тому випадку, коли обидва батьки матимуть одночасно хоча б по одному рецесивному алелю кожного гена.

6.2. Особливості успадкування ознак, зчеплених із статтю

42. Р: Х^w+ Х^w Вв х Х^w+ У Вв

47. 60 самців та 30 самиць.

58. успадкування “кріс-крос”, Р:Z^аZ^а х Z ^АW

61. 1) Р: Z^АZ^а х Z ^АW; F₁: Z^АZ^А ; Z^АZ^а ; Z ^АW; Z ^аW; 2) Р: Z ^аW х Z^АZ^а ; F₁: Z^АZ^А ; Z^аZ^а ; Z ^АW; Z ^аW

63. 25%.

68. захворювання успадковується за зчепленим із статтю домінантним типом.

69. успадкування мутантного гена вкорочення нігтів - за типом неповного зчеплення зі статтю; Р₁: Х^аХ^а х Х^АУ^А; F₁: Х^АХ^а х Х^аУ^А; F₂: Х^АХ^а; Х^АУ^А; Х^аХ^а; Х^аУ^А; Р₂: Х^АХ^А х Х^аУ^а; F₁: Х^АХ^а х Х^АУ^а; F₂: Х^АХ^А; Х^АУ^а; Х^АХ^а; Х^аУ^а

Р: Z^AW x Z^aZ^a F₂: 1/2 Z^AZ^a; 1/2 Z^aZ^a 1) Р: АА х аа 2) Аа х аа

F₁: Z^AZ^a x Z^aW 1/2 Z^AW; 1/2 Z^aW F₁: Аа х Аа 1/2Аа:1/2аа

F₂: 1АА:2Аа:1аа

71. Р: X^dX^d x X^DУ; G♀: X^dX^d; O G♂: X^D; У

З урахуванням нерозходження Х-хромосом у жінки буде наступне потомство:

F1: X^DX^dX^d	:	X^DO	:	X^dX^dУ	:	УО
жінка з трисомією Х, з нормальним зором		жінка з синдромом Тернера, з нормальн. зором		чоловік з синдромом Клайнфельтера, дальтонік		зигота гине

Як відомо, у людини в кожній соматичній клітині активна лише одна Х-хромосома, інша Х-хромосома інактивується в ембріогенезі і утворює тільце Барра (статевий хроматин). Отже, індивіди з двома Х-хромосомами мають одне тільце Барра, з трьома – два. У цьому схрещуванні всі чоловіки – нащадки будуть мати одне тільце Барра, а серед жінок половина матиме два тільця Барра в соматичних клітинах, а половина – жодного не матиме.

72. 1/8 частина особин другого покоління буде чорною і “знепритомнілою” одночасно.

75. 25%, з групою крові А(ІІ) або В(ІІІ).

78. 30 самиць і 15 самців.

79. слід провести реципрокні схрещування.

80. рецесивний, локалізується в Х-хромосомі.

81. рубіновоокість - зчеплена із статтю рецесивна ознака.

82. Р:: Х^АХ^а Аа х Х^аУ аа; F₂: F₂: Х^АХ^аАа; Х^аУАа; Х^аХ^аАа; Х^АУАа; Х^АХ^ааа; Х^аУаа; Х^аХ^ааа; Х^АУаа; імовірність народження дитини (дочки) з обома видами сліпоти дорівнює 1/8 (або 12,5%).

84. У дочок дальтонізм не проявиться, альбінізм можливий у 25% дітей. Імовірність народження дочки без аномалій - 75%.

6.3. Зчеплення генів і кросинговер

92. 25 М (морганід) або 25% кросинговеру.

93. Перше схрещування: P♀ shC//shc х ♂shc//shc

F₁: ½ shC//shc; 1/2shc//shc

За фенотипом всі 200 нащадків – з головою, що смикається, з них ½ - альбіноси, ½ - нормального забарвлення.

