Міра цінностей у житті

В діловому спілкуванні людям часто доводиться обгово­рювати складні і суперечливі питання. В процесі цього спіл­кування відносини між людьми складаються по-різному.

Деякі люди постійно потрапляють у конфлікти, погіршу­ють свої стосунки і все більше від усіх відчужуються. Так бу­ває тому, що їхні оцінки різних явищ життя не співпадають з оцінками інших. Але найчастіше буває так, що люди захи­щають протилежні думки з елементарних питань, з очевид­них ситуацій, з безперечних позицій. Відстоюють там, де, власне, немає що відстоювати.

Особистий успіх залежить не лише від наших зусиль, зді­бностей, від нашої точки зору, але й від позиції наших парт­нерів у спільній справі. І тут багато залежить від доброзичли­вості, бажання до взаєморозуміння.

Люди не можуть підтримувати добрі стосунки, якщо вони роздувають свої відмінності. А треба було б спочатку розі­братися в тому, що їх об'єднує.

Іноді самолюбство бере гору над нашою повагою до ін­ших людей. І це заважає нам міркувати логічно. Ми навіюємо собі, що треба захищати свою позицію, хоча й розуміємо, що вона має і сильні, і слабкі сторони.

Багато людей не володіють терпінням переконувати. Не­рідко їх дратує звичайна суперечка. В той же час вони впев­нені, що учасники суперечки - потенційні противники. На­справді це не зовсім так. Слід не забувати, що до суперечки людей часто призводить те, що їх об'єднує.

Зіткнення думок можуть бути і корисними, оскільки вони створюють передумови для взаєморозуміння.

Істинність суджень може підтвердити лише практика. Якщо ми не можемо визначити значимість або перспективність справи, наші судження і оцінки залишаються невизначеними.

У ділових судженнях важливими є оцінки кількісні і якіс­ні. Якщо в кількісних оцінках ми визначаємось беззастереж­но, то в якісних розмова ускладнюється. Справа в тому, що категорія якості дає простір для різних точок зору. Іноді ви­значення якості - питання особистого уподобання.

Участь у різних сферах громадської діяльності об'єднує людей. Але оцінка результатів цієї діяльності у різних людей може бути різною.

Погано це чи ні, - відповідь не може бути однозначною. Суспільство не створило б такої великої розмаїтості ціннос­тей, якби люди не мали стільки різних уподобань, якби вони не робили вибір за своїм внутрішнім почуттям, відповідно до свого досвіду і своїх психічних особливостей.

Відомо, що окремі особистості збагачують спільну діяль­ність не тоді, коли механічно пристосовуються один до одно­го, а тоді, коли творчо доповнюють один одного, коли у них є передумови для об'єднаних, але достатньо самостійних дій. Люди стають сильнішими саме тому, що доповнюють свої відкриття, обмінюються ідеями, вчаться одні в одних.

Майже на кожному кроці ми стикаємося із ситуацією, ко­ли висловлена точка зору виявляється далеко від істини, хоча критерій істинності встановити дуже важко.

Подібна позиція часто характеризує елементарно відстале мислення. Люди з таким мисленням найчастіше помиляються, вони не можуть зрозуміти, чому більшість людей відкидає те, що їм подобається, або утверджує те, що їм не подобається.

Хто в цій ситуації правий? Найчастіше консервативні люди виявляються відсталими від динаміки життя, від потреб суспільства, від природного оновлення критеріїв цінностей. Люди подібного типу часто оздоблюються, наполягають на своєму.

Люди з консервативним і радикальним мисленням не можуть розуміти одні одних. Спілкуючись, вони відчувають неприязнь одні до одних, ніби розмовляють різними мовами. Вони часто усвідомлюють, що згода між ними лицемірна, тимчасова.

Кожний оцінює явища у відповідності із власним досві­дом, своєю психічною структурою. Навіть якщо ми одно­стайні, то наші думки розходяться в деяких деталях, що є на­слідком наших особливостей.

Індивідуальні відмінності не роз'єднують суспільство, а підтверджують багатство його проявів.

Наш час дуже динамічний. Він подає нам величезну кіль­кість найрізноманітніших цінностей. В цій ситуації має про­явитись наша здатність до вибору. Коли люди не володіють ці­єю здатністю, вони орієнтуються в цінностях або стихійно, або приблизно, що не дозволяє їм кваліфікувати їх за вартістю.

Звичайно, в оцінці таких ситуацій не треба бути катего­ричними. І найбільш освічена, розумна, об'єктивна людина може не відрізнити виняткове від простого, рідкісну оригіна­льну річ від майстерної підробки. І вона може оцінити пре­красне як посереднє, яскраве - як рядове.

Але думаючі люди не соромляться визнати свою помил­ку. Коли вони бачать, що серйозна людина захищає протиле­жну точку зору, вони не поспішають заперечувати, а намага­ються з'ясувати, що обумовило таку позицію..

Людське життя складне і багатогранне. Людина часто по­стає перед дилемою вибору. І тут їй в пригоді стає як індиві­дуальний, так і суспільний досвід. В її виборі виявляється людська морально-етична готовність, мистецтво жити.

Дата добавления: 2015-05-26