Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Питання 12. Принципи менеджменту за Фордом




Питання 11. Принципи менеджменту за Емерсоном

Відповідь

Гаррінгтон Емерсон сформулював 12 таких принципів менеджменту:

1. Чітко поставлена мета як вихідний пункт управління.

2. Здоровий глузд, що передбачає у тому числі визнання окремих помилок і пошук їхніх причин.

3. Компетентна консультація професіоналів і вдосконалювання процесу управління на основі їхніх рекомендацій.

4. Дисципліна, забезпечена чіткою регламентацією діяльності людей, контролем за нею, своєчасним заохоченням.

5. Справедливе ставлення до персоналу.

6. Швидкий, надійний, точний, повний і постійний облік.

7. Диспетчеризація за принципом: „Краще диспетчеризація навіть і не спланованої роботи, ніж планування роботи без її диспетчеризації”.

8. Норми й розрахунки, які сприяють пошуку та реалізації резервів.

9. Нормалізація умов праці.

10. Нормування операцій, що полягає у стандартизації способів їхнього виконання й регламентуванні часу.

11. Наявність письмових стандартних інструкцій.

12. Винагорода за продуктивність.

 

Відповідь

 

Новий значний стрибок в науковій організації управління був зроблений одним із засновників автомобільної промисловості США Генрі Фордом (1863-1947).

Г.Форд на своїх підприємствах застосовував сучасні принципи управління і передову технологію виробництва. Він розробив теорію управління, що отримала назву "фордизму". Основні положення цієї теорії: високо оплачувати працю кожного працівника і стежити за тим, щоб він працював усього 48 годин у тиждень, але не більше; забезпечити якнайкращий стан всіх машин, наполягати на їх абсолютній чистоті, привчати людей поважати тих, хто тебе оточує та самих себе.

Він запровадив на своїх заводах найвищу оплату праці, що викликало обурення багатьох підприємців, проте він був переконаний в тому, що якщо його робітники не стануть добре заробляти, то не зможуть бути активними споживачами товарів, унаслідок чого в Америці не з'явиться той самий середній клас, від соціальної стабільності якого залежить динамічний розвиток економіки.

Принципово важлива заява Форда про те, що індустрія повинна мати своїх генералів, і притому – генералів висококваліфікованих.

Керуючись цими принципами, він встановив 8 – годинний робочий день і збільшив зарплату своїм робітникам в 2 рази в порівнянні із загальноприйнятими нормами, відкрив незвичайні школи із стипендіями, призначеними старанним і талановитим учням, створив соціологічну лабораторію для вивчення умов праці, побуту і дозвілля працівників, а головне – постійно піклувався про споживача, звертав увагу на бездоганну якість виробів, розвиток мережі сервісу, постійне вдосконалення автомобілів з одночасним регулярним зниженням продажної ціни. Як бачимо, найбільш далекоглядні підприємці ще на початку ХХ століття стали усвідомлювати ідею соціальної відповідальності бізнесу в суспільстві.

На автомобільному заводі Форда в перші роки робітник супроводжував машину, що випускається, протягом всього технічного процесу, міняючи при необхідності робоче місце у міру установки нових складальних вузлів. У серпні 1913р. Форд запропонував нову технологічну концепцію: складальники залишаються на своїх місцях, а автомобіль поволі пересувається по конвеєру. Час, потрібний на збірку автомобіля, суттєво скоротився, праця робітників стала продуктивнішою (хоч і одноманітнійшою), що дозволило Форду в 1918р. продавати свою машину всього за 290 доларів при вартості аналогічного автомобіля конкурентів 2100 доларів. Форд реалізував принцип єдності цілей адміністрації і робітників. Сьогодні конвеєрні складальні лінії застосовуються дуже широко при виробництві будь-якої масової, навіть найскладнішої продукції, у тому числі і військової. Крім того, конвеєрні лінії знайшли широке застосування в армії при перевірці різних видів зброї до бойового застосування.

 

Питання 13. Принципи школи наукового управління

Відповідь

В цілому ж заслуги Тейлора, Гантта, подружжя Гілберт, Емерсона, Форда і ін. полягають в затвердженні наступних принципів наукового управління:

1. Використання наукового аналізу для визначення оптимальних способів виконання завдання.

2. Відбір працівників, найбільш придатних для виконання певних завдань, і їх навчання.

3. Забезпечення працівників ресурсами, потрібними для ефективного виконання завдань.

4. Систематичне і правильне використання матеріального стимулювання для підвищення продуктивності праці при виконанні завдання.

5. Виділення планування і обдумування виконання завдання в окремий процес.

6. Затвердження менеджменту як самостійної форми діяльності, науки.

7. Формування функцій менеджменту.

Питання 14. Класична (адміністративна) школа управління

Відповідь

Класична або, як її ще називають, адміністративна школа в управлінні займає відрізок часу з 1920 по 1930 рр. Родоначальником цієї школи вважається Анрі Файоль (1841-1925), французький гірничий інженер, один з основоположників теорії менеджменту.

