Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Функції моралі




Для розуміння суті моралі важливу роль грає і виявлення тих функцій, які вона виконує. У процесі становлення моралі, її виділення у відносно самостійну область культури встановилися певний ряд функцій, який для неї властивий в даний час.

1. Як початкова виступає оціночна функція моралі. Проте, як відомо, оціночна функція характерна не тільки для моралі, але і для мистецтва, релігії, права, політики і ін. У чому ж полягає специфіка оцінної функції моралі? Перш за все оцінка проводиться через призму особливих понять моральної свідомості: добро і зло, справедливість, борг, совість і так далі В моральній свідомості суще зіставляється з належним. Моральні оцінки носять універсальний характер і розповсюджуються фактично на всі дії людини. Цього не можна сказати про право. (Наприклад, чи можна з позицій кримінального кодексу засудити нетактовність, грубість, неповажне відношення до кого-небудь? Думається, немає. Певні обмеження існують лише там, де дії проводять під тиском, загрозою, під впливом якого-небудь афекту (страху, ревнощів). Нарешті, необхідно відзначити, що моральна оцінка спирається на моральні переконання індивіда і авторитет громадської думки.

2. Пізнавальна функція моралі. Вона не має такого ж значення, як оціночна, але найтіснішим чином з нею пов'язана. Зокрема, коли індивід оцінює чужі вчинки або свої власні, він неминуче отримує відоме (неповне, звичайно) уявлення про внутрішній мир — як власний, так і інших людей).

Звичайно, необхідно пам'ятати, що пізнавальна функція моралі здійснюється трохи інакше, ніж пізнання в науці. В області моралі в значній мірі все образно, розмито, велику роль грають відчуття, віра, інтуїція. У науковому ж пізнанні домінує розум.

3. Світоглядна функція моралі. Як ми вже відзначали, мораль не може бути зведена до простих норм. Вона повинна обгрунтовувати, «виправдовувати» ці норми, указувати, в ім'я чого вони повинні виконуватися, тобто моральна свідомість неминуче виходить на вищі цінності, на питання, що стосуються сенсу життя. Але для вирішення таких питань дуже важливо виявити місце людини в світі. Проте зробити це неможливо без якогось (нехай навіть наївного, як було у минулому) уявлення про світ в цілому.

Уявлення про світ в цілому (світогляд) неможливо скласти на одних лише виводах науки, бо вони неповні. Наукова картина миру і світогляд — це зовсім не одне і те ж. Світогляд не тільки формується на основі знання, але і включає складну гамму відчуттів, є своєрідний образ миру. У моральній свідомості (перш за все в етичній філософії) формується світогляд через призму специфічних понять: світ розглядається добрим або злим (або нейтральним, в кращому разі) по відношенню до людини, впорядкованим або хаотичним і так далі. Від характеру уявлення про світ залежить рішення питання про сенс життя і щастя людини, розуміння природи добра і зла, справедливості і так далі

4. Виховна функція одна з найважливіших функцій моралі. Без процесу виховання — безперервного, інтенсивного і цілеспрямованого — неможливе існування суспільства, становлення окремої людської особистості. Але необхідно підкреслити, що в центрі виховання є виховання етичне, яке і формує духовний стрижень особи.

5. Регулятивна функція моралі є своєрідним синтезом всіх інших функцій, бо кінець кінцем завдання моралі полягає в регулюванні поведінки. Як відомо, регулює поведінку людини не тільки мораль, але і право, релігія, мистецтво, політична свідомість і ін. Проте саме мораль надає людині найбільш важливі, глибинні орієнтири. Тільки моральні цінності є центром всього духовного світу особистості і впливають на її політичні позиції, на оцінку тих або інших релігійних учень або витворів мистецтва.

Специфіка ж регулятивної функції моралі полягає в наступному. По-перше, мораль регулює практично всі сфери життєдіяльності людини (чого не можна сказати про право, естетичну свідомість, політику). По-друге, мораль пред'являє до людини максимальні вимоги, вимагає від нього чітко слідувати етичному ідеалу. По-третє, регулятивна функція моралі здійснюється з опорою на авторитет громадської думки і моральні переконання (перш за все, совість) людини.

Відзначаючи важливість моралі, необхідно в той же час визнати, що і мораль не всесильна, про це свідчать і численні злочини, і повсякденна грубість, нетактовність. Причин цьому немало. Відзначимо, що і моральна свідомість окремих індивідів має недостатній рівень розвитку, і громадська думка може бути помилковою; крім того, умови життя деколи пригнічують моральні відчуття.

Висновки

В суспільстві дії величезної безлічі людей повинні бути узгоджені в сокупну масову діяльність і при всій своїй різноманітності підкорятися певним загальносоціальним законам. Функцію такого узгодження виконує мораль, яка здійснює регулятивну дію на поведінку і діяльність людей у всіх без виключення областях їх суспільного життя — в професійній діяльності і побуті, в політиці і науці, в сімейних, особистих, внутрішньогрупових і міжгрупових, міжнародних відносинах разом з іншими типами нормативної регуляції (такими, як право, звичаї, традиції, організаційні статути, адміністративні положення і ін.).

 

Контрольні питання:

1. Що складає структуру моралі?

2. Назовіть основні функції моралі, у чому вони полягають?

 

Розділ 1.3.Тема: «ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ В ДІЛОВІЙ СФЕРІ»

Зміст

1.3.1.Взаємодія загальноприйнятих поглядів, цінностей і поведінки

1.3.2.Офіційна ідеологія і ідеологія що управляє.

1.3.3.Рівні етичного розвитку особистості.

1.3.4.Міжособистісні відносини і їх вплив на поведінку людини.

1.3.5.Етична слабкість.

 

Ключові поняття: світогляд, ідеологія, рівень етичного розвитку, етична слабкість.

Цілі та завдання розділу:

· визначити які фактори впливають на поведінку людини;

· ознайомитися із теорією Л. Кохлберга стосовно рівнів морального розвитку людини;

· розглянути сутність експерименту Мілгрема стосовно впливу авторитетної особистості на поведінку людини в процесі ділового спілкування.

 

Методічні рекомендації до вивчення розділу1.3.

1. Прочитайте. Складіть таблицю факторів які впливають на поведінку людини.

2. Зверніть особливу увагу на поняття, виділені жирним шрифтом і курсивом. Випишіть їх пояснення.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 1065; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.