Друге схрещування: P♀ sh⁺C//sh⁺С х ♂shc//shc

F₁: sh⁺C//shc

За фенотипом всі особини з нормальним забарвленням тіла і нормальною поведінкою.

F₁: sh⁺C//shc х shc//shc

G (F₁):

sh⁺C (некросоверні гамети, 48%)

s hc (некросоверні гамети, 48%)

s h⁺c (кросоверні гамети, 2%)

s hC (кросоверні гамети, 2%).

F₂: sh⁺C//shc (48%); shc//shc (48%); sh⁺c//shc (2%); shC//shc (2%).

В F₂ з’являються чотири фенотипові класи, співвідношення яких буде визначатися кількістю відповідних гамет. Отже, серед 200 нащадків другого схрещування повинно бути: 1) з головою, що смикається, та нормальним забарвленням тіла – 4 особини; 2) альбіносів з головою, що смикається – 96 особин; 3) з нормальною поведінкою та забарвленням тіла – 96 особин;

4) альбіносів з нормальною поведінкою – 4 особини.

98. на 2,2% кросинговеру.

99. відстань між генами дорівнює 17% кросинговеру; генотип самки у першому схрещуванні – АВ//ав; у другому – аВ // Ав.

100.	X 8,4 Y 14,3 Z
	22,7

101. P: Х^cGХ^cG х Х^CgY

F₁: Х^cGХ^Cg х Х^cGY

F₂: самці: Х^cGY – 34,65%, Х^CgY – 34,65%, Х^cgY – 15,35%, Х^CGY – 15,35%.

самки: C-G- 50%, ccG – 50%).

102. Вказані гени зчеплені із статтю, оскільки серед самок і самців в F₂ спостерігаються відмінності за кількістю фенотипових класів.

Частота кросинговеру

Частота перехресту

Частота кросинговеру

Відстань між генами: А 20 В 10 С.

103. Всі три гени знаходяться в одній хромосомі, спостерігається в даному випадку явище перехреста. Ген зморшкуватості зерен знаходиться між генами крохмалистості і забарвлення, причому значно (в дев’ять разів) ближче до гена забарвлення, ніж до гена крохмалистості. Утворення нащадків із забарвленим гладким і крохмалистим зерном (тобто заміна “проміжного” гена зморшкуватості проміжним геном, який визначає гладке зерно, гомологічної хромосоми) можливе лише в результаті подвійного кросинговеру.

106. Ні, оскільки кросоверні форми фенотипово не проявлятимуться.

107. Генотип материнської форми – в⁺vg⁺в vg; відстань між генами в- vg дорівнює 16, 98 % кросинговеру.

109. 48,5% Rha rha – резус – позитивний з ерітроцитами нормальної форми, 48,5% rhA rha - резус негативний з еліптозом, 1,5% RhA rha – резус-позитивний з епістозом; 1,5% rha rha – резус-негативний з еліптозом.

110. 50%, з них з групою крові В-5%, з групою крові АВ-45%.

111. 1) 22,55% – з обома аномаліями; 2,45% з дальтонізмом; 2,45% з гемофілією; 72,55% – здорові. 2) 2,45% – хлопчики і дівчатка.

112. 1,8% Аbаb, 1,8% аВаb, 48,2% аbаb, 48,2%АВаb.

113. Спочатку визначаємо кількість кросоверних і некросоверних гамет при зчепленні генів А і В: 90% некросоверних АВ і аb; 10% кросоверних Аb і аВ. При утворенні гамет кожна з цих комбінацій алелів може з рівною ймовірністю поєднуватись або з алелем С, або з алелем с. Внаслідок цього утворюються 8 типів гамет: 4 типи некросоверних АВС, АВс, аbС, аbс по 22,5%; та 4 типи кросоверних гамет АbС, Аbс, аВС, аВс з частотою по 2,5% (10%:4=2,5%).

