Сучасний етнокультурний процес в Україні, етнонаціональна політика в Україні

Проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року – „Акт проголошення державної незалежності”) мало значний вплив на розвиток культури. Якщо у радянські часи переважали критерії, пов’язані з ідеологічною цінністю, то сьогодні при оцінці художніх творів все більшої ваги набувають естетична досконалість, художність, справжня народність. Проте, спостерігаються і негативні явища: американізація культури, поширення „масової” культури, орієнтованої на отримання високих прибутків, комерціоналізація культури. Фактором розвитку української культури є посилення впливу української діаспори на культурне життя в Україні: поширюються твори митців з діаспори, проводяться міжнародні конференції, фестивалі, виставки.

Серед важливих рис розвитку української культури на сучасному етапі виділяють:

- свобода у виборі репертуару (відсутність цензури);

- плюралістичність (багатоманіття) творчих методів (відмова від „єдино правильного” соціалістичного реалізму, поява постмодерну, фольк-арту тощо);

- ліквідація „білих плям ” української історії, культури, повернення раніше заборонених творів (романи В.Винниченка, І.Багряного, В.Барки, драм М.Куліша, поезії Є.Плужника, М.Зерова, В.Стуса та ін.);

- визнання творчості багатьох майстрів мистецтва, зокрема художника Г.Синиці, композиторів Г.Таранова, І.Белзи та багатьох інших;

- поширення української мови в усі сфери життя суспільства;

- посилення впливу діаспори на культурне життя в Україні;

- основними засобами в освоєнні здобутків культури, поряд з традиційними (книги), виступають ЗМІ (засоби масової інформації) – преса, радіо, телебачення, позитивний вплив яких відзначають три чверті громадян, кіно, Інтернет.

Сьогодні як у світі, так і в Україні значна увага приділяється розвиткові освіти: створена міжгалузева програма ”Освіта 21 ст.”, ухвалено закони про вищу та середню освіту. З’явилися недержавні приватні заклади освіти, які надають освітні послуги. Поряд з цим збереглася мережа державних освітніх установ, де громадяни можуть зреалізувати право на здобуття загальнообов’язкової середньої освіти, отримати вищу освіту за державний кошт.

Визнанням значного внеску у культуру України є присудження Державної премії ім. Т.Г.Шевченка, що присуджується Указом Президента України. Серед її лауреатів: Зінкевич, Н.Яремчук, художник Антонюк, мистецтвознавець Овсійчук, В.Стус, В.Шевчук та інші.

Активізації культурного життя сприяють численні мистецькі фестивалі: „Червона рута”, „Слов’янський базар”, „Таврійські ігри”, „Чорноморські ігри”, „Всеукраїнський конкурс ім. В.Івасюка”, „На хвилях Світязя”, „Сорочинський ярмарок”, міжнародний фестиваль українського фольклору „Берегиня”, „Калинові острови”, „Мельпомена Таврії”, народні свята –конкурси „Лесині джерела” тощо.

Продовження розвитку сучасного театрального мистецтва пов’язане передусім з діяльністю таких яскравих режисерів, як Р.Віктюк, Б.Жолдак, С.Донченко, Б.Шарварко

Значний внесок у розвиток української популярної музики останнього десятиліття І.Білиик, О.Пономарьова, П.Зіброва, Т.Повалій, Руслани, А.Кравчука, В.Павлика, І.Сказіної, гуртів ”Танок на майдані Конго”(ТНК), „ВВ”, „Океан Ельзи”, „Пікардійська терція” та інші. Їх поява і творчість тісно пов’язана з необхідністю задоволення потреби у своїй національній, розважальній, популярній музиці як складової шоу-бізнеса. У 2004 році Руслана стала переможницею конкурсу Євробачення, що відбувався у Стамбулі. У 2005 році ювідейний 50-десятий конкурс Євробачення відбувся у Києві

Скромнішими є успіхи українського кіномистецтва, що страждає від хронічного недофінансування. Побачило світ багато документальних фільмів, присвячених історичному минулому України, створено декілька багатосерійних фільмів, зокрема „Сад Гетсиманський”, „Чорна рада”, телесеріал „Роксолана” та інші. Знято художні фільми „Дорога на Січ”, “Останній бункер” „Ізгой”(Гран-прі 34 кінофестиваля у Сан-Ремо, режисер В.Савельєв), „Молитва за гетьмана Мазепу” (режисер Іллєнко), “Козак Мамай” та інші. Незважаючи на величезні труднощі кіновиробництва, у 2005 році на кінофестивалі у Каннах Золоту пальмову гілку за короткометражний художньо-документальний чорно-білий фільм “Подорожні” здобув українець Ігор Стрембіцький. Українські телеканали починають власне виробництво телесеріалів (“Украдене щастя”, “Рома+Леся”, “Зцілення любов’ю”)

Складним є розвиток літератури. З одного боку продовжують творити письменники і поети старшого покоління: І.Драч, Р.Іваничук, П.Загребельний, Л.Костенко, Ю.Мушкетик. З іншого боку література відчуває на собі тиск ринку, змушена йти за читачем, розвивається масова та популярна література, переважно російськомовна: детективи, фантастика, любовно-авантюрний роман (М. та С. Дяченки, Генрі Лайон Олді – псевдонім Д.Громова та О.Ладиженського та інші).

Значні успіхи оперного мистецтва, відомі в усьому світі Є. Мірошніченко, В.Руденко, В.Гришко, Лобанова, М.Гнатюк, але багато талановитих співаків вимушені виїжджати за кордон і співати у Відні, Мілані, Берліні, оскільки в Україні класична музика не користується такою популярністю.

Дата добавления: 2015-05-26