Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Фінансове право України. Порядок кошторисно-бюджетного фінансування




Л. К. Вороно

Порядок кошторисно-бюджетного фінансування

Сутність кошторисного режиму фінансування полягає в тому, що державні І комунальні установи невиробничої сфери одер­жують на свої видатки бюджетні асигнування з державного та відповідних місцевих бюджетів на основі кошторисів. Кошто­риси складаються на кожний рік і затверджуються, як прави­ло, розпорядниками вищого рівня, якщо інше не передбачено законодавством.

Кошторисосновний фінансово-плановий акт, у якому встановлюється обсяг бюджетних асигнувань, їх постатей­ний і поквартальний розподіл.

Кошторис складається з статей, кожна з яких вміщує одно­рідну групу видатків, що мають суворо обов'язковий характер, і не підлягає змінам, оскільки відповідно до них розподіляють­ся бюджетні призначення, затверджені законом про Держав­ний бюджет або рішеннями про місцевий бюджет.

Обсяг бюджетних асигнувань у кошторисі засновується на:

а) показниках, що характеризують кількісні параметри діяль­
ності установ (оперативно-сітьові показники);

б) нормативах видатків у розрахунку на певний кількісний по­
казник.

Оперативно-сітьові показники характеризують профільну діяльність установи (наприклад, кількість студентів) і загальні показники, що характеризують будову установи (площа, куба­тура тощо).

 

Статті видатків складаються на підставі норм витрат, тоб­то єдиних типових вимірів кошторисних витрат однорідних установ.

У кошторисі вмішуються бюджетні призначення — суми кош­тів, які затверджені у відповідному бюджеті, з якого фінансуй ється установа, і асигнуються головним розпорядникам кошт для виконання повноважень, установлених в актах, що визнач ють компетенцію установи (статутах, положеннях тощо).

Кошторис має дві складові (ст. 51 Бюджетного кодек­су) — загальний фонд, який включає надходження із загально­го фонду бюджету та розподіл видатків установи за повною економічною класифікацією на виконання усіх функцій цієї установи; спеціальний фонд, який включає надходження із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною еконо­мічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення. У цю частину кошторису можуть включатися за­ходи, пов'язані із виконанням установою основних заходів.

За скороченою формою економічної класифікації видатків складається помісячний розподіл видатків установи та їх асиг­нування з загального фонду бюджету. Установа може братда зобов'язання профінансувати протягом року видатки, пов'язаній з її функціонуванням, тільки за умов затвердження їх в кошто-' ■ рисі для загального фонду.

План асигнувань є невід'ємною частиною кошторису і за­тверджується разом з ним. Надходження в обох складових кош­торису за бюджетними запитами визначаються у державному або місцевих бюджетах. Обсяг витрат за кошторисами розра­ховують самі установи та організації. За основу беруться показ­ники економічного та соціального розвитку, виходячи з мере­жі та контингентів цих установ: по вузах — кількість студен­тів; по лікарнях — кількість ліжок.

Середньорічні показники установи розробляють самі, вихо­дячи з даних на початок планового року і середньорічного приросту.

Головний розпорядник бюджетних коштів, розпорядники вищого рівня складають на підставі індивідуальних кошторисів кожної бюджетної установи і планів асигнувань зведені кош­ториси та плани асигнувань і подають їх у відповідні фінан­сові органи. Зведені кошториси не затверджуються.

У тижневий строк після опублікування відповідних актів про бюджет фінансові органи доводять до головних розпоряд-

ників лімітні довідки. Лімітна довідкаце індивідуальний правовий акт, який містить затверджені бюджетні асигну­вання (бюджетні призначення) та їх місячний розподіл й інші показники, що визначаться на підставі нормативів. Лімітна довідка, видана фінансовими органами, слугує підставою для уточнення проектів кошторисів І складання проектів планів асигнувань.

У тритижневий термін після одержання лімітних довідок головні розпорядники бюджетних коштів подають фінансовим органам документи, необхідні для затвердження річного роз­пису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету.

Затверджений Мінфіном України річний розпис призначень державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загаль­ного фонду державного бюджету передається Державному каз­начейству, яке у триденний термін доводить до головних роз­порядників витяги, що є підставою для затвердження кошто­рисів.

Важливим при складанні кошторисів є нормування витрат, яке забезпечує однаковий рівень задоволення однотипних по­треб установи.

Існують матеріальні, фінансові та бюджетні норми. Нор­ма витратце величина витрат на розрахункову одиницю. Матеріальні нормаце кількість матеріальних цінностей, які витрачаються на одиницю виміру (кількість електроенергії на освітлення 1 м2 площі, набір продуктів на хворого на день тощо). Якщо матеріальну норму перевести за діючими цінами, ми одержимо фінансову норму, яка може бути і бюджетною, якщо в цій установі всі витрати покриваються з бюджету. Як­що ж ця установа може додавати на витрати позабюджетні кошти, то фінансова норма буде бюджетна і позабюджетна.

За методами побудови фінансові норми поділяють на інди­відуальні (на окремі види витрат: опалення, освітлення, водо­постачання); комбіновані, що об'єднують різні види витрат: навчальні, канцелярські тощо; укрупнені, що відображають вар­тість утримання однієї установи (клуб, лікарня, школа)1.

За юридичними властивостями норми поділяють на обо­в'язкові, встановлені компетентними владними органами (став-

1 Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси України. — К., 2004. — С. 333, 334.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 631; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.