Тема 2. Трудові ресурси та продуктивність праці

Трудові ресурси найбільш активний елемент продуктивних сил суспільства. До трудових ресурсів відносять населення в працездатному віці (чоловіки від 16 до 60, жінки – від 16 до 55 років), осіб пенсійного віку та підлітків до 16 років, а також інвалідів І та ІІ груп, які беруть участь в суспільному виробництві.

Під продуктивністю праці розуміють здатність конкретної праці (праці конкретних працівників) в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати відповідний обсяг роботи. Проте на виробництво продукції витрачається не лише жива праця, а й минула, уречевлена у виробничо спожитих засобах і предметах праці. Тому, розглядаючи продуктивність праці в широкому значенні цього слова, можна зробити висновок, що для суспільства продуктивність праці підвищується з економією як живої, так і уречевленої праці.

Питання для з’ясування теоретичних знань студентів:

1. Поняття „трудові ресурси” та „робоча сила”.

2. Особливості праці в сільському господарстві.

3. Продуктивність праці та її значення для зростання обсягів виробництва продукції.

4. Показники продуктивності праці.

5. Шляхи підвищення продуктивності праці.

Основні показники для розрахунку:

1. Продуктивність праці – визначається відношенням обсягу виробленої продукції до витрат праці на її виробництво. П =

2. Трудомісткість продукції (зворотній показник продуктивності) – визначається відношенням витрат праці на виробництво продукції до обсягу виробленої продукції. Т =

3. Трудозабезпеченість (зворотній показник землезабезпеченості) – це відношення середньорічної кількості робітників до площі сільськогосподарських угідь, в розрахунку на 100 га.

4. Відпрацьовано 1 робітником за рік – це відношення витрат праці (в людино-годинах) до середньорічної кількості робітників.

5. Співвідношення робітників, зайнятих в рослинництві та тваринництві – це відношення середньорічної кількості робітників рослинництва (тваринництва) до загальної середньорічної кількості робітників.

Слід зауважити, що сума цих двох показників (робітників рослинництва та робітників тваринництва) повинна дорівнювати 1.

6. Коефіцієнт використання робочого фонду часу – це відношення суми фактичних витрат праці в рослинництві та тваринництві до нормативу запасу праці.

Норматив запасу праці – це добуток загальної середньорічної кількості робітників на 1925 люд.-год. (річна норма виробітку одного робітника, при умові, що він відпрацює 275 днів: 365 за винятком 8 святкових днів, 52 вихідних, 30 днів відпустки та лікарняних).

Завдання 1. Розрахувати показники забезпеченості та рівня використання трудових ресурсів: трудозабезпеченість господарства, запас праці, коефіцієнт використання робочого часу, рівень трудової активності.

Таблиця 4

Дата добавления: 2015-05-26