Семінар 2. (4 год.)Покаяння та сповідь як складові моральної регуляції поведінки та духовної еволюції людини

Семінар 1.Основні етапи предетики.

Самостійна робота – 76 год.

Семінари – 51 год.

Лекції – 68 год.

Загальний обсяг – 195 год., в тому числі

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

Основні напрями етичної думки та категорії моральної свідомості

Тема 1. Первісні нрави та виникнення моральнісної самореалізації людини (4 год.)

Відмова від “диких нравів” та утвердження в практично поведінковій практиці простих норм моральності. “Моральнісна геніальність” окремих індивідів в архаїчних спільнотах. Моральність як стихійно-неусвідомлювана складова поведінки людини в умовах ранньопервісної общини, подолання “патосу” та формування “етосу”. Вісьовий час та виникнення критичного мислення особистості. Моральнісний потенціал міфології. Табу та заборони на прояви аморального як результат соціального досвіду та їх відносний зміст „Золоте правило” моральності як засаднича основа гуманістичного етосу, рівність людей перед моральним законом.

1. Історичний шлях від таліону до золотого припису моральності..

2. Взаємозв’язок художньої та моральної свідомості в стародавніх цивілізаціях як предетика.

3. Етика закону у стародавньому світі. (приписи, заповіти, кодекси).

Самостійна робота. (5 год.)

Завдання 1

Опрацювання духовно-етичних текстів стародавньої культури Вибір настанов з абсолютним і відносним моральним змістом. Письмові коментарі до вибраних норм, обґрунтування їх етичної універсальності.

Література.

1..Аболіна Т.Г. Гуманістичий етос моральнісної культури. Етос і мораль в сучасному світі / Аболіна Т.Г., Єрмоленко А.М., Кисельова О.О. та інш. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2004..

2. Аболина Т.Г. Исторические судьбы нравственности (философский анализ нравственной культуры). – К.: Лыбидь, 1992.

3. Кропоткин П.А. Этика: Избранные труды. – М.: Политиздат. 1992

4. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991..

Тема 2. Аскетизм як передумова моральнісної самореалізації людини (4 год.)

Формування культури аскетизму в різних національних традиціях та його універсальний зміст. Діалектика добра і зла, пов’язанність совісті з буттєвим покликанням людини. Культури „провини і культури сорому”. Сповідь і покаяння як елементи очищення внутрішнього світу людини. Екзістенційний вакуум духовно-душевного світу та страх смерті.. Моральнісній потенціал ідеї безсмертя.

План

1. Роль совісті і сорому в прагненні людини до покаяння.

2. Сповідь як моральний вчинок і засіб морального самоаналізу (А.Блаженний, Д.Д.Руссо, А.М.Толстой).

3. Проблема національного покаяння (К.Ясперс, П.Рікер).

Самостійна робота. (3 год.)

Робота з першоджерелами.

Література

1. Апресян Р.Г. Идея морали и базове нормативно-этические программы. – М., 1995. – 353 с.

2. Бергсон А. Два источника морали и религии. – М.

3. Бердяев Н.А. О назначении человека. Опит парадоксальной этики. – М.: Республіка, 1993..

4. Соловьев В.С. Оправдание добра: Нравственная философия. – М.: республіка, 1996.

5. Малахов В. Уязвимость любви. – К.: Дух и литера, 2005..

6. Рікер П. навколо політики. – К.: „Д.Л.”, 1995. – 334 с.

7. Ницше Ф. Генеалогия морали // Собрание сочинений. – Т. 2. – М.: Мысль, 1990..

Тема 3. Етична проблематика в античній філософії. Основні чесноти античної культури. (4 год.)

Грецький поліс як своєрідна “моральна субстанція суспільства. Роль Сократа в формування особистісної моральної свідомості. Натуралістичне розуміння моралі як космічного світоустрою. Етичний релятивізм софістів. Духовно-ціннісний характер вчення Платона про „ідеї”. Соціально-орієнтована етика Платона. Аристотель – перший систематизатор етики як практичної філософії. Основні чесноти та етичні категорії в праці Аристотеля „Нікомахова етика”. Давньоримська етика доби еллінізму. Етичні концепції епікурейців та стоїків. Проблема морального зла в неоплатонізмі.

Дата добавления: 2015-05-26