115. Характер розщеплення при аналізуючому схрещуванні дрозофіли вказує, що гени w і f зчеплені неповністю, оскільки утворилося 4 класи розщеплення в різному співвідношенні: кросоверних особин – по 9%, некросоверів – по 41%. Отже, в одній хромосомі у першої самки зчеплені гени w⁺f⁺, а в іншій гомологічній хромосомі – w^-f (кросоверів завжди менше). У другої самки некросоверні особини трапляються з частотою по 41% (w⁺f та wf⁺). Отже, у цієї самки в одній гомологічній хромосомі зчеплені гени w і f⁺, а в іншій w⁺ і f. Таким чином, генотип першої самки w⁺f⁺//wf, другої w⁺f // wf⁺. Оскільки частота кросинговеру прямо пропорційна відстані між генами і дорівнює відсоткові кросоверних особин, то у обох самок відстань між зчепленими генами дорівнюватиме 9%+9%=18%.

Гени розміщені на хромосомі в такій послідовності: В А С.

Фенотипи нащадків:

В-А-С – 113 bbаасс 105		Некросовери
В-аасс 21 bbA-C 17		кросовери I порядку

Частота кросинговеру

В-А-сс 70 bbаа С – 17

кросовери IІ

Частота кросинговеру

Частота кросинговеру

Відстань між генами В 9,7 А 34,4 С.

118.В-А-С 120 ааbbсс 125		Некросовери
А-bbС – 65 ааВ-сс 68		Кросовери IІ

А-bbсс 63 ааВ-С – 62		Кросовери І
А-В-сс – 10 ааbbС – 12		подвійні кросовери

Частота кросинговеру

Частота кросинговеру

Частота кросинговеру

Відстань між генами в одиницях кросинговеру:

119. За умовою задачі в досліді одержано паростків: зелених
(А– В -) 205, жовтих (А– bb) 98, білих (ааВ -)103. Отже, в F₂ спостерігається моногенне розщеплення у співвідношенні 1 час­тина жовтих, 2 частини зелених, 1 частина білих, що вказує на зчеплення генів:

F₂: 1 Ab//Ab жовті

2 Ab//aB зелені

1 aB//aB білі

Таким чином, вказане розщеплення пояснюється комплементарною взаємодією двох тісно зчеплених генів.

а) гени V і C зчеплені із статтю;

б) відстань між цими генами дорівнює 32% або 32 одиниці кросинговеру;

в) генотипи вихідних батьків: P X^VcX^Vc x X^vCY.

121. 28 особин.

125. 1) зооспори: АВС; авс – по 36 %; Авс; аВС – по 4,1%; АВс; авС – по 8,1%; АвС; аВс – по 1,8%; 2) залежно від генотипу вегетативної особини гамети тільки одного з 8 типів зооспор.

РОЗДІЛ 7. МІНЛИВІСТЬ ТА ЇЇ ФОРМИ

7. І. Вплив генотипу і середовища на формування фенотипу

2. фенокопія; імовірність є більшою, ніж генетично детермінована (більше 25%).

3. 100%.

7.2. Механізми генних та хромосомних мутацій

9. 1) мутація не призвела до заміни амінокислоти внаслідок виродженості генетичного коду; 2) заміна нуклеотида відбулася в інтронній ділянці гена.

10. у людини відсутність меланіну в клітинах шкіри спричинена аутосомно-рецесивною мутацією відповідного гена, у кутикулі аскариди цей ген відсутній.

11. 0, 00025; провести гібридизацію цих форм з нормальними особинами.

12. 25 на одну клітину; цей показник значно вищий за фоновий (7 СХО на клітину), отже, мутагенність факторів середовища є значною.

13. норма: сер – тре – асп – цис – стоп-кодон; перша мутація: сер – лей – сер – ала; друга мутація: сер – асп – цис – стоп-кодон; випадіння одного нуклеотиду призведе до значно більших змін у первинній структурі білка.

