Головні напрямки державної політики України у сфері міжнаціональних відносин

Політизація міжнаціональних відносин є однією з найбільш небезпечних загроз, здатних спричи нити соціальну дезінтеграцію, оскільки за таких умов будь які проблеми набувають етнополітичного забарвлення. Політизація етнічності перешкоджає ствердженню громадянської ідентичності, переходу до демократичних форм суспільно політичного життя, загальнонаціональній консолідації. Тому провідними принципами державної політики у цій сфері є деполітизація міжнаціональних відносин та забезпечення права громадян на збереження і розвиток своєї етнокультурної самобутності. Основою державної політики в сфері міжнаціональних відносин має бути визнаний пріоритет індивідуальних прав над колективними правами, тобто прав людини над правами спільнот. Як наслідок, державна політика у сфері міжнаціональних відносин повинна передбачати наступне:

1. Розв’язання соціальних, економічних і культурних проблем та інтеграцію в українське суспільство осіб, депортованих за етнічною ознакою. Це вимагатиме надання державної адрес ної допомоги передусім постраждалим громадянам та їх на щадкам, а не спільнотам. Такий підхід перешкоджатиме полі тизації етнічності та присвоєнню політичними активістами національних меншин монопольного права виступати від імені всієї етнічної спільноти.

2. Розробку і запровадження заходів, спрямованих на забезпе чення гарантованого законодавством України права на національно культурну автономію. Це передбачає удосконалення нормативно правової бази функціонування національно культурних товариств (регламентація напрямків, заходів і процедур діяльності, забезпечення доступу до регіональних і загальнонаціональних ЗМІ тощо), створення сприятливих умов для участі громадян в житті національних культурних об’єднань. Враховуючи гарантоване законодавством України право самостійно визнавати чи не визнавати себе представ ником тієї чи іншої національної меншини, визначальними умовами державної підтримки має стати особиста участь і доку ментально зафіксоване членство громадянина в національно -культурному об’єднанні тієї чи іншої національної меншини.

3. Прийняття Концепції державної етнонаціональної політики, яка має врегулювати міжнаціональні відносини та закласти нормативно правовий фундамент для подальшого співробіт ництва між органами державної влади та національними меншинами України.

4. Розробку ефективних заходів, в тому числі удосконалення нормативно правового механізму, протидії проявам розпалю вання міжнаціональної ворожнечі.

При розробці та впровадженні заходів гуманітарної політики необхідно враховувати соціокультурну специфіку представників різних регіонів та етнічних груп України, ціннісно смислові орієнтації громадян, їхні прагнення і можливості. Це дозволить посилити дієвість програм відродження культури та розвитку гуманітарної сфери, в тому числі і завдяки більшій «адресності» конкретних заходів.

Дата добавления: 2015-05-26