Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Графік формування точки беззбитковості в короткому періоді




Беззбитковий обсяг реалізації та побудова графіка беззбитковості

Основною метою управління формуванням операційного прибутку підприємства є виявлення основних чинників, що визначають його кінцевий розмір, і пошук резервів подальшого збільшення його суми.

Механізм управління формуванням операційного прибутку будується з урахуванням тісного взаємозв'язку цього показника з об'ємом реалізації продукції, доходів і витрат підприємства. Система цього взаємозв'язку, що одержала назву «Взаємозв'язок витрат, об'єму реалізації і прибутку» (Cost – Volume – Profit – relationships, “CVP”) дозволяє виділити роль окремих чинників у формуванні операційного прибутку і забезпечити ефективне управління цим процесом на підприємстві.

Механізм цієї системи передбачає послідовне формування різних видів операційного прибутку підприємства:

1) маржинальний прибуток. Його розрахунок здійснюється по наступних формулах:

МПо = ВДо – ПДВ – Взм;

МПо = ЧДо – Взм, де

МПо – сума маржинального прибутку в даному періоді;

ВДо – сума валового доходу в даному періоді;

ЧДо – сума чистого доходу в даному періоді;

Взм – сума змінних витрат.

чистий операційний прибуток (до сплати податків). Розрахунок здійснюється по наступних формулах:

ЧПо = ВДо – ПДВ – Взм – Впост;

ЧПо = ЧДо – Взм – Впост;

ЧПо = МП – Впост;

Де ЧПо – сума чистого операційного прибутку в даному періоді;

Впост – постійні витрати в даному періоді.

У процесі управління операційним прибутком на основі системи «Взаємозв'язок витрат, об'єму реалізації і прибутку», підприємство вирішує ряд задач:

1. Визначення об'єму реалізації продукції, що забезпечує беззбиткову операційну діяльність протягом короткого періоду. Графічно «точка беззбитковості» (або «поріг рентабельності») операційної діяльності підприємства в короткому періоді, протягом якого не змінюється рівень цін на продукцію, рівень змінних витрат і сума постійних витрат, представлений на рисунку 5.1.

З приведеного графіка видно, що для досягнення «точки беззбитковості» своєї операційної діяльності (ТБ) підприємство має забезпечити такий об'єм реалізації продукції (РТБ), при якому сума чистого операційного доходу зрівняється з сумою витрат, – як постійних, так і змінних. Ця умова може бути виражене наступною рівністю:

ТБ ® ВДо = Во + ПДВ;

ТБ ® ЧДо = Во.

 

Рис. 5.1. Формування беззбиткового обсягу реалізації

Відповідно, вартісний обсяг реалізації продукції, який забезпечує досягнення точки беззбитковості операційної діяльності підприємства в короткому періоді, може бути визначений по наступних формулах:

 

; де

РТБ – обсяг реалізації продукції, який забезпечує досягнення точки беззбитковості;

Впост – витрати постійні;

Цод – ціна одиниці продукції;

Взм/од – рівень змінних операційних витрат на одиницю продукції.

2. Визначення об'єму реалізації продукції, що забезпечує беззбиткову операційну діяльність в тривалому періоді. Операційна діяльність в тривалому періоді в порівнянні з коротким зазнає наступні основні зміни:

а) із зростанням реалізації продукції періодично зростають постійні операційні витрати. Це пов'язано із збільшенням парку машин і устаткування (що приводить до зростання амортизаційних відрахувань), що використовуються, підвищенням чисельності працівників апарату управління і т.д.

б) з насиченням ринку в результаті зростання об'єму реалізації продукції підприємство вимушено знижувати рівень цін, що приводить до відповідного зменшення темпів зростання чистого операційного доходу;

в) за рахунок економнішого використовування сировини і матеріалів, зростання продуктивності праці операційного персоналу, укрупнення партій сировини і реалізованої продукції, що закупляється, поступово знижується рівень змінних витрат на одиницю продукції.

Всі ці зміни через взаємозв'язок розглянутих чинників з операційним прибутком істотно впливають на формування її суми. Це видно з рис.5.2.

