Форми класифікації та типологізації релігії

Скільки всього релігій існує в світі, достеменно не знає ніхто. Найчастіше йдеться про тисячі різноманітних релігійних форм, що існували протягом значної частини людської історії, виникли недавно або збереглися в сучасному світі з давніх часів. Природно, що виникає потреба в упорядкуванні, типологізації релігійних феноменів незалежно від часу або місця їхнього існування. Насамперед можна говорити про релігії живі та мертві, первісні та родоплемінні, національні та світові, релігії природні та релігії одкровення.

Поділ релігій на мертві та живі (сучасні) спирається на історію. Мертві релігії—це ті, що колись існували, але згодом зникли. Деякі з них зал и шили після себе пам’ять у вигляді руїн святинь, гробниць, інших пам’яток, іноді у вигляді релігійної літератури, легенд, міфів тощо. Живі релігії — це нині існуючі релігії, що впливають на свідомість і поведінку певних груп людей, а також нові релігійні рухи, що з’явилися в останні десятиліття.

Поділ релігій на природні і релігії одкровення спирається на генетичний принцип (принцип походження). Під природними релігіями маються на увазі ті з них, що виникли стихійно на конкретному суспільно-історичному ґрунті в процесі розвитку первісних вірувань та культів. Ці релігії з’явилися не внаслідок діяльності пророків, харизматичних особистостей, тобто людей видатних духовних якостей, їхнє вчення не ґрунтувалося на письмових джерелах — одкровеннях або священних писаннях. До природних релігій належать первісні та родоплемінні релігії і значна частина релігій національних, таких як синтоїзм або індуїзм.

Зовсім інший характер мають релігії одкровення. Вони пов’язані з особою засновника і фактом надприродного одкровення, або осяяння. Історія знає багатьох таких засновників. Вони з’являлися на різних територіях і в різних релігіях. Серед релігій одкровення найбільш відомі зороастризм, буддизм, християнство, іслам. Коли говорять про засновників релігії, не мають на увазі, що окрема людина буквально заснувала ту або іншу релігію. Вважають, що вона зіграла визначальну роль у консолідації вже існуючих у даній групі вірувань і культів.

І снують критерії для класифікації релігій:

• кількість віруючих та їх питома вага в загальній чисельності населення (статистичний);

• ареал поширення (картографічний);

• форми поширення: дискретні, тобто розкидані по всьому світі (іудаїзм, кришнаїзм), і континуальні, тобто поширені компактно по країнах і континентах (християнство, іслам);

• правовий статус (релігії, що підтримуються державою; релігії, що не підтримуються державою; релігії, до яких держава ставиться нейтрально);

• державний статус (релігії, що мають статус державних; релігії, статус яких не закріплений державними документами; релігії національних меншин);

• рівень організації (жорстко централізовані, не жорстко централізовані, децентралізовані релігії).

Релігії також можуть бути:

• політеїстичними (великий пантеон богів) і монотеїстичними (єдинобожжя);

• урбаністичними (міськими) і сільськими.

Більш поширені релігії етнічні та регіональні (національно-державні), пов’язані з існуванням

Таким чином, можна представити наступну класифікацію релігій:

1) ранні (родоплемінні, первісні) форми релігії (фетишизм, тотемізм, анімізм, магія, шаманізм тощо);

2) етнічні та регіональні (національно-державні релігії), поширені в межах певної держави або у певних народів (іудаїзм, індуїзм, зороастризм тощо);

3) світові релігії (буддизм, християнство, іслам);

4) нові релігійні рухи (нетрадиційні релігії).

Дата добавления: 2015-05-26