І. Запитання для контролю початкового рівня знань. Знати:визначення поняття фармацевтичної етики та деонтології, історію розвитку фармацевтичної етики як окремої науки

Навчальні цілі

Знати: визначення поняття фармацевтичної етики та деонтології, історію розвитку фармацевтичної етики як окремої науки, роль етики в процесі формування особистості фармацевта; етичні принципи взаємостосунків суб’єктів фармації, етичні аспекти взаємостосунків провізорів і медичних (торгових) представників, етичну сторону взаємостосунків між суб’єктами фармації і державою.

Вміти: застосовувати етичні принципи, які формують теоретичну основу етичної науки, в практичній діяльності провізора.

Домашня робота студентів при підготовці до заняття

1. Сутність спілкування, його мета і моральний сенс.

2. Моральна культура спілкування, її зміст і вияви.

3. Поняття фармацевтичної етики.

4. Основні етапи становлення фармацевтичної етики.

5. Поняття фармацевтичної деонтології.

6. Етика взаємостосунків провізора та хворого. Етичний зміст взаємостосунків провізора та лікаря.

7. Етика і професійні відносини в аптечних колективах. Етичні аспекти взаємостосунків провізорів і медичних (торгових) представників.

Аптечні працівники по роду своєї професійної діяльності постійно спілкуються з хворими і їх родичами. Необхідність прояву по відношенню до них особливої чуйності, увага і терпіння диктується тим, що йдеться про здоров`я і навіть життя хворого, а також тим, що у хворого порушено адекватне сприйняття оточуючого.

Прийшовши в аптеку, хворий, перш за все, звертається до провізора, фармацевта, касира. І тут обов`язковим є дотримання високого відчуття такту, делікатності, співчуття, пошана, уміння користуватися словом, виразом обличчя, голоси, манерою спілкування і ін.

При перших відвідинах аптеки хворий, перш за все, звертає увагу на зовнішній вигляд провізора. Іноді перше враження визначає їх по дальш і взаємостосунки.

Одяг провізора на роботі повинен бути встановленої форми: халат і шапочка. Доречні халат і білі брюки. На шапочках може бути емблема чаші із змією. На лацкані халата повинна бути картка, де указується прізвище, ім`я і по батькові співробітника. Це полегшує спілкування і накладає на співробітника певну особисту відповідальність за обслуговування хворого, а також підкреслює, що аптека або фірма упевнена в якості продукції, яку реалізує.

Головним у взаємостосунках медичних і фармацевтичних працівників є загальна мета - збереження здоров`я і благополуччя пацієнтів. При цьому лікар несе навантаження, пов`язане з постановкою діагнозу і призначенням ліків. Задачею ж провізора є допомога лікарю у виборі необхідного препарату, надання повної інформації про його властивості, синоніми і аналоги, сумісність з іншими ліками і ін. Таким чином, лікар і провізор повинні працювати як колеги, з повагою відноситися до досвіду і знань один одного.

Лікарі і фармацевтичні працівники не повинні:

• допускати нетактовних висловів на адресу один одного;

• поменшувати гідність один одного;

• допускати негативні вислови на адресу один одного у присутності хворого.

Звернення лікаря до провізора здійснюється через рецепт. Рецепт - це документ, який служить єдиною підставою для відпустки з аптеки більшості лікарських препаратів, для вживання їх хворими, виходячи з вказівок лікаря про дозу, порядок прийому. Лікар і провізор несуть повну відповідальність за виписані і видані медикаменти Тому при рецептурній відпустці провізор не повинен:

• підміняти лікаря у виборі лікарського препарату;

• залишати без уваги допущені лікарями помилки і неточності, недотримання встановлених правил виписування рецептів і неправильно вказані дозування лікарських препаратів, виявлені несумісності і ін.

Всі помилки повинні бути обговорені з лікарями. При цьому критика повинна бути аргументованою, в доброзичливій формі.

Щоб уникнути подібних помилок в обов`язку провізора входить систематична інформація лікарів про лікарські препарати, їх наявності, використовуванні аналогів, інформація про нові лікарські препарати.

Лікар повинен знати кількість і асортимент лікарських препаратів, що є в аптеці, щоб зорієнтуватися, скільком хворим він може виписати необхідні ліки і не примушувати їх звертатися в інші аптеки.

Трапляється, що деякі ефективні лікарські препарати не мають попиту і збут їх зв`язаний з певними труднощами внаслідок того, що лікарі про них не знають або забули. Але з другого боку, маючи свій в розпорядженні інформацію про лікарський препарат, лікар не повинен надавати допомоги конкретній фармацевтичній фірмі, свідомо сприяючи просуванню її продукції на ринок - це несумісно з етичними принципами професії лікаря.

При заміні одного лікарського препарату іншим за домовленістю з лікарем провізор повинен роз`яснити хворому, що обидва лікарські препарати мають рівноцінну дію.

Дата добавления: 2015-05-26