14. 1) у нормі ген має таку послідовність нуклеотидів ДНК: ГТТ – ЦАТ – ТТА – АЦТ – ЦЦТ – ГАА – ГАА – ААА – ЦАА – ГТА – ААТ – ТГА – ГГА – ЦТТ – ЦТТ – ТТТ; 2) перший екзон мутантного гена гемоглобіну S – ЦАА; гемоглобіну С – ТТТ.

7.3. Статистичний аналіз модифікаційної мінливості

19. Ні, ступінь мінливості сортів за даною ознакою залежить у цих випадках від співвідношення середніх величин. Наприклад, варіанта маси зерна з головного колоса сорта 1 дорівнює 0,12, а сорта 2 – 0,08. Коефіцієнти варіації обох сортів є практично однаковими (25,9% та 26,7%).

20. Н = Д: G; х =21,5; Д = 27,5 – 21,5 = 6,0; G = 22,7 – 21,5 = 1,2; Н = 0,2

Н = Д: G; х =21,5; Д = 15,5 – 21,5 = - 6,0; G = 18,1 – 21,5 = - 3,4; Н = 0,56.

21. h² = (50 - 12): 50 = 0,76. При точному визначенні σ_A², h² = 30: 50 = 0,6.

7.4. Механізми геномних мутацій. Анеуплоїдія. Поліплоїдія

22. 3383:118 = 35:1, генотип форм – Аааа – дуплекс.

23. 250:45 = 5:1; F₂: 35:1 (353:11). АААА х аааа; ААаа (дуплекс).

24. ААаа х аааа; 5:1.

25. Червоноплідна - Аааа – симплекс, жовтоплідна – аааа.

26. Генні мутації, як правило, рецесивні, а при розщепленні у поліплоїдів рецесиви складають значно меншу частину, ніж у диплоїдів. В F₂ у диплоїда на їх частку припадає ¼, у тетраплоїда – 1/36, у гексаплоїда – 1/400 за умови, що в генотипі гетерозиготи половина алелів рецесивна. У алотетраплоїдів потомство F₁ внаслідок відсутності нормальної кон’югації хромосом є стерильним, а за фенотипом є константно- проміжним. При схрещуванні з батьківськими видами (диплоїдами або поліпоїдами) вони часто дають стерильних гібридів (повністю або частково). Тому алополіплоїди в природі - ізольовані групи, а в культурі їхній генетичний аналіз практично є нерезультативним.

27. Гамети чоловічі – 1 А:2 а; жіночі – 1 А: 2а:2 Аа: 1 аа; F₂: 12 червоноквіткових: 6 білоквіткових у співвідношенні 2:1.

28. Розщеплення 3:1 відповідає розщепленню при моногенному успадкуванні, якщо форми диплоїдні. Отже, гени, що контролюють відмінності рослин за висотою, знаходяться не в тій хромосомі, яка тричі повторена у трисомика. Р: ААА х аа; F₁: ААа х ААа; F₂: 17:1. Отже, схрещування з трисомиком дає можливість за розщепленням в F₂ не тільки визначити локалізацію генів у хромосомах, але й кількість генів, за якими відрізняються форми, що схрещуються.

29. Поліплоїдія у тварин зустрічається рідко, тому що більшість їх є двостатевими. Викликаючи зміну співвідношення аутосом і статевих хромосом, поліплоїдія заважає визначенню статі, в результаті чого форми опиняються слабко життєздатними та безплідними. Найчастіше поліплоїдія зустрічається серед гермафродитних організмів, що розмножуються партеногенетично. Триплоїди та тетраплоїди можуть утворюватися як результат поліспермії та соматичного подвоєння кількості хромосом.

34. а) 2 n = 4х = 28; б) 2 n = 6 х = 42; в) 2n = 2х = 14.

35. 6 х = 2 n = 48.

39. АААА - темно-червоне забарвлення квітки, АААа - червоне, ААаа - світло-червоне, Аааа - рожеве та аааа -біле.

40. n = 51; х = 17; 6 х = 2 n = 102.

