Економічні потреби суспільства:сутність та структура

ТЕМА 2. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА ІНТЕРЕСИ.

Дана тема розглядає суть та структуру економічних потреб суспільства. Економічний закон зростання потреб породжує проблему вибору. Логічним кроком задоволення економічних потреб є виникнення економічних інтересів, які розрізняються за своєю сутністю та суб'єктами. А взаємодія потреб та інтересів виступають рушійною силою соціально-економічного прогресу.

Для самостійного вивчення цієї теми рекомендується література:

1, с. 20-24; 6, с. 38-49; 7, с. 39-59; 14, с. 36-48; 18, с. 31-53.

Кінцевою метою виробництва є задоволення різноманітних потреб людини як особистості, споживача і виробника.

Потреба – це нужда в чому-небудь, об ‘єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства вцілому, внутрішній збудник активності.

Засоби задоволення людських потреб називаються благами.

Розрізняють такі блага:

- не уречевлені (сонячне світло, здоров ‘я, спілкування, знання);

- уречевлені (дари природи, їжа, одяг, житло тощо);

- неекономічні (необмежені), бо їхні обсяги перевищують наявні людські потреби;

- економічні (обмежені). До них відносяться блага, обсяги яких менші за існуючі потреби.

Різноманітні потреби можна певним чином класифікувати:

1. За суб ‘єктами вияву:

- особисті;

- колективні, групові;

- суспільні.

2. За характером виникнення і нагальністю задоволення:

- первинні, пов ‘язані з самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо;

- вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло та ін.

3. За засобами задоволення:

- матеріальні (потреби в матеріальних благах);

- нематеріальні (духовні потреби).

4. За ступенем реалізації:

- абсолютні (потреби, породжені сучасним рівнем розвитку світової економіки);

- дійсні (потреби відповідають рівню розвитку економіки певної країни);

- платоспроможні (потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін);

- фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).

Західні вчені великого значення надають градації потреб за ступенем їх нагальності.

Так, А. Маслоу запропонував ієрархію потреб відповідно до їх вагомості (рис 1).

Рис.1. Ієрархія потреб

Людина намагається задовольнити насамперед найнагальніші свої потреби. Якщо вони задоволені, то на певний час ці потреби перестають бути рушійними мотивом для людини. В неї виникає бажання задовольнити наступні за вагомістю потреби. Останні задають програму діяльності, а діяльність забезпечує можливість їх задоволення. Потреби визначають зміст майбутньої діяльності і необхідний рівень її ефективності.

Дата добавления: 2015-05-26