Завдання, вправи, тести

План заняття

Практичне заняття 1

МОДУЛЬ 1

Тема. Етика – філософське вчення про мораль і моральність.

Мета: визначення змісту етичного знання, предмета та підґрунтя етики; окреслення основних видів протиріч моральності й моралі; з’ясування поняття блага й істини в етиці, співвідношення етики та духовності.

Ключові поняття та терміни: етика, фундаментальні дослідження з етики, прикладна етика, мораль, моральність, норми моральності, благо, істина, догматизм, релятивізм, духовність, релігійність, теоретизм, естетизм, етизм.

1. Зміст етичного знання.

2. Предмет етики.

3. Протиріччя моральності й моралі.

4. Благо й істина в етиці.

5. Підґрунтя етики.

6. Етика і духовність.

*Методичні поради та рекомендації

Для усвідомлення змісту етичного знання передусім необхідно вияснити, коли і як виникла етика як філософська дисципліна, що є предметом фундаментальних і прикладних досліджень з етики та на які групи конкретно поділяються прикладні дослідження з етики?

Розуміння предмета етики припускає принципово важливе розмежування понять моральності та моралі, визначення норм поведінки людей як систем регуляції зв'язків між індивідами та пояснення функцій моралі й моральності.

На основі розмежування понять моральності й моралі визначтеосновні протиріччя: між нормами моральності; між моральними уявленнями-поняттями і реальною поведінкою людей; між нормами моральності й мораллю індивідів.

Благо – основнаетична категорія. Засвоєння цього питання передбачає таку послідовність: види блага (вище, загальне, групове, особисте), істинність кожного з видів блага.

Найбільш істотною засадою етики є природа людини. Природа людини носить як біологізаторський характер, так і духовний – чи означає це, що людина – істота біодуховна?

Щоб зрозуміти взаємопов’язаність етики й духовності, слід спочатку вияснитисмисл поняття духовність, потім визначити, на які типи поділяється духовність відносно цінностей. Це приведе до розуміння співвіднесення духовності з релігійністю.

1. Термін «етика» за часів Аристотеля означав:

а) звичне місце мешкання людини;

б) лігвище звірів;

в) звичай, вдачу;

г) характер, темперамент.

2. Сучасне значення слова «етика»:

а) теоретична дисципліна;

б) норми поведінки людини;

в) правила поведінки людини;

г) розділ філософії.

3. Визначте предмет прикладних досліджень з етики.

4. Поясніть смисл понять мораль і моральність.

5. Назвіть види норм моралі, охарактеризуйте їх.

6. Поясніть функції моралі й моральності.

7. Назвіть основні протиріччя моралі й моральності.

8. Охарактеризуйте поняття благо як етичну категорію.

9. Назвіть засади етики й поясніть, на чому вони ґрунтуються.

10. Доведіть, що людина є біодуховною істотою.

11. Поясніть смисл поняття духовність.

12. Поясніть, як пов’язані духовність і релігійність.

13. На які розходження норм моральності вказують прислів'я: «У чужий будинок зі своїм статутом не ходять»; «З вовками жити - по-вовчи вити».

14. Про яке протиріччя йде мова?

· Гомер: «Знаю правильне, але вибираю приємне».

· Апостол Павло: «А тому вже не я роблю те, але живучий у мені гріх. Тому що я знаю, що не живе в мені, тобто, у плоті моїй, добре; тому що бажання добра є в мені, але щоб зробити це, того не знаходжу. Доброго, котрого хочу, не роблю, а зле, котрого не хочу, роблю».

15. Поясніть, що означає висловлювання «природа людини» у розумінні П.С.Гуревича: «У принципі під «природою людини» маються на увазі стійкі, незмінні риси, що властиві Номо sаріеns за всіх часів незалежно від біологічної еволюції й історичного процесу. Безсумнівно, людині різних епох властиві якісь загальні задатки і властивості, що виражають його особливість як живої істоти. Розкрити ці ознаки, — виходить, виразити людську природу».

16. У чому полягав біологізаторський підхід розуміння природи людини? Чи підтверджує це висловлювання англійського філософа XVII століття Томаса Гоббса?

«Природа людини є сума його природних здібностей і сил, таких як здатність харчуватися, рухатися, розмножуватися, почуття, розум і т.д. Ці здібності ми одностайно називаємо природними, і вони містяться у визначенні людини як обдарованої розумом тварини».

17. Поясніть висловлювання французького філософа XVII ст. Блеза Паскаля. Чи можете Ви погодитися з ним?

«Людина - усього лише очерет, найслабкіше зі створінь природи, але він очерет мислячий. Щоб його знищити, зовсім не треба усього Всесвіту: досить подуву вітру, краплі води. Але нехай навіть його знищить Всесвіт, людина все рівно піднесеніша, ніж вона, тому що усвідомлює, що розстається з життям і що слабкіша за Всесвіт, а він нічого не усвідомить. Отже, усе наше достоїнство — у здатності мислити. Тільки думка підносить нас, а не простір і час, у яких ми - ніщо. Постараємося мислити гідно: у цьому основа моральності...».

18. Прокоментуйте висловлювання про розуміння природи людини:

«Небезпечна справа - переконати людину, що вона усьому подібна тварині, не показавши одночасно і її величі. Не менш небезпечно переконати у величі, замовчуючи про ницість. Ще небезпечніше — не розкрити їй очі на подвійність людської натури. Благотворно одне — розповісти їй і про ту сторону, і про іншу. Людина не повинна дорівнювати себе ні до тварин, ні до ангелів, не повинна і перебувати в незнанні про подвійність своєї натури. Нехай знає, яка вона насправді» (Б.Паскаль).

Завдання для самостійної роботи

1. Використовуючи матеріал лекції «Етика як філософське вчення про мораль і моральність», визначте співвідношення понять:

· етика й духовність;

· духовність і релігійність.

2. Поясніть існування різних типів духовності залежно від превалюючих цінностей:

· теоретизм,

· естетизм,

· етизм.

3. Визначте взаємозв’язок етики з іншими науками, що вивчають мораль.

4. Окресліть основні завдання етики у сучасних умовах.

Теми для доповідей і рефератів

Благо як етична категорія.

Концепція істини в етиці.

Біологізаторський підхід до розуміння природи людини.

Людина як біодуховна істота.

Відношення людина – Бог у сучасному світі.

Література:

1. Гусейнов А.А. Введение в етику. – М: 1985.

2. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. – М.: 2000.

3. Етика: Навчальний посібник / За ред. В.О.Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

4. Етика: Навчальний посібник / Т.Г.Аболіна, В.В.Єфименко, О.М.Лінчук та ін. – К.: Либідь, 1992.

5. Зеленкова И.Л. Основы этики: Учебное пособие. – Минск: Тетра Системс, 2001.

6. Некрасов А.И. Этика: Учебное пособие. – Харьков: Одиссей, 2003.

7. Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. – К.: Академія, 2005.

Дата добавления: 2015-05-26