На відміну від школи наукового управління, яка займалася в основному питаннями раціональної організації праці окремого робітника, представники класичної школи зайнялися розробкою підходів до вдосконалення управління організацією в цілому.

Файоль займався розробкою раціональної системи управління організацією і працівниками. Послідовник Файоля англійський дослідник і віце-президент Британського інституту управління Ліндалл Урвік займався структурою організації.

Файоль в своїх дослідженнях виходив не з американського, а з європейського, зокрема французького, досвіду організації і управління виробництвом. Головну увагу він приділяв безпосередньо самому процесу управління, який він розглядав як функцію адміністрування, призначену для надання допомоги адміністративному персоналу в досягненні мети організації.

У основі концепції Файоля лежало положення про те, що у всякому підприємстві є два організми: матеріальний і соціальний. Перший включає саму працю, засоби праці в їх сукупності, під другим він мав на увазі відношення людей в процесі праці. Ці відносини і стали предметом досліджень Файоля, тобто він свідомо обмежив область своїх досліджень.

Файоль прагнув обґрунтувати необхідність і можливість створення особливої науки управління людьми, як частини загального вчення про управління підприємством.

В значній мірі успіх управління залежить, по Файолю, від досвіду керівника, його здібностей і таланту. Він вважав, що процес управління не піддається строгій регламентації. Разом з тим процес управління повинен ґрунтуватися на певних принципах і правилах.

Заслуга Файоля, полягає в тому, що він розділив всі функції управління на загальні, такі, що відносяться до будь-якої сфери діяльності людей (економічної, політичної і військової), і специфічні, такі, що відносяться безпосередньо до управління промисловим підприємством.

Файоль розглядав управління як особливий вид діяльності, чого ніхто до нього не робив. Він вважав, що власне управлінська діяльність повинна стати особливим об'єктом дослідження. Файоль визначив, що діяльність по управлінню включає п'ять обов'язкових функцій: передбачення (планування), організацію, розпорядництво, координування і контроль.

Файоль розумів, що управлінська діяльність може відрізнятися залежно від розміру організації, рівня в управлінській ієрархії і т.п. Проте не дивлячись на це вона обов'язково повинна включати всі п'ять перерахованих вище функцій. На основі виділення основних функцій, Файоль в 1923 р. дав визначення поняттю “управління”.

Управляти – значить передбачати, організовувати, розпоряджатися, координувати і контролювати; передбачати – враховувати прийдешнє і виробляти програму дії; організовувати – будувати подвійний матеріальний і соціальний організм підприємства; розпоряджатися – примушувати людей (персонал) належно працювати; координувати – зв'язувати, об'єднувати, гармонізувати всі дії і всі зусилля; контролювати – піклуватися про те, щоб все здійснювалося згідно встановленим правилам і відданим розпорядженням.

Файоль відзначав, що жодних заперечень не викликає включення в область управління таких функцій, як передбачення, організація, координування і контроль. Проте це не відноситься до функції “розпорядництво”, яку можна вивчати окремо.

Таким чином, головний внесок Файоля в теорію управління полягав в тому, що він розглядав управління як універсальний процес, що складається з п'яти функцій управління (передбачення, організація, розпорядництво, координування і контроль).

Файоль розглядав організацію як замкнуту систему управління. Основну увагу він приділяв внутрішнім можливостям (умовам) підвищення ефективності діяльності організації за рахунок вдосконалення процесу управління.

Файоль багато в чому пішов далі за Тейлора. Зокрема, він зробив спробу з теоретичних позицій досліджувати “соціальний організм” підприємства, тоді як Тейлор практично всі зусилля направляв на раціоналізацію “матеріального ” організму.

Ліндалл Урвік розробив принципи побудови формальної (бюрократичної) організації, які не втратили своєї актуальності до теперішнього часу.

Формальні організації великого поширення набули в 30-40-і роки ХХ ст., в армії України існують до теперішнього часу. У сучасних умовах організації розглядаються як відкриті моделі, функціонування яких залежить від факторів зовнішнього середовища.

На основі розробок представників адміністративної школи сформувалася класична модель організації, що базується на чотирьох головних принципах: чіткий функціональний розподіл праці; передача команд і розпоряджень по “скалярному ланцюгу” зверху вниз; єдність розпорядництва (“ніхто не працює більш ніж на одного боса”); дотримання діапазону контролю (здійснення керівництва обмеженим числом підлеглих).

Всі вище перелічені принципи побудови організації справедливі і для теперішнього часу, не дивлячись на те, що досягнення НТП наклали на них певний відбиток. Так широке використання в практичній діяльності ЕОМ спростило зв'язки між ланками (органами) управління і скоротило їх кількість в організації за рахунок прискорення обробки інформації.

В цілому ж для класичної школи менеджменту характерно в основному вивчення змісту діяльності по управлінню організацією і ігнорування людини і їх потреб. За це представники школи піддаються справедливій критиці з боку теоретиків і практиків менеджменту.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 2730; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.