Створення папок

Вкладка Дополнительно

Вкладка Дата

Встановити опцію Все файлы, і вибрати, які саме:

- Созданные;

- Измененные.

А потім вибрати впродовж якого часу:

- з однієї дати по іншу - вибрати дати, натискаючи ▲,▼ в кінці поля, наприклад: з 08.04.01 по 16.05.01;

- за останні місяці - вказати кількість місяців, вибравши відповідну цифру;

- за останні дні - вказати кількість днів.

Натиснути Найти. Піктограми файлів, що вдовольняють заданим умовам, виведуться у нижній частині вікна.

Тут можна встановити обмеження по об’єму файлів, що шукаються.

Вибрати у полі Тип файла потрібний тип файлів, що шукаються.

Вибрати потрібне у списку:

- не более

- не менее

В полі лічильника вказати цифру, яка означатиме розмір файлів в кілобайтах.

Натиснути Найти. По кількості знайдених файлів можливо судити, наскільки звузилось коло пошуку.

3.2. Управління файлами і папками

Для створення нової папки необхідно за допомогою програми “Мой компьютер” або “Проводник” розкрити потрібний диск, а потім папку, якщо створюється вкладена папка, клацнути на пустому місцю робочої зони вікна правою кнопкою миші, вибрати з контекстного меню пункт Создать, а потім пункт папку. Після появи на екрані нової папки ввести з клавіатури її назву і натиснути клавішу Enter.

Нову папку можна також створити і з використанням команди Файл меню вікон дисків, папок або програми “Проводник”.

2. Копіювання та переміщення файлів.

1 спосіб

Шляхом пересування у вікні “Проводник”. Відкрити вікно “ Проводник ”. В лівій частині вікна розкрити диск і папку, де зберігаються файли, які ви бажаєте скопіювати. Встановити курсор в правій частині вікна на об’єкт, який ви бажаєте скопіювати або перенести. Натиснути праву кнопку миші і, не відпускаючи її, пересунути об’єкт в ліву частину вікна, таким чином, щоб він співпав з позначенням папки або диска, куди ви бажаєте скопіювати або перенести об’єкт. Відпустити праву кнопку “миші” і вибрати з меню, яке розкрилося, відповідно пункт “Копировать” або “Переместить”.

2 спосіб

З використанням буферу обміну. Буфер обміну – проміжкова пам’ять, яка призначена для тимчасового зберігання об’єктів. У вікні “Проводник” або “Мой компьютер” розкрити диск і папку де знаходиться об’єкт, який потрібно скопіювати або перенести. Клацнути по об’єкту правою кнопкою “миші” і вибрати з контекстного меню пункт “Копировать” або пункт “Вырезать” для перенесення. Знайти диск або папку куди потрібно скопіювати або перенести об’єкт і клацнути правою кнопкою миші по відповідному значку, та вибрати з контекстного меню пункт “Вставить”.

3 спосіб

З використанням панелі інструментів. У вікні “Проводник” або “Мой компьютер” розкрити диск і папку де знаходиться об’єкт, який потрібно скопіювати або перенести і позначити його. У панелі інструментів клацнути по кнопці “Копировать” або “Вырезать” (ножиці) для перенесення. Знайти та розкрити диск або папку куди потрібно скопіювати або перенести об’єкт і в панелі інструментів клацнути по кнопці “Вставить”.

3. Вилучення та відновлення файлів. Настроювання параметрів корзини.

1 спосіб

Натиснути на об’єкті, який ми бажаємо вилучити, ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, пересунути об’єкт в корзину (корзина повинна посиніти) і відпустити кнопку.

2 спосіб

Клацнути на об’єкті, який ми маємо видалити, правою кнопкою “миші”, вибрати з контекстного меню пункт Удалить.

3 спосіб

Позначити об’єкі, який ми маємо вилучити, а потім клацнути по кнопці Удалить в панелі інструментів.

В усіх випадках, якщо комп’ютер виводить запит на підтвердження вилучення, клацнути по кнопці Да.

Для відновлення помилково видалених об’єктів необхідно два раза клацнути по корзині лівою кнопкою миші, після чого відкривається вікно Корзина. У цьому вікні клацнути по назві об’єкта, який потрібно відновити, правою кнопкою “миші” і вибрати з контекстного меню пункт “Восстановить”.

Якщо в корзині накопичилось багато непотрібної інформації, клацнути по ній правою кнопкою “миші” і вибрати з контекстного меню пункт “Очистить корзину”

Для зберігання об’єктів, які знаходяться у корзині операційна система автоматично резервує 10% пам’яті на дисках вінчестера. Для збільшення або зменшення цього показника необхідно, клацнути по корзині правою кнопкою миші і вибрати з контекстного меню пункт Свойства. За допомогою двигунка встановити потрібний розмір корзини у відсотках до основної пам’яті, після чого клацнути по кнопці ОК.

4. Типи файлів і асоційовані програми

В більшості випадків при розкритті потрібного файла ОС Windows 95/98 автоматично визначає програму, необхідну для обробки цього файла і запускає її у роботу. Це відбувається завдяки встановленню асоційованих зв’язків між типом файла і відповідною програмою. Асоціації створюються між і розширенням ім’я файла. Якщо ви використовуєте файли із специфічним розширенням, то асоційований зв’язок доведеться встановити самому.