РОЗДІЛ 8. ГЕНЕТИЧНІ ПРОЦЕСИ У ПОПУЛЯЦІЯХ

8.1. Генетична структура ідеальних менделівських

популяцій

1. 2 pq = 0, 0064.

2. 0,36 АА + 0,48 Аа + 0,16 аа

3. 1) 2) .

4. 156 800.

5. р ²АА = 99,6 %.

10. р ²АА = 0,93² х 844 = 730; 2 p q Аа = 2 х 0,93 х 0,07 х 844 = 440; q² = 0,07² х 844 = 4. Отже, популяція знаходиться у рівноважному стані (χ² <5,99).

15. Черепахових кішок - 15,4%; чорних котів - 40,5%.

18. Відсоткове співвідношення рудих гомозиготних, рудих гетерозиготних і білих лисиць складає відповідно 94,09% (АА), 5,82% (Аа), 0,09% (аа).

19. Частоти генотипів NN, Nn і nn в даній популяції після встановлення рівноваги становлять відповідно 0,36, 0,48, 0,16.

20. ; ; ; .

21. Частоти генотипів АА, Аа, аа у даній популяції після встановлення рівноваги відповідно будуть 0,64, 0,32, 0,04.

22. 55 000 хворих на дальтонізм.

23. 36 %.

26. Частоти алелів: рМ=0,56; qN=0,44; частоти генотипів: р² ММ = 0,314 (345 чоловік); 2рq МN = 0, 493 (542 чоловік); q² NN = 0, 194 (213 чол.); χ² = 2,0 < 3,8. Отже, фактичні та теоретично очікувані частоти відрізняються несуттєво.

27. Оскільки успадкування дальтонізму зчеплене зі статтю, частота цієї аномалії у чоловіків дорівнює частоті (q) алеля Х^d : q Х^d = 0,08; р Х^D = 1 – 0,08 = 0,92. У жінок очікувані частоти трьох можливих генотипів: р² Х^D Х^D = 0,92² = 0,846; 2рq Х^D Х^d = 2 х 0,92 х 0,08 = 0,147; q² Х^d Х^d = 0,08² = 0,006.

28. q^h = 0, 0001; р^H = 1 – 0, 0001 = 0, 9999. Це частоти двох чоловічих генотипів. Частоти трьох жіночих генотипів: р² Х^H Х^H = (0,9999)² = 0, 9998; 2рq Х^H Х^h = 0,0002; q ² Х^h Х^h = (0,0001)² = 10^-8.

29. q: q² = 1: q = 1: 0,08 = 12,5 разів. У 12,5 разів частіше дальтонізм зустрічається у чоловіків, ніж у жінок.

30. І^АІ^А + І^Аі^о = р² + 2рr = (0,268)² + 2 х 0, 268 х 0,680 = 0, 436;

І^ВІ^В + І^Ві^о = q ² + 2 q r = 0, 074; І^АІ^В = 2 х 0, 268 х 0,052 = 0, 028; і^о і^о = (0,68)²

= 0,462.

8.2. Генетична структура реальних популяцій

31. рА = 0,6; q а = 0,4; співвідношення генотипів має бути: 0,36 АА: 0,48 Аа:

0,16 аа. Порівняння структури вихідної популяції з теоретично очікуваним співвідношенням генотипів свідчить про те, що штучно створена популяція не знаходиться у рівновазі. При панміксії на наступний рік співвідношення генотипів у популяції буде точно відповідати очікуваному: 0,36 АА: 0,48 Аа: 0,16 аа. Відбудеться стабілізація рівноважної структури і надалі буде підтримуватися.

32. рА = 0,6; q а = 0,4; р² АА = 0,36; 2р q Аа = 0,48; q²аа = 0,16.

33. Якщо коефіцієнт розмноження є однаковим у самців і самок усіх

генотипів, то в наступному поколінні частина популяції, що панміктично

розмножується, збереже генетичну структуру та частоту алелів 0,5.