Графік формування точки беззбитковості в тривалому періоді

 

 


 

Рис. 5.2. Формування точки беззбитковості при зміні постійних витрат

З приведеного графіка видно, що через умови операційної діяльності, що трансформуються, точка беззбитковості постійно міняє своє значення, тобто вимагає набагато більшого об'єму реалізації порівняно з попереднім періодом (Ртб1< Ртб2 < Ртб3). Відповідно міняється і сума валового операційного прибутку, одержуваного підприємством через змінні умови операційної діяльності на кожному етапі. Якщо на перших двох етапах ця зміна суми валового операційного прибутку викликалася в основному зростанням суми постійних операційних витрат, то на третьому етапі основний вплив на зміну суми цього прибутку надавав зниження рівня чистого операційного доходу.

Кожний етап зміни умов операційної діяльності підприємства в тривалому періоді є початком цієї діяльності в короткому періоді, закінчення якого характеризується новою зміною умов. Іншими словами, тривалий період операційної діяльності підприємства може бути розкладений на ряд коротких її періодів (з незмінними умовами), що дозволяє використовувати при розрахунках алгоритми, характерні для короткого періоду. У зв'язку з цим, подальші задачі формування валової і інших видів операційного прибутку з використанням системи «CVP» будуть розглянуті в рамках короткого періоду операційної діяльності підприємства.

2. Визначення необхідного об'єму реалізації продукції, що забезпечує досягнення запланованої (цільовий) суми валового операційного прибутку. Ця задача може мати і іншу постановку: визначення планової суми валового операційного прибутку при заданому плановому об'ємі реалізації продукції. Графічно взаємозв'язок між плановими значеннями об'єму реалізації продукції і суми валового операційного прибутку (ВОП) представлений на рис. 5.3.

 

Сума чистого доходу,

витрат і прибутку

 

 

Обсяг реалізації

 


Рис. 5.3. Формування планового прибутку

З приведеного графіка видно, що при запланованому об'ємі реалізації продукції (РПРпл) підприємство може одержати певну суму валового операційного прибутку (ВОПп), на розмір якого сума чистого доходу перевищуватиме суму операційних витрат – як постійних, так і змінних. Графік може бути інтерпретований і в зворотному варіанті: при запланованій сумі валового прибутку (ВОПпл) плановий об'єм реалізації продукції підприємства повинен знаходитися в крапці РПРпл. Цей об'єм реалізації може бути визначений по наступних формулах:

;, де

РПРпл – вартісний обсяг реалізації продукції, який забезпечує формування планової суми валового операційного прибутку;

ВОПпл – планована сума валового операційного прибутку;

Впост – витрати постійні;

Цод – ціна одиниці продукції;

Взм/од – рівень змінних операційних витрат на одиницю продукції.

Відповідно, натуральний об'єм реалізації продукції, що забезпечує формування планової суми валового операційного прибутку, може бути визначений по формулах:

;, де

РПРпл(нат) – натуральний об'єм реалізації продукції, що забезпечує формування планової суми валового операційного прибутку підприємства.

3. Визначення суми «межі безпеки» (або «запасу міцності») підприємства, тобто розміру можливого зниження об'єму реалізації продукції у вартісному виразі при несприятливій кон'юнктурі товарного ринку, який дозволяє йому здійснювати прибуткову операційну діяльність.

«Межа безпеки» («запас міцності») визначає можливі межі маневру підприємства, як в ціновій політиці, так і в зниженні натурального об'єму виробництва і реалізації продукції в процесі здійснення операційної діяльності в несприятливих ринкових умовах (зниження попиту, посилення конкуренції і т.д.).

У вартісному виразі запас міцності операційної діяльності підприємства розраховується по формулі:

ЗМ = РПРф - РТБ

РПРф – фактичний обсяг реалізації продукції;

РТБ – обсяг реалізації продукції, який забезпечує досягнення точки беззбитковості;

Межа безпеки (запас міцності) може бути виражений не тільки абсолютною, але і відносною величиною – його рівнем (або коефіцієнтом безпеки), який визначається по формулі:

Аналогічний результат розрахунку цього коефіцієнта може бути одержаний і при його визначенні в натуральних показниках об'єму реалізації продукції.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 530; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.