Для цього необхідно:

1. Знайти незареєстрований файл у вікні “Мой компьютер” або “Проводник”.

2. Клацнути по значку файла правою кнопкою миші і вибрати з контекстного меню пункт «Открыть с помощью».

3. У рядку Описание файлов ввести загальну назву для файлів даного типу.

4. Нижче у списку вибрати програму, яку ви бажаєте використовувати для відкриття файлу цього типу.

5. Якщо потрібна програма не приведена у списку, клацнути по кнопці Другая. У вікні, що розкрилося знайти стартовий файл потрібної програми, позначити його і клацути по кнопці ОК для повернення в попереднє діалогове вікно.

6. Якщо ви впевнені, що файли цього типу можуть відкриватися за допомогою вибраної програми, встановити прапорець параметра Всегда использовать выбранную программу.

РОЗДІЛ 3. Текстовий процесор MS Word

3.1. Основні характеристики текстових редакторів

1. Поняття та призначення текстових редакторів.

Текст – це будь-яка інформація, зображена символами клавіатури комп'ютера. Текстом може бути, наприклад, стаття, шкільний розклад, звіт, наказ, інформативний лист, класний журнал, рекламний лист та інші документи.

Для роботи з текстовою інформацією призначені спеціальні програми — системи підготовки текстів, так звані текстові процесори або текстові редактори.

Текстові редактори – це програми, призначені для введення простого тексту.

Текстові процесори – це програми, призначені для введення тестку, який в подальшому можна форматувати.

Функції, що можуть бути реалізовані текстовими процесорами:

1. Введення тексту в комп'ютер.

2. Редагування тексту (заміна, вставка, видалення та ін.).

3. Пошук необхідної інформації у тексті.

4. Форматування тексту (встановлення лівої межі тексту, вирівнювання правого краю, встановлення позиції відступу першого рядка абзацу та ін.).

5. Перенесення і копіювання фрагментів тексту.

6. Виділення частин тексту певним шрифтом.

7. Розбиття тексту на сторінки з певною кількістю рядків та інтервалів між рядками.

8. Робота з декількома документами одночасно.

9. Друкування тексту з заданою щільністю, якістю та ін.

10. Збереження тексту на магнітних дисках.

2. Класифікація текстових редакторів

1.

За кількістю алфавітів, що використовують одночасно:

- одноалфавітні системи допускають одночасну роботу з текстом тільки однією мовою (наприклад, українською, російською та ін.). Найчастіше їх використовують в операційних системах та їх оболонках.

- у багатоалфавітних системах робота може одночасно вестись різними мовами. Підкреслимо, однак, що робота з ієрогліфічними текстами (китай-:ьким, японським), а також з текстами деякими іншими мовами (наприклад, арабською, яка допускає введення символів справа наліво) досить важка.

2. За формою представлення:

- в лінійних системах подається тільки "чистий" текст, тобто текст, що зображується символами використовуваних алфавітів і синтаксичними знаками. Такі системи не допускають індексів, показників степеня, математичних формул тощо. Лінійні процесори особливо інтенсивно використовують у діловодстві, жур­налістиці і в деяких інших сферах.

- у нелінійних системах крім алфавіту, синтаксичних знаків і символів псевдографіки використовують ще широкий набір спеціальних знаків, а саме: знаки інтеграла, кореня квадратного, символи для побудови малюнків тощо. Нелінійні системи допускають запис "багатоповерхових" математичних виразів, індексів, складних малюнків та ін. Ці системи використовують в основному для роботи з науковим текстом.

3. За способом використання:

- автономні системи використовує кожний користувач окремо для розв'язування своїх специфічних задач. Текстова інформація в таких системах є індивідуальною.

- мережні системи використовують підприємства, установи, контори, фірми, текстова інформація може передаватися по локальній мережі, тобто вона доступна багатьом користувачам. Право внесення змін у той чи інший документ може здійснюватися за спеціальними паролями, присвоєними користувачам. Ці системи скорочують паперовий документообіг. За оцінками деяких спеціалістів такі системи у майбутньому можуть привести до безпаперової технології.

4. За призначенням системи підготовки текстів доцільно розділити на системи загального та спеціального призначення.

- системи загального призначення орієнтовані на широке коло користувачів, це автономні системи з лінійною формою подання тексту.

- системи спеціального призначення - це системи, орієнтовані на роботу з науковим текстом, а також видавничі системи. Робота з такими системами потребує спеціальної підготовки. Вони мають великий набір символів різних алфавітів, шрифтів і спеціальних знаків, що дозволяють зображувати різноманітну інформацію. Деякі з цих систем здійснюють пере­вірку і коригування орфографічних помилок шляхом зіставлення кожного слова тексту із словником. В разі виявлення розходження неправильно напи­сані слова можуть змінюватися. Окремі системи мають словники, що містять більше ніж 100 тис. слів.

Останнім часом з'явився новий напрямок розвитку текстових процесорів, пов'язаний з обробкою структурних текстів (гіпертекстів). У гіпертексті будь-який його фрагмент може мати більш глибоке і детальне описання на наступних рівнях. Іншими словами, предмет чи явище розкриваються "вшир і вглиб", а користувач може легко "блукати" по різних його гілках і розгалуженнях.

Дата добавления: 2015-05-26