Апоміктична половина популяції дасть різну кількість особин АА та аа.

Якщо кросинговер між центромірою та геном не відбувається, то гетеро-

зиготи не утворюються. Тоді структура популяції у наступному поколінні

1 АА: 2 Аа: 1 аа

+

2 АА: 0: 2 аа

__________________

3 АА: 2 Аа: 3 аа

При цьому частота алелів збережеться: рА = 0,5: q а = 0,5, а рівноваги не

буде.

34. q^t = 1: t + 1/q^o = q а = 1: 8 + (1: 0,5) = 0, 1; рА = 1-0,1 = 0,9. Отже,

популяція змінить свою структуру: 0,81 АА: 0,18 Аа: 0,01 аа.

35. q^о = 0,01; q^і = 0,001; t = 1: q^і – 1: q^о = 1: 0,001 – 1: 0,01 = 900 поколінь.

Отже, тільки через 900 поколінь вихідна частота алеля зменшиться у 10 разів.

36. r = 0,6; І^В= 0,1; І^А = 0,3; І^АІ^В = 2 х 0,3 х 0,1 = 0,06.

37. 1, 5625%.

38. 28, 125%.

39. 1/16; 1/64; 1/256.

40. 90, 625 %.

В стандарті України ДСТУ 1.0-93 встановлено, що стандартизація – це діяльність з метою досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового використання щодо реально існуючих та можливих завдань.
До державної системи стандартизації України входять такі категорії нормативних документів та види стандартів):
ДСТУ – державний стандарт України;
ГСТУ – галузевий стандарт України;
СТТУ – стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України;
ТУУ – технічні умови України;
СТП – стандарти підприємств.
До державних стандартів прирівнюються державні будівельні норми і правила (БНіП), а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації. Республіканські стандарти колишньої УРСР застосовуються як державні стандарти України до часу їх заміни або скасування.
Серед державних нормативно-технічних актів важливе місце посідають державні стандарти України (ДСТУ) з питань безпеки праці. Державні стандарти з питань охорони праці – це комплекс стандартів, спрямованих на забезпечення безпеки праці, збереження здоров′я і працездатності людини в процесі праці. До Державного реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці зараз включено 75 ДСТУ. доставка продуктов Киев
До цього часу діючими в Україні залишаються стандарти, правила, норми, положення, інструкції та інші нормативні акти, що затверджувались міністерствами та іншими уповноваженими на те державними органами колишнього СРСР. У Державний реєстр НПАОП (ДНАОП) ці нормативні акти включені як “Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці”.

Система стандартів безпеки праці (ССБП)

В колишньому СРСР була створена і діяла розгалужена Система стандартів безпеки праці (ССБТ – система стандартов безопасности труда). У відповідності з Угодою про співробітництво в галузі охорони праці, укладеною керівниками урядів держав СНД (1994 р.) стандарти ССБТ визнаються Україною як міждержавні стандарти. Перелік стандартів ССБТ переглядається в міру необхідності з урахуванням національного законодавства та удосконалення ССБТ. Зараз до Реєстру державних нормативних актів з охорони праці включено 342 стандарти ССБТ. Тому існує необхідність розглянути структуру і основні характеристики системи ССБТ.

ССБП - комплекс взаємозв’язаних стандартів (ГОСТів), що вміщує вимоги, норми і правила, направленні на безпеку, на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Система стандартів безпеки праці побудована по ієрархічному принципу. До складу ССБТ входять: міждержавні стандарти (ГОСТи), ОСТи (галузеві стандарти) державні стандарти, стандарти підприємств.

Структура ССБТ приведена на мал. Вимоги щодо охорони праці регламентуються в Україні також державними стандартами України; будівельними нормами і правилами; санітарними нормами і правилами; правилами улаштування електроустановок; нормами технічного проектування; іншими нормативними документами.

Мал. Структура системи стандартів безпеки праці ССБТ

Дата добавления: 2015-05-26